Справа № 2-569/ 07

                                                                        Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

05 червня 2007 року   Володимир-Волинський міський суд Волинської області   у складі:

            головуючого - судді Сарапіна Г.С.

            при секретарі  Процюк Н.Р.

за участю позивачки ОСОБА_1 і відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань міського суду                                          у м. Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв”язку з продовженням навчання,

в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3,                   ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв”язку з продовженням нею навчання, покликаючись у позовній заяві на те, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 1988р. по 02.04.07р. і від спільного життя вони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться при ній і на її утриманні. ІНФОРМАЦІЯ_2 дочка досягнула повноліття, однак продовжує навчання на 2-му курсі денного відділення Володимир-Волинського педагогічного коледжу  ім. А.Ю. Кримського, а тому відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України має право на отримання матеріальної допомоги від батька - відповідача у справі. У даний час з відповідачем вона спільно не проживає, останній ухиляється від утримання дитини, добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання дочки у зв”язку з продовженням нею навчання.

            Просить у позовній заяві стягнути з відповідача в її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  у зв”язку з продовженням нею навчання,   у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн.

            В судовому засіданні позивачка позов підтримала і просить його задовольнити, покликаючись на викладені у позовній заяві обставини і докази.

            Відповідач позов визнав частково та пояснив, що має постійну роботу і постійний дохід, а тому згідний на стягнення з нього на утримання повнолітньої дочки Тетяни матеріальної допомоги у зв'язку з продовженням нею навчання у розмірі 1/ 4 частини його заробітку, оскільки саме у такому розмірі він спроможний надавати матеріальну допомогу дитині. При цьому просить врахувати, що позивачка працює, а тому має можливість також надавати утримання дочці, яка до того ж отримує стипендію.

            Перевіривши матеріали справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

            Судом встановлено, що сторони,  проживаючи у зареєстрованому  шлюбі з 1988р. по 02.04.07р.,  від спільного життя мають повнолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якої в свідоцтві про народження  записані:  відповідач ОСОБА_2 як батько і позивачка ОСОБА_1 як мати,  що стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу між сторонами  і свідоцтвом народження дитини.

            Довідкою Володимир-Волинського педагогічного коледжу                                            ім. А.Ю. Кримського  від 16.04.07р. № 102  підтверджено, що дитина сторін -                    ОСОБА_3 дійсно безоплатно навчається у даному учбовому закладі на 2-му курсі денної форми навчання.

            Довідкою Зимнівської сільської ради  від 22.03.07р. № 168 підтверджено, що дитина сторін - ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою.

            З довідки про розмір заробітної плати з місця роботи відповідача у ТзОВ - фірмі «Бріс» ЛТД у м. Луцьку від 16.05.07р. №  420  вбачається, що він спроможний надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

            З пояснень позивачки вбачається, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дочки у зв”язку з продовженням нею навчання  не надає.

            Відповідно до ст. 199  ч.ч. 2, 3 Сімейного кодексу України,  якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв”язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов”язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони, батьки,  можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

            Суд вважає, що за названих вище обставин та доказів відповідач спроможний надавати матеріальну допомогу, однак враховуючи, що він має постійну роботу і постійний заробіток, тому відповідно до вимог ст. 183, 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача,  необхідно визначити у частці від його заробітку ( доходу ) та у запропонованому ним розмірі з врахуванням при цьому можливості надання утримання дитині позивачкою, а також, що сама дочка має доходи у вигляді стипендії, що складає 135 грн. у місяць.

            На підставі ст. ст. 182, 183, 184, 199, 200 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213-215  ЦПК України,   суд

                                                  в  и  р  і  ш  и  в:

      Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3,              у користь ОСОБА_1  аліменти на утримання повнолітньої дитини - дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв”язку                              з продовженням нею навчання,  у розмірі однієї четвертої частини його заробітку                        ( доходу ), щомісячно, починаючи з 20.04.07р. до досягнення дитиною двадцяти трьох років при продовженні навчання.

            Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 51 ( п”ятдесят одна ) гривня і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 ( відсотків ).        

Рішення у частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми місячного платежу.

            На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд  протягом десяти днів з дня його проголошення та апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо її не було подано, а якщо таку заяву було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений законом строк,  рішення набирає законної сили після закінчення цього строку,  інакше у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.

Суддя: