ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 жовтня 2006 р. | № 15/67-06-2226 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Плюшка І.А.
Суддів: Панченко Н.П., Самусенко С.С.
Розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Дитячого санаторію Міністерства охорони здоров’я України “Люстдорф”
та касаційне подання Заступника прокурора Одеської області
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року;
у справі №15/67-06-2226
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль”
до Дитячого санаторію Міністерства охорони здоров’я України “Люстдорф”
про зобов’язання належним чином виконати умови договору.
За участю представників:
- позивача – Бойко Н.І. (дов. від 28.02.2006 року №2801 /06 –дов.)
- відповідача – Лисий В.М. (дов. від 27.09.2006 р. №679)
Міністерство охорони здоров’я України –Морачов О.В. (дов. від 18.10.2005 р. № 14-13/101); Прасов О.О. –прокурор відділу ГПУ.
В судовому засіданні оголошувалася перерва до 17.10.2006р.
ВСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Одеської області від 22.03.2006 року у справі №15/67-06-2226 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Вертикаль” до Дитячого санаторію Міністерства охорони здоров’я України “Люстдорф” про зобов’язання належним чином виконувати умови договору –відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року у справі №15/67-06-2226 зазначене рішення господарського суду Одеської області від 22.03.2006 року скасовано, позовні вимоги ТОВ “Вертикаль” задоволені в повному обсязі, - зобов’язано Спеціалізований дитячий санаторій “Люстдорф” належним чином виконувати умови інвестиційного договору “Про розміщення матеріально-технічної бази санаторію “Люстдорф” від 05.11.2004 року, укладеного між позивачем та відповідачем.
Скаржник, не погоджуючись з мотивами викладеними в постанові Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року у справі №15/67-06-2226 звернувся з касаційною скаргою в якій просить скасувати відповідну постанову з мотивів неправильного застосування та порушення норм матеріального і процесуального права, а рішення господарського суду Одеської області від 22.03.2006 року у справі №15/67-06-2226 залишити без змін. В порядку представництва інтересів держави з касаційним поданням на відповідну постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року у справі №15/67-06-2226 звернувся заступник прокурора Одеської області, в якій просить скасувати оскаржувану постанову з мотивів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет повноти їх встановлення судом першої і апеляційної інстанцій та правильності застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів, дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та касаційного подання заступника прокурора Одеської області, з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені господарськими судами першої та апеляційної інстанції чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключною прерогативою першої та апеляційної інстанції.
Приймаючи оскаржуване судове рішення по справі господарський суд першої інстанції виходив з того, що рішенням господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2005 року у справі №9/268-05-6653 визнано недійсним спірний інвестиційний договір від 05.11.2004 року, зі змінами та доповненнями №1 від 27.01.2005 року з моменту укладення. Таким чином, суд першої інстанції виходив з того, що відповідне рішення не оскаржено у встановленому законом порядку, а отже підлягає виконання. Оскільки. спірний договір визнано судом недійсним з моменту укладення, то на думку господарського суду першої інстанції останній не породжує правових наслідків, а отже не можливим видається зобов’язання відповідача виконати умови спірного зобов’язання.
Однак судом першої інстанції не враховано те, що за результатами перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2005 року у справі №9/268-05-6653, як встановлено судом апеляційної інстанції, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року було скасовано, в задоволенні позову щодо визнання спірного інвестиційного договору від 05.11.2004 року зі змінами та доповненнями №1 від 27.01.2005 року недійсним –відмовлено.
Колегія суддів касаційної інстанції, виходячи з положень ст. 35 ГПК України, згідно якої, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, приходить до висновку, що скасовуючи рішення господарського суду Одеської області від 12 жовтня 2005 року у справі №9/268-05-6653, Одеським апеляційним господарським судом постановою від 11.05.2006 року у справі №9/268-05-6653 змінено підставу, на яку посилався суд першої інстанції при обґрунтуванні оскаржуваного рішення.
Таким чином, оскільки правові підстави відмови у зобов’язанні відповідача виконувати зобов’язання належним чином відпали, то з огляду на встановлені судом апеляційної інстанції фактичні обставини, що вказують на зустрічне виконання зобов’язання сторонами інвестиційного договору від 05.11.2004 року зі змінами та доповненнями №1 від 27.01.2005 року, керуючись ст. 193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, а також ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, - колегія суддів приходить до висновку, про правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. У зв’язку з викладеним, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, на думку колегії суддів не вбачається.
Інші викладені Скаржником в касаційній скарзі фактичні обставини щодо змісту спірного договору, які не встановлені судами першої та апеляційної інстанції, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки дослідження останніх призведе до порушення судом касаційної інстанції норм процесуального законодавства, зокрема, ст. 1117 ГПК України, відповідно до положень якої, касаційна інстанція не має право встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно роз’яснень пленуму Верховного Суду України викладених в п. 1 постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, дотримавшись всіх вимог процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до вище викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Дитячого санаторію Міністерства охорони здоров’я України “Люстдорф” та касаційне подання заступника прокурора Одеської області залишити без задоволення.
2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 11.05.2006 року у справі № 15/67-06-2226 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Н. Панченко
С.Самусенко