Справа №10-476/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Бойко

Категорія -  Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку Доповідач - Моїсеєнко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Моїсеєнко Т. М.,

суддів -  Демченка  М. О.,  Матуса  В. В.,

з участю прокурора -  Пирлик Н.В.

захисника – ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали справи за апеляцією захисника ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду міста Суми від 9 листопада 2011 року, якою задоволено подання ст. слідчого СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Млинарського О.І. від 9 листопада 2011 року і застосовано відносно  обвинуваченого ОСОБА_3 обраний постановою Зарічного районного суду м. Суми 19 травня 2011 року запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в ніч з 14 на 15 липня 2001 року разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїв крадіжку з квартири ОСОБА_6,  завдавши їй матеріальної шкоди на суму 8899 грн.

Також, в ніч з 23 на 24 листопада 2001 року ОСОБА_3          разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скоїли розбійний напад на квартиру ОСОБА_7, завдавши при цьому матеріальної шкоди ОСОБА_7 на суму 12939 грн.

9 січня 2003 року кримінальну справу у відношенні ОСОБА_3 було виділено в окреме провадження.

15 січня 2003 року винесено постанову про притягнення ОСОБА_3 в якості обвинуваченого та постановою від 15 січня 2003 року ОСОБА_3 був оголошений в розшук та відносно нього обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

15 червня 2007 року постановою Зарічного районного суду м. Суми надано дозвіл на затримання ОСОБА_3 та доставку його до суду для вирішення питання про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми 19 травня 2011 року відносно обвинуваченого ОСОБА_3 був обраний запобіжний захід  у вигляді взяття під варту.

17 травня 2011 року обвинуваченого ОСОБА_3 було затримано правоохоронними органами Іспанії, а 7 листопада 2011 року його  затримано в порядку ст. 106 КПК України.

9 листопада 2011 року до Зарічного районного суду м. Суми з поданням, погодженим із заступником прокурора Зарічного районну м. Суми Вінніком О.А., звернувся старший  слідчий СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Млинарський О.І. про обрання відносно ОСОБА_3, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч.2, 187 ч.4, 194 ч. 1, 357 ч.3 КК України запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Постановою  Зарічного  районного суду м. Суми від 9 листопада 2011 року подання ст. слідчого СВ Зарічного РВ СМУ УМВС України в Сумській області Млинарського О.І. про обрання відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді взяття під варту було задоволено.  Застосовано відносно  обвинуваченого ОСОБА_3 обраний постановою Зарічного районного суду м. Суми 19 травня 2011 року запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

В поданій апеляції захисник ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання і не має наміру відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого. Крім того, вказує, що органами досудового слідства не надано жодних доказів того, що його підзахисний навмисно переховувався від слідства та суду. ОСОБА_3 не було відомо, що він знаходиться у розшуку і в 2006 та 2008 році приїздив до батьків на Україну. Просить постанову суду скасувати та обрати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.

Заслухавши  доповідь судді, захисника ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляції, міркування прокурора про залишення постанови без зміни, а апеляцій без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п.п.«с» п. 1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та ст. 148 КПК України на стадіях дізнання і досудового слідства міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту застосовується лише до підозрюваного та обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі та за наявності достатніх підстав вважати, що ця особа може ухилитися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі чи продовжувати злочинну діяльність.

Висновок суду про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відповідає вимогам ст.ст. 148, 150, 155, 165-2 КПК України, як за тяжкістю злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, так і за даними про особу заарештованого.

Суд, розглядаючи подання слідчого в повній мірі дослідив всі обставини, які відповідно до ст. 150 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу.

Так, при обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту судом враховано не тільки те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, а також те, що він може ухилитись від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя оцінюється не лише виключно на підставі суворості можливого судового вироку, а з урахуванням особи обвинуваченого, який вже ухилявся від слідства та суду, тому був  об’явлений в міжнародний розшук.

Отже, доводи апеляції захисника ОСОБА_1 про те, що судом не враховані дані про особу ОСОБА_3  і порушені вимоги ст.ст. 148, 150 КПК України, є безпідставними.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни постанови суду та задоволення апеляцій захисника.

Керуючись ст.ст. 362, 366, 377, 382  КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 9 листопада 2011 року якою  застосовано відносно  обвинуваченого ОСОБА_3 обраний постановою Зарічного районного суду м. Суми 19 травня 2011 року запобіжний захід у вигляді взяття під варту - залишити без зміни, а апеляцію захисника ОСОБА_1– без задоволення.

СУДДІ:

Моїсеєнко Т. М.        Демченко М. О.         Матус В. В.