18.11.2011

Справа  № 2-330/2011 рік.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2011 р. Новоселицкий районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Вівчар Г.А.

при секретарі Кріган Ю.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоселиця

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,

-          про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності,

зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Новоселицьке БТІ,

-          про переведення прав та обов’язків покупця, визнання права власності, скасування державної реєстрації спільної часткової власності на нерухоме майно,    суд,

Керуючись ст..10,58,59,60,61, 208-218, ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Виділити у власність ОСОБА_1:

-          комору 41-9 площею 1.20 кв.м. вартістю 3134 грн.;

-          комору 41-10 площею 1.20 кв.м вартістю 3134 грн.;

-          комору 41-11 площею 1.10 кв.м вартістю 2872 грн.;

-          комору 41-12 площею 1.20 кв.м вартістю3134 грн.;

-          комору 41-13 площею 1.10 кв.м вартістю 2872 грн.;

-          коридор 41-14 площею 4.0 кв.м. вартістю 10446 грн.;

-          кімнату 41-15 площею 20.50 кв.м. вартістю 53534 грн.;

-          кімнату 41-17 площею 6.7 кв.м. вартістю 17496 грн.;

-          коридор 41-18 площею 4.50 кв.м. вартістю11750 грн.;

-          комора 41-19 площею 3.0 кв.м. вартістю 7834 грн.;

-          склад 41-28 площею 32.4 кв.м. вартістю84610 грн.;

-          склад 41-29 площею8.80 кв.м. вартістю22980 грн.;

-          коридор 41-30 площею 27.10 кв.м. вартістю70770 грн.;

-          кімната 41-33 площею 6.40 кв.м. вартістю16974 грн.;

всього 131.70 кв.м. на загальну суму 343923 грн. в нежитловому приміщені розташованому по вул..Чапаєва 25-А, м. Новоселиця, Чернівецької області..

Виділити у власність ОСОБА_3:

-          тамбур 41-32 площею 4.0 кв.м. вартістю 10446 грн.;

-          приміщення магазину  41-1 площею 125.50 кв.м вартістю 327737 грн.;

-          контора 41-4 площею 14.20 кв.м вартістю 37082 грн.;

-          комору 41-5 площею 3.5 кв.м вартістю 9140 грн.;

-          тамбур 41-6 площею 3.70 кв.м вартістю 9662 грн.;

-          коридор 41-7 площею 9.10 кв.м. вартістю 23764 грн.;

-          склад 41-8 площею 10.30 кв.м. вартістю 26898 грн.;

-          коридор 41-30 площею 5.10 кв.м. вартістю 13318 грн.;

всього 175.40 кв.м. на загальну суму 458047 грн. в нежитловому приміщені розташованому по вул..Чапаєва 25-А, м. Новоселиця, Чернівецької області..

Різницю у частках в сумі 57062 грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до  ОСОБА_1, третя особа Новоселицьке БТІ, про переведення прав та обов’язків покупця, визнання права власності, скасування державної реєстрації спільної часткової власності на нерухоме майно, за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату послуг адвоката та судові витрати в загальній сумі  2820 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицкий районний суд 10-денний строк з дня проголошення рішення.                          

Суддя:

Справа  № 2-330/2011 рік.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2011 р. Новоселицкий районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Вівчар Г.А.

при секретарі Кріган Ю.В.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новоселиця

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3,

-          про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності,

зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Новоселицьке БТІ,

-          про переведення прав та обов’язків покупця, визнання права власності, скасування державної реєстрації спільної часткової власності на нерухоме майно,    суд,

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом в якому зазначила, що 12.12.2002 року вона разом з відповідачем ОСОБА_3 купили в рівних частках 8/100 частин нежитлового приміщення розташоване в м. Новоселиця, вул.. Чапаєва 25-А, Чернівецької області.

Право власності на дане приміщення зареєстроване 29.07.2008 року. Відповідач одноособово користується всім приміщенням, веде там приватну підприємницьку діяльність, отримує від цього дохід. Між ними немає домовленості про поділ даного нежитлового приміщення в добровільному порядку в рівних часках а тому просить суд поділити дане приміщення в рівних частках та виділити їй в натурі відповідно до висновку експерта №2307 від 24.11.2008 року 161.3 кв.м на суму 42122 грн. і стягнути з відповідача понесені судові витрати.

В процесі розгляду справи по суті, позовом від 20.05.2011 року позивач та її представник частково доповнили свої позовні вимоги,  і пояснила, що вони згідні на любий варіант розподілу запропонований експертом і погоджується на отримання грошовій компенсації у випадку виділення частці у меншому розмірі. Визнає факт того, що за приміщення розрахувався ОСОБА_3, сплативши решту суму грошей продавцю. Між ними була усна домовленість про те, що він буде займатися підприємницькою діяльністю в даному приміщенні і зі свого доходу буде сплачувати щомісячно по 1516 грн. до повного погашення боргу.

Зустрічний позов не визнає, вважає його необґрунтованим а тому просить суд в його задоволенні відмовити.

Відповідач та його представник  в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали і подали до суду зустрічний позов в якому зазначили, що відповідно до договору купівлі продажу від 12.12.2002 року  покупцями є вони обидва, але ОСОБА_1 сплатила по договору в 2002 році лише 10000 грн. решта суми грошей в сумі 90964 грн. сплатив ОСОБА_3. Він на протязі 6 років починаючи з березня 2003 року та закінчуючи березням 2008 року щомісячно здійснював повернення в еквівалентні 100 доларів США, загальна сума таких виплат складає 6100 доларів США.

Крім того весь тягар утримання купленого майна, сплата комунальних послуг, обладнання магазину всім необхідним для роботи здійснював він особисту, що підтверджується відповідними квитанціями та рахунками. Таким чином він зробив поліпшення магазину на загальну суму 33738 грн.. Після сплати останніх грошей продавцю, ОСОБА_1 без його відома зареєструвала право власності  по 4/100 частин за кожним, про дані обставини йому стало відомо лише у 2009 році.

ОСОБА_3 вважає, що оскільки він фактично віддав ОСОБА_1 її першочерговий внесок за магазин в сумі 6100 доларів США і в подальшому особисто розрахувався за магазин, то він особисто набув право на даний магазин а тому відповідно до вимог ст.611,651 ЦК України, просить суд змінити умови зобов’язання які виникли між сторонами, змінити договір купівлі продажу і перевести права та обов’язки покупця за договором купівлі продажу від 12.12.2002 року, укладеним між Новоселиць кою спілкою споживчих товариств, з одного боку, та ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з іншого боку, посвідченим нотаріусом і зареєстрований в реєстрі за №2848. з ОСОБА_1П на ОСОБА_3 і визнати за ОСОБА_3 право власності на 8/100 частин нежитлового приміщення розташоване вул.. Чапаєва 25-А, м. Новоселиця..

Представник третьої особи Новоселицького БТІ заявлені вимоги не визнав і пояснив, що вважає, проведену реєстрацію прав власності за обойми сторонами за заявою однієї сторони тобто ОСОБА_1 правомірною і такою, що не порушило права ОСОБА_3.

Свідок ОСОБА_5 чоловік позивача суду показав, що між його сім’ю та відповідачем ОСОБА_3 була домовленість про купівлю приміщення магазину. Першу частину грошей сплатила його сім’я в сумі 10000 грн., решту грошей мав сплачувати ОСОБА_3, оскільки він мав користуватися всім приміщенням отримувати дохід від нього. На протязі вісімнадцяти місяців ОСОБА_3 сплатив йому як орендну плату за використання його частиною приміщенням по 530 грн..

Свідок ОСОБА_6, донька відповідача суду показала, що за магазин розрахувався її батько по 1516 грн. щомісячно до повного погашення суми боргу, крім того ОСОБА_5 щомісячно виплачували по 530 грн. за його частку за п’ять років виплатили йому повністю внесену суму в розмірі 10000 грн..

Матеріалами справи судом встановлено, що відповідно до договору купівлі продажу від 12.12.2002 року зареєстрованого в реєстрі за №2848, продавцем за договором є Новоселицька спілка споживчих товариств в особі голови ОСОБА_7 а покупцем є ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Предметом договору купівлі продажу є нежитлове приміщення магазину розташоване в м. Новоселиця, вул.. Чапаєва 25-а, Чернівецької області загальною площею 307.10 кв.м..

Продаж вчинений за 100964 грн., які гроші Продавець в сумі 10000 грн. одержав від Покупців до підписання договору а решта суми буде сплачуватися починаючи з 01.03.2003 року на протязі п’яти років рівними частками кожен місяць по 1516.07 грн..

Тобто борг покупців перед продавцем по договору купівлі продажу складав станом на 12.12.2002 року 90964 грн., які сплатив ОСОБА_3, що визнається позивачем ОСОБА_1 і відповідно до ч.1ст.61 ЦПК України, не підлягає доказуванню.

Право власності на спірне приміщення відповідно до витягу з реєстру прав власності зареєстроване в Новоселиць кому БТІ 28.07.2008 року, зареєстроване приватна часткова за ОСОБА_3 на 4/100 частин на підставі договору купівлі продажу від 12.12.2002 року посвідчений Новоселиць кою державною нотаріальною конторою в реєстрі за №2848 і за ОСОБА_1 на 4/100 частин на підставі договору купівлі продажу від 12.12.2002 року посвідчений Новоселиць кою державною нотаріальною конторою в реєстрі за №2848.

Відповідно до листа начальника відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Новоселицької РДА- головного архітектора району ОСОБА_8 з посиланням на висновок експерта №2307, погоджує можливість здійснення поділу нежитлового приміщення в м. Новоселиця, вул.. Чапаєва 25-а, Чернівецької області загальною площею 307.10 кв.м. по запропонованим варіантам розподілу.

Суд оцінивши пояснення сторін, покази свідків і докази по справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити  з наступних підстав.

Згідно з ч.1,2 ст.510 ЦК України, сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор. У зобов’язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Відповідно до договору купівлі продажу від 12.12.2002 року сторонами у зобов’язанні є Продавець - Новоселицька спілка споживчих товариств в особі голови ОСОБА_7 тобто кредитор, а божником є покупець в особі –ОСОБА_3 та ОСОБА_1.

Згідно з ст.540 ЦК України, якщо у зобов’язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов’язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

З договору купівлі продажу від 12.12.2002 року вбачається, що у зобов’язанні беруть участь,  одна сторона на стороні кредитора і дві сторони на стороні боржника без будь яких обов’язків одна перед другою, тобто ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не мали ні яких обов’язків один перед другим відповідно  до умов договору.

Станом на 2008 рік боржники виконали свої зобов’язання перед кредитором, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розрахувалися за куплений магазин перед Новоселицькою спілкою споживчих товариств і зареєстрували право власності по 4/100 частин спірного приміщення.

Згідно з ст. 520 ЦК України, боржник у зобов’язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Суд оцінюючи у сукупності викладені докази та норми дійшов висновку, що посилання ОСОБА_3 та його представника на норму ст.611 ЦК України, що  у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов’язання, тобто допустимість переведення прав покупця з ОСОБА_1 на ОСОБА_3 є помилковим.

Суд вважає, що відповідно до договору купівлі продажу зобов’язання виникли лише між покупцем та продавцем а між покупцями не виникло ніяких зобов’язань.

Відповідно до ст.540 ЦК України, ОСОБА_3 як сторона у зобов’язані яка виконала всі зобов’язання перед  продавцем має право на відшкодування всіх понесених витрат за виконання зобов’язання, тобто на позовну вимогу про стягнення з ОСОБА_1 суми коштів сплачених за її частку.

Крім того суд вважає, що є помилковим ставити перед судом питання про зміну боржника у зобов’язанні після того як воно виконано, оскільки ст. 520 ЦК України, передбачено, що  боржник у зобов’язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора. Тобто дана норма права застосовується лише під час виконання зобов’язання.

ОСОБА_3 та його представник також посилаються на ст.651 ЦК України на підстави для зміни або розірвання договору, суд вважає, що їх посилання також є помилковим і вона не застосовується до даних правовідносин які виникли між сторонами за даним позовом з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно з ч.2 ст.626 ЦК України, між Новоселицькою спілкою споживчих товариств з однією сторони та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з другою сторони був укладений односторонній договір, продавець передав приміщення в користуванні а покупці зобов’язані були розрахуватися.

Відповідно до ч.1 ст.652 ЦК України, договір може буті змінений або розірваний у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язань, тобто договір може бути змінений лише за вимогою продавця до покупця або покупця до продавця а не за вимогою покупця до покупця.

Суд вважає, що у правовідносинах які склалися між ОСОБА_1 та ОСОБА_3  слід застосувати вимоги  ст.544 ЦК України, тобто право ОСОБА_3 про зворотну вимогу до ОСОБА_1 про стягнення вартості частки яка припадає на неї, однак таки позовні вимоги зі сторони ОСОБА_3 не заявлені.

Суд враховуючи, що  під час розгляду справи по суті ОСОБА_9  бажав отримати  у власність по другому варіанту розподілу першу частину загальною площею 175 кв.м. а ОСОБА_1 погодилась з даним варіантом розподілу і погодилась на отримання компенсації у зв’язку різницею у частках, суд дійшов висновку виділити  ОСОБА_1П:

-          комору 41-9 площею 1.20 кв.м. вартістю 31134 грн.;

-          комору 41-10 площею 1.20 кв.м вартістю 3134 грн.;

-          комору 41-11 площею 1.10 кв.м вартістю 2872 грн.;

-          комору 41-12 площею 1.20 кв.м вартістю3134 грн.;

-          комору 41-13 площею 1.10 кв.м вартістю 2872 грн.;

-          коридор 41-14 площею 4.0 кв.м. вартістю 10446 грн.;

-          кімнату 41-15 площею 20.50 кв.м. вартістю 53534 грн.;

-          кімнату 41-17 площею 6.7 кв.м. вартістю 17496 грн.;

-          коридор 41-18 площею 4.50 кв.м. вартістю11750 грн.;

-          комора 41-19 площею 3.0 кв.м. вартістю 7834 грн.;

-          склад 41-28 площею 32.4 кв.м. вартістю 84610 грн.;

-          склад 41-29 площею8.80 кв.м. вартістю 22980 грн.;

-          коридор 41-30 площею 27.10 кв.м. вартістю 70770 грн.;

-          кімната 41-33 площею 6.40 кв.м. вартістю 16974 грн.;

всього 131.70 кв.м. на загальну суму 343923 грн. в нежитловому приміщені розташованому по вул..Чапаєва 25-А, м. Новоселиця, Чернівецької області..

Виділити у власність ОСОБА_3:

-          тамбур 41-32 площею 4.0 кв.м. вартістю 10446 грн.;

-          приміщення магазину  41-1 площею 125.50 кв.м вартістю 327737 грн.;

-          контора 41-4 площею 14.20 кв.м вартістю 37082 грн.;

-          комору 41-5 площею 3.5 кв.м вартістю 9140 грн.;

-          тамбур 41-6 площею 3.70 кв.м вартістю 9662 грн.;

-          коридор 41-7 площею 9.10 кв.м. вартістю 23764 грн.;

-          склад 41-8 площею 10.30 кв.м. вартістю 26898 грн.;

-          коридор 41-30 площею 5.10 кв.м. вартістю 13318 грн.;

всього 175.40 кв.м. на загальну суму 458047 грн. в нежитловому приміщені розташованому по вул..Чапаєва 25-А, м. Новоселиця, Чернівецької області..

Різницю у частках в сумі 57062 грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1

Суд вважає, що оскільки право власності сторін за даним спором зареєстровано в частках, що вбачається з витягу з реєстру прав власності зареєстроване в Новоселиць кому БТІ, 28.07.2008 року,  тобто зареєстроване приватна часткова за ОСОБА_3 на 4/100 частин на підставі договору купівлі продажу від 12.12.2002 року посвідчений Новоселицькою державною нотаріальною конторою в реєстрі за №2848 і за ОСОБА_1 на 4/100 частин на підставі договору купівлі продажу від 12.12.2002 року посвідчений Новоселиць кою державною нотаріальною конторою в реєстрі за №2848, тому немає правових підстав припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1  на 8/100 частин та визнати право часткової власності.

Суд вважає, що в даній частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Згідно із ст.84 ч.1 ст.88,  ЦПК України, Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем ОСОБА_1 понесені витрати на оплату судового збору в сумі 1700 грн., витрат на оплату ІТЗ в сумі 120 грн., витрати на оплату послуг адвоката складають 1000 грн., які суд вважає що слід стягнути з відповідача в загальній сумі 2820 грн..

 Керуючись ст..10,58,59,60,61, 208-218, ЦПК України, і на підставі ст.510,520,540,543,544,611,626,651,652 ЦК України, п.4 Перехідних положень ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Виділити у власність ОСОБА_1:

-          комору 41-9 площею 1.20 кв.м. вартістю 31134 грн.;

-          комору 41-10 площею 1.20 кв.м вартістю 3134 грн.;

-          комору 41-11 площею 1.10 кв.м вартістю 2872 грн.;

-          комору 41-12 площею 1.20 кв.м вартістю3134 грн.;

-          комору 41-13 площею 1.10 кв.м вартістю 2872 грн.;

-          коридор 41-14 площею 4.0 кв.м. вартістю 10446 грн.;

-          кімнату 41-15 площею 20.50 кв.м. вартістю 53534 грн.;

-          кімнату 41-17 площею 6.7 кв.м. вартістю 17496 грн.;

-          коридор 41-18 площею 4.50 кв.м. вартістю11750 грн.;

-          комора 41-19 площею 3.0 кв.м. вартістю 7834 грн.;

-          склад 41-28 площею 32.4 кв.м. вартістю84610 грн.;

-          склад 41-29 площею8.80 кв.м. вартістю22980 грн.;

-          коридор 41-30 площею 27.10 кв.м. вартістю70770 грн.;

-          кімната 41-33 площею 6.40 кв.м. вартістю16974 грн.;

всього 131.70 кв.м. на загальну суму 343923 грн. в нежитловому приміщені розташованому по вул..Чапаєва 25-А, м. Новоселиця, Чернівецької області..

Виділити у власність ОСОБА_3:

-          тамбур 41-32 площею 4.0 кв.м. вартістю 10446 грн.;

-          приміщення магазину  41-1 площею 125.50 кв.м вартістю 327737 грн.;

-          контора 41-4 площею 14.20 кв.м вартістю 37082 грн.;

-          комору 41-5 площею 3.5 кв.м. вартістю 9140 грн.;

-          тамбур 41-6 площею 3.70 кв.м вартістю 9662 грн.;

-          коридор 41-7 площею 9.10 кв.м. вартістю 23764 грн.;

-          склад 41-8 площею 10.30 кв.м. вартістю 26898 грн.;

-          коридор 41-30 площею 5.10 кв.м. вартістю 13318 грн.;

всього 175.40 кв.м. на загальну суму 458047 грн. в нежитловому приміщені розташованому по вул..Чапаєва 25-А, м. Новоселиця, Чернівецької області..

Різницю у частках в сумі 57062 грн. стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до  ОСОБА_1, третя особа Новоселицьке БТІ, про переведення прав та обов’язків покупця, визнання права власності, скасування державної реєстрації спільної часткової власності на нерухоме майно, за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на оплату послуг адвоката та судові витрати в загальній сумі  2820 грн..

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Новоселицкий районний суд 10-денний строк з дня проголошення рішення.                          

Суддя: