ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.08                                                                                           Справа№ 18/55А

Господарський суд Львівської області в складі

головуючого-судді                                                              Мартинюка В.Я.

при секретарі судового засідання                                    Колтун Ю.М.

у відкритому судовому засіданні в м.Львові

з участю представників:

від позивача – Горбова Н.О. –головний спеціаліст-юрисконсульт (довіреність за №5692/01-18 від 25.12.2007 року);

від відповідача –Музика М.В. –начальник юридичного відділу (довіреність за №4-01 від 10.01.2008 року),

В С Т А Н О В И В :

що Управління Пенсійного фонду України в Кам‘янка-Бузькому районі Львівської області звернулося до господарського суду з адміністративним позовом про зобов‘язання Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Кам‘янка-Бузькому районі Львівської області включити в акт звірки виплачену управлінням суму допомоги на поховання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не включено в акт щомісячної звірки виплаченої позивачем суми допомоги на поховання померлого. Також, позовна заява мотивована нормами Закону України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання” від 23.09.1999 року (з наступними змінами та доповненнями), Закону України „Про пенсійне забезпечення”, Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов‘язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв‘язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за №5-4/4.

Відповідач  у запереченні на позовну заяву вважає, що відшкодування допомоги на поховання можливе лише за наявності страхового випадку. Смерть потерпілого внаслідок загального захворювання не є страховим випадком і відповідно, не є підставою для відшкодування зазначених сум.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених вище міркувань, просить їх задоволити.

Представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити, посилаючись на практику Верховного суду України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Механізм відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України допомоги на поховання, визначено „Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов‘язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв‘язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання”, що затверджений спільною постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за № 376/7697.

Пунктом 5 згаданого Порядку визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду України щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв‘язку із втратою годувальника, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності та пенсій у зв‘язку із втратою годувальника, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. На підставі акту звірення витрат проводиться відшкодування виплачених сум пенсій на централізованому рівні.

Однак, Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та Професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв‘язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4 березня 2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки він встановлює лише механізм  включення та відшкодування витрат за особовими справами потерпілих і розрахований на відсутність спору.

У разі незгоди включити у щомісячний акт звірки суми допомоги на поховання з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків, то вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про включення сум витрат у акти звірки.

Згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов‘язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв‘язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України „Про загальнообов‘язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов‘язаних з виконанням ними трудових обов‘язків.

Таким чином, вимога про зобов‘язання включити в щомісячний акт звірки суми допомоги на поховання не підлягає задоволенню, оскільки не врегульовує спірних відносин, які виникли в даному випадку, так як встановлений порядок включення даних сум розрахований на відсутність спору.

За наведених обставин, господарський суд вважає, що позивачем обрано спосіб захисту, який, в даному випадку, не врегулює спірних правовідносин, а тому позов не підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, витрати у формі судового збору зі сторін не належить стягувати.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 258 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

3. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                       Мартинюк В.Я.