02.04.2025 Справа № 940/551/25

Провадження по справі № 1-кс/940/91/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року слідчий суддя Тетіївського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши в залі судового засідання в м. Тетієві Київської області в присутності секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю начальника Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування стосовно підозрюваного:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, військовозобов`язаного, раніше не судимого,

встановив:

Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 звернулася до суду з клопотанням, погодженим начальником Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що в провадженні СВ ВП №3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження за № 12025111300000105 від 29.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за фактом зберігання вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до ст. 178 Цивільного кодексу України – об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено обороноздатні), встановлюються законом.

Відповідно до «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого Постановою Верховної Ради України від 17 червня 1992 року «Про право власності на окремі види майна», не може перебувати у власності громадян громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України - зброя, боєприпаси (крім мисливської і пневматичної зброї, зазначеної в додатку № 2, і боєприпасів до неї, а також спортивної зброї і боєприпасів до неї, що придбаваються громадськими об`єднаннями з дозволу органів внутрішніх справ), бойова і спеціальна   військова техніка, ракетно-космічні комплекси.

Відповідно до Положення про дозвільну систему (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 з наступними змінами) до предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, серед іншого належать: вогнепальна зброя (нарізна воєнних зразків, несучасна стрілецька, спортивна, навчальна, охолощена, мисливська нарізна і гладкоствольна), бойові припаси до неї, холодна зброя, (арбалети, мисливські   ножі  тощо),  пневматична  зброя  калібру  понад  4,5 міліметра  і  швидкістю  польоту кулі понад 100 метрів за секунду, пристрої вітчизняного   виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи  аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та  зазначені патрони, вибухові матеріали і речовини.

Згідно з Інструкцією про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів (затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 1998 р. № 622; зі змінами, внесеними наказом від 13 квітня 1999 р. № 293)завданнями органів поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду (далі - пневматична зброя) і холодної зброї (арбалети, луки з зусиллям натягу тятиви більше ніж 20 кг, мисливські ножі тощо (далі - холодна зброя), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі - пристрої), та патрони до них, основних частин зброї бойових припасів до зброї і охолощеної зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

Однак, всупереч вказаним вимогам законодавства України, ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що не має передбаченого законом дозволу на придбання, носіння, зберігання бойових припасів, в невстановлений слідством час, дату та місці, усвідомлюючи, що вказаний предмет є боєприпасом, всупереч встановленому Законом порядку, незаконно придбав гранату «Ф-1», із запалом типу УЗРГМ-2, з маркуванням на важелі «УЗРГМ-2 149-78 583» і залишив зберігати та носити при собі до 29.03.2025 року

29.03.2025 року о 18 год. 23 хвилини за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Стадниця, вул. Нагірна неподалік домоволодіння № 12 працівниками поліції у зв`язку з перевіркою документів, зупинено автомобіль «ВАЗ 2107» р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_8 , пасажиром якого був ОСОБА_5 та під час поверхневої перевірки останнього виявлено предмет зовні схожий на гранату.

В подальшому, 29.03.2025 року в період часу з 21 год. 20 хв. по 22 год. 20 хв. в ході проведення огляду місця події по вул. Нагірній в с. Стадниця Білоцерківського району Київської області неподалік домоволодіння № 12 виявлено та вилучено гранату «Ф-1», із запалом типу УЗРГМ-2, з маркуванням на важелі «УЗРГМ-2 149-78 583», яка відповідно до акту знешкодження вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 29.03.2025 року № 124, виданого старшим інспектором СЗВ № 2 ВЗВ № 2 УВТС ГУНП в Київській області ОСОБА_9 , являється бойовим припасом, який ОСОБА_5 зберігав при собі, без передбаченого законом дозволу.

31.03.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Необхідність застосування зазначеного запобіжного заходу у клопотанні слідчим вмотивована тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні слідчий слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 клопотання підтримала.

Начальник Тетіївського відділу Білоцерківської окружної прокуратури  ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистого зобов`язання та покласти на ОСОБА_5 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Вважає, що саме цей запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 проти клопотання не заперечували.

Заслухавши думку учасників судового засідання та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, 31.03.2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Із матеріалів клопотання вбачається, що на даній стадії є достатні дані, які вказують на обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним даного кримінального правопорушення, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, а саме:

-протоколом огляду місця події від 29.03.2025 року, відповідно до якого в АДРЕСА_2 під парканом виявлено та вилучено корпус гранати «Ф – 1» з підривачем;

-довідкою про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів, відповідно до якої корпус ручної уламкової гранати «Ф-1» відноситься до III категорії вибухонебезпеки, підривач ручної гранати належить до II категорії вибухонебезпеки.

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка повідомила, що 29.03.2025 року, рухаючись автомобілем її зупинили працівники поліції за те, що вона не була пристебнута ременем безпеки. В подальшому під час поверхневої перевірки пасажира, тобто її чоловіка ОСОБА_5 , у кишені кофти останнього виявлено гранату;

-протоколом допиту свідків, які повідомили про обставини виявлення гранати у ОСОБА_5 ;

-протоколом перегляду відеозапису з нагрудної камери поліцейського офіцера громади ОСОБА_10 , в ході якого зафіксовано факт виявлення вибухового пристрою у ОСОБА_5 ;

-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 31.03.2025 року, який повідомив про обставини зберігання та виявлення гранати.

-Іншими доказами зібраними в ході досудового розслідування у своїй сукупності.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_5 , а також те, що докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, який не працює, за місцем проживання характеризується задовільно, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність органом досудового розслідування ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Таким чином, в судовому засіданні достовірно встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Для запобігання даних ризиків слідчий суддя вважає достатнім застосувати до підозрюваного найбільш м`який запобіжний захід - особисте зобов`язання.

Вирішуючи питання про строк, на який необхідно обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, необхідно виходити з положень ч. 4 ст. 219 КПК України, якою передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру 31.03.2025 року, а також те, що строк досудового розслідування закінчується 31.05.2025 року, то запобіжний захід підлягає застосуванню в межах строку досудового розслідування.

Таким чином, клопотання органу досудового розслідування є обґрунтованим, доводи заявлені у клопотанні знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, в зв`язку з чим клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 177, 179, 193, 194, 196, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_5 – задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, одруженого, військовозобов`язаного, раніше не судимого, запобіжний захід у виді особистого зобов`язання в межах строку досудового розслідування, тобто до 31.05.2025 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, зокрема:

1)прибувати за першою вимогою до слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3  Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, слідчого судді або суду залежно від стадії кримінального провадження;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи.

Контроль за виконанням покладених на ОСОБА_5 обов`язків покласти на слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4 , а якщо справа перебуває у провадженні суду - на прокурора.

Ухвала діє до 31.05.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено о 12 год. 00 хв. 03.04.2025 року.

Слідчий суддя: ОСОБА_1