СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
25 березня 2008 року |
Справа № 2-27/16556-2007А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 15.01.2008 року у справі № 2-27/16556-2007А
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим (вул. Шкільна, 16,Нижньогірський,97100)
про скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим №0095311700/0 від 02.11.2007 року.
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Т.П.) від 15.01.2008 року у справі №2-27/16556-2007А позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що оскільки позивач у перевіряємий період валових доходів та витрат не мав, тому він мав право на отримання податкової соціальної пільги.
Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені вимоги норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання, призначене на 25.03.2008 року, представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Судова колегія вважає можливим розглянути спір за відсутністю сторін, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду спору по суті, а згідно частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 24.10.2007 року по 25.10.2007 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі було проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства України фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за період з 01.10.2004 року по 28.08.2007 року. По результатах перевірки був складений акт №1280/17-1/2615202067 від 25.10.2007 року.
Під час проведення перевірки були встановлені порушення вимог підпункту 6.3.3 пункту 6.3З статті 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме, податкова соціальна пільга застосована до доходу працівника ОСОБА_1, нарахованого у вигляді заробітної плати за місцем основної роботи (Михайлівською селищною радою), яка є підприємцем, донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 697,28 грн.
На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2007 року №0095311700/0, відповідно до якого було донараховано податку з доходів фізичних осіб у розмірі 697,28 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 697,28 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була зареєстрована у якості суб'єкта підприємницької діяльності Нижпьогірською районною державною адміністрацією 02.06.1998 року, про що було видано свідоцтво про державну реєстрацію №195. Позивача було взято до обліку у якості платника податків в Державній податковій інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим 02.06.1998 року.
Під час проведення перевірки податковим органом було встановлено, що позивач одержувала доходи за місцем основної роботи - Михайлівської селищної ради. Відповідно до довідки Михайлівської селищної ради з січня 2004 року по серпень 2007 року (вх. №2199/10 від 28.09.2007 року) позивачем одержувалася заробітна плата, утримувався податок з доходів фізичних осіб та застосовувалася податкова соціальна пільга.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” з урахуванням норм пункту 6.5 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги.
Відповідно до підпункту 6.3.3. є) пункту 6.3 статті 6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як. зокрема, доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється. діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, па власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктній и господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
З урахуванням вищевказаних норм, судова колегія дійшла до висновку про те, що для того, щоб до доходів робітника підприємства одночасно зареєстрованого як підприємець не застосовувалася соціальна податкова пільга, такий робітник повинен систематично здійснювати підприємницьку діяльність, направлену на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або падання послуг вартісного характеру і отримувати дохід. Якщо у ході здійснення такої підприємницької діяльності витрати перевищуватимуть валовий дохід, то підприємець має збиток.
Як було встановлено під час проведення перевірки і не заперечується відповідачем за період 01.10.2004 р. по 31.12.2004 р. декларації про доходи позивач не здавав. За період з 01.01.2007 року по 28.08.2007 року згідно до наданих декларацій про доходи позивач у справі не одержував валовий дохід від підприємницької діяльності. Таким чином, актом перевірки було встановлено, що за перевіряємий період позивач не отримував доходи від підприємницької діяльності. Тобто позивач в перевіряємому періоді валових доходів і витрат не мав, а таким чином мав право на отримання податкової соціальної пільги.
Судова колегія вважає. що лише факт державної реєстрації у якості суб'єкта підприємницької діяльності не може слугувати підставою для позбавлення права на податкову соціальну пільгу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення належним чином не доведено.
Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим, оскільки постанову суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.01.2008 року у справі № 2-27/16556-2007А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.
Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді