Справа № 22- 7683 Головуючий в 1 інстанції Стародубцев O.K.
Категорія 26 Доповідач Бондаренко Л.І.
УХВАЛА Іменем України
2006 р. вересня 5 дня. Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Шамрило Л.Г.
суддів Зінов"євої А.Г., Бондаренко Л.І.
при секретарі Баклановій Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
на рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 13 червня 2006р.
за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку у спадщині.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 13 червня 2006р., яким в задоволенні їх позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності на частку у спадщині, виданого 17 ' листопада 2000р. нотаріальною конторою на ім"я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на 1//4 частину квартири АДРЕСА_1, визнання права власності на 1/6 частку вказаної квартири за кожним з позивачів у порядку спадкування -відмовлено.
Просять рішення суду скасувати з ухваленням нового рішення про задоволенні позовних вимог, оскільки їм не було відомо що спірна квартира ще у 1993р. була приватизована з вказівкою долей: ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 по 1/4 частини, що свідчить про те, що відповідачі зловмисно не повідомляли їм про факт приватизації квартири.
Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення- без зміни.
Судом першої інстанції встановлено, що квартира АДРЕСА_1 приватизована у встановленому порядку та ОСОБА_6 та відповідачами.
Згідно свідоцтву про право власності на квартиру від 14 червня 1993р., виданого фондом комунального майна м.Донецька квартира належала позивачам та ОСОБА_6 на праві сумісної власності.
Власник ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_1- є дітьми померлого.
Після смерті ОСОБА_6 - ОСОБА_3, ОСОБА_4, які проживають у спірній квартирі отримали право власності у порядку спадкування на долю ОСОБА_6 у спірній квартирі, яка склала 1/4 частину квартири.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачам було відомо про смерть батька, але не звернулися своєчасно з заявами до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Висновок суду про необґрунтованість вимог відповідає вимогам закону і -матеріалам справи.
Суд, перевіряючи доводи позивачів, належно їх перевірив, надав належну оцінку.
Твердження позивачів про те, що їм стало відомо про приватизацію спірної квартири тільки у 2005р., не є підставою для скасування рішення суду та задоволення позову.
Батько позивачів помер у 1995р., після смерті якого позивачі не звертались до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Згідно статті 548 ЦК України у редакції 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Стаття 549 ЦК України визначає коли спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном;
2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Згідно статті 550 ЦК України строк для прийняття спадщини, встановлений статтею 549 цього Кодексу, може бути продовжений судом, якщо він визнає причини пропуску строку поважними. Спадщина може бути прийнята після закінчення зазначеного строку і без звернення до суду при наявності згоди на це всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину.
Виїходячи із конкретних обставин по справі, норм матерівального права у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не , спростровуютьють, тому апеляційний суд відхіляє Апеляційні скарги позивачів.
Рішення суду відповідає нормам матеріального, процесуального права, підстав для скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307-308, 315 ЦПК України, апеляційний суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м.Донецька від 13 червня 2006р.залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвали апеляційного суду.