Справа № 11-489 2006 року             Головуючий у 1 інстанції Шумський А.А.

Доповідач Філюк П.Т.

УХВАЛА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

19 вересня 2006 року                                                        м. Луцьк

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Філюка П.Т. суддів Матвієнко Н.В., Силка Г.І. з участю   прокурора Артиша Я.Д.

потерпілого ОСОБА_2

голови Переславичівської сільської ради Смаля М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Іваничівського районного суду від 19 липня 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець смт. Старобешево Донецької області, житель АДРЕСА_1 Іваничівського району, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, судимого Іваничівським районним судом 16.03.06 р. за ст. 355 ч. 2 КК України до З років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, -

засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано покарання за вироком Іваничівського районного суду від 16.03.06 р. - 2 роки позбавлення волі, і остаточно визначено до відбування 4 роки позбавлення волі.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати

ВСТАНОВИЛА:

Вироком від 19 липня 2006 року близько 18.00 год. ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 19 травня 2006 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в приміщенні майстерні, що знаходиться за місцем проживання, під час конфлікту, який виник на грунті особистих неприязних відносин із батьком ОСОБА_2, наніс останньому декілька ударів руками в голову та ряд ударів ногами по тулубу, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує, що потерпілий по справі ОСОБА_2 постійно знущається над його матір'ю, над ним та братом. На грунті зловживання спиртними напоями ОСОБА_2 у них в сім'ї часто виникають сутички та суперечки. Посилається на те, що 19 травня 2006 року батько спровокував чергову сутичку, після чого він втративши контроль над своїми діями наніс йому тілесні ушкодження. Просить змінити вирок Іваничівського районного суду від 19 липня 2006 року та звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції засудженого ОСОБА_1, думку прокурора, який вважав, що вирок слід залишити без зміни, думку потерпілого ОСОБА_2, який повністю погодився з доводами апеляції засудженого ОСОБА_1, вказав, що саме він спровокував вчинення його сином злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України і був ініціатором вчинення разом з сином попереднього злочину передбаченого ст. 355 ч. 2 КК України, просив суд призначити ОСОБА_1 покарання не пов'язане з позбавленням волі. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів судової палати знаходить, що апеляція підлягає до задоволення.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у причиненні ОСОБА_2 середньої тяжкості тілесних ушкоджень підтверджуються зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України є правильною.

Разом з тим, призначаючи покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі, судом не в повній мірі враховано поведінку потерпілого ОСОБА_2, який 19.05.06 р. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння перший наніс удар своєму синові ОСОБА_1, спровокував бійку. Крім того, його батько ОСОБА_2 був ініціатором вчинення ними попереднього злочину передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України щодо примушення до виконання цивільно-правових зобов'язань, за що ОСОБА_1 був засуджений до 3 років позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Згідно вимог ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.03 р. зі змінами, внесеними постановою Пленуму № 18 від 10.12.04 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» та практики Верховного Суду України у виключних випадках, при наявності в справі достатніх для цього підстав не забороняється повторне застосування ст. 75 КК України.

Крім того, згідно протоколу загальних зборів громадян Переславичівської сільської ради встановлено, що ОСОБА_1 за місцем проживання    характеризується     виключно     позитивно,     допомагає   по 

господарству, у скоєному щиро розкаявся та сприяв розкриттю злочину. Тоді як, потерпілий ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується негативно, раніше засуджувався за спричинення тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_3, зловживає спиртними напоями, влаштовує сварки. Загальні збори громадян Преславичівської сільської ради просять звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з встановленням йому іспитового строку та передати його на поруки громаді АДРЕСА_1.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає про можливість виправлення і перевиховання засудженого ОСОБА_1 без відбування покарання в місцях позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Крім того, підлягає уточненню вирок Іваничівського районного суду від 19.07.06 р. в частині імені засудженого, оскільки згідно форми № 1 та свідоцтва про народження засудженого слід вважати не ОСОБА_1, а ОСОБА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити, а вирок Іваничівського районного суду від 16.03.06 р. щодо нього змінити.

Внести уточнення у вирок Іваничівського районного суду від 19.07.06 р. щодо імені засудженого ОСОБА_1 та вважати засудженим за вказаним вироком ОСОБА_1.

Залишити ОСОБА_1 обране покарання судом за ч. 1 ст. 122, ст. 71 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання судом, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Звільнити ОСОБА_1 з-під варти негайно.

В решті вирок суду залишити без зміни.

Головуючий /-/ Філюк П.Т.

Судді /-/ /-/ Матвієнко Н.В., Силка Г.І.

Оригіналу відповідає:

Голова Апеляційного суду                                   

Волинської області              П,Т.Філюк