Справа № 2-1205/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30.08.2011

Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:

Головуючого судді - Демиденка І.О.,

при секретарі –Вайвалі Л.В.,

за участю представника позивача –ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

за участю представника відповідача –Кременчуцької міської ради - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Крюківської районної ради,Кременчуцької міської ради, комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації», за участю третьої особи – ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати за нею право власності на 13/40 частин будинку з господарськими будівлями, який розташований по вул. Котлова, 72 в м. Кременчуці та належав на праві приватної власності ОСОБА_5.

В судове засідання позивач –ОСОБА_1 не з’явилася, про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила.

Представник позивача  позов підтримала та пояснила, що  17.03.1972 року ОСОБА_6 та ОСОБА_5 придбали 13/20 частин будинку № 72 з господарськими будівлями по вул.. Котловій в м. Кременчуці. Після смерті ОСОБА_6 13/40 частин будинку, що йому належали було успадковано його другою дружиною ОСОБА_7, а після неї їх сином –ОСОБА_8, який подарував належну йому частину будинку ОСОБА_1. На даний час 13/40 частин будинку належать позивачці, 7/20 частин –ОСОБА_4, а 13/40 частин рахуються за ОСОБА_5. Будинок розділений на дві квартири з окремими входами: квартира № 1 ( 7/20 частин) належить ОСОБА_4, а квартира № 2 - 13/40 частин –ОСОБА_1, та 13/40 частин ОСОБА_9, що разом складає 13/20 частин, що були придбані в 1972 році. 01.04.1986 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується відповідним свідоцтвом. Після її смерті ОСОБА_7, а в подальшому дід позивачки –ОСОБА_8 та позивачка відкрито та безперервно володіли та користувалися вищезазначеним майном, порядок користування на квартиру № 2 не встановлювався, спадщину після померлої ОСОБА_7 ніхто не приймав. За весь час ніхто на вищезазначену частину будинку майнових прав не пред’являв. Оскільки позивач добросовісно заволоділа та відкрито і безперервно користується 13/40 частинами домоволодіння по вул. Котлова,72 в м. Кременчуці понад десять років, просить визнати за нею право власності на вищевказане нерухоме майно.

Представник відповідача –Виконавчого комітету Крюківської районної ради м. Кременчука в судове засідання не з’явився,про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Представник відповідача –Кременчуцької міської ради, в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечувала.

Представник відповідача –Комунального підприємства «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації»в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив на адресу суду лист, в якому просив справу розглянути без його участі.

Третя особа –ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Суд, вислухавши представника позивача,представника відповідача,  дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні,  13/20 частин жилого будинку з господарськими будівлями по вул. Котлова,72 в м. Кременчуці належали ОСОБА_6 та ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про право особистої приватної власності на жилий будинок № 23 від 28.03.1980 року.

ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з 10.11.1957 року і на момент набуття права власності на вищезазначену частину домоволодіння перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії І-ЯР № 734485 від 10.11.1957 року.

Відповідно до ст.22 КпШС (1969 року), майно нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно ст.28 КпШС ( 1969 року), в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визначаються рівними, тобто ОСОБА_6 та ОСОБА_5 належало по 13/40 частин житлового будинку з господарськими будівлями по вул. Котлова,72 в м. Кременчуці.

01.04.1986 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 01.04.1986 року. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 13/40 частин вищезазначеного домоволодіння. Право власності на вказане спадкове майно оформлене не було, ним  продовжував  користуватися та управляти ОСОБА_10.

25.03.1989 року ОСОБА_10 уклав шлюб з ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії ІІ-КЕ № 269803 від 25.03.1989 року.

Після його смерті 13/40 частин домоволодіння, що належали йому на підставі свідоцтва про право власності та 13/40 частин домоволодіння, що належали ОСОБА_5 та перебували у його користуванні перейшли у володіння та користування його дружини ОСОБА_7.

06.09.2001 року ОСОБА_7 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-КЕ № 17673, виданого 07.09.2001 року, а належні їй 13/40 частин домоволодіння успадковані після чоловіка –ОСОБА_10  на підставі свідоцтва про право на спадщину перейшли у власність до їхнього сина –ОСОБА_8, а 13/40 частини, що належали ОСОБА_5 залишились в його користуванні, так як перебували у користуванні його батьків.

15.02.2005 року ОСОБА_8 подарував, а ОСОБА_1 прийняла в дар 13/40 частин домоволодіння з господарськими будівлями по вул. Котловій,72 в м. Кременчуці, що підтверджується копією договору дарування від 15.02.2005 року та із зазначеного періоду продовжувала користуватися 13/40 частинами домоволодіння, які належали ОСОБА_5 та якими користувався ОСОБА_8 та його батьки.

Відповідно до ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим кодексом.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм правонаступником вона є, тобто добросовісне користування 13/40 частинами домоволодіння, які належали ОСОБА_5 здійснюється з 01.04.1986 року, тобто з моменту її смерті.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим кодексом. Цивільний кодекс України набрав чинності 01.01.2004 року.

Виходячи з викладеного та враховуючи те, що ОСОБА_1 добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти 13/40 частинами домоволодіння по вул. Котлова,72 в м. Кременчуці понад 10 років, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 10,60,79,88,212,213,215 ЦПК України, ст.344, Прикінцевими та перехідними положеннями ЦК України, ст.ст. 22,28 КпШС ( 1960 року) суд, -

Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 13/40 частин будинку з господарськими будівлями, що розташований по вул. Котлова,72 в м. Кременчуці.

Рішення підлягає реєстрації в комунальному підприємстві «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації».

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ                                                                                  І.О. Демиденко