копія
Справа 11-721/2011, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Стасюк Р.М.
Категорія: ст. 125 ч.1 КК України Доповідач Вітюк В.Ж.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18.10.2011 Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :
головуючого –судді Вітюка В.Ж.
суддів Козачка С.В., Матущака М.С.
з участю прокурора Леськіва В.О.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією скаржника ОСОБА_1 на постанову Нетішинського міського суду від 28 липня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
Цією постановою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Норильськ Красноярського краю Російської Федерації, росіянина, громадянина України, жителя АДРЕСА_2, із незакінченою вищою освітою, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого приватним підприємцем, не судимого в силу ст.89 КК України, -
кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, в скоєні злочину, передбаченого ст.125 ч.1 КК України провадженням закрито у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 2500 грн. та 1500 грн. витрат на правову допомогу відповідно.
За постановою суду, 04.07.2009 року приблизно 15 год. в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних відносин умисно руками та ногами наніс удари по різних частинах тіла ОСОБА_2 та ОСОБА_3, спричинивши кожній з них легкі тілесні ушкодження.
В апеляції, як вбачається з її змісту, скаржник ОСОБА_1 просить його виправдати, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи було порушено норми процесуального та матеріального права.
Вказує, що суд однобічно провів судове слідство, дав неправильну оцінку доказам отриманим шляхом допиту свідків, необґрунтовано надав перевагу одним доказам перед іншими, висновки суду про його винуватість не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що процесуальні порушення допущенні під час розгляду справи під головуванням судді Стасюка Р.М. підтвердили наявність у нього законних підстав сумніватися у об’єктивності судді та правомірність заявленого ним відводу судді та всьому складу Нетішинського міського суду.
Наголошує, що нікому в тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ніяких ударів не наносив, стверджує, що його дії були обумовлені ч.1 ст.15 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад”: ним була викликана міліція, а його поведінка стосовно потерпілих не виходила за рамки чинного законодавства України, була адекватною до ситуації, передбаченою ч.5 ст.48 Закону України „Про власність”.
Вважає, що потерпілі вчинили неправомірні дії, відповідальність за які, передбачена ст.341, 351, 356 КК України та надалі звинувачують його в злочині, якого він не скоював.
Суд не врахував неправомірний характер дій потерпілих та не надав їм належної правової оцінки, не врахував, також того, що він як депутат міської ради та бувший член сім’ї орендаря квартири ОСОБА_4, знаходився на місті події та виконував громадські обов’язки по підтриманню правопорядку, захищав приміщення своєї депутатської приймальні від незаконного проникнення тому, що у ньому знаходились його обігові документи, звернення, скарги та документи громадян, які зверталися до нього як до депутата міської ради.
За таких обставин, вказує, що суду слід дійти позитивного висновку в бік правомірності його дій та дій ОСОБА_4 відносно скаржників.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який вважає, що апеляційні вимоги підлягають задоволенню в частині скасування стягнення витрат на правову допомогу, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за викладених у постанові обставин ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах.
Зокрема, потерпіла ОСОБА_3 в суді першої інстанції зазначила, що 04.07.2009 року о 15 годині, коли вона разом зі своєю матір’ю ОСОБА_2 заносила речі у квартиру АДРЕСА_1, між ними та ОСОБА_1 виникла суперечка в ході якої останній наніс їй та матері удари руками та ногами по тулубу, спричинивши тілесні ушкодження.
Обставини побиття ОСОБА_1 своєї доньки –ОСОБА_3 підтвердила в суді потерпіла ОСОБА_2, яка також показала, що коли вона кинулась доньці на допомогу, ОСОБА_1 схопив її за руки та почав наносити удари ногами по всьому тілу.
Про те, що ОСОБА_1 побив потерпілих в суді першої інстанції зазначали також свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Об’єктивно факти спричинення потерпілим тілесних ушкоджень підтверджуються висновками судово-медичних експертиз №42, 43 від 04 лютого 2011 року відповідно до яких ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці внутрішньої поверхні правого ліктьового суглобу, синця в ділянці задньої поверхні правого плеча в нижній третині, синця в ділянці передньо-внутрішньої поверхні правого стегна в середній третині, синця в ділянці передньо-зовнішньої поверхні лівого стегна в середній третині, які заподіяні локальним прикладанням травмуючої поверхні тупих твердих предметів, за властивостями давності виникнення можуть відповідати часу вказаного в постанові, відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості та ОСОБА_3 спричинено тілесні ушкодження у вигляді синця в ділянці внутрішньої поверхні правого плеча, синця в ділянці внутрішньої поверхні правого передпліччя, чотирьох синців в ділянці зовнішньої і внутрішньої поверхні лівого плеча, синця в лівій підколінній ямці, синця передньої поверхні правого стегна, які заподіяні локальним прикладанням травмуючої поверхні тупих предметів, за властивостями давності виникнення можуть відповідати часу вказаного в постанові, відносяться до категорії тілесних ушкоджень легкого ступеня тяжкості.
Допитаний судом першої інстанції судово-медичний експерт ОСОБА_7 зазначив, що вищевказані тілесні ушкодження потерпілі не могли отримати в результаті падіння з висоти власного зросту чи внаслідок контактування з іншими предметами, що перебували в кімнаті, а їх локалізація та механізм утворення відповідають даним протоколів відтворення обставин та обстановки події за участю потерпілих.
Крім того, сам ОСОБА_1 в суді підтвердив, що між ним та потерпілими 04 липня 2011 року у вищевказаній квартирі була суперечка та фізичний контакт.
З огляду на викладене, місцевий суд обґрунтовано відкинув показання близьких родичів та друзів ОСОБА_1 –свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які суперечать зібраним по справі та досліджених у суді допустимим і належним доказам.
Також, посилання ОСОБА_1 на те, що він у зазначеній квартирі діяв відповідно до ситуації та до Закону України „Про власність”, як депутат місцевої ради, забезпечуючи правопорядок та припиняючи самоправні дії потерпілих, є безпідставними, так як ОСОБА_2, діючи згідно з дорученням власника квартири ОСОБА_12 від 03.06.2008 року мала право вільного доступу до неї, натомість договір оренди з новим власником квартири не укладався, а орендар –ОСОБА_8 дала письмове зобов’язання про виселення із неї.
З врахуванням викладеного, місцевий суд повно та всебічно розглянув кримінальну справу з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та звільнив його від кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.1 ст.49 КК України в зв’язку із закінченням строків давності.
Разом із тим, місцевий суд закриваючи провадження у справі стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2500 грн. та ОСОБА_3 –1500 грн. витрат на правову допомогу.
Згідно з роз’ясненнями, що містяться в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року №3 „Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна” у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.
У зв’язку із наведеним та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
У х в а л и л а :
Апеляцію ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Нетішинського міського суду Хмельницької області від 28 липня 2011 року щодо ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на правову допомогу на користь потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, роз’яснивши останнім їх право на звернення до суду щодо відшкодування витрат на правову допомогу в порядку цивільного судочинства.
В решті постанову суду залишити без змін.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.Ж. Вітюк