Судове рішення #1927804
13/417

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 13.12.2007                                                                                           № 13/417

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Отрюха  Б.В.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Полатайко С.С. за дов.

 від відповідача - Опанасенко В.І. директор.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алдініс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 28.11.2005

 у справі № 13/417  

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Алдініс"

             

                       

 про                                                  стягнення 195768,20 грн.

за зустрічним позовом ТОВ "Алдініс"

до ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття"

про спонукання до виконання умов договору

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.11.2005 у справі № 13/417 позов Відкритого акціонерного товариства „Нафтохімік Прикарпаття”  до Товариства з обмеженою відповідальністю „Алдініс” задоволено частково. В задоволені зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та просить прийняте рішення скасувати посилаючись на те, що вказане рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права,  при неповному  з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені в рішення не відповідають обставинам справи.

Відповідач стверджує, що в укладеному 01.10.2004 додатковій угоді  № 1 до договору сторонами було погоджено загальну вартість робіт, а не вартість кожного окремого виду робіт, як зазначено в рішенні суду. Тому, на думку відповідача, відповідно до статті 843  Цивільного кодексу України, якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи. Суд першої інстанції, всупереч вимогам зазначеної статті, не дослідив рівень цін, що застосовуються на роботи, аналогічні визначеним у додатку № 2 до договору № 01-ІД-04-137 від 16.08.2004 та не визначив їх вартість.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, стверджує, що прийняте рішення законним та обґрунтованим, а доводи, що містяться в апеляційній скарзі, безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Так, позивач зазначає, що твердження відповідача, що вартість кожного окремого виду робіт сторони у зазначеному додатку до договору не погоджували, не відповідає дійсності, оскільки додатком № 2 до договору №  01-ІД-04-137 від 16.08.2004, між замовником та підрядником було погоджено вартість кожного окремого виду (етапу) робіт. Відповідно, є безпідставним посилання відповідача на статтю 843 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 16.02.2006 призначено судово-будівельну експертизу з метою вирішення питання на яку саме суму фактично були виконані ТОВ „Алдініс” підрядні роботи по реконструкції бази відпочинку „Едельвейс” (м. Яремча, Івано-Франківської області) та в якому обсязі.

На час здійснення судово-будівельної експертизи апеляційне провадження у справі № 13/417 було зупинено.

24.09.2007 на адресу Київського апеляційного господарського суду  надійшов від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз висновок судово-будівельної експертизи № 6380/6381 від 12.09.2007, у зв’язку з чим, ухвалою від 28.09.2007 апеляційне провадження у справі було поновлено.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне:

16 серпня 2004 року між Відкритим акціонерним товариством „Нафтохімік Прикарпаття” (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Алдініс” (Підрядник) укладено договір № 01-ІД-04-137, за яким замовник доручає та оплачує, а підрядник приймає на себе виконання наступних робіт: „Реконструкція бази відпочинку „Едельвейс” (пункт 1.1). Вартість робіт за договором становить 492 900, 00 грн. (пункт 1.3).

Строк виконання робіт за договором встановлений до 22.09.2004 (пункт 1.4).

Строк дії договору встановлений до 31.12.2004, а в частині розрахунків до повного їх здійснення сторонами.

06 жовтня 2004 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 01-ІД-04-137, якою змінено вартість робіт та матеріалів за   договором до 3 233 000 грн. Також, зазначеною додатковою угодою було встановлено строк виконання робіт за договором до 30.12.2004 та визначено, що об’єм робіт визначається згідно з Додатками до Договору та погодженою сторонами проектно-кошторисною документацією, яка є невід’ємною частиною Договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття” перераховано кошти на загальну суму 978 770 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 65 від 13.09.2004, № 78 від 12.10.2004, № 18 від 05.11.2004, № 11 від 11.11.2004, № 27 від 30.11.2004 (а.с. 16-18 т. 1).

Як стверджує ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття”, на виконання умов договору відповідачем було виконано підрядних робіт, які прийняті позивачем, на загальну суму 783 001,80 грн., що підтверджується такими документами:

127 434,00 грн., що підтверджується довідкою форми № КБ – 3 від 30.09.2004 та актом приймання виконаних робіт № 7-0-1-1 за вересень 2004 року;

279 826,80 грн., що підтверджується довідкою форми № КБ – 3 від 30.11.2004 та актом приймання виконаних робіт № 7-0-1-2 за листопад 2004 року;

54362,40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних робіт б/н за грудень 2004 року;

69055,20 грн., що підтверджується довідкою форми № КБ – 3 від 28.02.2005 та актом приймання виконаних робіт № 7-0-1-3 за грудень 2004 року;

16742,40 грн., що підтверджується довідкою форми № КБ – 3 від 28.02.2005 та актом приймання виконаних робіт № 7-0-1-5 за січень 2004 року;

235 581,00 грн., що підтверджується відкоригованим Позивачем актом приймання виконаних робіт б/н за грудень 2004 року.

Відповідач заперечує коригування Позивачем акту  приймання виконаних підрядних робіт, та стверджує, що ним були виконані підрядні роботи у грудні на загальну суму 459 400,80 грн.

Як з’ясовано судовою колегією, предметом спору є вартість виконаних підрядних робіт у грудні 2004 по влаштуванню дахового покриття з всім комплексом робіт.

Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття” не було погоджено та підписано наданий ТОВ „Алідінс” акт виконаних підрядних робіт за грудень 2004 року на загальну суму 459 400,80 грн., натомість листами № 16-351 від 21.02.2005 та № 16-1058 від 17.03.2005 направлені заперечення та відкоригований акт (а.с. 238-245 т. 1). Отримання зазначених листів ТОВ „Алдініс” підтверджується копіями поштових повідомлень та відповідачем не заперечується.

Судовою колегією встановлено, що роботи, зазначені відповідачем в акті за грудень 2004 року виконувались ним у відповідності до пункту 1 додатку №2 до Договору № 01-ІД-04-137 – „Влаштування дахового покриття з всім комплексом робіт згідно проекту”. Так, відповідно до зазначеного пункту додатку №2 до Договору, Відповідач зобов’язувався здійснити роботи по влаштуванню дахового покриття з усім комплексом робіт згідно проекту, загальною вартістю 326 418, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання пункту 1 додатку № 2 до Договору, відповідачам було виконано частину робіт по влаштуванню дахового покриття в листопаді 2004 року.

Згідно з актом приймання виконаних підрядних робіт № 7-0-1-2 за листопад 2004 року (даний акт підписаний сторонами та не оспорюється) відповідачем здано, а позивачем прийнято роботи по влаштуванню дахового покриття на загальну суму 71 835, 60 грн. Роботи, виконані відповідачем згідно пункту 1 додатку №2 до Договору зазначаються в пунктах 19 та 20 акту приймання  виконаних підрядних робіт за листопад 2004 року.

Так, згідно пункту 19 зазначеного акту, виконано роботи по монтажу зв’язок і розпірок з одиночних і парних кутів, гнуто зварних профілів для прогонів до 24 м при висоті будівлі до 25 м. В графі 2 (шифр і № позиції нормативу) значиться – Е9-24-1. Відповідно до ДБН Д.2.2-9-99 „Металеві конструкції” група 24 „Монтаж зв’язок і розпірок з одиничних і парних кутників, гнуто зварних профілів” входить до розділу 4.2 ДБН „Конструктивні елементи покриттів будівель”. Дана норма передбачає величину витрат трудових та матеріальних ресурсів, застосування машин та механізмів при здійсненні робіт по влаштуванню дахового покриття будівель.

Пунктом 20 зазначеного акту було встановлено вартість матеріалів групи С121-576, до якої входять основні несучі конструкції каркасів одноповерхових промислових будівель, які використовуються при здійснені робіт, зазначених у пункті 19 акту.

Як вже зазначалось, відповідачем було взято на себе зобов’язання по влаштуванню дахового покриття з всім комплексом робіт, які повинні виконуватись згідно проекту. Однак, при прийнятті робіт Позивачем було виявлено, що відповідачем не було виконано передбачені проектом роботи по влаштуванню дахового покриття на загальну суму 19 000, 95 грн., а саме не виконано роботи по влаштуванню карнизів (пункт 158 проекту), роботи по огородженню покрівель перилами (пункт 178 проекту) та не виконано роботи по установленню і розбиранню зовнішніх інвентарних риштувань трубчастих висотою до 16 м для інших оздоблювальних робіт (пункт 352 проекту). Факт невиконання зазначених робіт відповідачем не заперечується.

Таким чином, судова колегія погоджується з запереченнями позивача на акт приймання виконаних робіт за грудень 2004 року, щодо зменшення вартості виконаних підрядником у грудні 2004 року робіт на 71 835, 60 грн. та 19 000,95 грн.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в заявлену в акті виконаних робіт за грудень 2004 року суму 459 400,80 грн. включено вартість використаних матеріалів загальною вартістю 313 099,20 грн. та витрати на послуги з експлуатації автотранспорту на  суму 44 000 грн., що призвело до збільшення обумовленої сторонами в договорі вартості робіт по влаштуванню дахового покриття будівель, судовою колегією до уваги не приймається з наступних підстав.

Статтею 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до положень статті 844 Цивільного кодексу України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситись лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов’язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Пунктом 1.2 в редакції додаткової угоди № 1 до Договору № 01-ІД-04-137 від 16.08.2004 об’єм робіт визначається згідно з Додатками до даного договору та погодженою сторонами проектно-кошторисною документацією, які є невід’ємною частиною Договору № 01-ІД-04-137.

Додатком № 2 до Договору № 01-ІД-04-137 від 16.08.2004 передбачені види робіт за договором та їх вартість (а.с. 13 т. 2).

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки додатком № 2 до Договору № 01-ІД-04-137 від 16.08.2004 встановлено, що вартість робіт по влаштуванню дахового покриття з всім комплексом робіт згідно проекту складає 326 418 грн. та будь-яких змін та доповнень до договору щодо зміни вартості зазначених робіт сторонами не погоджувалось, судова колегія дійшла висновку, що вартість зазначених робіт складає 326 418 грн.

Посилання відповідача, що проектом реконструкції бази відпочинку „Едельвейс” передбачалось влаштування дерев’яних несучих конструкцій даху, а фактично відповідачем виконано сталеві, що призвело до збільшення вартості робіт по влаштуванню дахового покриття, судовою колегією до уваги не приймається з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що розробником проектної документації та кошторису реконструкції бази відпочинку „Едельвейс” по вул. Дачній, 62 в м. Яремче Івано - Франківської області є Державне підприємство „Український державний науково-дослідний інститут проектування міст „Дніпроміст” Івано-Франківська філія.

Листом № 516-а від 02.08.2004 „Про заміну дерев’яних несучих конструкцій даху на сталеві в проекті „База відпочинку „Едельвейс” в м. Яремче” ДП „УДНДІПМ „Дніпроміст” Івано-Франківська філія було погоджено зміну кроквяної конструктивної системи горищного даху із деревини на конструкції із сталевих прокатних профілів.

Таким чином, ще до укладення договору № 01-ІД-04-137 від 16.08.2004 у проекті реконструкції бази відпочинку було змінено дерев’яні несучі  конструкції даху на сталеві. Отже, на час укладення 06.10.2004 додаткової угоди № 1 до договору № 01-ІД-04-137, яка передбачала виконання робіт по влаштуванню дахового покриття, вартість зазначених робіт включала в себе витрати по влаштуванню несучих конструкцій даху із сталевих прокатних профілів.

Дослідивши висновок № 6380/6381 судової будівельно-технічної експертизи від 12.09.2007 судовою колегією встановлено, що по всіх поставлених на вирішення експертизи питаннях, а саме:

1· Чи були виконані на об’єкті реконструкції бази відпочинку “Едельвейс” ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” роботи, перелік яких  зазначений в акті виконаних робіт за грудень 2004р. на суму 459 400,80грн.;

2· Якою є ринкова вартість будівельних матеріалів, використаних при проведенні робіт, перелік яких наведений у акті виконаних робіт за грудень 2004р. на суму 459 400,80грн.;

3· Якою є ринкова вартість самих будівельних робіт з виготовлення гратчастих конструкцій ( стійки, опори, ферми, інше) перелік яких наведений у акті виконаних робіт за грудень 2004р. на суму 459 400,80 грн.;  

4· Якою є ринкова вартість робіт з влаштування покрівлі об’єкта реконструкції та будівельних матеріалів, які використовувались для цього;

5· Чи залучались до виконання робіт на об’єкті реконструкції будівельні машини (самоскиди, бульдозери і т.п.);

6· Якою є ринкова вартість робіт будівельних машин при виконанні робіт на об’єкті реконструкції;

7· Чи повинна була включатись вартість робіт будівельних машин та механізмів на об’єкті реконструкції до вартості будівельних робіт;

8· В якому обсязі були виконані роботи на об’єкті реконструкції підрядником та субпідрядниками,

які були запропоновані відповідачем, надати відповіді не вбачається можливим.

Разом з цим, слід зазначити, що висновок судового експерта виступає лише як один з доказів у справі, який не має для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом у сукупності з іншими доказами з метою встановлення наявності чи відсутності обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.  

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До того ж, як вже зазначалось, одностороння зміна умов договору не допускається.

Однак, відповідач в односторонньому порядку збільшив вартість виконуваних ним робіт, чим порушив вимоги зазначених вище статей.

Таким чином, відповідачем безпідставно завищена вартість робіт, які він зобов"язався виконанти по влаштуванню дахового покриття по відношеню до кошторису.

Враховуючи вищевикладене, вартість виконаних відповідачем робіт за договором № 01-ІД-04-137  складає 783 001, 80 грн.

Оскільки, позивачем на виконання вимог договору перераховано 978 770,00 грн., відповідачем не повернуто позивачу 195 768, 20 грн. коштів, на які роботи за договором виконані не були.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що первісний позов підлягає частковому задоволення у сумі 195 768,20 грн., оскільки зазначені заявлені вимоги підтверджені наявними в матеріалах справи документами, а саме договором, додатковою угодою № 1, додатком № 2 до договору, проектною та кошторисною документацією.

Щодо вимог позивача про стягнення 11 723, 57 грн., що складається з заборгованості за проживання робітників у гуртожитку ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття”, витрат за надані відповідачу послуги щодо харчування працівників відповідача, заборгованості за відпущені позивачем та отримані відповідачем матеріали, заборгованості за транспортні послуги, судова колегія дійшла висновку, що вони задоволенню не підлягають, оскільки надання зазначених послуг не передбачалось укладеним між сторонами Договором №01-ІД-04-137 та додатковою угодою № 1 до нього. Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги та вимоги по стягненню заборгованості за договором № 01-ІД-04-137 не пов’язані між собою підставою виникнення, а отже, підлягають розгляду в іншому позовному провадженні.

Що ж стосується зустрічного позову, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи, а саме додатку № 2 до Договору № 01-ІД-04-137 (а.с. 13 т.2), акту приймання виконаних робіт № 7-0-1-2 за листопад 2004 року,  у грудні 2004 відповідачем було виконано робіт по влаштуванню дахового покриття на загальну суму 235 581,00 грн.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 101, 103, 105  Господарського процесуального кодексу України, суд, -


ПОСТАНОВИВ:

 

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алдініс" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду м. Києва від 28.11.2007 по справі № 13/417 залишити без змін.

Матеріали справи № 13/417 повернути  Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      


 Судді                                                                                          



  


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація