РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  2-144/2011

 12.08.2011   року                                                                                          м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Кукти М.В. при секретарі с/з Гавриловій Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м, Сімферополі матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_2  до Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим про стягнення неотриманої заробітної платні, моральної шкоди, зобов’язання вчинити певні дії, –

                                                  ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму не донарахованої та недоотриманої заробітної плати, судові витрати та моральну шкоду.

          Свої вимоги мотивує тим, що працює на посаді охоронця. Вважає, що відповідач навмисно зменшує розмір заробітної плати з урахуванням надбавок за різни умови праці, користування зброєю, охорону небезпечних об’єктів. У добровільному порядку відповідач відмовляється перерахувати та сплатити позивачу належні суми.

          З врахуванням вказаних обставин, спроб очорнити позивача та звільнити його з роботи, позивач просить суд стягнути з відповідача суму недоотриманої заробітної плати і моральну шкоду, завдану діями відповідача.

Крім того, просить суд у своїй заяві від 11.03.2011 р. вирішити питання щодо надання йому додаткової відпустки.  

          У судовому засідання позивач свої вимоги підтримав, та з врахування встановлених висновком експерта сум, просить суд задовольнити позов.

          Представник відповідача вимоги не визнав. Вважає, що усі нарахування позивачу були проведені правильно.  Дії відповідача не як не пов’язані з самопочуттям позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вимог щодо стягнення моральної шкоди. Висновок експерта не можу бути прийнятий до уваги, через те, що експерт не врахувала угоду, якою не передбачене нарахування надбавок позивачу, що на її думку знайшло підтвердження у судовому засідання під час пояснень експерта.

          Просила у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

          Вислухавши пояснення сторін, експерта, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

          Судом встановлено, що позивач є охоронцем 1 розряду госпрозрахунковій організації окремого загону цивільної охорони «Варта» при Управлінні державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим.

          За висновком експерта № 3858 від 06.07.2011 р. (т. 1 л.с. 143) відповідач неправильно проводив нарахування позивачу заробітної плати.

          Розмір не донарахованої заробітної плати позивачу, що складається з різних надбавок, доплат за умови праці, індексацію,  складає 18317 грн. 36 коп.

          Суд вважає, що висновок експерта відповідає фактичним обставинам, враховуючи надані сторонами документи фінансового характеру, за конкретний період, з посиланням як на накази самого відповідача, так і на діюче законодавство, не наданням відповідачем документів у повному обсязі, та застосування положень угод та норм права, які захищають права робітника від звуження чи нехтування існуючих прав.

          Зауваження представника відповідача (т.2, л.с. 8)  ґрунтуються на тому, що у позивача немає права вимогати оплату за роботу по сумісництву, наднормативну працю, охорону об’єктів з зброєю, індексацію та інш.

          У цій частині суд вважає зауваження представника відповідача необґрунтованими, виходячи з того, що матеріалами справи, зокрема наданими самим відповідачем даними про час та тривалість роботи позивача, поясненнями сторін, не спростовані факти того, що позивач дійсно має право на отримання доплати за наднормативну працю за період з 01.01.2007 р. по 31.10.2010 р. у розмірі 4762 грн. 01 коп.

          Положення щодо оплати наднормативної праці закріплено у ст. 106 КЗпП України, та не може бути змінено підзаконними актами чи наказами, у сторону погіршення положення робітників.

          Так саме знайшли своє підтвердження вимоги позивача щодо неврахування відповідачем доплат за кваліфікацію охоронника 1 розряду з 24.07.2002 р. по 29.02.2008 р. у сумі 689 грн. 01 коп. та з 01.04.2010 р. по 31.10.2010 р. – 1101 грн. 58 коп.     

          Вимоги позивача про нарахування доплати за охорону об’єктів з використанням вогнепальною зброї також підтвердились зібраними по справі доказами, зокрема документами, наданими відповідачем, поясненнями позивача.

Тому суд стягує з відповідача на користь позивача суму 4501 грн. 04 коп. за період з 01.03.2006 р. – 31.12.2009 р., як охоронцю 3 розряду, та суму 268 грн. 54 коп. за період з 01.01.2010 р. по 28.02.2010 р.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача суми надбавки за роботу в тяжких і шкідливих умовах, яка передбачена Генеральною угодою на 2008 – 2009 рр., то враховуючи преамбулу Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об'єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб'єднаннями на 2008-2009 р., про те, що її зміст розповсюджується на всіх підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності, є обов'язковими для застосування під час укладання угод іншого рівня та колективних договорів як мінімальні гарантії.

Тому зауваження представника відповідача щодо існування іншої угоди між Департаментом служби охорони МВС України і Центральним комітетом працівників, норми якої не передбачають право позивача отримати спірну надбавку, суд вважає такою, що не підлягає застосуванню при розгляді цієї справи.

          Суд вважає, що з огляду на позицію позивача можливо прийняти мінімальні вимоги позивача у вигляді 4 %  надбавки, що буде складати 607 грн.

          Що стосується вимоги позивача про стягнення надбавки за роботу на об’єкті з підвішеною небезпекою – «Кримвибухпром» з березня 2008 р. по 31.12.2009 р., то враховуючи вищезазначену Генеральну угоду, та 4 % надбавки, стягненню підлягає сума у розмірі 607 грн.

          Відносно вимог позивача щодо стягнення 12% за професійне майстерство, то враховуючи зміст Генеральної угоди, колективної угоди, розряд у позивача, за час його роботи з 01.01.2010 р. по 28.02.2010 р. сума 12% надбавки складе 1982 грн. 16 коп.

          Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача не донарахованої та не сплаченої суми у зв'язку з перерахунком надбавок за вислугу років на суму 967 грн. 41 коп., сплату за роботу в нічний час – 924 грн. 17 коп., перерахунку оплати за працю в святкові дні – 99 грн. 62 коп. та перерахунок щомісячної премії – 1807 грн. 82 коп.

          В наслідок відсутності інших документів, експерт не змогла розрахувати інші спірні суми, заявлені позивачем.

          Загалом сума, яка підлягає сплаті відповідачем на користь позивача складає 18317 грн. 36 коп.

          Що стосується збільшених вимог позивача, від 11.03.2011 р., щодо надання відпустки та компенсації за невикористану відпустку, то у цій частині суд не знаходить підстав для задоволення позову, виходячи з того, що суду не надано доказів наявності спору між сторонами з цього приводу.

Як пояснили сторони у судовому засіданні, та згідно наданих доказів,  позивач не звертався до відповідача з заявою про надання відпустки. Таким чином, суд враховуючи зміст ч. 1 ст. 3 ЦПК України, вважає що у даному випадку, на даний час, відсутні підстави для задоволення вимог позивача.    

          Відносно вимог позивача щодо стягнення моральної шкоди, з посиланням на систематичне порушення відповідачем діючого законодавства, що виразилось у не нарахуванні доплат з вини відповідача, то суд, з урахуванням змісту ст. 2371 КЗпПУ, вважає доведеним наявність моральної шкоди, в наслідок хвилювань позивача, необхідності нормалізувати свої соціальні стосунки після публікації відповідачем в відомчій газеті повідомлення про порушення ним трудової дисципліни,  необхідності позивачу звертатися додатково до суду за захистом своїх прав, і т.і.

          З’ясовуючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що у даному випадку сума 1000 грн. буде достатньою для відшкодування завданої шкоди з боку відповідача.

          Обов’язок відшкодувати судові витрати, у вигляді підтвердженої оплати проведення експертизи, судового збору та ІТО, враховуючи зміст ст. 88 ЦПК України, суд покладає на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 12, 60, 147  ЦПК України, ст. 106, 2371 КЗпПУ,  суд

                                                  ВИРІШИВ.

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим на користь ОСОБА_2  недоотриману заробітну плату в розмірі 18317 грн. 36 коп.

          Стягнути з Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим на користь ОСОБА_2  моральну шкоду у розмірі 1000 грн.

          Стягнути з Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в АР Крим на користь ОСОБА_2  судові витрати по справі у розмірі 3905 грн. 06 грн. – вартість судово – економічної експертизи, 120 грн. – витрати по сплаті інформаційно технічного забезпечення розгляду справи Київським районним судом м. Сімферополя.

          У задоволенні решти вимог відмовити.

          Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Київський районний суд м. Сімферополя у відповідності до вимог ст. 291 – 296 ЦПК України.

          Суддя:

    Суддя