Справа № 22-7494/06 Головуючий у 1 інстанції Князьков В.В.
Категорія 16 Доповідач Соломаха Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 вересня 2006р. м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого Зубової Л.М.
суддів Лук'янової С.В., Соломахи Л.І.
при секретарі Мартіросовій А.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" (третя особа на стороні позивача ОСОБА_2) про захист порушеного права та відшкодування моральної шкоди та за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Донецькміськгаз" до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий газ з апеляційною скаргою позивача за основним позовом ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 05 червня 2006р., -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ворошиловського районного суду м.Донецька від 05 червня 2006р. зустрічний позов відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації ,Донецькміськгаз" (далі ВАТ „Донецькміськгаз") до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожитий газ та суми штрафних санкцій задоволено. З ОСОБА_3 на користь ВАТ „Донецькміськгаз" стягнута заборгованість за надані послуги з газопостачання в сумі 542грн. 69коп. та збитки за самовільне підключення будинку до газопостачання за період з травня 2005р. по 21 листопада 2005р. у сумі 1025грн. 22коп., за період з 21 листопада 2005р. по 27 березня 2006р. - 1092грн. 58коп., за період з 27 березня 2006р. по 17 квітня 2006р. - 224грн. 89коп., а всього 2885грн. 38коп. та на користь держави судові витрати у сумі 51грн.
В задоволенні зустрічного позову ВАТ „Донецькміськгаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ відмовлено.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ВАТ „Донецькміськгаз" про захист порушеного права та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній інстанції позивач ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала.
Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги позивача за основним позовом ОСОБА_1 підтримала.
Представник відповідача за основним позовом - ВАТ „Донецькміськгаз" Сєрих В.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.
Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши суддю-доповідача, позивача ОСОБА_1, відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_3, представника ВАТ „Донецькміськгаз" Сєрих В.В., дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з направленням справи на новий розгляд з наступних підстав:
Відповідно до ст.311 п.4 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1 проживає за АДРЕСА_1, і як споживач користується послугами по наданню їй та членам її родини послуг з газопостачання. Однак договір про надання послуг з газопостачання НОМЕР_1 було укладено між ВАТ „Донецькміськгаз" та власником будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_3.
З 1983р. позивач ОСОБА_1 була працівником міліції, а з 19 серпня 2002р. по теперішній час - працівником управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Донецькій області і на неї розповсюджується дія ст.22 Закону України „Про міліцію", відповідно до якої працівникам міліції та членам їх сімей надається 50% знижка по оплаті комунальних послуг.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 про перерахунок заборгованості за спожитий газ з урахуванням її права на 50% знижку, про відновлення газопостачання, відшкодування їй моральної шкоди в зв'язку з незаконним припиненням газопостачання та задовольняючи зустрічний позов ВАТ „Донецькміськгаз", суд першої інстанції виходив з того, що порядок застосування ст.22 Закону України „Про міліцію" встановлено постановою Кабінету Міністрів України №426 від 31 березня 2003р. „Про затвердження Порядку надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, податкової міліції"", згідно якого видатки на відшкодування витрат за надані пільговику послуги здійснюються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання цих установ. Пільги та компенсації, на які мають право пільговики, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування комунальними послугами. Для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за комунальні послуги у строк, за якій здійснюється відшкодування. Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що власник будинку ОСОБА_3 повинна була сплачувати послуги з газопостачання в повному розмірі, незважаючи на проживання у будинку разом із нею позивачки ОСОБА_1 Сплата ж за надані відповідачем послуги у період з листопада 2002р. по березень 2005р. проводилася у розмірі 50% від вартості наданих послуг, в зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 542грн. 69коп., яку суд стягнув з власника будинку ОСОБА_3, та в зв'язку із самовільним підключенням будинку до газопостачання стягнув з неї на користь ВАТ „Донецькміськгаз" завдані ВАТ „Донецькміськгаз" збитки.
З висновком суду про стягнення заборгованості за надані послуги з газопостачання з власника будинку ОСОБА_3 погодитися не можливо, бо до нього суд дійшов передчасно внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Із матеріалів справи встановлено, що в будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_3 не мешкає і в ньому не зареєстрована. Відповідний правовстановлюючий документ, що підтверджує право власності ОСОБА_3 на цей будинок, в матеріалах справи відсутній. Згідно домової книги в цьому будинку мешкають та зареєстровані позивач ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_2 та їх неповнолітній син ОСОБА_4, 1989 року народження (а.с.52-55).
Відповідач ОСОБА_3 згідно її паспорту зареєстрована та мешкає в АДРЕСА_2 з 17 червня 1980р. (а.с.219).
Але суд першої інстанції вказані обставини, що мають значення для справи, не з'ясував, не вирішив питання про притягнення ОСОБА_2, який мешкає в будинку з 2000р., до участі у справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом ВАТ „Донецькміськгаз". Тобто, розглянувши спір без притягнення до участі у справі як відповідача ОСОБА_2, суд першої інстанції вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Стягуючи заборгованість за надані послуги з газопостачання з ОСОБА_3, суд першої інстанції не послався на матеріальний закон, на підставі якого він стягнув заборгованість за надані комунальні послуги з особи, яка за спірною адресою не мешкає, та не встановив хто ж фактично в період з листопада 2002р. по квітень 2006р. користувався послугами з газопостачання.
При цьому суд не врахував, що відповідно до ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" обов'язок оплачувати житлово-комунальні послуги покладається на споживача.
Суд не зазначив в рішенні з яких підстав обов'язок по сплаті послуг з газопостачання він не поклав на відповідача ОСОБА_1, яка фактично мешкає в будинку і користується цими послугами, визнає себе споживачем.
Крім того, стягуючи заборгованість за послуги з газопостачання, суд не встановив в якому ж розмірі (100% чи 50%) нараховувалася оплата за ці послуги в листопаді-грудні 2002р., а також в період 2003-2005р.р. Суд не встановив, виходячи з якої кількості осіб, що мешкають в будинку, ВАТ „Донецькміськгаз" нараховував збитки за період самовільного підключення будинку до газопостачання після 24 березня 2005р., не витребував відповідні розрахунки.
Керуючись ст.307, ст.311, ст.314, ст.315 ЦПК України, апеляційний суд Донецької області, -
УХВАЛ ИВ:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Ворошиловського районного суду м.Донецька від 05 червня 2006р. скасувати і передати справу на новий розгляд у той же суд в іншому складі суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.