Справа №2-2816/2011

РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2011 року                                                                                                             м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі

Головуючого судді                                                                                Піх Ю.Р.  

при секретарі                                                                                    Бабенко Г.В.

за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському районі про визнання особистого приватного права власності на квартиру, -

ВСТАНОВИВ:

22.04.2011р. позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири.

Поданій заяві позивачка зазначила, що 05.03.2005 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 85, від 18.05.2010р. Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано. За час спільного життя позивач та відповідач спільно за рахунок власних коштів та з додаванням грошей батьків позивача та відповідача у зв’язку з весіллям та створенням сім’ї придбали двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Квартира придбана за 70 000 грн. Не зважаючи на факт спільного придбання квартири, остання зареєстрована за відповідачем, що підтверджує довідка від 30.03.2010 р. № 4068 Запорізького міського бюро технічної інвентаризації. ОСОБА_4 відмовляється в добровільному порядку зареєструвати спільне право власності на квартиру.

01.06.2011р. відповідачем ОСОБА_4 подано зустрічний позов до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському районі про визнання особистого приватного права власності на квартиру

В позовній заяві зазначив, що 05.11.2004 року між ОСОБА_4 та ОАО «Запорізький домобудівельний комбінат», в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір №57 «О до левом участии в инвестировании строительства жилого дома №2-А в микрорайоне 5 жилого массива «Южный»по улице Новокузнецкой 47», що він самостійно сплатив вартість квартири у розмірі 84 434,00 грн., а його право власності на двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 підтверджується  свідоцтвом про право власності від 30.05.2005 р.

У судовому засіданні позивач та її представники позовні вимоги підтримали за підставами, вказаними в позові, просили позов задовольнити. Зустрічний позов просили залишити без задоволення. Позивачка пояснила, що влітку 2004 року вона познайомилась з відповідачем по справі. Почали зустрічатися, та вирішили одружитися. На той час вони обоє працювали в банку, та не мали змоги купити за власні кошти квартиру. Тому вирішили  оформити кредит на купівлі квартири.  Восени 2004 року кредит оформили на відповідача, термін  на 10-15 років.  До весілля  у сторін не було спільного житла. Кредит вдалося погасити на протязі п’яти років, завдяки допомозі батьків позивачки.

Відповідач за первинним позовом ОСОБА_4 та його представник не визнали позов, просили його залишити без задоволення, а зустрічну позовну заяву задовольнити з підстав зазначених у позові.

Крім цього, представник ОСОБА_4 в судовому засідання пояснив, що його клієнт брав гроші в кредит на весілля та поїздку за кордон, а саме в Єгипет, та на інші побутові потреби, кошти отриманні від банку в сумі 10 000 дол. США на спірну квартиру не витрачав.

Третя особа орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському районі у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку. Надала заяву про розгляд справи у відсутність.

Вислухавши позивачів та їх представників, відповідача та її представника, всесторонньо дослідивши та оцінивши матеріали справи, виходячи з встановленого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічний позов –без задоволення виходячи з наступних підстав.  

Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Стаття 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно  ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.   

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні їм правовідносини.

05.03.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за №85, від 18.05.2010р. (а.с. 6)  Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було розірвано. (а.с. 7) За час спільного життя позивач та відповідач спільно за рахунок власних коштів та з додаванням грошей батьків позивача та відповідача у зв’язку з весіллям та створенням сім’ї придбали двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Квартира придбана за 70 000 грн. Також це підтверджується Додатковою угодою від 05.04.2005 між ОСОБА_4 та директор ВАТ «Запорізький домобудівний комбінат»ОСОБА_5, згідно умов якої у власність ОСОБА_4 передано кв. 58. по вул. Новокузнецька, 47 в м. Запоріжжя.

Факт купівлі квартири під час фактичних шлюбних відносинах підтверджується показаннями свідка ОСОБА_6, який пояснив, що до листопада 2004 року, він вже був знайомий з відповідачем по справі. Дочка з ОСОБА_4 проживали разом з вересня 2004 року, планували створити сім’ю. Тоді у нього та свата виникло бажання придбати дітям квартиру для їх спільного життя. Гроші на кредит передавали в руки, як тільки донька з ОСОБА_4 приїжджали до нього в гості, завжди питав яка в них ситуація з грошима. Вони з дружиною давали гроші у сумі 1000, 2000 доларів.  Потім оформили картку на яку свідок  регулярно перечисляв  певну, суму грошей, від 100 до 400  доларів. До оформлення картки гроші давали відповідачу в руки для здійснення погашення кредиту. Кредит вдалось виплатити за п’ять років.

Крім цього, факт отримання грошей ОСОБА_4 в кредит на купівлю квартири підтверджується копією заяви від 04.11.2004р. про надання кредиту ОСОБА_4 на придбання квартири (а.с. 97), договором застави майнових прав за інвестиційним контрактом №57 від 05.11.2004р.(а.с. 39). Платіжними дорученнями згідно яких протягом п’яти років перераховувалися кошти ОСОБА_4 на рахунок банку для погашення кредиту. (а.с.78-91).  

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пп. 23, 24 своєї Постанови "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21.12.2007 р. №11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою власністю дружини, чоловіка є майно, набуте ними за час шлюбу, але за кошти, належні йому особисто, а ОСОБА_4 не надав належних та допустимих доказів суду, що саме за його кошти придбано спірну квартиру.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині, чоловікові на праві спільної сумісної власності та вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 69 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 3 статті 368 ЦК України).

Згідно частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст.69-72 та ст.372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу визначається за погодженням між подружжям, а при недосягнення згоди виходячи з дійсною його вартості на час розгляду справи.

Відповідно до ст.. 371 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину квартири слід задовольнити з огляду на їх обґрунтованість, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 залишити без задовлення.

На підставі викладеного, керуючись ст.10,11, 57,60, 212, 224-226 ЦПК України, суд –   

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини квартири №58 буд. №47 по вул Новокузнецькій в м. Запоріжжя.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1700 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_4 за зустрічним позовом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частини квартири №58 буд. №47 по вул Новокузнецькій в м. Запоріжжя.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час

Суддя                                                                                                                                Ю.Р. Піх

                                                           Справа №2-2816/2011

РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резулятивна частина)

10 листопада 2011 року                                                                                                             м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі

Головуючого судді                                                                                Піх Ю.Р.  

при секретарі                                                                                    Бабенко Г.В.

за участю позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа: орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Комунарському районі про визнання особистого приватного права власності на квартиру, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання права власності на Ѕ частину квартири –задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частини квартири №58 буд. №47 по вул Новокузнецькій в м. Запоріжжя.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1700 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_4 за зустрічним позовом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на Ѕ частини квартири №58 буд. №47 по вул Новокузнецькій в м. Запоріжжя.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                             Ю.Р. Піх