Справа №11-688/11 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Щербина
Категорія - Вимагання Доповідач - Сахнюк
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2011 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Сахнюка В. Г.,
суддів - Олійника В. Б., Забари І. К.,
з участю прокурора - Паливода Л.В.,
засуджених – ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
захисників – ОСОБА_5, ОСОБА_6,
представника потерпілого – ОСОБА_7, -
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Суми кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_5, представника потерпілого ОСОБА_7, прокурора, який брав участь в суді першої інстанції, на вирок Краснопільського районного суду Сумської області від 10 серпня 2011 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 раніше судимого: 10.09.2004 р. Зарічним районним судом м. Суми за ст. 296 ч.1 КК України до 2 років обмеження волі з іспитовим строком на 2 роки, звільненого від покарання постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 18.10.2006 року у зв’язку з закінченням іспитового строку, -
засуджений :
– за ст. 190 ч.2 КК України ( в редакції 2001 року) до 3 років позбавлення волі;
– за ст. 15 ч.2, 190 ч.2 КК України( в редакції 2001 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі.
– за ст.146 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі;
– за ст. 189 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі, з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла;
– за ст.222 ч.2 КК України( в редакції 2001 року) до 3 років позбавлення волі з позбавленням права бути засновником та керівником підприємств всіх форм власності та видавати, виготовляти документи, що наділяють певними правами та обов’язками строком на три роки ;
– за ст. 263 ч.1КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі ;
– за ст. 357 ч.3КК України до 3 місяців арешту ;
– за ст. 358 ч.2 КК України( в редакції 2001 року) до 2 років позбавлення волі;
– за ст. 358 ч.3КК України ( в редакції 2001 року) до 4 місяців арешту .
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно до відбуття визначено покарання засудженому ОСОБА_1 у виді п’яти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, крім житла, та з позбавленням права бути засновником, керівником підприємств всіх форм власності та видавати, виготовляти документи, що наділяють певними правами та обов’язками, на три роки.
За ч.2 ст. 209 КК України (в редакції Закону від 16.01.2003 року) ОСОБА_1 виправдано на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України за відсутності складу злочину.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_2 раніше не судимий, -
засуджений :
- за ст. 27 ч.2, ст. 222 ч.1 КК України ( в редакції 2001 року), з застосуванням ст. 69 КК України, у виді 2 років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю ;
- за ст. 190 ч.2 КК України( в редакції 2001 року) у виді 2 років обмеження волі;
- за ст. 15 ч.2, 190 ч.2 КК України( в редакції 2001 року) у виді 1 року 6 місяців обмеження волі;
- за ст. 358 ч.2 КК України( в редакції 2001 року) у виді 1 року 6 місяців обмеження волі;
- за ст. 358 ч.3 КК України ( в редакції 2001 року) у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно до відбуття визначено покарання засудженому ОСОБА_2 у виді двох років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю
За ч.2 ст. 189 КК України ОСОБА_2 виправдано на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України за відсутності складу злочину.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканець АДРЕСА_3, раніше не судимий, -
засуджений:
- за ст. 222 ч.2 КК України ( в редакції 2001 року) у виді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права бути засновником та керівником підприємств всіх форм власності та видавати, виготовляти документи, що наділяють певними правами та обов’язками строком на 2 роки;
- за ст. 358 ч.2 КК України ( в редакції 2001 року) у виді 2 років 6 місяців обмеження волі;
- за ст. 358 ч.3 КК України ( в редакції 2001 року) у виді 1 року обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно до відбуття визначено покарання засудженому ОСОБА_3 у виді трьох років позбавлення волі з позбавленням права бути засновником та керівником підприємств всіх форм власності та видавати, виготовляти документи, що наділяють певними правами та обов’язками, строком на два роки.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, мешканець АДРЕСА_4 раніше не судимого, -
засуджений :
- за ст. 27 ч.2, ст. 222 ч.2 КК України ( в редакції 2001 року) , з застосуванням ст. 69 КК України, у виді двох років позбавлення волі, без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
- за ст. 358 ч.2 КК України ( в редакції 2001 року) у виді 1 року обмеження волі;
- за ст. 358 ч.3 КК України ( в редакції 2001 року) у виді 1 року обмеження волі;
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно до відбуття призначити покарання засудженому ОСОБА_4 у виді двох років позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю .
Керуючись ст.ст.75,76 КК України, від призначеного покарання засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звільнено з випробуванням, з призначенням іспитового строку терміном два роки кожному, зобов'язавши: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи у встановлені терміни.
Керуючись ст.ст.75,76 КК України, від призначеного основного покарання засудженого ОСОБА_3 звільнено з випробуванням, з призначенням іспитового строку терміном два роки, зобов'язавши: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи у встановлені терміни.
Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню – підписку про невиїзд.
Задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 частково і стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 81609 грн. ринкової вартості незаконно відчуженої квартири в АДРЕСА_5 та 2000 грн. на відшкодування моральної шкоди, відмовивши в решті частині позовних вимог.
В задоволенні цивільних позовів потерпілої ОСОБА_9, представника потерпілої ОСОБА_7, потерпілого ОСОБА_10 відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Задоволено частково позовні вимоги, заявлені потерпілим ОСОБА_11, стягнувши на його користь з засудженого ОСОБА_1 1500 грн. моральної шкоди.
Залишено без розгляду цивільний позов до ОСОБА_1, заявлений потерпілим ОСОБА_12, так як останнім не було надано необхідних доказів в підтвердження позовних вимог в ході розгляду справи в суді.
Залишено без розгляду цивільний позов прокуратури Сумської області заявлений до ОСОБА_1 за лікування ОСОБА_13 в силу порушення кримінальної справи відносно останнього за скаргою ОСОБА_13 в порядку приватного обвинувачення, роз’яснивши право на звернення з позовом в порядку цивільного провадження.
Залишено без розгляду цивільні позови, заявлені потерпілими ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_4 та ОСОБА_13 до ОСОБА_1 у зв’язку з відмовою від позову.
Залишено без розгляду цивільні позови ЗАТ СК “Примор’є”, ЗАТ “Альфабанк”, СВ ЗАТ КБ “Приватбанк”, КС “Перше Кредитне товариство”, ТОВ КБ “Дельта” до ОСОБА_1, так як позивачі не надали розрахунків по пред’явленим позовам, роз’яснивши право на звернення з позовом в порядку цивільного провадження.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 за проведення товарознавчих експертиз - 235, 40 грн., за проведення авто-товарознавчої експертизи 91 грн. , за проведення почеркознавчих експертиз в сумі 10894,37 грн. та балістичної експертизи зброї в сумі 405,64 грн., а всього 11392,06 грн. на рахунок: НДЕКЦ при УМВС в Сумській області, код 25574892, р/р 35221004000389, МФО 837013,банк ГУДКУ в Сумській області.
Вирішено питання про речові докази у справі.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнані винними та засуджені за ряд злочинів за наступних обставин.
25.06.2008 року суддею Зарічного суду м.Суми було винесено постанову про об’єднання кримінальних справ відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ст. 190 ч.2 , 15, 2 ст. 190 ч.2, 358 ч.3, 358 ч.2 КК України ( Слідство проводилося слідчими УВСВ прокуратури Сумської області) з кримінальною справою відносно обвинувачених:
ОСОБА_1 за ст. 146 ч.2, 189 ч.2, 190 ч.2, 15 ч.2 ст. 190 ч.2, 209 ч.2, 222 ч.2, 263 ч.1, 357 ч.3, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України,
ОСОБА_2 за ст. 189 ч.2, 190 ч.2, 15 ч.2 ст. 190 ч.2, 27 ч.2, ст.222 ч.1, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України,
ОСОБА_3 за ст. 222 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України,
ОСОБА_4 за ст. 27 ч.2, ст.222 ч.2, 358 ч.2, 358 ч.3 КК України (Попереднє слідство по справі проводилося слідчим СУ УМВС України в Сумській області).
22.02.2002 року підсудний ОСОБА_1 був зареєстрований виконавчим комітетом Ковпаківської районної ради м. Суми, як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа (а.с.168-172 т.17).
30 січня 2003 р., згідно рішення №1 підсудний ОСОБА_1 заснував виробничо-приватне підприємство “Атлант”і дане підприємство було зареєстровано у відділі державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності Сумської міської ради 10.02.2003 р. і включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України 12.02.2003 року. Керівником підприємства значився підсудний ОСОБА_1, що підтверджується документами на реєстрацію (т.17. а.с.11), статутом ВПП “Атлант”(а.с.12-18 т.17), свідоцтвом про державну реєстрацію (т.17, а.с.19) та довідкою про внесення до Єдиного Державного реєстру підприємств і організацій України (т. 17 а.с.22).
19.04.2005 р. підсудний ОСОБА_1, як засновник підприємства, прийняв нову редакцію статуту ВПП “Атлант”, де він залишався засновником підприємства (т.17. а.с.34-40).
Згідно рішення від 1.04.2005 р. підсудний ОСОБА_1, як засновник, на посаду директора створеного підприємства прийняв ОСОБА_21 з правом першого підпису (т.17 а.с.43-44). Про зміну юридичної адреси ВПП “Атлант”та керівника було здійснено уточнення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України –26.05.2005 р., де керівником підприємства значилась ОСОБА_21
25.08.2004 року підсудний ОСОБА_3 зареєструвався в виконавчому комітеті Сумської міської ради як фізична особа –підприємець і займався купівлею –продажем комп’ютерної та побутової техніки в орендованому магазині по вул. Кірова, 6 , м. Суми. У зв’язку зі здійсненням підприємницької діяльності мав в своєму розпорядженні печатку підприємця і в межах своїх повноважень міг оформляти та видавати офіційні документи. На початку 2006 року підсудний ОСОБА_3 познайомився з підсудним ОСОБА_1 і з ініціативи останнього згодом став на шлях спільної злочинної діяльності.
Будучи засновником ВПП “Атлант”, підсудний ОСОБА_1 на протязі 2005 –2007 р.р. разом з підсудними ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, а також громадянками ОСОБА_22 та ОСОБА_23, матеріали відносно яких, згідно постанов від 07.04.2007 року, виділені в окреме провадження № 08290285 (т.2 а.с.61, 62-66,79-85, 92-97, 98-102, 130-135), вчинили ряд злочинів при слідуючих обставинах.
1. Так, на початку січня 2006 року підсудний ОСОБА_1 вступивши в попередню змову з підсудним ОСОБА_2, в офісі ВПП “Атлант”в м.Суми по вул. Набережна р.Стрілки,6, виготовив на ім’я останнього фіктивну довідку про доходи №6 від 6 січня 2006 р., де вказав неправдиві відомості відносно заробітної плати підсудного ОСОБА_2, а саме, що останній працював з 01.07.2005 р. по 31.12.2005 року в ВПП “Атлант”і отримав заробітну плату у сумі 11500 грн. Вказану довідку підсудний ОСОБА_1 завірив підписами директора ВПП “Атлант”ОСОБА_21 та головного бухгалтера без прізвища –підробивши підписи за останніх та завіривши штампом ВПП “Атлант”, незважаючи на те, що заробітна плата ОСОБА_2 в липні –грудні 2006 року, згідно звіту у Пенсійному фонді Ковпаківського району м.Суми, у 2005 році складала 310 –322 грн.
На підставі виданої підсудним ОСОБА_1 фіктивної довідки про заробітну плату №6 від 06.01.2006 р., підсудний ОСОБА_2 звернувся до філії АКБ “Імексбанк”м.Суми, надавши інші особисті документи та заповнивши необхідні заяви, передбачені банком, і в такий спосіб отримав згоду на видачу кредиту для покупки автомобіля. Отримавши згоду на кредитування для придбання автомобіля, підсудний ОСОБА_2 уклав з АТ “Українська автомобільна корпорація”договір №6204 від 10.01.2006 р. купівлі-продажу автомобіля ЗАЗ Daewoo, здійснив передплату і зареєстрував транспортний засіб –автомобіль, в ОРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області за № ВМ-5397 АВ на своє ім’я , після чого уклав з банком Сумської філії АКБ “Імексбанк”кредитний договір №185 від 10.01.2006 року за яким отримав 34425 гривень, для оплати придбаного автомобіля.
На вимогу банку придбаний автомобіль ЗАЗ Daewoo НОМЕР_1 був переданий у заставу банку на підставі договору застави ВСО №379943 від 11.01.2006 р.
2. Продовжуючи злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_1, з метою отримання споживчого кредиту для розвитку своєї підприємницької діяльності і не маючи достатнього заробітку для отримання кредиту, в січні 2006 року в офісі ВПП “Атлант”в м.Суми, вул..Набережна р.Стрілки,6, виготовив фіктивну довідку на своє ім’я про доходи за 2005 р. №25 від 16.01.2006 року, куди вніс завідомо неправдиві відомості про те, що він працював директором ВПП “Атлант”і отримав дохід з 01.07.2005 року по 01.12.2005 р. в розмірі 10800 грн. коли в цей час на посаді директора працювала громадянка ОСОБА_21 та головний бухгалтер ОСОБА_24, які звільнилися з займаних посад 13.01.2006 р. Придаючи довідці дійсного вигляду, підсудний ОСОБА_1 вчинив особисто підписи за директора ОСОБА_21 та головного бухгалтера ОСОБА_24 і завірив довідку печаткою та штампом ВПП “Атлант”.
17.01.2006 р. підсудний ОСОБА_1, з метою отримання кредиту в сумі 10000 грн. звернувся до філії АКБ “Імексбанк”м.Суми і після оформлення відповідних документів, згідно вимог банку, надав фіктивну довідку про доходи №25 від 16.01.2006 року та домігся укладання кредитного договору №195 від 18.01.2006 р. на суму 10000 грн., які отримав та використав на власний розсуд.
3. Продовжуючи злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_1 вирішив придбати на ім’я своєї матері автомобіль ЗАЗ Daewoo з метою його подальшого використання як таксі. Так як для придбання автомобіля потрібні були відповідні документи, зокрема, довідка про доходи, то він 18.01.2006 р. видав на ім’я своєї матері ОСОБА_25 довідку про доходи, без номера, в якій вказав, що остання працювала ріелтором в ВПП “Атлант”з 1.07.2005 р. по 01.12.2005 р. –виготовивши її в приміщенні ВПП “Атлант”по вул. Набережна р. Стрілки ,16, за допомогою комп’ютерної техніки, де вказав, що ОСОБА_25 отримувала заробітну плату в сумі 11429 грн. та вчинив у даній довідці підписи за головного бухгалтера та директора, завірив штампом та печаткою ВПП “Атлант”, не зважаючи на те, що ОСОБА_25 працювала в даному підприємстві не тривалий час і отримувала заробітну плату 400 грн. за листопад –грудень 2005 року, згідно даних Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м.Суми.
На підставі отриманої довідки, виготовленої підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_25, не знаючи про фіктивність довідки, звернулася до філії АКБ “Імексбанк”м.Суми для отримання кредиту для придбання автомобіля ЗАЗ Daewoo.
Після оформлення необхідних документів згідно вимог банку, та надавши фіктивну довідку, виготовлену підсудним ОСОБА_1 18.01.2006 р., ОСОБА_25 отримала згоду на кредитування для придбання автомобіля і 19.01.2006 року уклала угоду з АТ “Українська автомобільна корпорація”№6293 на купівлю –продаж автомобіля ЗАЗ Daewoo. Після здійснення передоплати зареєструвала автомобіль в ОРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області під номером НОМЕР_2 на своє ім’я і уклала в філії АКБ “Імексбанк”м.Суми кредитний договір №199, за яким отримала 34425 грн., які були перераховані продавцю автомобіля та заключила з банком договір застави ВСО № 517518 від 20.01.2006 р.
4. Маючи на меті ціль знову придбати черговий автомобіль ЗАЗ Daewoo на свою сестру ОСОБА_22, проти чого не заперечувала остання, підсудний ОСОБА_1 в приміщенні офісу ВПП “Атлант”по вул.. Набережна р.Стрілки,6, в м.Суми, за допомогою комп’ютерної техніки, без зговору з ОСОБА_22, виготовив в січні 2006 року фіктивну довідку про доходи – заробітну плату за №6 від 27.01.2006 року, куди вніс завідомо неправдиві дані про те, що ОСОБА_22 працювала бухгалтером ВПП “Атлант”в період з 1.07.2005 року по 31.12.2005 р. і отримала заробітну плату в сумі 11621 грн. Придаючи даній довідці вид офіційного документу, підсудний ОСОБА_1 вчинив підписи за директора ОСОБА_21 та головного бухгалтера ОСОБА_24 та завірив дану довідку штампом та печаткою ВПП “Атлант”, незважаючи на те, що ОСОБА_22 в цей час працювала у Сумській загальноосвітній школі №29 вчителем.
З метою оформлення кредитного договору для придбання автомобіля, ОСОБА_22 звернулася до філії АКБ “Імексбанк”м.Суми, надавши необхідні документи та фіктивну довідку №6 від 27.01.2006 року , виготовлену підсудним ОСОБА_1 і отримала згоду на кредитування автомобіля ЗАЗ Daewoo. 28.01.2006 року ОСОБА_22 уклала договір купівлі- продажу автомобіля ЗАЗ Daewoo з АТ “Українська автомобільна корпорація”№6326 та, здійснивши передплату та зареєструвала автомобіль ЗАЗ Daewoo НОМЕР_3 в ОРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області на своє ім’я, а 30.01.2006 р. ОСОБА_22 заключила кредитний договір №201 з філією АКБ “Імексбанк”м.Суми, за яким отримала шляхом перерахування згідно договору купівлі-продажу автомобіля 34425 грн.
На вимогу банку, 30.01.2006 року ОСОБА_22 передала придбаний автомобіль під заставу банку, заключивши договір застави ВСО №517686 та заключила договір страхування транспортного засобу №21-ТР від 30.01.2006 року в ЗАТ СК “Примор’є”на придбаний автомобіль ЗАЗ Daewoo НОМЕР_3.
5. Продовжуючи злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_1 знову вирішив придбати автомобіль ЗАЗ Daewoo на свою матір ОСОБА_25 в кредит, але оскільки для укладання договору потрібно було надати довідку про доходи на ім’я ОСОБА_25, то підсудний ОСОБА_1 28.02.2006 р., в приміщенні офісу ВПП “Атлант”вул. Набережна р.Стрілки,6, в м.Суми, за допомогою комп’ютерної техніки, виготовив фіктивну довідку №28 від 28.02.2006 р. в якій указав, що ОСОБА_25 працювала ріелтором ВПП “Атлант”з 01.08.2005 р. по 31.01.2006 р. і отримала заробітну плату в сумі 11120 грн.. Придаючи виготовленій довідці дійсності офіційного документу, підсудний ОСОБА_1 вказав, що директором підприємства є ОСОБА_2, та вчинив за нього підпис у довідці, та завірив довідку штампом та печаткою ВПП “Атлант”, незважаючи на те, що його мати працювала у вищевказаному підприємстві лише в листопаді –грудні 2005 р. і отримала дохід в сумі 400 грн.
Не ставлячи до відома ОСОБА_25 про фіктивність довідки, підсудний ОСОБА_1 передав довідку своїй матері - ОСОБА_25, яка звернулася в філію АКБ “Імексбанк”м.Суми, для отримання кредиту для придбання чергового автомобіля ЗАЗ Daewoo.
Надавши неохідні документи та фіктивну довідку про заробітну плату від 28.02.2006 р. №28 ОСОБА_25 отримала дозвіл на заключення договору з АТ “Українська автомобільна корпорація на придбання автомобіля і уклала з останньою договір №6787 від 16.03.2006 р. купівлі-продажу автомобіля ЗАЗ Daewoo внісши передбачену передплату та здійснила реєстрацію автомобіля в ОРЕВ ДАІ України в Сумській області на своє ім’я за номером НОМЕР_4, після чого уклала з філією АКБ “Імексбанк”м.Суми кредитний договір № SUCOAUOO101399 від 17.03.2006 р. на отримання коштів в сумі 36000 грн. та 6683,69 грн. на оплату інших виплат. Кошти за придбаний автомобіль були перераховані банком після оформлення кредитного договору ОСОБА_25 продавцю автомобіля.
На вимогу банку придбаний автомобіль ЗАЗ Daewoo НОМЕР_4 був переданий банку під заставу згідно договору ВСР №665069 від 17.03.2006 р.
6. Продовжуючи злочинну діяльність, направлену на придбання автомобілів через своїх родичів, за фіктивними довідками про доходи, підсудний ОСОБА_1 28.02.2006 року в приміщенні офісу ВПП “Атлант”, розміщеного за адресою м.Суми, вул. Набережна р.Стрілки, 6, за допомогою комп’ютерної техніки виготовив довідку про доходи на свою сестру ОСОБА_22 за №30, де вказав, що вона працює ст. менеджером ВПП “Атлант”і отримала дохід в сумі 11.120 грн. за період з 01.08.2005 р. по 31.01.2006 р. Придаючи довідці дійсного вигляду, ОСОБА_1 вчинив підпис у графі директор ОСОБА_2 за останнього та, завіривши штампом і печаткою ВПП “Атлант”, передав довідку ОСОБА_22 На підставі фіктивної довідки, виданої підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_22 звернулася до Сумської філії ЗАТ КБ “Приватбанк”з проханням про видачу кредиту для придбання автомобіля, пред’явивши підроблену довідку про доходи. Після надання необхідних документів, в тому числі і вищевказаної довідки, банк дав згоду ОСОБА_22 на виділення кредиту. Заключивши у АТ “Українська автомобільна корпорація”договір на купівлю продаж автомобіля №6788 16.03.2006 року ОСОБА_22 отримала автомобіль ЗАЗ Daewoo та зареєструвала його на своє ім’я в ОРЕВ ДАІ УМВС України в Сумській області за номером НОМЕР_5, а 17.03.2006 р. уклала з Сумською філією ЗАТ КБ “Приватбанк”кредитний договір № SUCOAUOO101340, за яким отримала кредит в сумі 36000 грн. на купівлю автомобіля. Дані кошти були перераховані продавцю автомобіля. На вимогу банку ОСОБА_22 уклала з банком договір застави автомобіля і передала банку автомобіль під заставу ВСР №665063 від 17.03.2006 року.
7. Підсудному ОСОБА_1 органами попереднього слідства пред’явлено обвинувачення в тому, що він шляхом погроз насильства , обмеження прав і свобод та законних інтересів потерпілого ОСОБА_12 вимагав від нього 2500 грн. і домігся передачі кінотеатру ”вартістю 2384,20 грн., поклавши на потерпілого обов’язок сплатити кредитЗАТ КБ “Альфабанк”. Обов’язок по сплаті кредиту ОСОБА_12 перед банківською установою виконав повністю, сплативши 4009,8 грн., в зв’язку з чим діями ОСОБА_1 йому було завдано значної шкоди.
Але суд з пред’явленим обвинуваченням підсудному ОСОБА_1 не погодився з наступних підстав.
Так, дійсно між ОСОБА_12 і ОСОБА_1 існувала домовленість про сплату 120 грн. щоденно як плати за експлуатацію автомобіля ЗАЗ Daewoo НОМЕР_6, що належав підсудному. Також ОСОБА_12 відповідав за збереження автомобіля, про що не заперечував останній, будучи допитаним в судовому засіданні , де ,зокрема, пояснив,що дійсно він керуючи вищевказаним автомобілем допустив пошкодження бампера. Підсудний ОСОБА_1 пропонував поставити новий бампер або компенсувати його вартість матеріальним цінностями –купити домашній кінотеатр в кредит. Не маючи коштів для розрахунків, потерпілий ОСОБА_12 погодився купити в кредит домашній кінотеатр. Сума компенсації за бампер була значно меншою ніж вартість домашнього кінотеатру, а тому ОСОБА_12 висловив свою незгоду, але ОСОБА_1 пообіцяв врахувати переплачену суму в рахунок оренди автомобіля, на що той погодився. Кредит він брав, щоб компенсувати збитки. Скільки загалом коштувала заміна бампера йому не відомо.
Погроз на його адресу не було, це була пропозиція ОСОБА_1 з якою він погодився, так як був винен у пошкодженні автомобіля.
Підсудний ОСОБА_1 суду пояснив, що дійсно між ним та ОСОБА_12 існувала домовленість про матеріальну відповідальність за пошкодження автомобіля, який він передав останньому ЗАЗ Daewoo НОМЕР_7. ОСОБА_12 розбив бампер. В ході розмови він запропонував ОСОБА_12 відшкодувати ремонт бампера. Ремонт приблизно коштує 2000 грн., тому було домовлено, що останній бере кредит на домашній кінотеатр ”вартістю більше 2 000 грн. За ОСОБА_12 він заплатив перший внесок близько 400 грн. –як передплата.
ОСОБА_12 купив кінотеатр c”і передав йому. Погроз ОСОБА_12 він не висловлював.
Виходячи з пояснень потерпілого ОСОБА_12 та підсудного ОСОБА_26, суд прийшов до висновку, що отримання кредиту ОСОБА_12 для придбання кінотеатру ”відбулося без погроз ОСОБА_1, а за пропозицією потерпілого, що не заперечує останній, тому даний епізод підлягає виключенню з пред’явленого обвинувачення підсудному ОСОБА_1
Укладення кредитного договору потерпілим ОСОБА_12 проходило з дотриманням чинного законодавства, про що свідчить договір № 400066060 від 11.02.2006 р. , який на день розгляду справи ніким із сторін не оспорювався, а виконувався і виконаний.
8. Підсудний ОСОБА_1 з метою отримання прибутку за рахунок використання придбаних на себе та своїх родичів автомобілів ЗАЗ Daewoo, залучив до роботи без належного оформлення трудової угоди водія автомобіля ЗАЗ Daewoo НОМЕР_8 громадянина ОСОБА_12, довівши умови роботи для останнього та відповідальність за пошкодження транспортного засобу під час його експлуатації. В лютому 2006 року при експлуатації автомобіля , ОСОБА_12 потрапив в ДТП і за власні кошти відремонтував вищевказаний автомобіль, і , перебуваючи у скрупному матеріальному становищі, звернувся до підсудного ОСОБА_1 для сприяння в отриманні кредиту у сумі 3000 грн. на що погодився останній. З метою отримання кредиту ОСОБА_12, підсудний ОСОБА_1 за допомогою комп’ютерної техніки в офісі ВПП “Атлант”в м.Суми по вул.. Набережна р. Стрілки,6, виготовив в лютому 2006 року фіктивну довідку на ім’я ОСОБА_12 №21 від 21.02.2006 року, де вказав, що ОСОБА_12 працює менеджером ВПП “Атлант”і має доходи в сумі 7201 грн. за період з 1.08.2005 року по 31.01.2006 року. Придаючи довідці вигляд дійсності документу, підсудний ОСОБА_1 вчинив підписи за директора ОСОБА_2 та бухгалтера - невідому особу, завіривши печаткою та штампом ВПП “Атлант”і, не ставлячи до відома ОСОБА_12 про фіктивність довідки передав вказану довідку останньому.
21.02.2006 року ОСОБА_12 звернувся в філію АКБ “Імексбанк”м.Суми, де надав необхідні документи згідно вимог банку та довідку про заробітну плату , яку йому надав підсудний ОСОБА_1. На підставі наданих документів банку та фіктивної довідки про заробітну плату, виготовленої підсудним ОСОБА_1, між банком та ОСОБА_12 було укладено кредитний договір №38/06 від 21.02.2006 р. про видачу останньому 10000 грн. і того ж дня ОСОБА_12 в касі банку отримав кошти згідно укладеної кредитної угоди.
9. В січні 2006 року для роботи на автомобілі ЗАЗ Daewoo НОМЕР_6, що належав підсудному ОСОБА_1, останній залучив громадянина ОСОБА_20 , довівши йому умови роботи та відповідальність за пошкодження транспортного засобу . При експлуатації автомобіля ОСОБА_20 28.02.2006 р. в районі вулиць Червоногвардійської та Калініна м.Суми здійснив ДТП, в результаті чого було пошкоджено автомобіль ЗАЗ Daewoo НОМЕР_6. Підсудний ОСОБА_1 запропонував останньому здійснити ремонт автомобіля шляхом виплати коштів, назвавши суму збитків, з якою частково погодився ОСОБА_20, але оскільки він не мав коштів на відшкодування збитків, то підсудний ОСОБА_1 запропонував йому взяти кредит, на що ОСОБА_20 погодився.
З метою отримання кредиту ОСОБА_20, підсудний ОСОБА_1 за допомогою комп’ютерної техніки в офісі ВПП “Атлант”м.Суми вул. Набережна р.Стрілки,6, в лютому 2006 року виготовив фіктивну довідку №6 від 23.02.2006 року на ім’я ОСОБА_20, про те що останній працював в ВПП “Атлант”в період з 01.08.2005 року по 31.01.2006 року і отримав кошти в сумі 6980 грн.
Придаючи даній довідці дійсності підсудний ОСОБА_1 вказав в ній директором свого знайомого ОСОБА_2, розписався в довідці замість нього та головного бухгалтера ОСОБА_24, завірив печаткою і штампом ВПП “Атлант”.
03.03.2006 року підсудний ОСОБА_1 разом із ОСОБА_20 звернулися в Соборне відділення Сумської філії ТОВ КБ “Володимирський”з метою отримання кредиту . ОСОБА_20 було запропоновано підписати необхідні документи для отримання споживчого кредиту на суму 4600 грн.. Але ОСОБА_20, розуміючи, що сума на відшкодування збитків завданих ДТП значно завищена, відмовився оформляти кредит. Після чого за невстановлених обставин, на підставі фіктивної довідки, виданої ОСОБА_1 на ім’я ОСОБА_20 03.03.2006 року в Соборному відділенні Сумської філії ТОВ КБ “Володимирський”було заключено кредитний договір №16/980-КФ0-0423 , але кредитних коштів ОСОБА_20 не отримав .
10. Переслідуючи мету заволодіння коштами ЗАТ СК “Примор’є”за пошкоджений автомобіль ЗАЗ Daewoo НОМЕР_6 водієм ОСОБА_20 28.02.2006 року при використанні даного автомобіля як таксі, що не передбачено умовами кредитування та страхування транспортного засобу №5ТР від 10.01.2006 року, підсудний ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ СК “Примор’є”приховуючи дійсні обставини настання ДТП, яка мала місце 28.02.2006 року з водієм ОСОБА_20 та надав автомобіль спеціалістам ПФ “Ікар –ВМЗСервіс”, для оцінки вартості ремонту. Після отримання необхідних довідок про обставини ДТП від ВДТП ДАІ СМВ УМВС України в Сумській області №4417 від 18.04.2006 р. та №3182 від 7.04.2006 р. , разом зі звітом вартості ремонту автомобіля, який становив 4678,84 грн., надав ЗАТ СК “Примор’є”заяву на відшкодування збитків і домігся визнання 28.02.2006 року ДТП з водієм ОСОБА_20 страховим випадком та виплати страхового відшкодування в сумі 4079,44 грн., які були перераховані страховою компанією на рахунок філії АКБ “Імексбанк”м. Суми на погашення кредиту за придбаний автомобіль, з яким сталася ДТП. Тим самим підсудний незаконно, зловживаючи довірою, заволодів грошовими коштами ЗАТ СК “Примор’є”на вище вказану суму.
11. В січні 2006 року підсудний ОСОБА_27 залучив для роботи водієм на автомобіль ЗАЗ Daewoo НОМЕР_9, що належав ОСОБА_22, громадянина ОСОБА_14 без оформлення трудових відносин.
23.03.2006 р. ОСОБА_14, керуючи вищевказаним автомобілем на вул. Набережній р. Стрілки м.Суми, зачепив пішохода правим боковим дзеркалом та пошкодив його.
27.03.2006 року підсудний ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_14 відшкодувати заподіяну шкоду за пошкодження дзеркала, але ОСОБА_14 мотивуючи відсутністю коштів, відмовився сплатити суму, запропоновану ОСОБА_1, тому останній запропонував ОСОБА_14 оформити кредит в Сумській філії ЗАТ КБ “Приватбанк”на вул. Горького м.Суми на що погодився ОСОБА_14, але в наданні кредиту останньому було відмовлено за відсутністю необхідного доходу.
З метою отримання ОСОБА_14 кредиту , підсудний ОСОБА_1 у другій половині березня 2006 року, у приміщенні офісу ВПП “Атлант”вул. Набережна р. Стрілки,6, м.Суми виготовив за допомогою комп’ютерної техніки фіктивну довідку за №27 від 27.03.2006 року про роботу ОСОБА_14 водієм ВПП “Атлант”з 01.09.2005 по 28.02.2006 р. і отримання заробітної плати в сумі 7150 грн. Придаючи довідці про заробітну плату ОСОБА_14 вигляд офіційного документу, підсудний ОСОБА_28 вчинив підписи за директора підприємства ОСОБА_21 та головного бухгалтера ОСОБА_24 завіривши довідку печаткою та штампом ВПП “Атлант”, та надав на ім’я ОСОБА_14 фіктивну квитанцію до прибутково касового ордера №27-03 від 27.03.2006 р., що ОСОБА_14 придбав у нього корпусні меблі і сплатив 4000 грн. Надавши ОСОБА_14 вищевказані фіктивні документи –дав ОСОБА_14 можливість оформити кредитний договір №СУ -1/0039/06/295 від 27.03.2006 р. в Кредитній Спілці “Перше Кредитне товариство”про видачу кредиту в сумі 4000 грн., які отримав ОСОБА_14 та передав підсудному ОСОБА_1 за винятком 800 грн., які підсудний ОСОБА_1 залишив ОСОБА_14
12 . 3 березня 2006 р. за домовленістю з підсудним ОСОБА_1 та його сестрою ОСОБА_22, водієм, без оформлення трудових відносин, на автомобілі ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_3, що належав ОСОБА_22, почав працювати громадянин ОСОБА_11, якому було доведено до відома умови роботи та відповідальність за автомобіль. Через деякий час умови роботи почали не влаштовувати ОСОБА_11 і він, маючи намір розірвати стосунки з підсудним ОСОБА_1 та його сестрою, залишив автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10 за місцем проживання ОСОБА_22 АДРЕСА_6 забувши в бардачку автомобіля особисті документи та посвідчення водія. Так як ОСОБА_11 не розрахувався за використання переданого автомобіля згідно домовленості, підсудний ОСОБА_1 запропонував потерпілому ОСОБА_11 розрахуватися коштами, але таких коштів для розрахунку ОСОБА_11 не мав, тому підсудний ОСОБА_1 запропонував взяти кредит в банку, на що погодився потерпілий ОСОБА_11
Для отримання кредиту на ім’я ОСОБА_11 підсудний ОСОБА_1 отримав від приватного підприємця ОСОБА_29 рахунок №0024 від 17.04.2006 р. на придбання комп’ютера, принтера, монітора. На початку квітня 2006 року, в приміщенні офісу ВПП “Атлант”м.Суми вул. Набережна р. Стрілки,6, підсудний ОСОБА_1 за допомогою комп’ютерної техніки виготовив фіктивну довідку №14 від 01.04.2006 року на ім’я потерпілого ОСОБА_11, про те, що останній працював в ВПП “Атлант”в період з 1.10.2005 року по 31.03.2006 року і отримав дохід в сумі 7510 грн., незважаючи на те, що в той час ОСОБА_11 не працював в ВПП “Атлант”. Придаючи довідці вигляду дійсного документу, підсудний ОСОБА_1 вказав у довідці директором ОСОБА_21, головним бухгалтером ОСОБА_24 та вчинив підписи замість вказаних осіб, завіривши її печаткою і штампом підприємства ВПП “Атлант”.
Надавши вищевказані довідку та рахунок на комп’ютерну техніку ОСОБА_11, підсудний ОСОБА_1 приїхав разом з останнім в Соборне відділення Сумської філії ТОВ КБ “Володимирський”, де ОСОБА_11 заповнив необхідні документи та надав фіктивну довідку про доходи, але отримати кредит не зміг, так як був необхідний поручитель.
Маючи особисті документи ОСОБА_20, підсудний ОСОБА_1 вирішив виготовити на ім’я останнього необхідні документи, зокрема. довідку про доходи. За невстановлених слідством обставин підсудний ОСОБА_1 в офісі ВПП “Атлант”м. Суми вул. Набережна р. Стрілки,6, за допомогою комп’ютерної техніки у квітні 2006 року виготовив фіктивну довідку на ім’я ОСОБА_20 №18 від 18.04.2006 р., про те , що останній працював в ВПП “Атлант”в період з 01.10.2005 р. по 31.03.2006 р. і отримав дохід в сумі 7190 грн. Надаючи довідці вигляд дійсного документу підсудний ОСОБА_1 вчинив підписи замість головного бухгалтера та директора підприємства, завірив довідку штампом та печаткою ВПП “Атлант”.
Надавши в приміщенні Соборного відділення Сумської філії ТОВ КБ “Володимирський”рахунок, фіктивну довідку про заробітну плату та інші документи за вимогою банку, було укладено з ОСОБА_11 кредитний договір №1 №16/980 –КФО 10775 від 19.04.2006 р., за яким ОСОБА_11 було надано кредит в сумі 4980 грн. і вказані кошти перераховані на рахунок ПП ОСОБА_29, а комп’ютерну техніку підсудний ОСОБА_1 привласнив як борг ОСОБА_11 за експлуатацію автомобіля НОМЕР_10. 19.04.2006 року було укладено договір поруки від імені ОСОБА_20, але останній його не підписував, хто підписав договір слідством не встановлено.
13. В травні 2006 року ОСОБА_11 продовжував працювати водієм автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10, що належав ОСОБА_22, та здійснювати перевезення пасажирів в режимі використання автомобіля як таксі на умовах, обговорених з підсудним ОСОБА_1
02.05.2006 року керуючи вищевказаним автомобілем ОСОБА_11 близько 8 год. на вул. Набережна р. Стрілки в м. Суми допустив зіткнення з автомобілем “Газель”, чим пошкодив керований ним автомобіль. На місце ДТП приїхав підсудний ОСОБА_1 , який усунув ОСОБА_11 від керування автомобілем, викликав співробітників ДАІ , а потім назвався водієм автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10 та розповів обставини ДТП, що стало причиною відмови у порушенні кримінальної справи 11.05.2006 р.
Згодом підсудний ОСОБА_1, з метою отримання чергового кредиту потерпілим ОСОБА_11 відвіз його за місцем проживання своєї сестри ОСОБА_22 і помістив в будинок по АДРЕСА_6 чим позбавив можливості користуватися своїми правами на деякий час, та запропонував ОСОБА_11 відремонтувати пошкоджений автомобіль, оцінивши пошкодження автомобіля в 9000 грн.. За відсутністю коштів ОСОБА_11 відмовився сплачувати вищевказану суму, тому ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_11 взяти кредит , на що погодився останній. З метою отримання кредиту ОСОБА_11 підсудний ОСОБА_1 в офісі ВПП “Атлант”в м. Суми по вул.. Набережна р. Стрілки,6, за допомогою комп’ютерної техніки в кінці травня 2006 року виготовив фіктивну довідку про заробітну плату на ім’я ОСОБА_11 №23 від 23.05.2006 р., де вказав, що ОСОБА_11 працював у ВПП “Атлант”в період з 01.12.2005 р. по 01.05.2006 р. та отримував заробітну плату 8700 грн.. Надаючи довідці вигляду дійсного документа, вчинив підписи за директора і головного бухгалтера підприємства ВПП “Атлант”та завірив печаткою і штампом ВПП “Атлант”. Не повідомивши ОСОБА_11 про фіктивність довідки передав її останньому, який надав її разом з іншими документами в Сумське відділення №48 ВАТ “Державний ощадний банк України”для отримання кредиту в сумі 7000 грн., але банк повідомив, що видача такої суми кредиту можлива лише за поручительства інших осіб. Тоді підсудний ОСОБА_1 за допомогою комп’ютерної техніки в офісі ВПП “Атлант”м. Суми вул.. Набережна р. Стрілки,6, виготовив фіктивну довідку б/н на своє ім’я від 24.05.2006 р., до якої вніс дані, що він працює менеджером ВПП “Атлант”і в період з 01.12.2005 року по 01.05.2005 року отримав дохід в сумі 11140 грн.. Надаючи довідці вигляду офіційного документу, розписався в ній за головного бухгалтера та директора і завірив печаткою та штампом ВПП “Атлант”.
Так як для отримання кредиту ОСОБА_11 потрібні були підстави, то підсудний ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з приватним підприємцем підсудним ОСОБА_3 , який в приміщенні магазину по вул.. Кірова,6, м. Суми з використанням комп’ютерної техніки в кінці травня 2006 року виготовив фіктивний рахунок про рух товару, а саме рахунок №0000506 від 22.05.06 року на оплату системного блоку комп’ютера і монітора в сумі 7200 грн., і договір купівлі-продажу від 26.05.2006 р. про продаж ОСОБА_11 комп’ютерної техніки та сплату готівкою 720 грн., які завірив належним чином, розписавшись в них та завіривши печаткою приватного підприємця, і передав підсудному ОСОБА_1
Пред’явивши особисті документи, довідки про доходи на ім’я ОСОБА_11 та ОСОБА_1 та інші документи потерпілий ОСОБА_11 отримав згоду на укладення кредитного договору №119 від 26.05.2006 р. на суму 6480 грн., а ОСОБА_1 в свою чергу уклав договір поруки №7 від 26.05.2006 р. про забезпечення умов виконання договору ОСОБА_11 та сплатив за останнього передоплату за товар в сумі 720 грн. та 84,24 грн. за оформлення кредиту. Після укладення кредитного договору між банком та ОСОБА_11 було укладено договір застави та страхування комп’ютерної техніки.
Після укладання кредитного договору банк перерахував на рахунок ПП ОСОБА_3 6480 грн., а підсудний ОСОБА_3 виготовив фіктивну накладну №0000726 та гарантійний талон без номера від 27.05.2006 р. про одержання ОСОБА_11 комп’ютерної техніки, якої ОСОБА_11 не отримав, а кошти були зняті з рахунку ПП ОСОБА_3 і передані ОСОБА_1
14. Підсудний ОСОБА_1 з метою відшкодування збитків, завданих пошкодженням автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10, що належав ОСОБА_22, під керуванням ОСОБА_11 –02.05.2006 р. і маючи договір страхування №21 ТР від 30.01.2006 р. від імені власника звернувся до страхової компанії “Примор’є”з повідомленням про настання страхового випадку, штучно створеним підсудним ОСОБА_1, де вказав, що автомобілем керував не ОСОБА_11, а він за дорученням ОСОБА_30 Для підтвердження повідомлення про настання ДТП 2.05.2006 р. підсудний ОСОБА_1 за допомогою підсудного ОСОБА_2 зняли вузли і деталі з вищевказаного автомобіля, та надали розкомплектований автомобіль на оцінку в Сумське ПФ “Ікар ВМЗ Сервіс”для визначення суми збитків, яка згідно висновку від 10.05.2006 р. склала 5760,62 грн. Звіт про оцінку пошкодження автомобіля НОМЕР_3 разом з довідкою про обстеження ДТП від 02.05.2006 року, виданою 19.05.2006 року №4642, штучно створені підсудним ОСОБА_1 були в липні-серпні 2006 р. направлені в ЗАТ СК “Примор’є”, де намагався заволодіти коштами в сумі 5760,62 грн. у вигляді страхового відшкодування, але свій задум не зміг довести до кінця по незалежним від нього причинам.
15. Підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 органами попереднього слідства пред’явлено обвинувачення в тому, що останні за попередньою змовою, вимагали від потерпілого ОСОБА_15 200 євро, а домоглися передачі 100 євро, що за курсом національного банку України становило 652,16 грн.
Дослідивши зібрані по справі докази, та вислухавши пояснення підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_15, суд вважав, що даний епізод підлягає виключенню з пред’явленого обвинувачення підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по слідуючим підставам.
Так, потерпілий ОСОБА_15 суду пояснив, що коли він звернувся до ОСОБА_22 відносно працевлаштування водієм на автомобіль, то він написав заяву про відповідальність за шкоду заподіяну при використанні автомобіля . Використовував він два автомобілі НОМЕР_11 та НОМЕР_8. Десь приблизно в травні 2006 року він, керуючи автомобілем ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_11, в районі “Укртелекому”м.Суми здійснив наїзд на автомобіль “Ауді”, пошкодивши бампер. Власник автомобіля запропонував йому сплатити 200 грн., але так як грошей у нього не було, то він зателефонував ОСОБА_22 Оскільки остання перебувала за містом, то з власником автомобіля “Ауді”проходила розмова по телефону. Через деякий час вони зустрілися з власником автомобіля “Ауді”і останній повернув йому паспорт, а підсудний ОСОБА_1 заплатив за нього 100 євро. Згодом він взяв у свого знайомого 100 євро в борг і передав ОСОБА_1
Виходячи з пояснень потерпілого ОСОБА_15 та підсудного ОСОБА_1, суд прийшов до висновку про те, що підсудний ОСОБА_1 не вимагав 100 євро у ОСОБА_15 разом з підсудним ОСОБА_2, а 100 євро ОСОБА_31 передав ОСОБА_1 добровільно.
16. Підсудний ОСОБА_1 з метою використання автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_11 як таксі, придбаного в кредит на його ім’я, видав громадянину ОСОБА_15 доручення на право керування вищевказим автомобілем ВСР №6651121 від 20.03.06. і без оформлення трудової угоди довівши до відома умови роботи та відповідальність за пошкодження автомобіля з вини водія.
Так як ОСОБА_15 не віддав обговореної усною домовленістю виручки за експлуатацію автомобіля, то ОСОБА_1 висунув вимогу про розрахунок, на що погодився ОСОБА_15 Але так як він не мав коштів і вже отримав кредит , то попросив ОСОБА_1 посприяти у отриманні кредиту на дружину брата - ОСОБА_32, на що погодився підсудний ОСОБА_1 та пообіцяв у сприянні.
Вступивши в попередню змову з приватним підприємцем –підсудним ОСОБА_3, підсудний ОСОБА_1 попросив останнього виготовити фіктивний документ про нібито продаж ОСОБА_32 комп’ютерної техніки, на що погодився підсудний ОСОБА_3
17.05.2006 р. підсудний ОСОБА_3 в приміщенні магазину по вул. Кірова,6, м.Суми, за допомогою комп’ютерної техніки виготовив фіктивні документи про рух товару, рахунок №0000499 від 17.05.06 про оплату системного блоку комп’ютера, монітора в сумі 3019 грн., видав накладну №0000715 від 22.05.2006 р., акт прийому-передачі комп’ютерної техніки ОСОБА_32 № DNН4КР94480014, товарний чек №011 від 20.05.2006 р. про передоплату товару в сумі 300 грн. готівкою. Надаючи даним документам вигляд дійсних, завірив їх належним чином, розписався в них та завірив печаткою приватного підприємця. Згодом дані документи через підсудного ОСОБА_1 та ОСОБА_15 були передані ОСОБА_32, яка не підозрювала, що вони фіктивні.
На підставі підроблених фіктивних документів, виготовлених підсудним ОСОБА_3 , за проханням підсудного ОСОБА_1 ОСОБА_32 звернулася до Сумської філії ЗАК КБ “Приватбанк”19.052006 р. де уклала кредитний договір № DNН4КР94480014 від 19.05.2006 р. на суму 3534, 7 грн. Вказані кошти було перераховано на рахунок підсудного ОСОБА_3, які були згодом передані підсудному ОСОБА_1 і присвоєно.
17. В травні 2006 р. підсудний ОСОБА_1 залучив для роботи водієм без оформлення трудового договору громадянина ОСОБА_33 на автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10, який належав його сестрі ОСОБА_22 і остання видала доручення на право керування транспортним засобом ОСОБА_33
25.05.2006 р. при керуванні вище вказаним автомобілем ОСОБА_34 на вул. Героїв Сталінграда в м.Суми виникло ДТП з участю водія Москвич-ІЖ-412 НОМЕР_12 потерпілого ОСОБА_18 За оцінкою підсудного ОСОБА_1 винним в пошкодженні автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10 було визнано потерпілого ОСОБА_18 і запропоновано останньому відремонтувати автомобіль. По приїзду працівників міліції підсудний ОСОБА_1 заявив, що він перебував за кермом автомобіля ЗАЗ Daеwoo, незважаючи на заперечення зі сторони потерпілого ОСОБА_18, що потягнуло складання протоколу на останнього за ст. 124 КУпАП .
29.05.2006 року підсудний ОСОБА_1 за кошти потерпілого ОСОБА_18 відігнав автомобіль НОМЕР_9 до ПФ “Ікар ВМЗ-Сервіс”для оцінки, знявши з нього деякі складові частини і не очікуючи висновку експертизи висунув вимогу потерпілому ОСОБА_18 про сплату йому за ремонт 7742 грн. та 1820 грн. за неможливість експлуатувати автомобіль, що змусило потерпілого ОСОБА_18 погодитися з вимогою та передати підсудному ОСОБА_1 вище вказану суму. Так як автомобіль на СТО не ремонтувався, підсудний ОСОБА_1 почав вимагати ще 2000 грн. за простій автомобіля , але потерпілий ОСОБА_18 решту суми сплатити відмовився.
18. Влітку 2006 року підсудний ОСОБА_1 передав придбаний ним автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_6 потерпілому ОСОБА_35 з метою перевезення пасажирів та отримання від цього прибутку. Офіційно трудові стосунки з потерпілим ОСОБА_35 підсудний ОСОБА_1 не оформляв.
19 липня 2006 року, близько 24 години, керуючи вищевказаним автомобілем, потерпілий ОСОБА_35 в с.Стецьківка Сумського району Сумської області зіткнувся з деревом та пошкодив керований ним автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_6 , про що повідомив власника автомобіля, підсудного ОСОБА_1, який приїхав на місце ДТП і 20.07.2006 року наказав потерпілому ОСОБА_35 поставити автомобіль на місце ДТП, про що повідомив працівників ДАІ. По приїзду працівників ДАІ підсудний ОСОБА_1 повідомив останніх, що автомобілем керував потерпілий ОСОБА_35 у його присутності, чим ввів працівників міліції в оману. За наслідками перевірки в порушенні кримінальної справи відносно потерпілого ОСОБА_35 було відмовлено.
Так як ДТП сталося з вини потерпілого ОСОБА_35, то підсудний ОСОБА_1 запропонував останньому сплатити йому кошти в сумі 22500 грн., куди входитиме - ремонт автомобіля та простой автомобіля. Так як потерпілий ОСОБА_35 не мав коштів на відшкодування шкоди, то підсудний ОСОБА_1 запропонував йому взяти кредит, на що погодився останній. З метою отримання кредиту для потерпілого ОСОБА_35 підсудний ОСОБА_1 попросив свого знайомого, підсудного ОСОБА_3 виготовити фіктивні документи нібито для придбання ОСОБА_35 цифрової відеокамери оny DCR505SE”, на що погодився підсудний ОСОБА_3 і у другій половині липня 2006 року виготовив фіктивні документи, в м. Суми, вул. Кірова,6, де знаходився його орендований ним, як приватним підприємцем магазин: рахунок №0000701 від 20.07.2006 р., товарний чек про сплату ОСОБА_35 1000 грн., акт передачі товару ОСОБА_35 від 20.07.2006 р., видаткову накладну №000832 від 20.07.2006 р., розписався у вказаних документах та поставив свою печатку приватного підприємця.
Зазначені вище документи підсудний ОСОБА_3 через підсудного ОСОБА_1 передав потерпілому ОСОБА_35, який за допомогою отриманих від останніх документів уклав у Сумській філії ЗАТ КБ “ПриватБанк”кредитний договір №DN4KP94480268 від 20.07.2006 р. на видачу кредиту в сумі 5070 грн.. Придбану відеокамеру ОСОБА_35 передав у заставу за вимогою банку, але фактично не отримував . Виділені згідно кредитного договору кошти в сумі 4900 грн. були перераховані на рахунок ПП ОСОБА_3 в АТ “ВаБанк”№26008300199, а згодом перераховані кошти були зняті з рахунку підсудним ОСОБА_3 та передані підсудному ОСОБА_1
19. З метою подальшого отримання кредиту ОСОБА_35 на погашення збитків, завданих пошкодженням 19.07.2006 р. автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_6, підсудний ОСОБА_1 знову 28.07.2006 року запропонував ОСОБА_35 взяти кредит, на що погодився ОСОБА_35. Для отримання кредиту ОСОБА_35, підсудний ОСОБА_1, за допомогою комп’ютерної техніки в приміщенні офісу ВПП “Атлант”вул. Набережна р.Стрілки, 6, м.Суми, 28.07.2006 року виготовив на ім’я ОСОБА_35 довідку про доходи №2 від 21.07.2006 р., куди вніс неправдиві відомості, що ОСОБА_35 працював у ВПП “Атлант”з 01.02.2006 року по 1.07.2006 року та отримав заробітну плату в сумі 9170 грн. Надаючи довідці дійсного вигляду, підсудний ОСОБА_1 вчинив у довідці підписи за директора та головного бухгалтера ВПП “Атлант”, завірив її печаткою та штампом підприємства. Також виготовив за допомогою невстановленої особи фіктивний трудовий договір між ВПП “Атлант”та ОСОБА_35 від 2.01.2006 року, куди вніс завідомо неправдиві відомості, та вчинив підписи за директора і ОСОБА_35
Потім підсудний ОСОБА_1 за допомогою невстановленої особи виготовив фіктивну квитанцію до прибуткового касового ордера №105-06 М від 28.07.2006 року про придбання ОСОБА_35 у нього, як приватного підприємця, меблевого гарнітуру “Ауріка”та кухонного гарнітуру “Кокос”і сплату 5000 грн., надав квитанціям дійсного вигляду, розписавшись в них за касира і завіривши печаткою ПП “ОСОБА_1”.
28.07.2006 р. підсудний ОСОБА_1 передав ОСОБА_35 вищевказані документи, прийшов з останнім до КС “Перше кредитне товариство”в м.Суми вул. Харківська,22, для отримання кредиту ОСОБА_35
Надавши фіктивну довідку про доходи та фіктивні накладні на придбання гарнітурів “Ауріка”і “Кокос”, фіктивний трудовий договір, а також інші особисті документи, ОСОБА_35 заключив кредитну угоду КСУ 1/0152/06/554# від 28.07.2006 р. про надання кредиту в сумі 5000 грн, які отримав і передав ОСОБА_1
20. Органами попереднього слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він, зловживаючи довірою ОСОБА_35, шляхом погроз, обмеження прав і свобод і законних інтересів останнього, повторно домігся передачі холодильника Samsung вартістю 2039 грн. шляхом оформлення кредиту і заволодів коштами ЗАТ “Альфа-Банк”в сумі 2039 грн. Кредит ОСОБА_35 не сплачує. Дослідивши надані органами попереднього слідства та заслухавши пояснення потерпілого ОСОБА_35 та підсудного ОСОБА_1, суд прийшов до висновку, що даний епізод підлягає виключенню із пред’явленого обвинувачення з таких підстав.
Так, потерпілий ОСОБА_35 суду підтвердив, що він дійсно у 2006 році в ДТП розбив автомобіль ЗАЗ – Daewoo НОМЕР_10, що належав ОСОБА_22, і повинен був відшкодувати завдані збитки власнику автомобіля –ОСОБА_22 Підсудний ОСОБА_1 запропонував йому на відшкодування шкоди –за автомобіль придбати для його сім’ї в кредит холодильник, на що він погодився і в ЗАТ “Альфа-Банк”на вул. Харківській м.Суми уклав сам особисто кредитний договір –надавши паспорт і код. Холодильник коштував приблизно 2 тис. грн.. Документи на придбання холодильника у кредит він передав ОСОБА_22 Кредит він оформив добровільно, без погроз з боку підсудного ОСОБА_1
Підсудний ОСОБА_1 суду пояснив, що після ДТП, яку здійснив ОСОБА_35 було пошкоджено автомобіль, що належав ОСОБА_22, який потребував ремонту, і він запропонував ОСОБА_35 відшкодувати збитки, а саме: на відшкодування збитків він запропонував купити ОСОБА_35 для нього холодильник у кредит, на що погодився останній. Заповнивши необхідні документи в ЗАТ “Альфа-Банк”придбав холодильник і передав йому. Передоплату за холодильник він вніс особисто. Погроз на адресу ОСОБА_35 він не висловлював.Тобто, ОСОБА_35 діяв добровільно, без примушування придбати холодильник зі сторони підсудного ОСОБА_1
Вищевказані пояснення дали суду підстави вважати, що даний епізод не можна розцінювати як вимагання підсудного про передачу холодильника ”шляхом погроз ОСОБА_35
21. 01.08.2006 р. ОСОБА_1 знову запропонував ОСОБА_35 відшкодувати збитки за пошкоджений автомобіль в ДТП 19.07.2006 року в с.Стецьківка за допомогою товариша останнього ОСОБА_36, який також працював водієм таксі. ОСОБА_36 погодився допомогти ОСОБА_35 шляхом отримання кредиту через КС “Перше кредитне товариство”м.Суми, вул.. Харківська,22.
Для отримання кредиту на ОСОБА_36 підсудний ОСОБА_1, 01.08.2006 року, за допомогою комп’ютерної техніки в офісі ВПП “Атлант”в м.Суми, вул. Набережна р.Стрілки,6, виготовив фіктивну довідку про доходи ОСОБА_36 №3 від 01.08.2006 року, до якої вніс неправдиві відомості, що останній працював у ВПП “Атлант”з 01.03.2006 року по 01.08.2006 року і отримав заробітну плату в сумі 9170 грн., незважаючи на те, що в час, вказаний у довідці, ОСОБА_36 на даному підприємстві не працював. В довідці підсудний ОСОБА_1 вказав директором ОСОБА_21 та головного бухгалтера ОСОБА_24, розписався за них та завірив штампом та печаткою ВПП “Атлант”. Також підсудний ОСОБА_1 виготовив фіктивний трудовий договір на ОСОБА_36, від 01.03.2006 року, вказавши в ньому що останній працює водієм ВПП “Атлант”із заробітною платою 375 грн. В договорі вчинив підписи за директора ОСОБА_21 та ОСОБА_36 і завірив відтисками печатки та штампу ВПП “Атлант”.
Також підсудний ОСОБА_1 з невстановленою особою виготовив фіктивну квитанцію до прибуткового касового ордера №105-06 М від 28.05.2006 року, де вказав, що ОСОБА_36 придбав у нього як приватного підприємця меблі на суму 5000 грн. В квитанції до прибуткового касового ордера підсудний ОСОБА_27 вчинив підпис за касира, завірив печаткою ПП ОСОБА_1 01.08.2006 р. Після отримання вище вказаних документів, виготовлених підсудним ОСОБА_1, ОСОБА_36 передав їх працівникам КС “Перше кредитне товариство”м.Суми, вул. Харківська,22, разом з документами про діяльність ВПП “Атлант”, що сприяло укладеннню кредитного договору № СУ 1/0154/061554 від 01.08.2006 р. За договором ОСОБА_36 було видано кредит в сумі 5000 грн., які були передані продавцю товару ОСОБА_1, котрий фактично меблі не продавав, і які підсудний ОСОБА_1 привласнив. Також з ОСОБА_36 було заключено договір застави №СУ -1/01541061554 від 01.08.2006 року на меблі, які фактично ніхто не продавав.
22. Згідно пред’явленого обвинувачення підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються в тому, що в період з липня по серпень 2006 року шляхом погроз насильства і знищення майна, обмеження прав, свобод та законних інтересів відносно ОСОБА_37 та його матері ОСОБА_17 вимагали 1000 доларів США, що становило згідно курсу Національного банку України 5050 грн., але грошей не отримали.
Дослідивши зібрані по справі докази та заслухавши пояснення підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_1 та потерпілих ОСОБА_17, ОСОБА_35, суд прийшов до висновку, що даний епізод підлягає виключенню з пред’явленого обвинувачення, виходячи з наступного.
Так, потерпілий ОСОБА_35 суду підтвердив що дійсно, він в наслідок ДТП пошкодив автомобіль ЗАЗ НОМЕР_10 і домовився з ОСОБА_1 відшкодувати збитки шляхом отримання кредитів, особисті документи –паспорт та ідентифікаційний код перебували у нього на момент укладення кредитних угод, а якщо були у ОСОБА_1, то останній передавав їх йому на першу вимогу. Після ДТП, паспорт дійсно знаходився у підсудного ОСОБА_1 Ним на відшкодування шкоди бралися кредити на відеокамеру, холодильник та інше. Питання відшкодування збитків вирішувалося при передачі автомобілів сім’єю ОСОБА_1 Кошти передавав добровільно. Коли ще коштів не вистачало на відшкодування шкоди, то ОСОБА_1 сказав, що не вистачає десь 750 грн. і після передачі цих коштів вони квити. Тому він і підсудний ОСОБА_1 їздили на роботу до його матері - ОСОБА_17, яка за його пропозицією віддала йому 750 грн. Чи вимагав гроші у його матері ОСОБА_1, йому не відомо.
Потерпіла ОСОБА_17 суду пояснила, що після ДТП, яка сталася з її сином - потерпілим ОСОБА_35, останній зателефонував і повідомив, що треба 750 грн. заплатити господарю автомобіля і що це вже все.
Але через декілька днів знову приїхав підсудний ОСОБА_1 і сказав, що йому необхідно заплатити ще 1000 доларів США і привіз якийсь папір, де було вказано, що ці кошти необхідно сплатити за простой автомобіля та інше. Підсудний ОСОБА_1 ще декілька разів телефонував, але грошей вона не віддавала. Потім ОСОБА_1 приїздив у село, шукав сина, але хто при цьому був за кермом автомобіля, вона не знає. Розмова була лише з ОСОБА_1 Гроші ОСОБА_1 вона віддала добровільно і претензій до останнього вона не має. Чи погрожував підсудний ОСОБА_1 фізичною розправою, вона такого не пам’ятає. Погрожував піти до її начальника, що вона розцінювала як підрив її авторитета. Підсудний ОСОБА_2 у неї нічого не вимагав, він навіть з машини не виходив. Те, що зрівняє будинок з землею і не буде куди прийти, ОСОБА_1 не говорив.
23. З метою отримання страхових виплат за договором страхування транспортного засобу №5ТР від 10.01.2006 р. автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_6, який потрапив в ДТП 19.07.2006 р., підсудний ОСОБА_1 приховав дійсні обставини ДТП ,а саме: те, що ОСОБА_35 керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння та всупереч п.4.3. та п.5.9 договору страхування не маючи законних підстав, сфальсифікував умови ДТП 20.07.2006 року. Це стало підставою для складання працівниками ДАІ довідок про обставини ДТП, в яких вказано, що підсудний ОСОБА_1, як власник автомобіля, в момент ДТП в с.Стецьківка Сумського району Сумської області був пасажиром вказаного автомобіля.
21.07.2006 р. підсудний ОСОБА_1 звернувся в ЗАТ СК “Примор’є”з повідомленням про настання страхового випадку з автомобілем ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_6 власником якого він був сам, надавши звіт про оцінку пошкодженого автомобіля згідно експертного висновку Сумського ПФ “Ікар ВМЗ - Сервіс”від 26.07.2006 року про збитки заподіяні ДТП на суму 18165 грн. 82 коп., довідку про ДТП, видану ВТДП ДАІ УМВС України в Сумській області, та копію протоколу про медичний огляд на стан сп’яніння ОСОБА_35 від 20.07.2006 року, чим ввів в оману працівників страхової компанії ЗАТ СК “Примор’є”і домігся прийняття рішення останньою про виплату страхового відшкодування в сумі 14383, 97 грн., які були перераховані на рахунок Сумської філії АКБ “Імексбанк”, з яких 1920,19 грн. було витрачено на погашення кредиту, а решту виплачено підсудному ОСОБА_1, чим завдано збитків ЗАТ СК “Примор’є”на суму 14383,97 грн.
24. 1.08.2006 р. невстановлений водій керуючи автомобілем ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_2, що належав матері підсудного ОСОБА_1 –ОСОБА_25, вчинив ДТП в районі перехрестя Білопільського шляху м.Суми та радгоспу “Тепличний”м.Суми, пошкодивши автомобіль.
З метою отримання страхового відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля, підсудний ОСОБА_1 вирішив створити підстави для відшкодування шкоди страховою компанією ЗАТ СК “Примор’є”.
01.08.2006 року, вступивши у попередню змову з підсудним ОСОБА_2, підсудний ОСОБА_1 відвів роль водія автомобіля ЗАЗ НОМЕР_2 підсудному ОСОБА_2 та створивши видимість обставин, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 занесло на електроопору, викликав працівників ДАІ . Працівник ДАІ ОСОБА_38, не знаючи про злочинні дії підсудних ОСОБА_2 і ОСОБА_1, склав матеріали про ДТП та відібрав пояснення від підсудного ОСОБА_2 та ОСОБА_25, як власника автомобіля, яка участі в ДТП не приймала, на підставі чого було складено протокол про порушення ст. 124 КУпАП ОСОБА_2
Після огляду ДТП працівниками міліції, підсудний ОСОБА_1 зняв частину складових частин автомобіля, а саме розпізнавальний ліхтар таксі, і відігнав автомобіль на СТО “Суми-Лада”м.Суми, вул. Черепіна,19, де надав його для оцінки вартості відшкодування спеціалістам Сумської ПФ “Ікар Сервіс”2.08.2006 та звернувся від імені ОСОБА_25 до ЗАТ СК “Примор’є”з повідомленням про настання страхового випадку, навівши неправдиві обставини про ДТП, та надав довідки ДАІ щодо сфальсифікованого ДТП з медичним оглядом ОСОБА_2 та інші документи і експертну оцінку вартості ремонту автомобіля ОСОБА_25 на суму 13942,24 грн. Але даний злочин підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не змогли довести до кінця з причин, незалежних від їх волі, так як страхова компанія відмовила у виплаті страхової суми на підставі п.5.9.Договору страхування транспортного засобу №15ТР від 20.01.2006 року та ст.26 Закону України “Про страхування”.
25. Підсудному ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення в тому, що він, зловживаючи довірою, повторно заволодів коштами ОСОБА_4 в сумі 2020 грн.
Дослідивши судом докази, надані органами попереднього слідства та заслухавши пояснення, дані суду підсудним ОСОБА_1 та підсудним ОСОБА_4, суд прийшов до висновку, що з пред’явленого обвинувачення даний епізод підлягає виключенню, виходячи з наступного.
Так, підсудний ОСОБА_4 суду пояснив, що він дійсно звертався за допомогою до підсудного ОСОБА_1 для отримання кредиту на придбання автомобіля і останній йому пообіцяв у цьому посприяти і роз’яснив умови кредитування, зокрема: перший внесок – строкові кошти, реєстрація автомобіля в ДАІ, тому ним було передано 400 доларів США ОСОБА_1для оплати вказаних платежів.
Підсудний ОСОБА_1 суду пояснив, що дійсно він надавав допомогу ОСОБА_4 у отриманні кредитів для придбання автомобіля і роз’яснив останньому, які кошти першочергово потрібно сплатити - це комісія банку, страховка, нотаріальні послуги та інше. Він особисто від ОСОБА_4 собі 400 доларів не брав.
Вищевказані свідчення підтверджують передачу підсудним ОСОБА_4 підсудному ОСОБА_1 2020 грн. правомірно, за взаємною згодою.
26 . Весною 2006 р. підсудний ОСОБА_1, без оформлення трудового договору залучив до роботи на власний автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_8 підсудного ОСОБА_4 з використанням автомобіля для перевезення пасажирів як таксі.
Підсудний ОСОБА_4, працюючи у підсудного ОСОБА_1, вирішив придбати у власність автомобіль та звернувся в липні 2006 року за допомогою до підсудного ОСОБА_1 З метою допомогти підсудному ОСОБА_4, підсудний ОСОБА_1 запропонував останньому отримати кредит у філії АКБ “Імексбанк”м.Суми, мотивуючи тим, що він має там знайомих працівників, на що погодився підсудний ОСОБА_4
На початку липня 2006 р. підсудний ОСОБА_1, діючи спільно з підсудним ОСОБА_4, звернувся з проханням до підсудного ОСОБА_3Г про видачу фіктивних документів, нібито про продаж підсудному ОСОБА_4 комп’ютерної техніки –комп’ютера, монітора, колонок, принтера, сканера та джерела живлення, на що погодився підсудний ОСОБА_3 і узгоджено з підсудними ОСОБА_1 та ОСОБА_4, в магазині по вул.. Кірова,6 м.Суми, 11.07.2006 року виготовив за допомогою комп’ютерної техніки рахунок №0000679 від 11.07.2006 р. на оплату комп’ютерної техніки на суму 6180 грн., акт прийому-передачі товару підсудному ОСОБА_4 №DNH4KP4480281 від 11.07.2006 р. та товарний чек № 29 від 11.07.2006 року про сплату ОСОБА_4 передплати в сумі 620 грн. Надавши виданим документам дійсного вигляду, підсудний ОСОБА_3 завірив їх власною печаткою та розписався у виданих документах. Зазначені документи були передані підсудному ОСОБА_40, який разом з підсудним ОСОБА_1 звернувся 11.07.2006 р. до Сумської філії ЗАТ КБ “ПриватБанк”, для отримання кредиту. На вимогу банку підсудний ОСОБА_1 виступив поручителем у підсудного ОСОБА_4 На підставі особистих документів підсудного ОСОБА_4 та фіктивних документів, виданих підсудним ОСОБА_3, банком було прийнято рішення про видачу кредиту і укладено кредитний договір № DNH4KR94480281 від 11.07.2006 на суму 7228 грн. та перераховано на рахунок ПП “Гура”6180 грн. які згодом підсудний ОСОБА_3 передав підсудним ОСОБА_41 та ОСОБА_4А
27. Маючи на меті придбання автомобіля у власність, підсудний ОСОБА_4А в липні 2006 року звернувся до підсудного ОСОБА_1 з проханням виготовити фіктивну довідку про доходи, на що погодився останній і в приміщенні офісу ВПП Атлант в м.Суми, вул. Набережна р. Стрілки,6, 08.07.2006 року за допомогою комп’ютерної техніки виготовив фіктивну довідку в липні 2006 року на ім’я ОСОБА_4 №1 від 8.07.2006 р., де вказав, що той працював у ВПП “Атлант”з 01.02.2006 р. по 01.07.2006 р. і отримав заробітну плату 14.170 грн. Надаючи виготовленій фіктивній довідці вигляду дійсності, підсудний ОСОБА_1 вчинив підписи у довідці за директора та головного бухгалтера підприємства ВПП “Атлант”, завірив штампом та печаткою ВПП “Атлант”.
Тоді ж підсудний ОСОБА_1 узгоджено з підсудним ОСОБА_4 за допомогою невстановленої слідством особи виготовив копію завідомо неправдивого трудового договору від 01.01.2006 року, до якого вніс відомості про те, що ВПП “Атлант”в особі ОСОБА_21 уклала з ОСОБА_4 безстроковий трудовий договір, за яким останній принятий водієм з заробітною платою 370 грн. на місяць. Надаючи підробленому трудовому договору вигляд дійсного документа , підсудний ОСОБА_1 вчинив підписи у ньому за директора ОСОБА_21 та ОСОБА_4 і завірив відбитком печатки ВПП “Атлант”.
За допомогою комп’ютерної техніки, підсудний ОСОБА_1.19.07.2006 року виготовив фіктивну квитанцію до прибуткового касового ордера №211-06 м. від 19.07.2006 р. куди вніс неправдиві відомості про те, що ним, як приватним підприємцем, прийнято від ОСОБА_4 5000 грн. за продаж меблевого гарнітура “Мальвіна”, завіривши її своїм підписом замість продавця та скріпивши печаткою ПП ОСОБА_1
З підробленими документами про заробітну плату та касовим ордером, виготовленими підсудним ОСОБА_1 і переданими підсудному ОСОБА_4 , підсудні приїхали до КС “Перше кредитне товариство”м.Суми, вул. Харківська,22, де підсудний ОСОБА_4, надавши необхідні документи, в тому числі фіктивні документи, виготовлені підсудним ОСОБА_1, в тому числі і копію трудової угоди та документи про діяльність ВПП “Атлант”, написав заяву про видачу кредиту, що сприяло укладенню кредитного договору 19.07.2006 р. СУ №1/0135/06554 на суму 5000 грн. На забезпечення погашення кредиту, підсудний ОСОБА_4 за згодою підсудного ОСОБА_1 уклав договір застави СУ 1/0135/06554 і підсудний ОСОБА_1, як продавець товару, отримав з каси КС“Перше кредитне товариство”5000 грн., які передав підсудному ОСОБА_4
28. Маючи недостатню суму коштів для придбання автомобіля, підсудний ОСОБА_4 вирішив отримати новий кредит на ім’я своєї матері ОСОБА_42 Діючи за попередньою змовою з підсудним ОСОБА_1 та не ставлячи до відома свою матір, на початку вересня 2006 року отримав від підсудного ОСОБА_1 виготовлену фіктивну довідку про доходи на ім’я ОСОБА_42 в приміщенні офісу ВПП “Атлант”м. Суми вул. Набережна р.Стрілки,6, де підсудний ОСОБА_1 вказав, що ОСОБА_42 працювала бухгалтером ПП “ОСОБА_1 1.04.2006 року по 1.09.2006 року і отримала заробітну плату в сумі 4300 грн., не вказавши в довідці номера та дати. Надаючи довідці вигляду дійсності, підсудний ОСОБА_1 вчинив в довідці підписи та завірив печаткою ПП “ОСОБА_1”, тоді ж підсудний ОСОБА_1, узгоджено з підсудним ОСОБА_4, виготовив за допомогою неустановленої особи трудовий договір від 01.02.2006 року про те, що ОСОБА_42 працює на посаді бухгалтера ПП “ОСОБА_1 окладом 375 грн. на місяць, та вчинив підпис за ОСОБА_42 в договорі і завірив печаткою та штампом ВПП “Атлант”
Так як для отримання кредиту ОСОБА_42 необхідні були документи про рух товару, то підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_4 звернулися до підсудного ОСОБА_3 про видачу фіктивних документів про рух товару на ім’я ОСОБА_42 і останній в приміщенні магазину на вул. Кірова,6, м. Суми на початку вересня 2006 року власноручно виписав товарний чек №44 від 05.09.2006 року про оплату товару в сумі 5000 грн. ОСОБА_42 і з використанням комп’ютерної техніки виготовив фіктивний рахунок №0000857 від 5.09.2006 р. на оплату комп’ютерної техніки на суму 5000 грн., розписався в них , поставив печатку ПП ОСОБА_3”та передав підсудним ОСОБА_1 та ОСОБА_4Отримані фіктивні документи від підсудного ОСОБА_3 підсудні передали ОСОБА_42, яка не підозрюючи про фіктивність документів отриманих від підсудних, 5.09.2006 р. уклала з КС “Перше кредитне товариство”кредитний договір №СУ 1/0200/06/554# від 05.09.2006 року, а також на вимогу банку уклала договір застави №СУ-1/0200/06/554 від 05.09.2006 року і отримала в касі банку 5000 грн., які передала ОСОБА_4
29. Не маючи достатню кількість коштів для придбання автомобіля, підсудний ОСОБА_4 вирішував питання про подальше отримання кредиту . З даною метою він разом з підсудним ОСОБА_1 звернувся до філії АКБ “Імексбанк”м.Суми у вересні 2006 року з проханням про видачу кредиту в сумі 46319 грн. Так як згідно умов кредитування було потрібно надати довідку про доходи, то підсудний ОСОБА_4 звернувся до підсудного ОСОБА_1 з питання щодо виготовлення фіктивної довідки, на що погодився останній і в офісі ВПП “Атлант”, в м.Суми по вул.. Набережна р. Стрілки,6, 07.09.2006 року за допомогою комп’ютерної техніки виготовив фіктивну довідку №58 від 07.09.2006 року про те, що ОСОБА_4 працював в ВПП Атлант з 1.04.2006 року по 1.09.2006 року і отримав заробітну плату 12460 грн. Надаючи довідці вигляду офіційного документа, підсудний ОСОБА_1 вчинив у довідці підписи за директора та головного бухгалтера ОСОБА_21 і ОСОБА_24 та завірив печаткою і штампом ВПП “Атлант”і передав довідку підсудному ОСОБА_4, який отримавши вищевказану довідку. 15.09.2006 року звернувся до філії АКБ “Імексбанк”м.Суми для отримання кредиту. Після відповідного заповнення документів за вимогою банку підсудний ОСОБА_4 отримав гарантійного листа на оплату придбання автомобіля. Після отримання в салоні магазину ВАТ “Суми-Авто”рахунка-фактури № 414303-8525 на оплату автомобіля Daewoo Lanos НОМЕР_13 вартістю 47435 грн. він оплатив початковий внесок в сумі 7116 грн. та уклав з продавцем договір купівлі продажу №8525 на придбання автомобіля Daewoo Lanos НОМЕР_13, вартістю 47435 грн.
За домовленістю з підсудним ОСОБА_1 ОСОБА_4 15.09.2006 року у приватного нотаріуса м.Суми оформив заяву , що автомобіль придбаний за спільні кошти у спільну власність, що стало підставою для реєстрації автомобіля 16.09.2006 року на ім.’я підсудного ОСОБА_4 та підсудного ОСОБА_1 як співвласника автомобіля Daewoo Lanos НОМЕР_14 На підставі підробленої довідки про доходи №58 від 13.09.2006 року на ім’я ОСОБА_4, та особистих документів ОСОБА_1, як засновника ВПП “Атлант” підсудними за рахунок обману було укладено кредитний договір №125/6 від 18.09.2006 року про видачу кредиту в сумі 40319 грн. у кредитній філії АКБ “Імексбанк”у м.Суми. Кошти були перераховані продавцеві автомобіля, згідно заключного договору купівлі-продажу з підсудним ОСОБА_4
На вимогу банку придбаний автомобіль підсудний ОСОБА_4 передав в заставу, уклавши договір застави ВЕВ №051058 від 18.09.2006 року та застрахував в ТДВСК “Альфа”ГАРАНТ 18.09.2006 року за номером 06/08-108-00094, при сплаті страхових коштів у сумі 3178,15 грн.
30. В серпні 2006 року підсудний ОСОБА_2, маючи у своїй власності автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_15 почав використовувати його як таксі для перевезення пасажирів і разом з підсудним ОСОБА_1 підшукали на даний автомобіль водія ОСОБА_8, ,передавши автомобіль без оформлення трудових відносин на умовах, запропонованих підсудними.
При експлуатації автомобіля потерпілий ОСОБА_8 виявив несправність паливного бензонасосу, про що повідомив ОСОБА_1, який, не маючи ніякого відношення до даного автомобіля, запропонував відремонтувати бензонасос або сплатити 4000 грн. Так як ОСОБА_8 не мав коштів на ремонт , то підсудний ОСОБА_1 запропонував йому взяти кредит у банку, на що погодився останній.
З метою отримання кредиту ОСОБА_8 у вересні 2006 року підсудний ОСОБА_1 звернувся до свого знайомого підсудного ОСОБА_3 щодо видачі фіктивних документів, нібито для придбання комп’ютерної техніки, на що погодився останній. За вищевказаною домовленістю підсудний ОСОБА_3 виготовив за допомогою комп’ютерної техніки в магазині по вул. Кірова,6, м. Суми 15.08.2006 року фіктивні документи: рахунок №0000784 від 15.08.2006 року на оплату комп’ютера та монітора вартістю 5000 грн., акт прийому передачі товару ОСОБА_8 від 15.08.2006 р., видаткову накладну №0000874 від 15.08.2006 року про відпуск техніки. Надаючи вказаним документам дійсного вигляду, підсудний ОСОБА_3 розписався в них та поставив печатку підприємства.
Отримавши від підсудного ОСОБА_3 фіктивні документи, підсудний ОСОБА_1 передав їх ОСОБА_8, який 15.08.2006 року, надавши необхідні документи в Сумську філію ЗАТ КБ “ПриватБанк”, написав заяву про отримання споживчого кредиту, вказавши місце роботи ПП “ОСОБА_1”, чим справив у працівників банку враження платоспроможності клієнта та на підставі чого було укладено кредитну угоду № DNН4КР94480307 та надано ОСОБА_8 кредит в сумі 6500 грн., з яких 5000 грн. було перераховано на рахунок ПП “Гура”, який зняв готівку та передав підсудному ОСОБА_1
Про фіктивність документів, виготовлених ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_8 не знав.
31. На початку вересня 2006 року підсудний ОСОБА_1 передав потерпілому ОСОБА_8 автомобіль ЗАЗ aewoo НОМЕР_10, зареєстрований на його сестру ОСОБА_22
10.09.2006 року потерпілий ОСОБА_8 керуючи вищевказаним автомобілем порушив ПДР, виїхавши на головну вулицю Роменська м.Суми з другорядної вулиці Лисенко, де в цей час рухався автомобіль “Ніссан - прем’єра”НОМЕР_16 під керуванням ОСОБА_43, внаслідок чого сталася ДТП і було пошкоджено два автомобілі, вказані вище. Так як в ДТП був винен ОСОБА_8, то підсудний ОСОБА_1, не маючи відповідних повноважень від власника автомобіля ОСОБА_22, погрожуючи ОСОБА_8 посадити у підвал, став вимагати 10000 доларів США за пошкоджений автомобіль терміново від останнього, або його батьків, без визначення вартості пошкоджених автомобілів. Але ОСОБА_8 не мав таких коштів. Тоді підсудний ОСОБА_1 запропонував потерпілому ОСОБА_8 передати йому квартиру в м.Богодухові, власником якої був ОСОБА_8, про що дізнався підсудний ОСОБА_1 від потерпілого в день ДТП. Боячись підсудного ОСОБА_1, ОСОБА_8 погодився з пропозицією підсудного про передачу останньому квартири в АДРЕСА_5, яку йому подарувала ОСОБА_39 На забезпечення виконання обіцяної угоди відносно відчуження квартири в м.Богодухів, підсудний ОСОБА_1 –з метою позбавити потерпілого ОСОБА_8 можливості спілкуватися з близькими , забрав у потерпілого ОСОБА_8 мобільний телефон ”, та залякуючи тим, що його розшукує власник автомобіля “Ніссан - прем’єра”для з’ясування стосунків, пригнітив волю потерпілого та декілька днів позбавляв свободи, утримуючи за місцем проживання сестри по вул. Раскової,11, в м.Суми в автомобілях , що належали його родині, а в денний час возив з собою по місту, позбавляючи вільно користуватися своїми правами та обов’язками.
11.09.2006 року підсудний ОСОБА_1 примусив ОСОБА_8 поїхати в м. Богодухів, для оформлення документів на квартиру. 12.09.2006 року підсудний ОСОБА_1 змусив потерпілого ОСОБА_8 підписати доручення ВЕВ №850962 на право розпоряджатися квартирою в м.Богодухів.
13.09.2006 р. після отримання відповідних документів на квартиру , підсудний ОСОБА_1 примусив ОСОБА_8 підписати у приватного нотаріуса в м. Богодухів договір купівлі-продажу квартири в АДРЕСА_5, ВЕВ №635449, вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи 43376 грн.
21.09.2006 року підсудний ОСОБА_1 отримав у Богодухівському БТІ витяг про право власності на квартиру власність квартири.
32. Після оформлення права власності на квартиру в АДРЕСА_5, підсудний ОСОБА_1 дозволив потерпілому ОСОБА_8 повернутися додому та віддав мобільний телефон, однак і в подальшому продовжував вимагати гроші від потерпілого ОСОБА_8 та членів його сім’ї. Для чого ввечері 21.09.2006 року приїхав за місцем проживання потерпілого за адресою АДРЕСА_7 не повідомивши про перехід йому у власність квартири в АДРЕСА_5 і висунув вимогу батькам потерпілого ОСОБА_8 –потерпілому ОСОБА_44 передати йому 17500 грн. на ремонт пошкоджених автомобілів. Але потерпілий ОСОБА_44 відмовився сплачувати вище названу суму підсудному. Тоді підсудний ОСОБА_1 став вимагати у потерпілого ОСОБА_44 паспорт та ідентифікаційний код для оформлення на останнього кредиту, погрожуючи при цьому його здоров’ю та “поставити на лічильник”і забрати квартиру, які потерпілий ОСОБА_44 сприймав як реальні. Але потерпілий ОСОБА_44 відмовився виконувати вимоги підсудного ОСОБА_1
22.09.2006 року в ранковий час підсудний ОСОБА_1 знову приїхав до потерпілого ОСОБА_44 та продовжував вимагання, погрожуючи неприємностями потерпілому ОСОБА_44 та його сину ОСОБА_8, тим, що він забере житло і лише потім будуть розбиратися.
22.12.2006 року підсудний ОСОБА_1 отриману шляхом вимагання квартиру за адресою АДРЕСА_5 продав, але знову продовжив вимагати кошти від потерпілого ОСОБА_8 та членів його сім’ї, пояснюючи, що отриманих за продаж квартири коштів не достатньо для ремонту пошкоджених автомобілів. Але потерпілі ОСОБА_8 та ОСОБА_44 платити кошти підсудному ОСОБА_1 відмовилися.
Таким чином, підсудний ОСОБА_1 повторно, погрозою насильства, обмеження прав, свобод і законних інтересів відносно потерпілого ОСОБА_8 вимагав від нього та членів його сім’ї 17500 грн., але не отримав грошові кошти після вчинення ним дій, які були застосовані при вчиненні вимагання в період після 21.09.2006 року.
33.Органами попереднього слідства також пред’явлено обвинувачення підсудному ОСОБА_1 у вчиненні незаконного заволодіння квартирою ОСОБА_8, офіційний її продаж і отримання готівкою її ринкової вартості, та придбання за кошти в сумі 32825 грн. автомобіля Нісан –“Прим’єра”за рахунок легалізування (відмивання) доходу здобутого злочинним шляхом.
Суд рахує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад злочину, пред’явленого органами попереднього слідства ст. 209 КК України, так як матеріалами кримінальної справи, дослідженими судом, не доказано, що кошти, отримані ОСОБА_1 за продаж квартири в АДРЕСА_5 витрачені на придбання автомобіля “Ніссан-прем’єра”у ОСОБА_43 для своєї матері ОСОБА_25, так як продажа квартири була здійснена 22.12.2006 року, а автомобіль “Ніссан-прем’єра”належний ОСОБА_43 було знято з обліку 28.02.2007 року Продаж автомобіля ОСОБА_25 відбувся 05.05.2007 року через товарну біржу “Київська універсальна”де покупцем автомобіля виступала ОСОБА_25, яка проживала окремо від підсудного ОСОБА_1 за іншою адресою і мала свою сім’ю.
Придбання ОСОБА_25 автомобіля “Ніссан-прем’єра”підтверджується Біржовим контрактом (а.с.187-193 т.18), обліковою карткою про зняття з реєстру транспортного засобу НОМЕР_17 від 28.02.2007 року та випискою із журналу реєстрації транспортних засобів (а.с.167 т.18).
З моменту відчуження квартири в м.Богодухові 22.12.2006 року до придбання автомобіля у ОСОБА_43 05.05.2007 року пройшло майже п’ять місяців, що унеможливлює встановити, які кошти затрачені на заключення контракту 05.05.2007 року і джерело їх виникнення.
Тому, за ст. 209 КК України підсудний ОСОБА_1 підлягає виправданню.
34 Продовжуючи злочинну діяльність, підсудний ОСОБА_1, з метою отримання страхового відшкодування за пошкодження автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10, зареєстрований на ОСОБА_22, вирішив створити обставини ДТП, які підпадають під страховий випадок і отримати кошти від ЗАТ СК “Примор’є”м. Одеса. Виконуючи свій злочинний задум, підсудний ОСОБА_1 взяв два відремонтовані автомобілі - НОМЕР_10, що належав ОСОБА_22 та НОМЕР_8, що належав ОСОБА_25, і 19.09.2006 р. близько 23 год. 30 хв. пригнав їх на перехрестя вул. Кіровоградська та Черкаська з таким розміщенням, щоб склалося враження що нібито автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10 під керуванням ОСОБА_45 за дорученням ОСОБА_22 рухався по вул. Кіровоградська, а автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_8 під керуванням підсудного ОСОБА_2 по вул. Черкаська м. Суми порушив ПДР, внаслідок чого автомобілі зіткнулися. Розкидавши частини кузовів автомобілів, які б свідчили про зіткнення , підсудний ОСОБА_1 повідомив працівників ДАІ, що сталося ДТП. На місце пригоди виїхав співробітник ДАІ СМВ УМВС України в Сумській області ОСОБА_46, який, не знаючи про наміри і дії ОСОБА_1, склав відповідні протоколи на ОСОБА_2 за порушення ст.124 КУпАП.
Створивши аварійну ситуацію, яка підпадала б під страховий випадок 20.09.2006 р. ОСОБА_22, за ініціативою підсудного ОСОБА_1 звернулася в страхову компанію ЗАТ СК “Примор’є”з повідомленням про настання страхового випадку та подала завідомо неправдиві відомості про ДТП. 21.09.2006 року автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_9 був наданий для експертної оцінки в Сумський ПФ “Ікар ВМЗ –Сервіс”.
На вимогу страхової компанії, були надані довідки ДАІ без номера та дати, а також за номером №10064 від 23.10.2006 року, копії медогляду водія ОСОБА_45, доручення на останнього ВЕВ №851029 від 14.09.2006 р., Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_18 від 28.01.2006 року, а також акт дійсної оцінки вартості ремонту автомобіля на 14770,5 грн. від 29.09.2006 року.
Але довести злочин до кінця підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не змогли, так як ЗАТ СК “Примор’є”виявила порушення п.5.9. Договору страхування від 30.01.2006 року №21-ТР і відмовила у відшкодування збитків.
35. В жовтні 2006 року підсудний ОСОБА_1 залучив на роботу без оформлення трудового договору, громадянина ОСОБА_47 на автомобілі ЗАЗ Daеwоо НОМЕР_6 що належав підсудному ОСОБА_1, і довів до його відома умови роботи по перевезенню пасажирів та відповідальність за експлуатацію автомобіля.
12.10.2006 року ОСОБА_47, керуючи даним автомобілем о 2 год. 30 хв. по вул. Харківська, м.Суми , в районі зупинки “Сумсільмаш”допустив наїзд на залізобетонну опору з пошкодженням автомобіля та спричиненням тяжких тілесних ушкоджень пасажиру автомобіля ОСОБА_48, що потягнуло в подальшому притягнення ОСОБА_47 до кримінальної відповідальності за вироком Зарічного районного суду м. Суми. Дізнавшись про ДТП, підсудний ОСОБА_1 приїхав 12.10.2006 року в Сумську обласну лікарню, де лікувався ОСОБА_47, і запропонував останньому відшкодувати шкоду, завдану пошкодженням автомобіля в сумі 8000 доларів США, але ОСОБА_47 відмовився платити і запропонував вирішити це питання у суді. Про вимогу ОСОБА_1 відремонтувати машину за 8000 доларів США дізналася родичка ОСОБА_47 –ОСОБА_9 і запропонувала вирішити питання ремонту по домовленості. Дізнавшись, що таких коштів родичі ОСОБА_47 не мають, підсудний ОСОБА_1 запропонував їм взяти кредит. На таку пропозицію сестра ОСОБА_47 - ОСОБА_9 не погодилась, посилаючись на те, що її заробітна плата не дозволяє отримати великий кредит, але ОСОБА_1 пообіцяв їй надати допомогу і повів до офісу ВПП “Атлант”вул. Набережна р.Стрілки,6, м.Суми, де 12.10.2006 року за допомогою комп’ютерної техніки виготовив фіктивний рахунок від 12.10.2006 року №12/10/06Р на придбання у нього як приватного підприємця ноутбука вартістю 8131 грн., де у рахунку вчинив власний підпис та завірив печаткою приватного підприємця.
Не ставлячи до відома ОСОБА_9 про фіктивність рахунку, віддав його останній і направив в ТОВ Комерційний банк “Дельта”вул. Набережна р. Стрілки, в м.Суми для отримання кредиту.
12.10.2006 р. ОСОБА_9 на підставі особистих документів та фіктивного рахунку, виданого підсудним ОСОБА_1, уклала кредитний договір №003-18024-121006 про надання їй кредиту в сумі 9167,55 грн. На підставі кредитного договору 13.10.2006 р. банк ТОВ Комерційний банк “Дельта”перерахував на рахунок ПП ОСОБА_1 НОМЕР_19 у Райффайзен банк “Аваль”8731 грн., які ОСОБА_1 привласнив і витратив за власним розсудом.
36. В листопаді 2006 року потерпілий ОСОБА_19 через свою знайому звернувся в офіс приміщення ПП “ОСОБА_1”по вул. Набережна річки Стрілки,6, м.Суми з метою придбання пластикових вікон. В приміщенні офісу ОСОБА_19 зустріла ОСОБА_23, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження. Діючи за попередньою змовою з ОСОБА_23 за допомогою обману ОСОБА_1 вирішив заволодіти коштами ОСОБА_19 шляхом перерахування коштів на свій рахунок.
Для оплати 6 вікон “REHAU”Красій Н.С.10.11.2006 року виписала рахунок №10/11/06 від 10.11.2006 року на суму 9700 грн., який завірив підсудний ОСОБА_1 своєю печаткою ПП “ОСОБА_1”та підписом, знаючи при цьому, що ОСОБА_1 не має наміру передавати вікна ОСОБА_19 Маючи вказаний рахунок на руках, ОСОБА_19 звернувся до ТОВ Комерційний банк “Дельта”про надання кредиту в сумі 10185 грн., надавши вищевказаний рахунок та відповідні документи за вимогою банку, що сприяло на укладення кредитного договору №001-18024-101106 від 10.11.2006 року. За умовами кредитного договору банк перерахував на рахунок ПП “ОСОБА_1”9700 грн. Через деякий час ОСОБА_19 звернувся до ОСОБА_23 за вікнами, але ОСОБА_1 запропонував йому почекати. Тоді підсудний ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_23 виготовив фіктивну накладну від 13.11.2006 року, до якої внесли неправдиві відомості про те, що громадянин ОСОБА_19 отримав вікна вартістю 9700 грн. У виготовленій фіктивній накладній ОСОБА_1 розписався за себе та за ОСОБА_19, що завірив печаткою ПП ОСОБА_1.”, яку ОСОБА_23 надала банку на відпуск вікон ОСОБА_19 . Отримані обманним шляхом кошти підсудний ОСОБА_1 зняв з рахунку та використав за власним розсудом.
37. Працюючи у підсудного ОСОБА_1, підсудний ОСОБА_4 підтримував дружні стосунки з останнім. Але в листопаді 2006 року підсудний ОСОБА_1, створюючи штучні підстави для розірвання стосунків з підсудним ОСОБА_4, висунув вимогу останньому передати йому 5000 грн. за встановлену газобалонну установку на автомобілі Daewoo Lanos НОМЕР_14 , яку було встановлено за рахунок підсудного ОСОБА_1 Так як підсудний ОСОБА_4 не мав таких коштів, то підсудний ОСОБА_1 запропонував останньому взяти кредит, на що погодився підсудний ОСОБА_4. Реалізуючи свої задуми, в приміщенні ВПП “Атлант”по вул.Набережна річки Стрілки, 6, м.Суми підсудний ОСОБА_1 наказав ОСОБА_23, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, виготовити фіктивні документи купівлі - продажу металопластикових вікон та дверей ”на суму 18090 грн. на ім’я підсудного ОСОБА_4 27.11.2006 року ОСОБА_23 за допомогою комп’ютерної техніки виготовила фіктивний рахунок №27/11/06 від 27.11.2006 року на оплату підсудним ОСОБА_4 вікон та дверей, яких взагалі не було в продажу, та виготовила завідомо неправдиву квитанцію до прибутково –касового ордеру від 27.11.2006 року, що підсудний ОСОБА_4 сплатив передплату в сумі 7000 грн.
Вище вказані документи завірені печаткою ПП “ОСОБА_1”, підсудний ОСОБА_1 передав підсудному ОСОБА_4 для укладення кредитного договору в ТОВ “Комерційний Банк “Дельта”. Так як для отримання кредиту був потрібний поручитель, то підсудний ОСОБА_4 запросив до банку свого знайомого ОСОБА_49, не ставлячи до відома останнього про фіктивність укладання договору на придбання вікон.
28.11.2006 року підроблені документи підсудний ОСОБА_4 надав працівникам банку, чим вплинув на прийняття рішення про укладення кредитного договору від 28.11.2006 року №001-18000 -281106, за яким були виділені кредитні кошти в сумі 11644,50 грн..
28.11.2006 року ОСОБА_49 на вимогу банку виступив поручителем ОСОБА_4 і уклав договір поруки №001-18000- 281106.
За умовами кредитного договору , укладеного з підсудним ОСОБА_4 , кошти в сумі 11090 грн. були перераховані на оплату товару –вікон , на рахунок ПП “ОСОБА_1”НОМЕР_19 в СОД “Райфайзен банк “Аваль”, які отримав ОСОБА_1 готівкою та витратив на власний розсуд.
38. Весною 2006 року підсудний ОСОБА_1 без офіційного оформлення трудового договору залучив до роботи на автомобілі ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_8, що належав йому, громадянина ОСОБА_13, довівши до його відома план роботи по перевезенню пасажирів та відповідальність за пошкодження транспортного засобу.
Згодом ОСОБА_1 передав ОСОБА_13 автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10, що належав його сестрі ОСОБА_22, також без оформлення необхідних документів на працевлаштування. Так як автомобіль часто виходив із ладу, то в грудні 2006 року ОСОБА_13 вирішив розірвати стосунки з підсудним ОСОБА_1 та його сім’єю і залишив автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10 на СТО “Суми-Лада”по вул.Черепіна, 19, м.Суми, про що повідомив ОСОБА_1 і влаштувався на іншу роботу.
Через п’ять днів, у грудні 2006 року підсудний ОСОБА_1висловив претензію ОСОБА_13 про те, що в залишеному ним на СТО “Суми-Лада”автомобілі розморозився двигун, тому він повинен відшкодувати йому збитки в сумі 7000 грн. за розморожений двигун. ОСОБА_13 відмовився виконувати вимоги підсудного ОСОБА_1, а тому останній забрав у ОСОБА_13 посвідчення водія СІА №152251 видане 16.08.2002 року Сумським ВРЕВ УДАІ УМВС України в Сумській області, та після цього запропонував ОСОБА_13 укласти договір позики, що змусило останнього погодитися з підсудним ОСОБА_1 та в приватного нотаріуса оформити договір позики ВЕМ №822805 від 12.01.2007 року на суму 7000 грн. строком повернення 12.02.2007 року.
Намагаючись уникнути домагання підсудного ОСОБА_1 повернення коштів згідно договору позики ОСОБА_13 звернувся до правоохоронних органів 18.01.2007 року.
06.02.2007 року ОСОБА_1 близько 17 години по вул.Курській біля магазину “Тристан”зустрів ОСОБА_13 та з приводу звернення останнього до правоохоронних органів почав висловлювати невдоволення та піддав побиттю, внаслідок чого ОСОБА_13 було завдано легкі тілесні ушкодження, що потягло короткочасний розлад здоров’я. Після завдання тілесних ушкоджень підсудний ОСОБА_1 доставив ОСОБА_13 до травмпункту Сумської обласної клінічної лікарні, не повідомивши лікаря травмпункту про причини тілесних ушкоджень ОСОБА_13, а останньому наказав мовчати та нагадав про необхідність виконання вимог по сплаті 7000 грн.
39-41. Органами попереднього слідства згідно пред’явленого обвинувального висновку підсудний ОСОБА_1 також обвинувачується в тому, що за попередньою змовою зі своєю сестрою ОСОБА_22 повторно, шляхом обману та зловживання довірою, заволодів майном ОСОБА_50 та ОСОБА_51, вартістю згідно висновків товарознавчої експертизи будинку на суму 238500 грн. та земельною ділянкою площею 694 м2 на суму 20344 грн., чим завдав значної шкоди на загальну суму258854 грн. яка в 1479 рази перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину і є особливо великим розміром, та в тому, що ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_22, діючи як фізична особа – підприємець, надали банківській установі –філії АКБ “ІмексБанк”в м.Суми та Сумській філії АКБ соціального розвитку “Укрсоцбанк”завідомо неправдиві відомості щодо заставленого майна з метою отримання кредитів і як співучасники з метою відмивання доходів, одержаних шахрайським шляхом, вчинили фінансові операції з використанням в якості застави будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_8 вартістю 258854 грн. для укладення кредитних угод і за рахунок цього одержали в своє розпорядження 57000 доларів США, або за курсом банківських установ 287850 грн., якими тривалий час користувалися для розвитку своєї підприємницької діяльності, тобто легалізували (відмили) злочинним шляхом 258854 грн.
Дослідивши зібрані по справі докази та вислухавши свідчення підсудного ОСОБА_1 та його сестри ОСОБА_22, суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки вище перерахованих злочинів і він підлягає виправданню на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України за відсутності складу злочину, виходячи з наступного.
Так, дійсно ОСОБА_22 придбала у громадянина ОСОБА_50 будинок та земельну ділянку розміщену за адресою АДРЕСА_8, що підтверджується договором купівлі –продажу земельної ділянки та будинку від 14.07.2006 року. Продавцем в даному договорі виступав громадянин ОСОБА_7, який є власником земельної ділянки на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ЯБ №336184, виданого Сумською міською радою від 21.01.2006 року, та витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданим Сумським міським бюро технічної інвентаризації на підставі рішення Ковпаківського РВК від 20.02.1990 року №51 про закінчення будівництва (а.с.122, 126, 128, 147-148, 150-151, 152-155, 158, 166 том 24) та технічним паспортом на будинок (а.с.133, 135 том 24), Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку (а.с.165 том 24).
Згідно свідоцтва про шлюб між ОСОБА_50 та ОСОБА_52, дані особи вступили до шлюбу 26.04.1995 року. Тобто будинок за адресою АДРЕСА_8 є власністю ОСОБА_50 на підставі ст.57 ч.1 п.2 Сімейного Кодексу України, так як набутий ОСОБА_50 до укладення шлюбу з ОСОБА_52, що дає право розпоряджатися власнику особистим майном на власний розсуд, чим і скористався ОСОБА_50
Посвідчуючи договори купівлі –продажу будинку та земельної ділянки приватним нотаріусом, додержано вимоги діючого законодавства про продаж будинку та земельної ділянки на ім’я ОСОБА_22 про що свідчать вищевказані договори, які на день розгляду справи мають юридичну силу, так як судовими рішеннями не визнавалися недійсними.
При вчиненні відчуження майна ОСОБА_50 та земельної ділянки нотаріусом з’ясовано волю дружини продавця ОСОБА_50 –ОСОБА_51 , - про що свідчить заява останньої на а.с.146 том 24, що підтверджує відсутність у діях ОСОБА_1 зловживання довірою та обману подружжя ОСОБА_51 при вчиненні вище вказаних угод на ім’я ОСОБА_22
Тому подальше розпорядження майном, набутим ОСОБА_22 внаслідок вчинення договорів купівлі –продажу, і передача права на його розпорядження підсудним ОСОБА_1 виникло правомірно, що тягне виправдання ОСОБА_1 у злочинах, які йому інкримінуються органом слідства згідно обвинувального висновку за ст.209 ч.2 КК України.
Потерпіла ОСОБА_51, допитана органами попереднього слідства (т.24 а.с.107-112, т. 25 а.с.94-96) пояснила, що згоду на продаж будинку вона не давала, а ОСОБА_1 оформив договір купівлі-продажу без її згоди щодо того як було переоформлено будинок та земельну ділянку, вона пояснити нічого не може, так як останні роки нічого не бачила, про це їй розповів її покійний чоловік, який про все дізнався від свого сина ОСОБА_7 Чи отримав кошти за будинок чоловік ,вона не знає.
Свідок ОСОБА_53 суду пояснила, що ОСОБА_50 є її рідним братом. Спілкувалася вона з ним переважно по телефону . Брат перебував два рази у шлюбі. Від першого шлюбу брат має сина ОСОБА_54. Брат помер, а також і його дружина ОСОБА_51 . Одного разу до неї зателефонував племінник ОСОБА_7 і повідомив, що батька спалили і він перебуває у лікарні. Після пожежі у будинку брата вона не була. Брат також скаржився на ОСОБА_1, який нібито відбирав у нього гроші. Дружина брата була хвора, сліпа і неграмотна. Деякий час брат проживав разом зі своїм сином ОСОБА_54, а потім ОСОБА_7 пішов від батька. Брата похоронили за кошти, які виділяли вона та син померлого ОСОБА_7. Психічний стан брата був нормальний, але були випадки, коли брат йшов з дому і його шукали, говорив, що його хочуть вбити, але не говорив хто. Зі слів племінника вона дізналася, що брат продав свій будинок. В неї вдома брат бував дуже рідко, але одного разу його привіз до неї ОСОБА_1 з шампанським та тортом. Також брат говорив, що гроші за будинок він не отримав. Після пожежі в будинку брата був зроблений ремонт. Також брат скаржився, що у нього немає чого їсти.
Свідок ОСОБА_55 суду пояснила, що вона знала подружжя ОСОБА_7, які проживали по АДРЕСА_8 і були похилого віку. Пенсію в основному отримував дід, бабушка останні роки не розписувалась у відомостях про отримання пенсії, але точно цього вона не пам’ятає. В будинку ОСОБА_7 вона була дуже рідко, але в основному пенсію отримував ОСОБА_50 у присутності ОСОБА_51 Після пожежі дід помер, а бабусину пенсію син перевів на карточку. Інколи ОСОБА_50 давав в газету оголошення про пошук опікунів. Чи укладались договори опіки, вона не знає. Сина ОСОБА_50 –ОСОБА_7 вона не бачила. В основному за пенсію розписувався дід.
Свідок ОСОБА_56 суду пояснив, що по газетному оголошеннювін дізнався, що подружжя ОСОБА_7 потребують опікунів. Це було приблизно у 2005 році. Ними було укладено договір пожиттєвого утримання, але відносини з ОСОБА_50 не склалися, так як він часто скаржився на них, на підставі чого їх викликали у міліцію. Після з’ясування обставин відносини покращувались. Також була вчинена угода пожиттєвого утримання. Нотаріус пропонував добре подумати подружжю ОСОБА_50 відносно підписання договору і вони підписали договір. Договір підписала сама особисто ОСОБА_51 Через декілька дід сказав, що вони украли у нього спортивні штани та коврову доріжку. Тоді вони вирішили порвати відносини з подружжям ОСОБА_51. Хто отримував пенсію з подружжя ОСОБА_51 - це в основному дід. Їхнього сина він ніколи не бачив і дід говорив, що не хоче з сином знатися. Сусіди говорили йому, що “куди ти попав, ти тут уже не перший хто оформляв договір”. Через деякий час договір пожиттєвого утримання з ОСОБА_50 було розірвано судом по ініціативі ОСОБА_50, інтереси останнього в суді представляв син ОСОБА_7. Момент підписання договору бабушка сама підписала договір, де показав їй дід.
Представник потерпілої ОСОБА_7 суду пояснив, що дійсно його батьком ОСОБА_50 та мачухою ОСОБА_51 було вчинено договір куплі –продажу земельної ділянки та будинку по АДРЕСА_8 Як йому потім стало відомо зі слів батька та мачухи цей договір його примусили підписати сім’я ОСОБА_1. Сам договір куплі –продажі мачуха не могла підписати, так як вона була сліпа і неграмотна. Зі слів батька та мачухи обіцяні кошти за продаж будинку та земельної ділянки їм ОСОБА_22 не передавала. Сім’я ОСОБА_1 створила такі умови, що унеможливлювало проживання його батька та мачухи у вище вказаному будинку. Були підпали будинку, моріння голодом стариків та інше. Він рахує, що таким чином був вбитий його батько та мачуха, тому всі угоди які вчинені, є недійсними так як вчинені шляхом злочинних дій ОСОБА_1.
Свідок ОСОБА_57 суду пояснив, що дійсно йому ОСОБА_1 пропонував купити будинок по АДРЕСА_8 м.Суми, після пожежі , але документів він на будинок не бачив, коли це було він не пам’ятає.
Свідок ОСОБА_58 суду пояснив, що він виїжджав з метою оцінки будинку по АДРЕСА_8 м.Суми за проханням ОСОБА_1, як фізичної особи підприємця. Будинок був сильно пошкоджений після пожежі. Відсутні були вікна, двері. На кого був оформлений будинок він не знає. Дану оцінку, яку він зробив, він повністю підтримує.
Свідок ОСОБА_22, суду пояснила, що вона дійсно придбала домоволодіння у подружжя ОСОБА_51, але хто збирав пакет документів для укладання угоди купівлі-продажу вона не пам’ятає. Також вона підтвердила, що договір купівлі-продажу підписав ОСОБА_50, а відмову від майна підписала ОСОБА_51 і була присутня в момент підписання договору. Гроші за будинок вона особисто передала ОСОБА_50 і підписав він договір після того як отримав гроші.
Свідчення дані свідками ОСОБА_53 та представника потерпілої ОСОБА_7, а також свідчення потерпілої ОСОБА_51, оголошені в судовому засіданні, суд розцінив критично і такими, що не можуть бути покладені в основу обвинувального вироку відносно підсудного ОСОБА_1 по епізоду у заволодінні майном подружжя ОСОБА_50 та ОСОБА_51 шляхом обману та зловживання довірою, по слідуючим підставам:
ОСОБА_53 є рідною сестрою, а ОСОБА_7 сином покійного ОСОБА_50 , дані ними свідчення , на думку суду, пов’язані з родинними відносинами з померлими ОСОБА_50 та ОСОБА_51 і направлені на досягнення певної мети відносно осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, в тому числі і підсудного ОСОБА_1 та його близьких родичів, про що свідчать заяви ОСОБА_7 на протязі розгляду справи та написання заяв у різні інстанції та до суду. Свідчення потерпілої ОСОБА_51 суперечливі та непослідовні і не підтверджуються доказами, дослідженими судом.
Правомірність набуття ОСОБА_22 будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 14.07.2006 року у суду сумнівів не викликає, так як вони вчинені з дотриманням чинного законодавства, про що свідчать неодноразові перевірки правоохоронними органами за скаргами ОСОБА_50 дій приватного нотаріусу ОСОБА_59 при засвідченні угод від 14.07.2006 року, з чим погоджується суд.
Доказів, які б викривали неправомірність дій приватного нотаріуса ОСОБА_59, яка засвідчувала угоди ні органами попереднього слідства ні судом не встановлено.
Вищевказане підтверджується договором купівлі продажу земельної ділянки та будинку , заявою ОСОБА_51 (т.24 а.с.146, 166, 208,).
Перевірка правильності дій приватного нотаріуса ОСОБА_60 при вчиненні договорів купівлі продажу земельної ділянки та житлового будинку підтверджується постановою помічника прокурора Зарічного району м.Суми (т. 50 а.с.256-259).
Виходячи з досліджених доказів по справі, суд також прийшов до висновку, що пред’явлене обвинувачення підсудному ОСОБА_1 у заволодінні майном, шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_50 та ОСОБА_51 при продажі будинку та земельної ділянки з завданням значної шкоди, підлягає виключенню з пред’явленого обвинувачення , а за ст. 209 ч.2 КК України підсудний ОСОБА_1 підлягає виправданню на підставі ст. 6 ч.1 п.2 КПК України за відсутністю складу злочину.
42. Згідно дозволу від 19.01.2007 року підсудним ОСОБА_1 було отримано права на придбання газового пістолета, що стало підставою придбання останнім в травні 2007 року пістолета ПГШ-790 серія - НОМЕР_9 калібру 9 мм виробництва СП “Шмайсер Україна”з правом носіння та зберігання. Але ОСОБА_1 не маючи дозволу, за невстановлених слідством обставин, переобладнав придбаний пістолет на вогнепальну зброю, яка була вилучена у останнього при затриманні 06.11.2007 року в автомобілі ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_5, яким користувався підсудний ОСОБА_1 на підставі доручення. Вилучений пістолет був споряджений 7 патронами та металевою вставкою і викруткою до неї. Згідно висновку криміналістичної експертизи №180 від 28.11.2007 року –пістолет є ручною вогнепальною зброєю, виготовленою шляхом заміни стандартної втулки в фабричному газовому пістолеті ПГШ-790 калібру 9 мм та виготовленому способом, що дозволяє здійснювати постріли шумовими патронами калібру 9 мм з використанням снарядів, що заряджаються окремо від патронів. А вилучені при затриманні підсудного ОСОБА_1 7 патронів, є пістолетними патронами з шумовими пулями і до бойових не відносяться.
Своїми умисними діями, які виразилися в носінні, зберіганні, придбанні, виготовленні вогнепальної зброї, не маючи на це спеціального дозволу, підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин за ст.263 ч.1 КК України, тобто незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами..
43 . У вересні 2006 року підсудний ОСОБА_2 залучив до роботи без офіційного оформлення водієм автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_15 належав йому, громадянина ОСОБА_61
25.10.2006 року ОСОБА_61, керуючи вищевказаним автомобілем при перевезенні пасажирів на автодорозі Білопілля-Суми вчинив ДТП та пошкодив керований ним автомобіль. Сам ОСОБА_61 був доставлений у лікарню. У порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_61 було відмовлено 05.11.2006 року Сумським РВ УМВС України в Сумській області, тому ОСОБА_2 вирішив за рахунок обману заволодіти страховими коштами ЗАТ СК “Примор’є”, з якою був укладений договір страхування №6ТР від 10.01.2006 р. З цією метою він з’явився в Сумський РВ УМВС України в Сумській області і повідомив, що 25.10.2006 року при ДТП він як власник знаходився в автомобілі ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_1. 30.10.2006 року, знявши розпізнавальний ліхтар таксі та інші прилади, підсудний ОСОБА_2 надав транспорт на огляд експертам ПФ “Ікар-ВМЗ-Сервіс”. 26.10.2006 року підсудний ОСОБА_2 звернувся в ЗАТ СК “Примор’є”про настання страхового випадку і згодом на вимогу працівників ЗАТ СК “Примор’є”надав свої особисті документи, документи ОСОБА_61, довідки про ДТП №02 від 02.01.2007 р. та без номера від 15.05.2007 року, довідку про лікування ОСОБА_61 та звіт експертної оцінки від 17.05.2007 р. на суму 16251,41 грн. Але ЗАТ СК “Примор’є”18.06.2007 року відновлено підсудному ОСОБА_2 у виплаті страхової суми за договором страхування №6ТР від 10.01.2006 року автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_15 на підставі ст.26 Закону України “Про страхування”. Тобто підсудний ОСОБА_2 вчинив замах на шахрайське заволодіння грошовими коштами ЗАТ СК “Примор’є”, але не довів злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі.
44. 10.01.2005 року підсудний ОСОБА_1 придбав в кредит автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_6 2005 року випуску. Даний автомобіль згідно кредитного договору передали у заставу (договір №184 від 01.01.2006 року) в АКБ “Імексбанк”. Даний автомобіль був застрахований згідно договору страхування №5ТР від 10.01.2006 року і згідно відміток у свідоцтві про реєстрацію було зазначено “кредит, відчуження заборонено”.
20.01.2006 року аналогічно автомобіль був придбаний на ім’я матері підсудного ОСОБА_1 –ОСОБА_25 і зареєстрований на останню за номером НОМЕР_2 з аналогічними відмітками, що і документи на ОСОБА_1: “кредит, відчужувати заборонено”. Кредитний договір було укладено в АКБ “Імексбанк”20.01.2006 року за №199.
30.01.2006 року за домовленістю з сестрою ОСОБА_22, підсудний ОСОБА_1 придбав на ім’я останньої автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10, де в документах про реєстрацію транспортного засобу також було зроблено помітку “Кредит. Відчуження заборонено”. Кредит був оформлено в АКБ “Імексбанк”за №201 від 30.01.2006 року на ОСОБА_22 і також укладено договір страхування транспортного засобу на випадок ДТП та інших подій за №21ТР від 30.01.2006 року.
В силу укладення договорів страхування власники транспортних засобів згідно договорів страхування повинні були повідомляти про настання страхових випадків, а ЗАТ СК “Примор’є”, з якою булою укладено страхові договори - виплачувати страхові суми, якщо вони підпадали під страховий випадок.
З метою використання придбаних автомобілів як таксі підсудний ОСОБА_1 обладнував придбані автомобілі розпізнавальними ліхтарями, таксометрами, газобалонним обладнанням та залучав водіїв на вище вказані автомобілі для перевезення пасажирів без укладення трудових угод та не ставлячи до відома ЗАТ СК “Примор’є”
05.09.2006 року близько 05 години 10 хвилин водій автомобіля ОСОБА_62, який керував автомобілем НОМЕР_10 , що належав ОСОБА_22, рухаючись по вул. Реміснича м. Суми на перехресті вул. Металургів, здійснив порушення ПДР, що потягнуло ДТП та пошкодження автомобіля. З метою створення обставин, які підпадають під страховий випадок, ОСОБА_1 08.09.2006 року близько 20 години доставив автомобіль НОМЕР_10 на вул. Косівщинська м.Суми і біля будинку №12 інсценував ДТП, створивши враження, що автомобіль наїхав на дерево, внаслідок чого отримав пошкодження про що повідомив працівників ДАІ. При приїзді працівників ДАІ повідомив, що власником автомобіля є ОСОБА_22, а керував автомобілем ОСОБА_63 в ході перевезення останньої, що потягло складання співробітниками ДАІ протоколу про ДТП, яке підпадало під страховий випадок.
11.09.2006 року ОСОБА_1 від імені ОСОБА_22 звернувся в ЗАТ СК “Примор’є”з заявою –повідомленням про настання страхового випадку, вказавши в заяві неправдиві відомості відносно ДТП. До вказаної заяви ОСОБА_1 додав довідки ДАІ №5732 від 26.04.2007 р. 22К/1 від 08.11.2006 року, а також звіт фірми “Ікар ВМЗ Сервіс”про оцінку автомобіля НОМЕР_3 від 09.09.2006 року. Але ЗАТ СК “Примор’є”відмовилася виплачувати шкоду ОСОБА_64 на відшкодування ремонту автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_10, вбачаючи порушення власником транспортного засобу п.5.9 Договору страхування.
Тобто ОСОБА_1 повторно, шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи підроблені документи, намагався заволодіти коштами ЗАТ СК “Примор’є”в сумі 8996,09 грн., проте не довів умисел до кінця незалежно від його волі.
Навесні 2006 року ОСОБА_22 за погодженням з підсудним ОСОБА_1 залучила водієм на автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_8 підсудного ОСОБА_4, який не допускав ДТП під час роботи.
04 жовтня 2006 року підсудний ОСОБА_1 з метою шахрайського заволодіння грошовими коштами ЗАТ СК “Примор’є”вирішив інсценувати чергове ДТП, щоб отримати страхові виплати.
Підсудний ОСОБА_1 для доведення свого задуму до кінця дав вказівку підсудним ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які не були посвячені у його злочинні задуми, поставити на автомобіль матері ОСОБА_1 –ОСОБА_25 ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_2, пошкоджені деталі автомобілів, створивши вигляд пошкодження. 04.10.2006 року біля 20 години 15 хвилин підсудний ОСОБА_1 інсценував ДТП з автомобілем ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_2, що належав матері, ОСОБА_25, в районі безлюдного місця по вул.Білопільський шлях м.Суми та поворот до мікрорайону “Тепличний”, поставивши автомобіль біля дерева, щоб створити у сторонніх осіб враження ДТП –наїзду на перешкоду. Після чого викликав працівників ДАІ, повідомивши, що ДТП сталося під керуванням водія ОСОБА_4, а в салоні автомобіля була його мати ОСОБА_25
Інспектор ДАІ УМВС України в Сумській області, не встановивши достовірних даних учасників ДТП 04.10.2006 року, інсценованого підсудним ОСОБА_1, склав відповідні документи, які були складені з порушенням діючої інструкції, де вказав свідками ДТП громадян , яких назвав ОСОБА_4, а саме, ОСОБА_65 та ОСОБА_13, та за яких ОСОБА_4А вчинив підписи, а також було проведено медичне обстеження ОСОБА_4 на стан алкогольного сп’яніння.
06.10.2006 року ОСОБА_1 з метою шахрайського заволодіння коштами ЗАТ СК “Примор’є”звернувся з заявою від імені ОСОБА_25 до страхової компанії про настання страхового випадку, де вказав неправдиві відомості про обставини ДТП та надав довідку від 06.10.2006 року №9743, а також звіт, складений фірмою ПФ “Ікар ВМЗ Сервіс”, про розмір матеріальних збитків по автомобілю ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_2 в сумі 6368,47 грн.
26.04.2007 року ЗАТ СК “Примор’є”встановило за страховим актом на ім’я ОСОБА_25 страхове відшкодування в сумі 6368,47 грн. і перерахувало їх до АКБ “Імексбанк”, які ОСОБА_1 отримав за дорученням матері ОСОБА_25
Тобто, ОСОБА_1 повторно, шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи підроблені документи про настання страхового випадку від 06.10.2006 року,заволодів грошовими коштами ЗАТ СК “Примор’є”в сумі 6368,47 грн.
12.10.2006 року ОСОБА_47, який працював водієм без оформлення трудових угод з сім’єю підсудного ОСОБА_1, керував автомобілем ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_6, що належав підсудному ОСОБА_1 та не впоравшись з керуванням автомобіля, близько 02 години в центрі м. Суми , проспект М.Лушпи, в районі зупинки “Сумсільмаш”скоїв ДТП, внаслідок чого пасажиру ОСОБА_48 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, а автомобіль пошкоджено.
Дізнавшись, що ДТП виникло з вини водія ОСОБА_47, а автомобіль в подальшому неможливо використовувати за призначенням, підсудний ОСОБА_1 вирішив його не ремонтувати, а отримати страхове відшкодування за рахунок обману.
Тому 12.10.2006 року підсудний ОСОБА_1 організував перевезення вище вказаного автомобіля до СТО “Суми-Лада”на вул. Черепіна м. Суми, куди запросив експертів фірми ПФ “Ікар ВМЗ Сервіс”для проведення оцінки пошкоджень автомобіля та подальшої організації розбору автомобіля. 11.12.2006 року проведено додатковий огляд автомобіля. Так як в подальшому автомобіль ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_6 використовувати було неможливо, так як він був розібраний, то підсудний ОСОБА_1 вирішив інсценувати потрапляння автомобіля в ДТП з метою отримати страхового відшкодування від страхової компанії.
30.10.2006 року близько 18 години підсудний ОСОБА_1, взявши аналогічний автомобіль, що і автомобіль на якому в ДТП потрапив ОСОБА_47, перечепив номерні знаки з розібраного і потрапившого в ДТП автомобіля НОМЕР_6 на інший , доставив автомобіль на вул. Чернігівську м. Суми, де у безлюдному місці , неподалік авторинку на правому боці шляху, якщо рухатися з вул. Білопільський шлях до проспекту Курського, виставив автомобіль в бік залізобетонної електроопори №8, створивши враження, що автомобіль скоїв наїзд на електроопору та повідомив про це підсудного ОСОБА_2, який не був обізнаний про злочин, спланований підсудним ОСОБА_1 та зателефонував до ДАІ про ДТП. Після приїзду співробітників ДАІ, підсудний ОСОБА_1 надав співробітнику ДАІ реєстраційні документи на автомобіль НОМЕР_6.
Діючи в інтересах підсудного ОСОБА_1, працівник міліції склав відповідні документи про ДТП, видав фіктивну довідку про ДТП з участю автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_6 та склав схему ДТП в яку вніс завідомо неправдиву інформацію, назвавши в схемі понятими ОСОБА_4 та ОСОБА_13, яких назвав підсудний ОСОБА_1, але які не були присутні на місці ДТП.
31.10.2006 року підсудний ОСОБА_1 діючи повторно, з метою шахрайського заволодіння коштами ЗАТ СК “Примор’є”, звернувся до останньої з заявою - повідомленням про настання страхового випадку, вказавши завідомо неправдиві відомості відносно ДТП 30.10.2006.року та надавши відповідні документи, а згодом надав страховій компанії інші документи після 12.02.2007 року, в тому числі і оцінку ринкової вартості ремонту автомобіля та витрат на його ремонт згідно висновку “Ікар ВМЗ Сервіс”автомобіля ЗАЗ Daеwoo НОМЕР_6 та акт додаткового огляду експерта після розібрання автомобіля.
30.03.2007 року ЗАТ СК “Примор’є”за страховим актом встановило ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 18995,44 грн. і перерахувало їх до філії АКБ “Імексбанк”у м.Суми на відшкодування кредиту в банківській установі та відшкодування відсотків за користування кредитом.
Таким чином, підсудний ОСОБА_1 повторно шляхом обману та зловживання довірою, використовуючи підроблені документи заволодів грошовими коштами ЗАТ СК “Примор’є”в сумі 18995,44 грн.
За вироком суду ОСОБА_1 виправданий у скоєнні злочину передбаченого ст.209 ч.2 КК України, за відсутністю в його діях складу злочину на підставі ст.6 ч.1 п.2 КПК України.
Судом виключено з пред’явленого обвинувачення ОСОБА_2 замах на заволодіння коштами ЗАТ СК “Примор’є”епізод №5, вимагання у потерпілого ОСОБА_35 і ОСОБА_36 –епізод №10, вимагання коштів у ОСОБА_17 –епізод №11, заволодіння грошовими коштами ЗАТ СК “Примор’є”в сумі 14383, 97 грн. по інсценованому ДТП підсудним ОСОБА_1 20.07.2006 року- епізод 12, та епізод №14 –заволодіння квартирою потерпілого ОСОБА_8 в м.Богодухів.
7 –й епізод із пред’явленого ОСОБА_1 обвинувачення виключено.
Також виключено з пред’явленого обвинувачення епізод №15 відносно отримання підсудним ОСОБА_1 шляхом вимагання 100 євро у потерпілого ОСОБА_15
Також виключено з пред’явленого обвинувачення і епізод №20 відносно передачі ОСОБА_17 холодильника.
Виключено з пред’явленого обвинувачення і епізод 25 по заволодінню підсудним ОСОБА_1 грошовими коштами підсудного ОСОБА_4 в розмірі 2020 грн.
Виключено з пред’явленого обвинувачення підсудному ОСОБА_1 ознака епізоду №30 вимагання.
Виключено з обвинувачення ОСОБА_1, і те що він повторно, шляхом обману та зловживаючи довірою, за попередньою змовою зі своєю сестрою ОСОБА_22 заволоділи майном ОСОБА_7
Виключено з пред’яленого обвинувачення підсудному ОСОБА_1 і ознака його дій за ст. 189 ч.3 КК України , а саме, “погроза вбивства”та “за попередньою змовою”.
Також виключено із пред’явленого обвинувачення і посилання на незаконне заволодіння документами потерпілих: посвідчення водія ОСОБА_12, і особистими документами ОСОБА_11 та ОСОБА_66
За ст.190 ч.4 КК України суд з даною кваліфікацією не погодився і дії ОСОБА_1 кваліфікував його дії за ст.190 ч.2 КК України, як заволодіння чужим майном, правом на майно, шляхом обману або зловживанням довірою, повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілим та за ст.15 ч.2 - 190 ч.2 КК України, як замах на заволодіння чужим майном, правом на майно, шляхом обману та зловживання довірою, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, що завдало значної шкоди потерпілому.
По справі заявлені цивільні позови потерпілими: ОСОБА_14 на суму 9000 грн., ОСОБА_20 на суму 200 грн., ОСОБА_15 на суму 10260 грн., ОСОБА_35 на суму 28009 грн., ОСОБА_17 на суму 750 грн., ОСОБА_18 на суму 7000грн., ОСОБА_19 на суму 40000 грн., ОСОБА_4 на суму 5000 грн., ОСОБА_13 на суму 8000 грн.
В ході розгляду справи вище названі потерпілі від цивільних позовів відмовилися згідно наданих заяв та заяв зроблених в ході судового засідання при розгляді справи.
Прокуратурою Сумської області заявлено позов до Ковпаківського районного суду м.Суми про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 в інтересах Управління державного казначейства в Сумській області 1404 грн. 66 коп. за лікування ОСОБА_13 в Сумській обласній клінічній лікарні. Даний позов залишений без розгляду в силу тих обставин, що Ковпаківським районним судом м.Суми порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 для встановлення його вини в завданні тілесних ушкоджень громадянину ОСОБА_13 про що свідчить постанова про порушення кримінальної справи.
Потерпілий ОСОБА_10 заявив цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення 700 гривень матеріальної та 3000 гривень моральної шкоди. В ході розгляду справи в суді потерпілий ОСОБА_10 змінив позовні вимоги і просив суд стягнути з ОСОБА_1 лише моральну шкоду в сумі 3000 грн.
Суд в задоволенні цивільного позову потерпілому ОСОБА_10 в частині стягнення моральної шкоди в сумі 3000 грн. відмовив.
Залишений без розгляду цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 на суму 19086 грн. до підсудного ОСОБА_1
Потерпілим ОСОБА_11 заявлено цивільний позов до підсудного ОСОБА_1 на суму 30000 гривень за оформлення на його ім’я кредиту в банку “Володимирський”на суму 10000 грн. та 20000 грн. –стягнення моральної шкоди. В ході розгляду справи в суді потерпілий ОСОБА_11 змінив свої позовні вимоги. Від стягнення матеріальної шкоди в сумі 10000 грн. відмовився, але частково підтримав позов про стягнення 5000 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до підсудного ОСОБА_1 на суму 108000 гривень задоволений частково виходячи із того, що судом було доказано неправомірне заволодіння квартирою потерпілого ОСОБА_8
Заявлений цивільний позов ОСОБА_9 до підсудного ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди на суму 5000 грн. залишений без задоволення.
Цивільний позов представника потерпілого ОСОБА_7 до підсудного ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди залишений без задоволення.
Цивільний позов ЗАТ СК “Примор’є”на суму 43826 грн. 35 коп., ЗАТ “АльфаБанк”на суму 6386 грн. 84 коп., СВ ЗАТ КБ “ПриватБанк”на суму 39672 грн. 48 коп., КС “Перше кредитне товариство”на суму 29800 грн. 23 коп., ТОВ КБ “Дельта”на суму 234687 грн. 76 коп. до підсудного ОСОБА_1 залишений без розгляду.
У поданих апеляціях:
- прокурор просить вирок суду скасувати у зв’язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, неправильним застосуванням кримінального закону та істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що по декільком епізодам судом не розкрито об»єктивної сторони злочинів, майже за всіма епізодами обвинувачення суд не надав оцінку показам потерпілих, наданих ними під час досудового слідства та зовсім не навів їх у вироці і не проаналізував. Також, суд допустився помилки у декількох епізодах, вказавши про необхідність виключення статті з обвинувачення, тоді як за законом суд повинен був їх виправдати чи перекваліфікувати статті. Крім того, вирішуючи питання по цивільних позовах, суд безпідставно залишив позов прокурора про стягнення коштів на лікування потерпілого ОСОБА_13 без розгляду;
- адвокат ОСОБА_5 просить змінити вирок суду та закрити відносно ОСОБА_1 матеріали кримінальної справи за ст.ст. 190 ч.2 ( в частині епізодів з потерпілими ОСОБА_12, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_4.), 189 ч.3, 146 ч.2 , 357 ч.3, 263 ч.1 КК України та звільнити ОСОБА_1 з-під варти.
Свої вимоги мотивує тим, що судом не зібрано доказів по факту вимагання коштів від батька ОСОБА_10, не визначено, в чому полягало зловживання довірою працівників банку при оформленні кредиту, також, не визначено в чому полягало заволодіння коштами банку Володимирський, судом не визначено чиїми саме коштами заволодів ОСОБА_1 – банка чи ОСОБА_19 Також, вважає незаконною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст.357 ч.3 КК України, так як вироком суду не встановлено у який саме спосіб відбулось отримання ним водійських документів ОСОБА_13
Крім того, інкримінований ОСОБА_1 злочин, передбачений ст.189 ч.3 КК України у вироці суду не оцінений належним чином та не зібрано доказів які-б вказували на скоєння ОСОБА_1 злочину по відношенню до ОСОБА_8, а вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ст.263 ч.1 КК України не доведена взагалі.
- представник потерпілої ОСОБА_51 – ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати, справу повернути на додаткове досудове розслідування через однобічність, неповноту дізнання, досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особі обвинуваченого ОСОБА_1
Вислухавши доповідь судді, засуджених, адвоката, представника потерпілої, думку прокурора про скасування вироку суду, а також перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції представника потерпілого та прокурора необхідно задовольнити частково, апеляцію адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Виходячи з вимог ч.1 ст.334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повина містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним ззазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини та мотивів злочину.
Вирок повинен бути викладений офіційною мовою, юридично грамотно, з коротким точним і ясним описом обставин справи, результатів дослідження доказів і висновків суду.
Однак, вказані вимоги закону судом першої інстанції були порушені.
Згідно ст. 367 КПК України поряд з іншими підставами для скасування вироку є невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичних обставин справи та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а також однобічність та неповнота судового слідства.
В зв»язку з тим, що при постановленні вироку судом суттєво порушені норми кримінально-процесуального закону, які унеможливлюють визнання вироку законним та обгрунтованим, вирок підлягає скасуванню з направленям справи на новий судовий розгляд, в ході якого повно, всебічно і об»єктивно дослідити наявні докази, дати їм належну оцінку і виходячи із встановленого, прийняти рішення, яке відповідає вимогам закону.
Судом по більшості епізодам не розкрито об»єктивної сторони злочинів, майже за всіма епізодами обвинувачення суд не надав оцінку показам потерпілих, наданих ними під час досудового слідства та зовсім не навів їх у вироці і не проаналізував та не дав належної оцінки.
Також судом не дано аналізу показам свідків та потерпілих, які суттєво різняться із тими, які були дані під час досудового слідства і в судовому засіданні.
Розглядаючи кримінальну справу відносно ОСОБА_1 суд прийняв рішення про його виправдання за недоведеності його вини у вчиненні злочинів за ст.190 ч.4 КК України. Але при цьому, на думку колегії суддів суд допустив однобічність та неповноту під час судового слідства та передчасно прийняв рішення про недоведеність вини ОСОБА_1 у цьому епізоді.
Так, суд першої інстанції перекваліфікував дії засудженого з ч.4 ст.190 КК України на ч.2 ст.190 КК України, проте, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на законі.
В епізодах №№39-41, у обгрунтування перекваліфікації, суд зазначив, що в ході розгляду справи не доведено вчинення ОСОБА_1 шахрайства у особливо великих розмірах в силу виключення із пред’явленого обвинувачення епізоду незаконного заволодіння майном подружжя ОСОБА_7 на суму 258854 грн., відносно заволодіння майном ОСОБА_4 на суму 44455грн.
Разом з тим, приймаючи таке рішення суд не надав належної оцінки показам свідка ОСОБА_53 - сестри потерпілого ОСОБА_50, оцінка яких, могла істотно вплинути на висновки суду при постановленні вироку. Так, як на досудовому слідстві так і у процесі судового розгляду справи, свідок ОСОБА_53 детально розповіла та підтвердила свої показання про те, що ОСОБА_50 скаржився, що у нього відбирають гроші, не дають їсти, гроші за будинок він не отримав. Втім, в мотивувальній частині вироку надано аналіз показам свідків ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57 та ОСОБА_58, які ані довели, ані спростували доведеність злочинів в епізодах №№39-41. Також, судом не взято до уваги інші докази по справі в зазначених епізодах.
Кваліфікуючи дії ОСОБА_1 за ст.ст. 189 ч.3, 190 ч.2 КК України судом не вказано, які саме протиправні дії підлягають кваліфікації за тією чи іншою нормою закону, при цьому у фактичних обставинах справи об»єктивна сторона злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України ( за виключенням заволодіння грошовими коштами страхової компанії ЗАТ СК «Приморье» не розкрита, що є неправильним застосуваням кримінального закону.
Наводячи мотиви до виправдання по епізоду №7 суд послався у вироку на покази ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_12, не розкриваючи змісту цих показів, не даючи оцінку тому, що покази потерпілого різняться з тими, які він давав на досудовому слідстві.
Крім того, в мотивувальній частині вироку, вказав, що епізод №7 підлягає виключенню з обвинувачення ОСОБА_1, допустивши при цьому істотне порушення кримінально-процесуального закону – прийшовши до висновку, що ОСОБА_1 не скоював інкримінованого йому злочину, у зв»язку з відсутністю події злочину, не навівши переконливі мотиви свого висновку.
В епізоді №8, суд проаналізував лише докази щодо підробки довідки про доходи потерпілого ОСОБА_12, при цьому не наведено жодного доказу, який би підтвердив чи спростував вину ОСОБА_1 у примусовому заволодінні коштами ОСОБА_12 Крім того, судом не наведено у даному епізоді за якою-ж нормою закону кваліфіковані дії ОСОБА_1
В епізоді №11, слідством, крім підробки документів, кваліфіковано, як вимагання у потерпілого ОСОБА_14, за попередньою змовою з ОСОБА_2, втім, суд при викладенні фактичних обставин справи, не зазначив об»єктивну сторону вимагання, при цьому, суд ОСОБА_2 виправдав за цим епізодом, у зв»язку з відсутністю в його діях складу злочину, а ОСОБА_1 засудив.
В епізоді №12, слідством кваліфіковано , як вимагання, за попеоедньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_22, але суд при цьому не виклав об»єктивну сторону цього злочину, втім, виправдав ОСОБА_2 за вказаною нормою закону, засудивши ОСОБА_1 за вимагання і не вказав, при цьому роль ОСОБА_22
В епізоді №13 суд не виклав об»єктивної сторони злочину, передбаченого ст.146 КК України – незаконного позбавлення волі або викрадення людини. Крім того, слідством інкримінувалось ОСОБА_1 вимагання грошових коштів не тільки від потерпілого ОСОБА_11, а і від його рідних, що також судом не наведено у фактичних обставинах , в той же час не зазначено, що вина ОСОБА_1 у цьому епізоді не доведена.
В епізоді №15 суд, зазначив про те, що ОСОБА_1 не вимагав 100 євро у ОСОБА_15 разом із ОСОБА_2, а 100 євро ОСОБА_15 передав ОСОБА_1 добровільно, при цьому суд не навів переконливих доказів та не оцінив наявні докази.
В епізоді №17 суд також лише перелічив досліджені докази, втім, не надав їм належної оцінки.
В епізодах №№18-19 судом не розкрито об»єктивну сторону вимагання.
В епізодах №20-21, суд навів покази ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_35, але не проаналізував та не надав оцінки поясненням потерпілого ОСОБА_35 під час досудового слідства.
В епізоді №22 суд вказав, що даний епізод підлягає виключенню з обвинуваченя, не зазначивши у кого із підсудних, та на якій підставі, оскільки в даному випадку вказаний епізод вимагання інкримінувався ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Крім того, судом не проаналізовано, чому покази потерпілої ОСОБА_17 різняться з наданими нею показами на досудовому слідстві.
Аналогічні порушення закону суд припустився і по епізодах №№25,30.
Також, при викладенні фактичних обставин у епізодах №№26,27,28,29 стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ст.222 ч.2 та ст. 27 ч.2, 222 ч.2 КК України судом не розкрито об»єктивної сторони зазначених злочинів.
В епізодах №№30,35 судом знову не розкрито об»єктивної сторони скоєних злочинів, крім того, суд при розгляді справи не взяв до уваги обгрунтованість усної домовленості ОСОБА_1 з іншими особами щодо необхідності сплати йому щоденно 120 грн.
Окрім того, виправдовуючи ОСОБА_2 за ст.189 ч.2 КК України у зв»язку з відсутністю в його діях складу злочину, суд ретельно не проаналізував зібрані досудовим слідством докази, які були предметом судового розгляду, не навів покази потерпілих на досудовому слідстві та не мотивував чому суд не бере їх до уваги. Також, суд не надав належної оцінки усім зібраним по справі доказам і не взяв до уваги, що ОСОБА_2 своїми діями та присутністю сприяв ОСОБА_1 у заволодінні коштами потерпілих.
За таких обставин колегія суддів знаходить виправдування ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 189 КК України передчасним.
Доводи апеляційної скарги прокурора, що вирішуючи питання по цивільних позовах, суд безпідставно залишив позов прокурора про стягнення коштів на лікування потерпілого ОСОБА_13 без розгляду, не можуть бути вирішені в ході апеляційного перегляду вироку суду, а тому це питання може бути вирішено в ході розгляду справи в суді першої інстанції.
Представник потерпілого ОСОБА_7 у своїй апеляції зазначає, що ОСОБА_1 призначено покарання, яке є м»яким і не відповідає тяжкості та суспільної небезпечності скоєних злочинів.
Колегія суддів вважає, що за умови підтвердження об»єму обвинувачення, за який ОСОБА_1 засуджений, призначене покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, не відповідає ступеню тяжкості злочинів та особі засудженого і за своїм розміром є явно несправедливим внаслідок м»якості, оскільки суд першої інстанції не в повній мірі врахував тяжкість скоєних злочинів, об»єм злочинних дій та даних про особу ОСОБА_1
За таких обставин, колегія суддів вважає, що допущена невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, однобічність та неповнота судового слідства, а також невідповідність призначеного покарання тяжкості скоєного злочину і особі винного тягнуть за собою беззаперечне скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 362, 367, 368, 369, 372, 377 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції прокурора та представника потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Краснопільського районного суду Сумської області, від 10 серпня 2011 року стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - скасувати у зв»язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та однобічністю і неповнотою судового слідства та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, а стосовно ОСОБА_1 ще і за м»якістю призначеного покарання, а справу направити на новий судовий розгляд у Білопільський районний суд Сумської області.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - тримання під вартою.
Апеляцію захисника ОСОБА_5 – залишити без задоволення.
СУДДІ:
Сахнюк В. Г. Олійник В. Б. Забара І. К.