АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4774 2006 р.                                      Головуючий у 1-й інстанції:

Щербак А.А. Доповідач: Глазкова О.Г.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» СЕРПНЯ 2006 р.                                                                                     м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:             Стрелець Л.Г.

Суддів:                         Ломейко В.О.

Глазкової О.Г.

при секретарі: Тахтаул О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 на рішення Шевченківський районний суд м. Запоріжжя «06» липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А-1978 про стягнення заборгованості по грошовій компенсації замість речового майна.

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому зазначає, що вона проходила військову службу в військовій частині А-1392, правонаступником якої після розформування є військова частина А-1978, була звільнена в запас 15 червня 2003 року.

При звільненні з військової служби в запас з нею не був проведений повний грошовий розрахунок, заборгованість військової частини А-1978 по виплаті грошової компенсації замість речового майна складає 1288 грн. 15 коп. Зазначену суму ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача.

Рішенням Шевченківський районний суд м. Запоріжжя від 06 липня 2006 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення є неправильним, тому рішення суду просить скасувати.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 307 ч.1 п.2 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходила військову службу в військовій частині А-1392, правонаступником якої після розформування є військова частина А-1978. 05.06.2003 року була звільнена у запас.

Відповідно ст. 9 ч.2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці отримують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно та продовольчі пайки, або за бажанням військовослужбовців грошову компенсацію замість них.

При звільненні ОСОБА_1 в запас з нею не був проведений повний грошовий розрахунок. Заборгованість військової частини А-1978 по виплаті грошової компенсації замість речового майна складає 1288 грн. 15 коп., що підтверджується довідкою НОМЕР_1 (а.с. 4).

Відмовляючи ОСОБА_1 у позові, суд першої інстанції посилається на те, що дія ч.2 ст 9 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку з економією бюджетних коштів була зупинена Законом України №1459-111/1459-14 від 17.02.2000 року «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів».

В даному випадку мова йде про призупинення закону відносно «військовослужбовців та їх сімей». Оскільки ОСОБА_1 звільнена в запас, то не є військовослужбовцем.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 року №1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» п.28 - військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, виплачується компенсація за не отримане речове майно або за їх згодою видається речове майно на суму грошової компенсації пропорційно часу, що минув з дня виникнення прав на отримання речового майна до дати підписання наказу про звільнення або закінчення контракту.

Відповідно роз'ясненню голови Військової судової палати Верховного Суду України №7/4-03 від 08.04.2003 року військовослужбовцю, який звільняється з військової служби, не видано речове майно, має право на одержання цього майна в натурі.

В тому разі, якщо військовослужбовець не забезпечується речовим майном в натурі, він має право на отримання грошової компенсації.

Як вбачається з листа начальника Центрального управління речового забезпечення тилу Головного управління логістики Командування сил підтримки Збройних Сил України №398/3/18/1045 від 05 травня 2006 року за бюджетною програмою 2101050 «Тилове забезпечення Збройних Сил України» у розпорядження військової частини А-1978 виділені кошти у сумі 54000 грн.

Зазначені кошти спрямовані для виконання рішень суду з виплати грошової компенсації замість речового майна, що належало до видачі звільненим військовослужбовцям.

Таким чином, суд першої інстанції не з'ясував обставин справи, не встановив дійсні правовідносини сторін, не дав оцінку наданим доказам, а тому рішення не можна вважати законним і обґрунтованим.

Оттому колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківський районний суд м. Запоріжжя від «06» липня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту:

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ОСОБА_1 ДО ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А-1978 М. ЗАПОРІЖЖЯ ПРО СТЯГНЕННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ ПО ГРОШОВІЙ КОМПЕНСАЦІЇ ЗАМІСТЬ РЕЧОВОГО МАЙНА ЗАДОВОЛЬНИТИ.

СТЯГНУТИ З ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А-1978 М. ЗАПОРІЖЖЯ Р/Р 35218013000181 НА КОРИСТЬ ОСОБА_1 ЗБОРГОВАНІСТЬ ПО ГРОШОВІЙ КОМПЕНАСАЦІЇ ЗАМІСТЬ РЕЧОВОГО МАЙНА В СУМІ 1288 ГРН. 15 КОП.

СТЯГНУТИ З ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ А-1978 НА КОРИСТЬ ДЕРЖАВИ ДЕРЖАВНЕ МИТО В СУМІ 51,00 ГРН.

Рішення набирає законної сили з дня його проголошення, проте може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.