Справа  № 2-а-5870/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 жовтня 2011 року                                                                       м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Яременко Г.М., розглянувши без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального  технічного засобу у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити перерахунок розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю,-

              в с т а н о в и в:

          Позивач 25.08.2011 року звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України місті Ромни Сумської області і просить: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови йому здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати відповідача з 22.05.2008 року провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, дорівнюючої прожитковому мінімуму, встановленому відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімуму», з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

                  Свої вимоги позивач мотивує тим, що він є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 2 категорії та має право на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Він отримує додаткову пенсію в значно меншому розмірі. В зв’язку з цим звертався до відповідача про перерахунок додаткової пенсії. Листом відповідач відмовив ОСОБА_1 в перерахунку з посиланням на те, що нарахування і виплата пенсії проводиться йому відповідно до вимог чинного законодавства. Такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає протиправними та такими що порушують його права. В зв’язку з викладеним ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаний позовом.

                 Ухвалою Роменського міськрайонного суду від  20 вересня 2011 року позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача здійснити нарахування і виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю  за період з 22 травня 2008 року по 24 лютого 2011 року залишено без розгляду, в зв’язку з пропущенням строку звернення до суду. В іншій частині позовних вимог - по справі провадження відкрито.

                   В судове засідання позивач не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в позові просить справу розглядати у його відсутності.

                   Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в місті Ромни в судове засідання не з’явився. Надав суду заперечення, відповідно до яких зазначають, що розмір щомісячної додаткової пенсії розраховано відповідно до чинного законодавства та підстав для перерахунку пенсії немає. Щомісячна додаткова пенсія ОСОБА_1 розрахована відповідно до Постанови КМУ  № 530 від 28.05.2008 року, тому просять відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, а справу розглядати у відсутності представника відповідача.

Суд вважає, що справу відповідно до вимог ч.1 ст. 41, ст. 128  КАС України  необхідно розглянути без участі сторін і без  фіксування судового  засідання  за  допомогою  звукозаписувального технічного засобу у порядку письмового провадження.

Суд,  дослідивши  подані сторонами докази, дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

          Судом встановлено, що  ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії.  Відповідачем позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Відповідно  частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

          Статтею 49 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1, 2, 3 та 4 категорій, це зокрема, державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.  

          Відповідно до статті 51 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” особам, віднесеним до категорії 2, додаткова пенсія за шкоду. заподіяну здоров’ю, виплачується у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

          Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          При визначенні розміру  щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

          Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”,  іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

          Крім цього суд вважає, що відсутність коштів не може розцінюватися як поважна причина невиконання  зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтею 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо визначення розміру та виплати пенсій.   

          Відповідно до  рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 зміни внесені Законом України від 28.12.2007 року»Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»до ст. 51 Закону України “Про статус  і  соціальний  захист  громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи” визнано неконституційними.

          Підставою для перерахунку додаткової пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів  загальної юрисдикції при розгляді  ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії  положень статей зазначеного закону, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання  на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Відповідно до ч. 2 ст. 152  Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі  положення,  що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення  про їх неконституційність.

Таким чином, з 25 лютого 2011 р. відповідач зобов’язаний був нараховувати та сплачувати позивачу пенсію  у відповідності до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення  щодо неконституційності положень Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», ці норми втратили чинність та не підлягали застосуванню.

          Відповідно до частини першої статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

          Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

          Оскільки додаткова пенсія позивачу має визначитись виходячи з мінімальної  пенсії за віком, яка встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то у разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок додаткової пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.

Слід враховувати, що п.6 ч.1 ст.92 Конституції України передбачено, що виключно законами визначається, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент –Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім –своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Крім цього, згідно ч.1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду, як джерело права.  Відповідно до ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При розгляді справи “Кечко проти України”  Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету.  Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату  надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне  правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними. При цьому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

             19 червня 2011 року набув чинності  Закон України  "Про внесення змін до   Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", в  п. 7  якого вказано  Прикінцеві положення доповнити пунктом 4 такого змісту: 4. Установити,  що у 2011 році норми і положення статей  39, 50,  51,  52,  54  Закону  України "Про статус і соціальний захист громадян, які  постраждали  внаслідок  Чорнобильської  катастрофи",  статті  6  Закону  України  "Про  соціальний захист  дітей  війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про  пенсійне забезпечення осіб,  звільнених з  військової  служби,  та  деяких  інших осіб"   застосовуються  у  порядку  та  розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету  Пенсійного  фонду України на 2011 рік. Відповідна постанова прийнята  КМ України 6 липня 2011 року за № 745 і набрала чинності 23  липня 2011 року.

          Крім цього відповідачем, всупереч вимог ч. 2 ст. 71 КАС України, не доведено правомірність  дій УПФ при визначенні позивачу  розміру додаткової пенсії.

          За таких обставин суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

                 Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 27.07.2011 року № 803 «Про утворення територіальних органів Пенсійного фонду України», 27.10.2011 року повноваження  управління Пенсійного фонду України в місті Ромни та  управління Пенсійного фонду України в Роменському районі припинені та утворено шляхом злиття нове управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі, яке є правонаступником управлінь, що припинили свою діяльність.

          На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 7, 11, 71, 86,122, 159, 163, 186 КАС України, ст.. ,51  Закону  України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи”,

постановив:

          Позов  ОСОБА_1  - задовольнити частково.

                Визнати  неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Ромни Сумської області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

                Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Ромнах та Роменському районі  провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», провести відповідні виплати з 25 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року включно з урахуванням виплат, проведених за цей період.

                 В задоволенні іншої частини позову –відмовити.

                Постанова підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

                Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом  десяти  днів  з  моменту отримання  копії постанови, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.

              Суддя: підпис…

Копія вірна:          

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_2