Справа № 2-797/ 07
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2007 року. Володимир-Волинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Сарапіна Г.С.
при секретарі Смоляр А.В.
за участю представника позивача Смалюха Р.Я. і відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань міського суду у м. Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», пред'явленим його представником Смалюхом Русланом Ярославовичем, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку, договірної штрафної санкції, пені і пенсійного збору,
в с т а н о в и в:
Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок» в особі його представника Смалюха Р.Я. звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги мобільного зв'язку у сумі 251, 38 грн., договірної штрафної санкції у розмірі 3265, 78 грн., пені у розмірі 13, 30 грн. і пенсійного збору у розмірі 12, 29 грн. - всього коштів на загальну суму 3542, 75 грн., покликаючись у позовній заяві на те, що 05.03.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено два договори за номерами 2130318 та 2130337 про надання послуг стільникового радіотелефонного зв'язку на номери телефонів відповідача НОМЕР_1 і НОМЕР_2. Одночасно відповідачеві було відкрито особовий рахунок 1.11143248, на підставі якого мали здійснюватись розрахунки за надані послуги стільникового радіотелефонного зв'язку за наявними у абонента номерами телефонів.
Згідно з умовами договорів та Правилами користування мережами стільникового зв'язку позивач взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу послуги стільникового радіотелефонного зв'язку, за що відповідач взяв на себе зобов'язання на підставі виставленого рахунку щомісячно сплачувати абонентську плату та вартість наданих послуг, нарахованих згідно з тарифами ЗАТ «УМЗ», до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Сторонами Договорів також були підписані Додаткові угоди до них, в яких передбачено, що абонент ( відповідач у справі ) протягом 548 календарних днів з моменту їх підписання не має права відмовлятись від Основного договору та/або від цієї Додаткової угоди. У разі, якщо абонент відмовляється від Основного договору та / або Додаткової угоди до закінчення вищезазначеного строку або коли дія Основного договору припиняється у зв'язку з не оплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь позивача договірної штрафної санкції у розмірі 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення строку Додаткової угоди, починаючи з дня відмови від договору або припинення його дії.
Крім цього, відповідно до п. 7.9 зазначених вище Правил неотримання відповідачем рахунку не звільняє його від зобов'язань щодо оплати наданих послуг, оскільки він має можливість отримати інформацію щодо рахунку за телефонами Центру Обслуговування Абонентів.
Позивачем у період з березня 2005р. по січень 2006р. було надано відповідачу послуг стільникового радіотелефонного зв'язку на загальну суму 1332, 67 грн., для оплати яких йому були виставлені рахунки, які відповідач сплатив частково на суму 1069 грн. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за надані послуги мобільного зв'язку у розмірі 251, 38 грн., яка на даний час непогашена.
Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003р. у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня. Таким чином відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 13, 30 грн.
Крім того, відповідно до п.10 ст.1, п.9 ст.2, п.11 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен сплатити 6% пенсійного збору від вартості наданих послуг стільникового радіотелефонного зв'язку, а з 01.08.2005р. - у розмірі 7,5% ( відповідно до внесених змін до Закону від 07.07.2005р. та листа Пенсійного фонду України № 04/3600 від 24.07.2001р.), що складає 12,29 грн.
30.01.2006р. дія Додаткових угод була припинена у зв'язку із заборгованістю відповідача за послуги зв'язку та порушення ним умов Договору.
Згідно з п.1.2 Додаткових угод при достроковому припиненні Договорів у зв'язку з несплатою абонент сплачує договірну штрафну санкцію в розмірі 3,65 за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії Основних договорів, починаючи з дня відмови від Основних договорів або припинення їх дії, тобто сума договірної штрафної санкції щодо відповідача складає 1620, 60 грн. + 1620, 60 грн. = 3265, 78 грн.
Просить у позовній заяві стягнути з відповідача основну заборгованість за надані послуги мобільного зв'язку у сумі 251, 38 грн., пеню у розмірі 13, 30 грн., пенсійний збір у розмірі 12, 29 грн., договірну штрафну санкцію у розмірі 3265, 78 грн. та сплачені судові витрати: судовий збір і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 81 грн.
У судовому засіданні представник позивача Смалюх Р.Я. позов підтримав повністю та просить його задовольнити, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини і докази.
Відповідач позов визнав частково та пояснив, що у 2005 році ним дійсно було укладено з позивачем два договори та відповідно дві додаткові угоди про надання послуг мобільного зв'язку і за одним з цих договорів мобільним зв'язком користувалася з його дозволу інша особа, саме якою було допущено заборгованість за ці послуги. Він мав намір переоформити на ту особу один з укладених ним договорів і додаткову угоду, однак в офісі “УМЗ” йому було відмовлено в цьому. Тому не визнає позов у частині стягнення штафної договірної санкції і пені.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи і письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задовленння.
Судом встановлено, що згідно з договорами про надання послуг мобільного зв'язку за номерами 2130318 та 2130337 від 05.03.2005р. на номера телефонів відповідача НОМЕР_1 і НОМЕР_2 позивач взяв на себе зобов'язання надавати відповідачу послуги стільникового зв'язку та відкрив останньому особовий рахунок 1.11143248, на підставі якого мали здійснюватись розрахунки за надані послуги мобільного зв'язку за всіма наявними у абонента телефонами, а відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати рахунки за надані послуги.
Позивачем у період з березня 2005р. по січень 2006р. були надані відповідачу послуги стільникового радіотелефонного зв'язку на загальну суму 1332, 67 грн., ( включаючи суми внесків до Пенсійного фонду України ), для оплати яких останньому були виставлені рахунки, які відповідач сплатив частково на суму 1069 грн.
Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за надані послуги мобільного зв'язку у розмірі 251, 38 грн. ( 1332, 67 грн. - 1069 грн. - 12, 29 грн. = 251, 38 грн.), яка на даний час непогашена, що підтверджується такими доказами: розрахунком основного боргу відповідача станом на 09.06.2007р., зазначеним у таблиці № 1; звітом про баланс основного рахунка абонента за період з 25.05.2000р. до 25.05.2006р. та поясненнями представника позивача і відповідача.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Отже, вимоги позивача у частині стягнення з відповідача основного боргу за послуги мобільного зв'язку у сумі 251, 38 грн. є законні і обґрунтовані та визнавались самим відповідачем.
Крім того, відповідно до п.10 ст.1, п.9 ст.2, п.11 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач повинен був сплачувати пенсійний збір у розмірі 6 %, а з 01 серпня 2005 року - у розмірі 7,5% від вартості наданих послуг стільникового радіотелефонного зв'язку, однак рахунки позивача по оплаті пенсійного збору відповідачем не сплачені.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача з пенсійного збору за період з 31.10.2005р. по 31.12.2005р., зазначеного у таблиці № 2, розмір такої заборгованості складає 12, 29 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з пенсійного збору у розмірі 12, 29 грн. є законні і обґрунтовані та визнавались самим відповідачем.
Відповідно до п. 4.2 договорів від 05.03.2005р. за несвоєчасну оплату рахунків абонент сплачує пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, а відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.
Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконанного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до розрахунку пені, зазначеного у таблиці № 3, розмір пені відповідно до облікової ставки НБУ, що підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасну оплату послуг стільникового радіотелефонного зв'язку, складає 13, 30 грн.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 13, 30 грн. є законні і обґрунтовані.
Судом також встановлено, що сторонами було підписано додаткові угоди до обох договорів від 05.03.2005р., п.1.2 яких передбачає, що при достроковому припиненні договору абонент сплачує договірну штрафну санкцію у розмірі 3, 65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії Основного договору, починаючи з дня відмови від Основного договору або припинення його дії.
30.01.2006р. дія додаткових угод була припинена у зв'язку із заборгованістю відповідача за послуги зв'язку та порушенням умов договорів.
Відповідно до розрахунку договірної штрафної санкції, зазначеного у таблиці № 4, розмір такої санкції за кожною додатковою угодою від 05.03.2005р. складає для відповідача по 1620, 60 грн., а всього - 3241, 20 грн., що підтверджується інтерфейсами перегляду додаткових угод і розрахунку суми штрафу.
Однак, суд вважає, що у цій частині позов є безпідставний, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Проте з п. 1.2 додаткових угод до договорів від 05.03.2005р. видно, що зазначена у них договірна штрафна санкція обчислюється у розмірі 3, 65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії Основних договорів, починаючи з дня відмови від Основних договорів або припинення їх дії, тобто всупереч вимогам закону у названих вище додаткових угодах від 05.03.2005р. передбачено штрафну санкцію не у відсотках, а у грошовій сумі, яка за відповідний період більш ніж у 12 разів перевищує розмір основного боргу відповідача.
Суд вважає, що за таких обставин вимоги п. 1.2 додаткових угод від 05.03.2005р., де передбачено штрафну санкцію у грошовій сумі, є нечинними на підставі ч.1 ст. 215 і ч.1 ст. 203 ЦК України, а отже позов у цій частині не підлягає до задоволення.
При цьому судом не береться до уваги покликання представника позивача на те, що договірна санкція, передбачена п.1.2 додаткових угод від 05.03.2005р., не є штрафом, а відповідно до ч.2 ст. 546 ЦК України - іншим видом забезпечення виконання договорів про надання відповідачу послуг стільникового радіотелефонного зв'язку, оскільки таке його твердження спростовується тим, що як у п. 1.2 названих додаткових угод, так і у звіті про баланс особового рахунку абонента чітко визначено цю санкцію як штраф.
На підставі ст.ст. 203 ч.1, 215 ч.1, 526, 546 ч.1, 549 ЦК України, п.10 ст.1, п.9 ст.2, п.11 ст.4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215, 223 ЦПК України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» заборгованість за надані послуги мобільного зв'язку у сумі 251 грн. 38 коп., пеню у розмірі 13 грн. 30 коп., пенсійний збір у розмірі 12 грн. 29 коп. і судові витрати у розмірі 81 грн., а всього - 357 ( триста п'ятдесят сім ) грн. 97 коп.
У решті позову про стягнення договірної штрафної санкції у розмірі 3265, 78 грн. - відмовити.
На рішення може бути подана до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів та апеляційне скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано, а якщо таку заяву було подано, але апеляційна скарга не була подано у встановлений законом строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку, інакше у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.
Суддя: