Справа № 2-38/ 07

            Р  І  Ш  Е Н  Н  Я

            І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

            11 грудня 2007 року.  Володимир-Волинський міський суд Волинської області                в складі:

            головуючого - судді  Сарапіна Г.С.

            при секретарі Процюк Н.Р.

за участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представників відповідачів:  Володимир-Волинської міської ради та її виконавчого комітету - Смоляр Ю.В. і Чуйко О.Д.,  відповідача ОСОБА_3, 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань міського суду в м. Володимирі-Волинському цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради та її виконавчого комітету,

ОСОБА_3 про скасування рішення Володимир-Волинської міської ради від 19 червня 2002 року № 3/ 13,  визнання приватизації земельної  ділянки недійсною та скасування державного акту на право приватної власності на землю,

в с т а н о в и в:

            ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Володимир-Волинської міської ради та її виконавчого комітету,  ОСОБА_3 про скасування рішення Володимир-Волинської міської ради від 19 червня 2002 року за № 3/ 13,  визнання приватизації земельної  ділянки недійсною та скасування державного акту на право приватної власності на землю, покликаючись у позовній заяві на те, що рішенням Володимир-Волинської  міської ради від 19 червня 2002 року № 3/13 відповідачу ОСОБА_3 надано у приватну власність земельну ділянку площею 690 кв.м.  по АДРЕСА_1, яке винесене на підставі недостовірної інформації, наданої ОСОБА_3,  та без погодження  з ним як суміжним землекористувачем.

            На цей час між ним і відповідачем ОСОБА_3 виникають суперечки щодо користування неприватизованою земельною ділянкою, тобто земельною ділянкою, що залишилась в їх спільному користуванні, на якій ОСОБА_3 зробив на відстані  2-х метрів від його вікон та вхідних дверей дорогу для свого автомобіля, а свою незаконно приватизовану земельну ділянку відгородив, вважаючи її недоторканою.

Позивач просить суд скасувати зазначене рішення міської ради, визнати приватизацію земельної ділянки недійсною та скасувати державний акт на право приватної власності на землю, виданий 09.09.2002р. ОСОБА_3

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник                         ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та просять всі ці вимоги задовольнити, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини.

            Представники Володимир-Волинської міської ради та її виконавчого комітету Смоляр Ю.В., Чуйко О.Д. позов не визнали та пояснили, що рішення Володимир-Волинської міської ради від 19.06.2002р за № 3/ 13 про безоплатну передачу              в приватну власність відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки, площею 690 кв.м., для обслуговування жилого будинку та господарських споруд є законним, винесено на підставі відповідної технічної документації та рішення узгоджувальної комісії,             а тому підстав для його скасування не вбачають та вважають позов безпідставним.

            Одночасно представники зазначених відповідачів просять відмовити в задоволенні позову за спливом позовної давності при зверненні його з цим позовом до суду та при цьому Смоляр Ю.В. пояснила, що позивач звернувся з позовом в суд 09.11.2006р., а про приватизацію ОСОБА_3 земельної ділянки довідався під час розгляду іншої справи за його позовом до ОСОБА_3 про встановлення меж землекористування, рішення в якій прийнято судом 20 червня 2003 року.

            Відповідач ОСОБА_3 позов не визнав та дав аналогічні пояснення щодо безпідставності позову.

            Просить застосувати до вимог позивача ст. ст. 256, 257 ЦК України та відмовити позивачеві в позові за пропуском ним строку позовної давності при зверненні 09.11.2006р. з цим позовом до суду, мотивуючи тим, що оскаржуване позивачем рішення Володимир-Волинської міської ради від 19.06.2002р. № 3/ 13 та Державний акт на право приватної власності на землю, виданий йому 09.09.2002р. на підставі зазначеного рішення міської ради, були предметом дослідження як письмові докази в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до нього про встановлення меж землекористування, закриття та заміни спільного заїзду, рішення в якій прийняте Володимир-Волинським міським судом 20.06.2003р. і залишене апеляційною                     та касаційною інстанціями без змін.

            Перевіривши та дослідивши письмові докази в справі, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення.

            Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 за місцем свого проживання              по АДРЕСА_1 має на праві приватної власності земельну ділянку для обслуговування своєї частини жилого будинку та господарських споруд, площею 690 кв.м., а також у спільному користуванні із сусідами-землекористувачами - земельну ділянку площею 53 кв.м., відповідно до  Державного акту на право приватної власності на землю, виданого                на підставі рішення Володимир-Волинської міської ради від 19.06.2002р. № 3/ 13,    що підтверджується оглянутими судом оригіналами зазначених документів,                                та поясненнями сторін.

При  цьому  судом  встановлено,  що  підставою  для  прийняття   19.06.2002р.

Володимир-Волинською міською радою зазначеного рішення про безоплатну передачу відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності земельної ділянки площею 690 кв.м. для обслуговування його частини будинку № 77, кв.1,                                та господарських споруд по АДРЕСА_1  була заява ОСОБА_3 та відповідна технічна документація, в тому числі:  письмовий проект передачі зазначеної вище земельної ділянки із встановленням її меж, погоджений з управлінням містобудування та архітектури, державною екологічною інспекцією та санепідемстанцією;  абрис земельної ділянки із встановленням її меж;  схема розташування земельної ділянки;  план встановлених меж земельної ділянки                             із сусідніми землекористувачами  з обчисленням  її  площ,  а також площі земельної ділянки спільного користування;  акт встановлення та узгодження меж між землекористувачами земельної ділянки від 06.03.2002р., з якого видно,                               що місцепроходження лінії суміжників ( сусідів ) узгоджено з 4-ма землекористувачами, за винятком позивача, з пояснень якого вбачається, що він не погоджувався на приватизацію ОСОБА_3 земельної ділянки, а тому його не включали в цей акт.

            Водночас з позовної заяви та пояснень позивача вбачається, що між ним та сусідом ОСОБА_3 виник спір з приводу користування неприватизованою земельною ділянкою, тобто земельною ділянкою, що залишилась в їх спільному користуванні, на якій ОСОБА_3 зробив на відстані 2-х метрів від його вікон та вхідних дверей дорогу для свого автомобіля, а свою незаконно приватизовану земельну ділянку відгородив, вважаючи її недоторканою.

            Таким чином, суд доходить висновку, що між позивачем і ОСОБА_3  фактично є спір з приводу користування земельною ділянкою, площею 53 кв.м.,                      що перебуває у їх спільному користуванні, а саме щодо наявного на ній  заїзду до частини будинку ОСОБА_3

            При цьому суд враховує, що відповідно до ст.ст. 140, 143 Земельного кодексу України,   така обставина  як непогодження із усіма суміжними землекористувачами меж земельної ділянки, безоплатно переданої громадянинові із земель державної чи комунальної власності на підставі ст. 81 ч.1 п. б цього Кодексу,  не є підставою для припинення права власності на цю земельну ділянку.

Заперечуючи позовні вимоги, представники Володимир-Волинської міської ради та її виконавчого комітету, а також відповідач ОСОБА_3,  покликались як на безпідставність позову, так і на пропущення позивачем строку позовної давності при пред'явленні цього позову.

            З позовної заяви вбачається, що вона подана позивачем 09 листопада                   2006 року, а про наявність рішення Володимир-Волинської міської ради від                        19 червня 2002 року № 3/ 13 про передачу ОСОБА_3 у приватну власність земельної ділянки, площею 690 кв.м., та виданого 09 вересня 2002 року ОСОБА_3 на підставі цього рішення Державного акту серії І-ВЛ № 023421 на право приватної власності на землю,  площею 690 кв.м., із залишенням у спільному користуванні земельної ділянки, площею 53 кв.м., позивач довідався в судовому засіданні                           20 червня 2003 року при дослідженні за його участю та ОСОБА_3 зазначених вище документів під час розгляду в 2003 році цивільної справи за № 2-191  за його позовом до ОСОБА_3 про встановлення меж землекористування, закриття                         та заміни спільного заїзду, в якій 20 червня 2003 року ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову з покликанням на ці документи як докази безпідставності позову, залишене апеляційною і касаційною інстанціями без змін,                                         що підтверджується оглянутою судом цивільною справою за № 2-191 за 2003 рік.

            Відповідно до ст. 257  ЦК України  загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки, а відповідно до ст. 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

            Отже, за таких обставин позивачем при подачі позовної заяви пропущено                 3-річний строк позовної давності.

            Відповідно до ст. 267 ч. 3 ЦК України  позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, а відповідно до ч. 4 цієї Статті  сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Враховуючи, що позивач не звертався з відповідною заявою про поновлення позовної давності, вважаючи, що її не пропустив через те, як вбачається з його пояснень, що про приватизацію ОСОБА_3 земельної ділянки він довідався в 2006 році і тоді ж подав цей позов, суд, беручи до уваги рішення Володимир-Волинського міського суду від 20.06.2003р. у цивільній справі № 2-191 за 2003 рік, яке ним оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку, вважає пояснення позивача в цій частині таким, що не відповідає дійсності, та при цьому  доходить висновку про те, що позивач пропустив позовну давність без поважних причин, а тому за таких обставин відповідно до ст. 267 ч.ч. 3, 4 ЦК України в його позові слід відмовити за спливом  позовної давності.

Судом не береться до уваги покликання представника позивача на ст. 268 ч.1 п.4 ЦК України, де зазначено, що позовна давність не поширюється на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове майно, оскільки рішенням Володимир-Волинської міської ради від 19.06.2002р. № 13/ 3 про безоплатну передачу відповідачу ОСОБА_3 на праві приватної власності земельної ділянки площею 690 кв.м. для обслуговування його частини будинку - квартири №1 та господарських споруд по АДРЕСА_1  не порушено право власності позивача на цю земельну ділянку чи інше його речове право на неї  як такого, що не є її власником  чи землекористувачем.

Як вбачається з довідки госпрозрахункового проектно-виробничого архітектурно-планувального бюро  управління архітектури і містобудування Володимир-Волинського міськвиконкому від 25.01.1991р. № 22,  за частиною будинковолодіння - квартирою АДРЕСА_1 рахувалася земельна ділянка площею 760 кв. м., що перебувала в користуванні ОСОБА_4 - матері відповідача                           ОСОБА_3, який після смерті матері відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 14.10.1999р. успадкував цю частину будинковолодіння                з набуттям права користування зазначеною земельною ділянкою площею 760 кв.м. для обслуговування частини жилого будинку та господарських споруд, що підтверджується оглянутою судом  довідкою Володимир-Волинського міського відділу земельних ресурсів.

            На підставі ст.ст. 81 ч.1 п. б, 116, 118, 121, 140, 143, 153 ч.1  Земельного кодексу України, ст.ст. 256, 257, 261 ч.1, 267 ч.ч. 3, 4,  373 ч.2 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 60, 61, 212 - 215, 223  ЦПК України,  суд

в  и  р  і  ш  и  в:

            У позові ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради та її виконавчого комітету,  ОСОБА_3 про скасування рішення Володимир-Волинської міської ради від 19 червня 2002 року № 3/ 13,  визнання приватизації земельної  ділянки недійсною та скасування державного акту на право приватної власності на землю  відмовити за спливом позовної давності.

На рішення може бути подана до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів та апеляційне скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано, а якщо таку заяву було подано, але апеляційна скарга не була подано у встановлений законом строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку, інакше у разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом з моменту проголошення ухвали апеляційного суду.

Суддя: