ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2-a-7167/2011
25.06.2011 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Кукти М.В., при секретарі Таранець О.О. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя про зобов’язання до певних дій,
В с т а н о в и в:
10.06.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя (далі УПФ), в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо неповної виплати йому соціальної надбавки як "дитині війни" та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і стягнути з УПФ на його користь недоплачену у зв’язку із цим частину соціальної надбавки до пенсії за період з січня по червень 2011 року включно.
Позовні вимоги обґрунтовуються посиланням на засади ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Представником відповідача в строки, визначені ст. 1832 КАС України, заперечення на позов до суду не надані, проте, ця обставина, відповідно до положень ст. 1832 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи та з’ясувавши обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково за наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до категорії дітей війни, як це визначено у ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни».
За змістом ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р., № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 52 Закону України № 2154 від 27.04.2010 року "Про Державний бюджет України на 2010 рік" установлено у 2010 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня – 695 грн., з 1 квітня 706 грн., з 1 липня – 709 грн., з 1 жовтня – 723 грн., з 1 грудня – 734 грн.
Статтею 21 Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" № 2857 від 23.12.2010 року, установлено на 2011 рік прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунок на місяць: з 1 січня 750 грн. з 1 квітня 764 грн., з 1 жовтня – 784 грн., з 1 грудня - 800 грн.
Суд вважає, що щомісячна державна соціальна допомога відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" повинна розраховуватися на підставі мінімальної пенсії за віком, розмір якої визначений частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з частиною 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р., № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Зазначена норма Закону введена в дію згідно із Законом України від 25.03.2005р. № 2505-IV.
Проте, суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку суду не суперечить вимогам частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України . За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Разом з тим, не можуть бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Також, суд враховує, що згідно з частиною 4 статті 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням також практики Європейського суду з прав людини.
З урахуванням положень ст. 11 КАС України, задля повного захисту порушеного права позивача, суд вважає за можливе вийти за межі заявлених ним вимог.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача виплатити позивачу щорічну державну соціальну допомогу як дитині війни за зазначений у позові період підлягають задоволенню з січня 2011 року і по день розгляду справи з врахуванням повного пройденого місяця, як терміна сплати щомісячної допомоги.
Вимоги, що стосуються зобов’язання відповідача проводити виплату довічно не підлягають задоволенню, оскільки суд розглядає вимоги про порушене право, та на даний час не вбачає порушення прав позивача у майбутньому, у разі порушення відповідачем прав позивача, то позивач може звернутись до суду з відповідним позовом у майбутньому.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 69, 88, 94, 100, 159-163, 1832 КАС України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд –
п о с т а н о в и в:
Позовну заяву задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя щодо недоплати підвищення до пенсії ОСОБА_1
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Київському районі м. Сімферополя нарахувати і виплатити ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії, як дитині війни за період з січня 2011 року по червень (включно) 2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням здійсненних виплат.
В іншій частині позову – відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Севастопольського адміністративного апеляційного суду через Київський районний суд м. Сімферополя у відповідності до вимог ст. 183-2 КАС України.
Суддя