АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4409 Головуючий у 1 інстанції:
2006 р. Мінасов В.В.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2006 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Калашнікової О.В.
Суддів : Прокопенка О.Л.
Подліянової Г.С.
При секретарі: Петровій О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами
ОСОБА_1 представника за дорученням ОСОБА_2
на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Запорізького обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості з виплати пенсії за вислугу років з урахуванням підвищення, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2006 року ОСОБА_1 представник за дорученням ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Запорізького обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості з виплати пенсії за вислугу років з урахуванням підвищення.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2006 року визначено, що позов ОСОБА_2. повинен розглядатися у порядку цивільного судочинства і тому цей позов повернуто на підставі ст.. 109 КАС України заявникові для подачі до належного суду.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_1 представник за дорученням ОСОБА_2, в апеляційній скарзі вказує, що суд порушив норми процесуального права, просить ухвалу судді скасувати та направити справу на новий розгляд того ж суду.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційних скарг колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу суду.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що даний позов належить розглядати в порядку цивільного судочинства, а не за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Між тим, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем пред'явлено за правилами цивільного-процесуального кодуксу України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем оскаржуються дії суб'єкта владних повноважень щодо невиплати останнім, встановленого законодавством пенсії військовослужбовцю.
Отже предметом оскарження є адміністративні дії відповідача по невиконанню норм законодавства по виплаті відповідного розміру пенсії, а не відшкодування спричиненої шкоди позивачу, як зазначено в ухвалі судді.
Вирішення вищезазначеного питання відповідно до ст.. 17 КАС України відноситься до компетенції адміністративних судів.
Проте, як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позовна заява підлягає поверненню, між тим підстави з яких позовну заяву було повернуто позивачу не відповідають матеріалам справи та вимогам процесуального закону.
При таких обставинах ухвала суду підлягає зміні в частині визначення підстав повернення позову, а в іншій частині ухвала суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 199, 206 КАС України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника за дорученням ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05 червня 2006 року по цій справі змінити в частині визначення підстав повернення позову.
В іншій частині ухвалу залишити - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно проте може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.