ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2006 р. | № 10/46 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Полякова Б.М.
Суддів - Ткаченко Н.Г.
Разводової С.С.
за участю представників: ВАТ “Бурова компанія “Букрос” –Палажченка О.Е.; ЗАТ КБ “ПриватБанк” - Плеханова І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління”
на ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.06.2005 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006 р. по справі №10/46 за заявою Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління” до Відкритого акціонерного товариства “Бурова компанія “Букрос” про банкрутство, -
В С Т А Н О В И В:
Кредитор –ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління” 19.04.2005 р. звернувся з заявою до господарського суду про порушення справи про банкрутство ВАТ “Бурова компанія “Букрос”, внаслідок його фінансової неспроможності.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.04.2005 р. було порушено провадження по справі №10/46 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Бурова компанія “Букрос”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 23.06.2005 р. по справі № 10/46 /суддя Л.М.Шкурдова/ провадження по справі припинено на підставі п.11 ст.80 ГПК України.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006 р. по справі №10/46 /судді : Федорова М.О., Яковлев М.Л., Лобань О.І./ ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.06.2005 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління” без задоволення.
В касаційній скарзі кредитор –Закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління” просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.06.2005 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006 р., посилаючись на те, що вони постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу боржник –ВАТ “Букрос”, просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, посилаючись на те, що висновки суду відповідають вимогам чинного законодавства.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, заборгованість боржника перед кредитором виникла на підставі кредитного договору №359 ВЛ від 19.09.2003 р. та додаткових угод до нього, відповідно до умов якого, боржник отримав поновлювану кредитну лінію з загальним лімітом 1000 000,00 грн. За користування кредитом боржник зобов’язався сплачувати 25% річних, а також 46% річних у разі несвоєчасного погашення кредиту (а.с.10,19-29).
Боржник має заборгованість перед кредитором в сумі 1120518,58 грн., з яких 1000 000,00 грн. –заборгованість за кредитом, 86282,28 грн. –заборгованість по відсотках в розмірі 21% річних та 34236,30 грн. –заборгованість по відсотках в розмірі 46% річних.
Ухвала господарського суду першої інстанції, якою припинено провадження по справі, та апеляційна постанова мотивовані тим, що як вбачається із матеріалів справи, вимоги кредитора повністю забезпечені договором застави №359ВЛ від 29.09.2003 р.(а.с.14);
- згідно з п.8 ст.7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора додаються докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника;
- відповідно до ч.9 ст.11 даного Закону кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги;
- кредитором - ЗАТ КБ “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління” не реалізовано своє право щодо отримання заборгованості за рахунок заставленого майна, оскільки із матеріалів справи не вбачається, що кредитором надані докази звернення стягнення на заставлене майно та докази неможливості задовольнити свої вимоги за рахунок даного майна.
Згідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"(далі-Закон).
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Кредитор, у розумінні ст. 1 Закону, це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою.
Як було зазначено вище, вимоги кредитора повністю забезпечені договором застави №359ВЛ від 29.09.2003 р., а відповідно до вимог Закону кредитор, вимоги якого забезпечені заставою не може ініціювати порушення провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, господарські суди першої та апеляційної інстанції перевіривши матеріали справи, давши належну оцінку зібраним по справі та дослідженим судом доказам, прийшли до обґрунтованого висновку, що поскільки кредитором, в порушення ст.33 ГПК України, не надано доказів звернення стягнення на заставлене майно та доказів неможливості задовольнити свої вимоги за рахунок даного майна, а відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заставний кредитор не може ініціювати провадження по справі про банкрутство, то провадження по справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства “Бурова компанія “Букрос” підлягає припиненню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 23.06.2005 р. та постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006 р. по справі №10/46 постановлені у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи і підстав для їх скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 –11113, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” в особі філії “Полтавське головне регіональне управління” залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 23.06.2005 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 30.03.2006 р. по справі №10/46 залишити без змін.
Головуючий - Поляков Б.М.
Судді - Ткаченко Н.Г.
Разводова С.С.
- Номер:
- Опис: про стягнення 162 186,68 грн
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 10/46
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Поляков Б.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 25.01.2011
- Дата етапу: 03.03.2011