Справа № 729/511/25

                                                                                1-кс/729/39/25 р.

У Х В А Л А

        і м е н е м У к р а ї н и

28 березня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

 Слідчого судді  ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Бобровиця клопотання власника майна, ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному 18.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270400000128 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна. Клопотання обґрунтовує тим, що 23.07.2024 слідчий суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області розглянувши клопотання СВ ВП № 2 (м.Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області в рамках кримінального провадження № 12024270400000128 від 18.07.2024 наклав арешт на мотоцикл марки ZSS50F, який не зареєстрований установленому законом порядку. Постановою слідчого вказаний мотоцикл визнано речовим доказом та визначено місце зберігання на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів ВП № 2 (м.Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області. Йому належить вищевказаний мотоцикл. На даний час дане кримінальне провадження закрито за п.2 ч. 1 ст. 284 КПК України за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Подальше перебування транспортного засобу на території ВП № 2 Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області завдає йому значної матеріальної шкоди, оскільки мотоцикл належним чином не обслуговується та знецінюється так як перебуває на відкритому автомайданчику та піддається непоправному зовнішньому природному руйнівному впливу, а тому, враховуючи викладене, просить скасувати арешт вищевказаного транспортного засобу та передати йому вказаний транспортний засіб.

Заявник в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі та просив його задовольнити (а.с.10).

Слідчий в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримує та просить задовольнити (а.с.11).

Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до такого висновку.

З матеріалів клопотання встановлено, що ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 23.07.2024 року у кримінальному провадженні №12024270400000128 від 18.07.2024 року накладено арешт на мотоцикл марки ZSS50F, який не зареєстрований установленому законом порядку та належить ОСОБА_3 (а.с. 2-4).

18.09.2024 року постановою слідчого СВ ВП № 2 (м.Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області кримінальне провадження №12024270400000128 від 18.07.2024 року закрито у зв`язку із відсутністю діях водіїв складу кримінального правопорушення (а.с. 5-8).

Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Оцінюючи доводи заявника щодо підстав для скасування арешту внаслідок закриття кримінального провадження, враховую наступне.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року (справа №554/2506/22 провадження № 51-4350кмо23), серед іншого, наведено наступне.

Частиною 1 ст. 1 КПК України встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України. За змістом статей 173, 174 цього Кодексу під час досудового розслідування, судового розгляду питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд відповідно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).

Частини 3 та 4 ст. 174 КПК України регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.

Натомість у ст. 174 КПК України не йдеться про скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження за постановою керівника органу досудового розслідування на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Після закриття кримінального провадження втручання у сферу приватних інтересів (арешт майна) фактично набуває свавільного характеру, з огляду на що приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є дієвим засобом реалізації положень ст. 3 Конституції України, ст. 13 Конвенції задля усунення порушення прав власника або володільця майна.

Приписи ч. 4 ст. 132 КПК України є нормою, за якою в КПК встановлено порядок припинення арешту майна після закриття кримінального провадження, застосування якої у взаємозв`язку із положеннямич. 1 ст. 170 цього Кодексу скасовує обмеження, застосовані під час досудового розслідування.

Імперативні приписи ч. 4 ст. 132 КПК України вимагають поводження з вказаним вище майном з боку прокурора, органу досудового розслідування, державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб та інших суб`єктів суспільних відносин як таким, що не є арештованим в порядку, передбаченому КПК. За відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, є протиправним і тягне відповідальність, передбачену законом.

Отже, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна.

З огляду на приписи ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (№1402-VІІІ) висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищевикладене, орган досудового розслідування, з врахуванням наявності закритого кримінального провадження, та, як наслідок, припинення дії арешту майна за ухвалою слідчого судді, а також за відсутності інших законних підстав, позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, стосовно якого арешт припинив свою дію, неправомірно обмежує право особи користуватись належним їй майном.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що вирішення питання про скасування арешту майна після закриття кримінального провадження не належить до повноважень слідчого судді у порядку судового контролю під час досудового розслідування.

За таких обставин, враховуючи, що кримінальне провадження №12024270400000128 від 18.07.2024 закрито, ухвала слідчого судді Бобровицького районного суду Чернігівської області від 23.07.2024 року про арешт майна в межах даного кримінального провадження, припинила свою дію, у зв`язку з чим припинив свою дію і застосований слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. 3, 132, 170, 174, 371, 372, 376, 539 КПК України, слідчий судя,-

                                           У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання власника майна, ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному 18.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024270400000128 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                                                                                                    ОСОБА_1