КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.10.2007 № 47/351
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів:
За участю представників:
від позивача - Маліцкий О. Г., Луцюк В. В.,
від відповідача - Скоропашкін І. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.09.2007
у справі № 47/351
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Три - Центральний аптечний склад"
про вантажовідправника (вантажоотримувача) № ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року неукладеним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2007р. у справі № 47/351 в позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою на нього, в якій просив спірне рішення скасувати. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірне рішення є незаконним, оскільки судом неповно з’ясовані обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права; спірний договір не можна вважати укладеним, оскільки всупереч ч. 2 ст. 180 ГК України сторони не дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, про що свідчить відсутність протоколу узгодження розбіжностей; висновок суду про те, що підписаний протокол розбіжностей свідчить про узгодження розбіжностей при укладанні спірного договору не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України; суд помилково дійшов висновку, що спірний договір був схвалений наступним його виконанням, оскільки сторони не вчинили жодної дії, яка б могла про це свідчити.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 06.09.2006р. ТОВ “Чумацький шлях” звернулось з позовом до ТОВ “Три – Центральний аптечний склад” про визнання договору-доручення на надання послуг вантажовідправника № ВО-1/02/04 від 19.02.2004р. неукладеним. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірний договір є неукладеним, так як при укладанні спірного договору сторони порушили порядок та форму досягнення згоди щодо всіх його істотних умов; засвідченням погодження всіх істотних умов договору є протокол узгодження розбіжностей, однак сторонами він не був підписаний; протокол розбіжностей, надісланий позивачем відповідачу і підписаний сторонами, не підтверджує досягнення ними згоди та не визначає, на чию редакцію істотних умов договору погодились сторони.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що текст пропозицій відповідача, викладений у протоколі розбіжностей до цього договору, був підписаний позивачем та скріплений печаткою останнього, а тому підстави стверджувати про те, що спірний договір є неукладеним, відсутні.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2007р. у справі № 47/351 в позові відмовлено повністю. В своєму рішення місцевий господарський суд зазначив, що спірний договір є укладеним, оскільки форма та порядок його укладання відповідає вимогам закону; разом з тим, позов не підлягає задоволенню, оскільки такий спосіб захисту права як визнання неукладеним договору чинним законодавством не передбачений.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Крім того, згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, передбаченим в договорі або законі.
Господарським судом першої інстанції вірно визначено, що ст. 16 ЦК України, законами, чинними на час виникнення правовідносин між сторонами, спірним договором, не передбачено такого способу захисту порушеного права як визнання договору неукладеним.
За таких підстав апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Разом з тим, апеляційний господарський суд зазначає, що суд першої інстанції безпідставно вдався до оцінки обставин відносно укладання спірного договору.
Вимога про встановлення факту неукладання договору не призводить до поновлення порушених прав. Така вимога не може бути предметом спору, самостійно розглядатись в окремій справі.
Вимога про визнання договору неукладеним є встановленням факту, що має юридичне значення, який може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог
Разом з тим, вважаючи вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову про визнання договору неукладеним, колегія суддів вважає, що в мотивувальній частині рішення від 13.09.2007р. у даній справі суд безпідставно вийшов за межі позову та вдався до оцінки обставин відносно дійсності договору, тобто висновок місцевого господарського суду в цій частині є передчасним.
Вказані обставини підлягають врахуванню, але не можуть бути підставою для скасування судового рішення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 96, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 13.09.2007р. у справі № 47/351 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Головуючий суддя
Судді
01.11.07 (відправлено)