Справа № 2-3950/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2011 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                            Зінченко С.В.

при секретарі                                     Шевчук Я. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, Головне управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на майно та виселення, –

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, в якому просили визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом, а саме:  на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 62,7 кв. м., житловою площею 41,2 кв. м по АДРЕСА_1, 1/2 частину сараю по АДРЕСА_1, 1/2 частину земельної ділянки, площею 606 кв. м.  по АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 62,7 кв. м., житловою площею 41,2 кв. м по АДРЕСА_1, 1/2 частину сараю по АДРЕСА_1, 1/2 частину земельної ділянки, площею 606 кв. м.  по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та просили виселити відповідачів без надання іншого жилого приміщення.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що їх батько ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Право власності на зазначене домоволодіння він отримав у порядку спадкування 19.03.1992 року, після смерті своєї матері ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне йому майно, єдиними спадкоємцями якого є діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

В установленому порядку, у передбачені законом строки, з відповідними заявами про намір прийняти спадок, позивачі звернулися до П'ятої Київської державної нотаріальної контори, де 13.12.2005 року було заведено спадкову справу № 1185.

Проте, як вказують позивачі, відповідачі своїм незаконним проживанням в будинку АДРЕСА_1 перешкоджають спадкоємцям прийняти спадкове майно. Тривалий час відповідачів ухиляються від передачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 або державній нотаріальній конторі, необхідних для прийняття спадщини правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Таким чином позивачі вважають, що відповідачі перешкоджають їм в отриманні спадщини, у зв’язку з чим вони були вимушені звернутися до суду за захистом своїх прав як  спадкоємців.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Позивач ОСОБА_2 та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, та просили позов задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечували.

Відповідачі  в судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином, про свідчать докази в матеріалах справи (а. с. 19, 57, 111, 112, 113, 116, 121), причини неявки суду невідомі, з огляду на що, у відповідності до ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Треті особи в судове засідання не з'явилась, направивши до суду пояснення, в яких просили справу розглядати у відсутність їх представників (а. с. 55, 60-61).

Суд, заслухавши пояснення позивачів та представника позивача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1, розміром 41,2 кв. м., з господарчими будівлями та побутовими будівлями та спорудами: сараєм та спорудами, що розташовані на земельній ділянці розміром 600 кв. м. зареєстрована на праві власності за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право приватної власності на землю, виданого  Київською міською радою  07.07.1998 року, копія якого є в матеріалах справи (а. с. 9)

Позивачі у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2  є дітьми ОСОБА_5, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про народження в матеріалах справи (а. с. 7).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно до свідоцтва про смерть, яке міститься в матеріалах справи, а отже після його смерті відкрилася спадщина на належну йому майно по АДРЕСА_1

Відповідно до статті 1261 Цивільного кодексу України –у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, позивачі є спадкоємцем першої черги і відповідно мають право на спадщину у вигляді житлового будинку загальною площею 62,7 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м, сараю та земельної ділянки площею 606 кв. м по АДРЕСА_1, в рівних частках.

Відповідно до вимог статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до вимог статей 548, 549 ЦК України 1963 року для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженням.

Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, та/або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Як встановлено судом з матеріалів спадкової справи №1185, заведеної щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5, позивачі 15 грудня 2005 року, тобто в межах шестимісячного строку, подали до П'ятої Київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті їх батька ОСОБА_5

З матеріалів спадкової справи також встановлено, що позивачам було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом через відсутність в них правовстановлюючих документів на спадкове майно, які зі слів позивачів знаходяться у відповідачів.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачі своєю відмовою надати правовстановлюючі документи на земельну ділянку та споруди розташованій на ній, що є спадковим майном, порушують право позивачів, як спадкоємців, а тому таке порушене право підлягає захисту.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає частковому задоволенню, і відповідно за позивачем ОСОБА_1 необхідно визнати в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 62,7 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м та 1/2 частину земельної ділянки, площею 606 кв. м., що розташовані по АДРЕСА_1, за ОСОБА_2 необхідно визнати в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 62,7 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м та 1/2 частину земельної ділянки, площею 606 кв. м., що розташовані по АДРЕСА_1.

В частині позовних вимог щодо визнання в порядку спадкування за законом права власності за позивачем ОСОБА_1  1/2 частини сараю, що розташований по АДРЕСА_1 та визнання в порядку спадкування за законом права власності за позивачем ОСОБА_2  1/2 частини сараю слід відмовити, оскільки, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом виданого ОСОБА_5 (а. с. 8) сарай є складовою частиною домоволодіння.

Також суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивачів, щодо виселення відповідачів з будинку АДРЕСА_1 оскільки з матеріалів справи та пояснень осіб, які беруть участь у розгляді справи, встановлено, що фактичною підставою для вселення відповідачів до вказаного будинку було спільне проживання відповідачки ОСОБА_3 з ОСОБА_5, без реєстрації шлюбу. Також до спірного житла ОСОБА_3 вселила свого сина ОСОБА_4

Після смерті ОСОБА_5 відповідачі в добровільному порядку виселитися відмовилися, та надалі самовільно займають житловий будинок АДРЕСА_1

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києві від 09.09.2009 року ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на ? частину спільного сумісного майна,  набутого за час спільного проживання відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва дане рішення залишено без змін.

Суд вважає, що даний випадок підпадає, під норму статті 169 ЖК України,відповідно до якої,  у разі припинення договору найму жилого приміщення в  будинку (квартирі), що   належить громадянинові   на  праві  приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити  жиле  приміщення,  а  в разі  відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість тверджень позивачів  про відсутність правових підстав у ОСОБА_3 та ОСОБА_4, для проживання в будинку АДРЕСА_1

Вiдповiдно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтуєтъся на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослiдженнi наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також  достатність i взаємний зв'язок доказів у  їх сукупності.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що поданий позов необхідно задовольнити частково.

Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 1216-1221, 1258, 1259, 1261, 1264 Цивільного кодексу України, статтею 169 Житлового Кодексу України, статтями 548, 549 ЦК України 1963 року, статтями 10, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 224, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и  в :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація, Головне управління юстиції в м. Києві, про визнання права власності на майно та виселення -  задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженка  м. Києва, проживає: АДРЕСА_2) в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 62,7 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м та 1/2 частину земельної ділянки, площею 606 кв. м., що розташовані по АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, проживає: АДРЕСА_2) в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 62,7 кв. м, житловою площею 41,2 кв. м та 1/2 частину земельної ділянки, площею 606 кв. м., що розташовані по АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.   

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_7 судові витрати в розмірі 1820 гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з для отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                       Зінченко С.В.