Справа № 1-22/ 08

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

            07 березня 2008 року.   Володимир-Волинський міський суд Волинської області  в складі:

            головуючого - судді Сарапіна Г.С.

за участю секретаря Процюк Н.Р.,

прокурора Кухарука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду               в м. Володимирі-Волинському  кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дебрецен Угорщина, українця, громадянина України,  освіта повна загальна середня, неодруженого, жителя АДРЕСА_1,  працює охоронцем у приватному підприємстві «Авторитет»,  несудимого  відповідно до ст. 89 КК України,  -

            у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1  КК України,

в с т а н о в и в:

            Підсудний ОСОБА_1  23 вересня 2007 року,  близько 08 години                             55 хвилин, у м. Устилузі Володимир-Волинського району, на перехресті вулиць Володимирської та Богдана Хмельницького, поблизу автобусної зупинки, на грунті конфлікту, викликаного протиправними діями потерпілого ОСОБА_2, умисно наніс декілька ударів кулаком руки в ділянку обличчя  потерпілого, внаслідок чого спричинив останньому тілесне ушкодження у виді перелому коренів 21/ 1 зубів, тобто заподіяв потерпілому умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину. 

            У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у пред”явленому обвинуваченні за ст. 122 ч.1 КК України  визнав себе винуватим повністю та пояснив, що вранці 23 вересня 2007 року рухався автомобілем марки «ВАЗ-2109» в напрямку м. Устилуга і, під'їжджаючи до автозаправної станції «Мавекс», побачив, як з території АЗС виїхав, не зупиняючись, вантажний автомобіль на головну дорогу, де рухався його автомобіль, не уступивши йому дорогу, у зв'язку з чим він змушений був з'їхати з дороги на обочину. Тоді ж на перехресті вулиць Володимирської та Б.Хмельницького у м. Устилузі наздогнав цей вантажний автомобіль і коли той зупинився, то він, будучи знервованим діями водія вантажівки,  наніс цьому  водієві, яким був потерпілий ОСОБА_2, два удари кулаком в обличчя.

            У вчиненому злочині щиро кається. 

            Крім пояснень підсудного, допитаного за правилами ст. 299 ч.3 КПК України,  його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ст.122 ч.1 КК України, підтверджується матеріалами справи, зокрема висновком судово-медичного експерта від 05.12.2007р. № 424, що підсудним, як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, не заперечувались.

            Дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковано органами досудового слідства за ст. 122 ч.1 КК України, оскільки він заподіяв потерпілому ОСОБА_2 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя та не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило втрату загальної працездатності. 

            Призначаючи підсудному покарання,  суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що він є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, його щире каяття, добровільне відшкодування завданої потерпілому шкоди,  стан здоров'я у зв'язку з перенесеною операцією на легенях, що є обставинами, які пом'якшують його покарання, та з врахуванням цих обставин суд доходить  висновку про можливість виправлення підсудного шляхом призначення йому покарання у виді виправних робіт.

            Керуючись ст. ст. 323, 324  КПК України,   суд

п р и с у д и в:

            ОСОБА_1    визнати      винуватим    у    вчиненні     злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у виді виправних робіт за місцем роботи строком на 6 ( шість ) місяців з відрахування у доход держави 10 відсотків його заробітку.

            Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 залишити                      попередню - підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

            На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

            Суддя: