ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

За позовом  Фізичної особи - підприємця  ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ 

до  Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська

про визнання незаконними дій

Суддя Бишевська Н. А

Секретар судового засідання Бикова А.О.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_2 дов. від 28.01.2008 року

Від відповідача Педенко А.В. дов. № 5002/10/10-010 від 12.02.2008 року; Денисенко Т.М. дов. № 1110/10/10-010 від 14.01.2008 року

СУТЬ СПОРУ:    

Фізична особа - підприємець  ОСОБА_1 (далі -ФО-П ОСОБА_1 позивач) просить скасувати рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська (далі -ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, відповідач)  від 05.11.2007 р. №0023362306/27184 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення  на суму 30 000,00 грн. та визнати дії працівників податкового органу по проведенню перевірки протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на неправомірність нарахування податковою фінансових санкцій та на порушення працівниками податкового органу законодавства, яке регулює проведення перевірки.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на факти виявлення порушень, наголошуючи на   законності проведення перевірки.

На підставі  ст. 160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та третьої особи,  господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.07р. згідно плану проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій підрозділу оперативного контролю ДПІ у Красно гвардійському районі м.Дніпропетровська на жовтень 2007 року та направлень на проведення перевірки №0320, №0321, №0317 від 01.10.07р. (копії зазначених документів залучено відповідачем до матеріалів справи), співробітниками податкового органу  проведено перевірку господарської одиниці - офісу (м.Дніпропетровськ, вул.Глинки буд.1 офіс 401), який належить ФО-П ОСОБА_1, яка діє на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку №НОМЕР_1 від 20.12.06р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.04р. № 637.

Згідно пояснень до акту перевірки позивач проводить облік доходів та видатків в книзі обліку доходів та видатків. Суми в розмірі 5000,00 грн. та 1000,00 грн., згідно квитанцій б/н до видаткового ордеру за 25.10.07р. та 23.10.07р. відповідно, від імені позивача прийнято співробітницею офісу та на момент перевірки до книги обліку доходів та видатків внесені не були.

За результатами перевірки складено акт №000910 від 26.10.07р.

За результатами розгляду акту №000910 згідно висновку по матеріалам перевірки від 26.10.07р. та розрахунку фінансових санкцій, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська  винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0023362306/27184 на суму 30 000,00 грн.

Суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову виходячи з наступного.

Щодо правомірності проведення перевірки , то суд зазначає, що згідно п.2 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. №509-ХІІ (надалі -Закон №509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановленому законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

У відповідності до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно ст.11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду. Позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Умови допуску посадових осіб органів ДПС визначаються   ст.11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні»

Ч.1 ст.15 Закону про РРО встановлює, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Ст.16 Закону про РРО передбачає, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5 - 9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню. Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Таким чином, поняття позапланової виїзної перевірки, визначеної ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», не поширюється на перевірки по дотриманню вимог Закону про РРО, яку було проведено податковим органом.

У відповідності до вищезазначеного, податкові органи мали право проводити перевірку позивача,  згідно з затвердженим керівництвом податкових органів планом графіком проведення перевірок та залучених направлень.

Однак, щодо питання обґрунтованості та законності самого рішення про застосування штрафних санкцій, суд зазначає наступне, - органи ДПС при здійсненні контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків, проводять перевірки на підставі п.2 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», у межах повноважень, наданих Законом про РРО.

Під час проведення перевірки податковим органом проведено порядок ведення книги обліку доходів та витрат приватного підприємця. Під час перевірки порушень даного порядку не встановлено.

Ч.7.1 ст.7 Постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»(надалі -Постанова №637) передбачено, що Вимоги цієї глави застосовуються під час перевірок підприємств (підприємців) органами контролю, які діють згідно із законодавством України. Періодичність проведення цих перевірок та строк, протягом якого вони здійснюються, визначають безпосередньо органи контролю.

Ч.7.2 ст.7 Постанови №637, передбачає, що перелік підприємств (підприємців), що підлягають зазначеним перевіркам за конкретні періоди, визначається з урахуванням обсягів здійснюваних ними операцій з готівкою. Під час перевірок з'ясовуються структура підприємства, кількість відкритих поточних рахунків підприємства (підприємця) у банках, наявність у підприємства (підприємця) податкового боргу, результати раніше здійснених перевірок, дотримання ними порядку ведення операцій з готівкою. Органи контролю беруть участь у проведенні спільних перевірок. Перевірка безпосередньо за місцезнаходженням підприємства (підприємця) здійснюється на підставі документів, визначених законодавством України за певний період - квартал, півріччя, рік тощо.

Таким чином, відповідно до п.2 ст.11 Закону «Про державну податкову службу в Україні»та п.7.1, п.7.2 Положення №637 перевірений порядок проведення готівкових розрахунків за надані приватним підприємцем послуги, під час перевірки якого встановлено порушення вимог п.2.6 Положення №637.

В процесі розгляду справи, Позивачем теж не спростовуються виявлені порушення. При цьому, суд зазначає, що вимоги Позивача стосуються, крім іншого, визнання незаконним нарахування фізичній особі -Позивачу штрафних (фінансових санкцій) в сумі 30 000,00 грн., що в свою чергу, базується на визнанні незаконними дій Відповідача. Суд не знаходить, в силу викладеного вище, підстав для визнання дій Відповідача з проведення перевірки незаконними. Звідси, нарахування штрафних (фінансових) санкцій, в силу відсутності інших підстав, які зазначалися б Позивачем, є обґрунтованим. Вимог щодо скасування рішення податкового органу, яким застосовані фінансові санкції, Позивачем не заявлено.

Встановлені порушення підтверджуються актом перевірки, письмовими поясненнями позивача, наданими податковим органом в якості доказу та відсутністю зауважень/заперечень в акті перевірки.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При розгляді даної справи, суд  дійшов висновку, що оскільки позивачем  не заявлено та не обґрунтовано факт відсутності порушень, а Відповідачем обґрунтовано належними доказами проведення та здійснення перевірки та нарахування штрафних санкцій в результаті проведеної перевірки, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 71, 158-163 КАС України, розділом VІІ Прикінцевих та перехідних положень КАС України, господарський суд, -                    

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                               Н.А.Бишевська

Постанова підписана в повному обсязі  01.04.08р.