КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2007 № 8/429
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Ропій Л.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не викликався та не з’явився, про місце та час судовогозасідання повідомлений належним чином;
від відповідача -не викликався та не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного акціонерного товариство "Укрспецтрансгаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.11.2006
у справі № 8/429 (Катрич В.С.)
за позовом Державного акціонерного товариства "Укрспецтрансгаз"
до Державної адміністрації залізничного транспорту України Укрзалізниця
про стягнення 229104,91 грн.
На підставі ст.ст.77, 99 ГПК України 20.02.2007 та 02.03.2007 розгляд справи відкладався відповідно на 02.03.2007 та 13.03.2007.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2006 у справі № 8/429 у позові відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що у процесі розгляду справи представник відповідача звернувся до суду із заявою про застосування позовної давності; суд прийшов до висновку про те, що при зверненні до суду з позовом позивачем було пропущено строк позовної давності; при вирішенні спору судом враховується та обставина, що позивач мав право і можливість, якою не скористався, своєчасно звернутись до суду з питанням про стягнення з відповідача 229 104, 91 грн. понесених ним збитків, заподіяних внаслідок пошкодження цистерн № 57482580, № 57480600 на перегоні між станціями Ожидів – Заболотівці Львівської залізниці; наявними иатеріалами справи, що є в розпорядженні суду, не підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, позовні вимоги не обгрунтовані.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2006 у справі № 8/429 скасувати повністю з підстав неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального права і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
На думку заявника судом неправильно застосовано ст.ст.29, 30, 31 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС), не враховано зупинення перебігу сроку позовної давності протягом періоду з 13.05.2005 по 13.06.2006, протягом якого між сторонами велась переписка стосовно обставин заявлених претензій, із врахуванням чого 9-ти місячний строк для звернення до суду позивачем не пропущено.
Відповідно до ухвал апеляційного господарського суду від 15.01.2007 та 20.02.2007 у справі № 8/429 позивачем надані письмові пояснення та документи.
Відповідач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст.96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, враховуючи письмові пояснення позивача, колегія суддів встановила наступне.
Позивачем пред’явлено позов з позовними вимогами про стягнення з відповідача 229 104, 91 грн. збитків, спричинених пошкодженням порожніх цистерн позивача №№ 57482580, 57480600, що складаються із наступних сум: провізної плати за відправлення цистерн, плат за технічне обстеження ЗАТ НТЦ "Промтехдіагностика" пошкоджених цистерн та експертну оцінку Івано-Франківської торгово-промислової палати пошкоджених цистерн, ринкової вартості пошкоджених цистерн, вартості деповського ремонту цистерн та підготовлення до деповського ремонту цистерн, упущеної вигоди. Загальна сума збитків зазначена із відрахуванням суми 5 485, 65 грн., перерахованої позивачу відповідачем в якості часткового задоволення претензій позивача за №№ 2244, 2245.
Позовні вимоги грунтуються на нормах ст.ст.526, 623 ЦК України, ст.ст.224, 225, п.1 ст.314 ГК України, Статуту залізниць України, ст.ст.29, 31 СМГС.
Як вбачається із матеріалів справи, порожні цистерни за №№ 57482580, 57480600 за міжнародними залізничними накладними №№ відповідно 35470379, 35470378 в якості вантажу були відвантажені позивачем, за накладними відправником, одержувачу в Республіці Бєларусь.
Згідно із актами №№ 104, 105 форми ВУ-25 станції Перегон Ожидов-Заболотці Львівської залізниці, складеними 19.12.2004, вагони №№ 57480600,57482580 пошкожені при зході поїзду; в актах наведено перелік пошкоджень вагонів, кількість пошкоджений деталей та суми вартості.
У комерційних актах №№ 407152/6, 407153/7 від 20.12.2004 станції Броди Львівської залізниці вказано про пошкодження вагонів №№ 57480600, 57482580 при зході поїзда та зазначено, що ступінь пошкодження буде встановлено при огляді вагону спеціалістами вагонного господарства та експертами.
Відповідно до ч.5 ст.307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.
В п.4 Статуту залізниць України встановлено, що перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу і вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні міжнародні сполучення.
Згідно із ч.6 ст.315 ГК України щодо спорів, пов’язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред’явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Відповідно до § 1 ст.2 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі Угода), учасницями якої є Україна та Республіка Бєларусь, перевезення за накладними №№ 35470378, 35470379 здійснювалось на умовах, встановлених Угодою; ця Угода має обов’язкову силу для залізниць, відправників та одержувачів вантажів.
§ 1 ст.30 Угоди встановлено, що право пред’явлення позову, що грунтується на договорі перевезення, належить тій особі, яка має право заявити претензію до залізниці; позов може бути пред’явлено тільки після заявлення претензії відповідно до статті 29.
Як вбачається зі змісту претензій позивача від 13.05.2005 за №№ 2244, 2245, пред’явлених відповідачу про відшкодування збитків на суму 74 825, 48 грн. у зв’язку із пошкодженням цистерни № 57482580 та про відшкодування збитків на суму 92 265, 49 грн. у зв’язку з пошкодженням цистерни № 57480600 та розрахунків збитків, які є додатками до претензій, позивачем не пред’являлись у претензіях до відповідача вимоги про сплату збитків по оплаті за технічне обстеження ЗАТ НТЦ "Промтехдіагностика" пошкоджених цистерн, оплаті за експертну оцінку Івано-Франківською торгово-промисловою палатою пошкоджених цистерн, упущеної вигоди.
Згідно із ст.4 ГПК України якщо в міжнародних договорах України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Таким чином у позивача згідно із §1 ст.30 Угоди відсутнє право на позов про стягнення збитків, що складаються із плат за технічне обстеження ЗАТ НТЦ "Промтехдіагностика" та за експертну оцінку Івано-Франківською торгово-промисловою палатою пошкоджених цистерн, а також упущеної вигоди, вимоги щодо сплати яких не були пред’явлені відповідачу у претензіях.
Відповідно до § 1 ст.26 Угоди якщо в силу припису даної Угоди у випадку пошкодження, псування або пониження якості вантажу з інших причин залізниця повинна відшкодувати відправнику або одержувачу вантажу суму збитку, то залізниця повинна відшкодувати суму, що відповідає пониженню вартості вантажу.
§ 3 ст. 26 встановлено, що розміри відшкодуваня, передбаченого в § 1 цієї статті, визначаються порядком, передбаченим в §§ 1 і 2 ст.25 та на підставі актів експертизи згідно із § 7 ст.18.
Відповідно до § 7 ст.18 Угоди для встановлення причин та розміру втрати, нестачі маси вантажу, пошкодження, псування або пониження якості вантажу з інших причин, а також для визначення розміру збитку може бути проведена експертиза відповідно до внутрішніх правил та правил країни призначення вантажу.
В п.53 Статуту залізниць України встановлено, що у разі потреби в здійсненні експертизи вантажу залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів.
Згідно із п.13 Правил складання актів, затверджених наказом Мінтрансу України 28.05.2002 № 334, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, експертиза вантажів проводиться у порядку, передбаченому Правилами видачі вантажів.
Відповідно до п.30 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 № 644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, залізниця за власною ініціативою або на вимогу одержувача запрошує експертів бюро товарних експертиз, інспекції якості, ветеринарно-санітарного нагляду або відповідних спеціалістів організацій і підприємств, які не належать до системи Міністерства транспорту; експертиза проводиться в присутності начальника станції (його заступника або іншого працівника, уповноваженого начальником станції); акт експертизи підписується експертом і всіма уповноваженими особами, присутніми при проведенні експертизи; про проведену експертизу робиться відмітка в комерційному акті.
Оскільки проведення дослідження якості цистерн та складання експертних висновків Закритим акціонерним товариством Науково-технічний центр "Промтехдіагностика" за результатами технічного діагностування №№ 2328, 2329; проведення експертної оцінки цистерн та складення Івано-Франківською торгово-промисловою палатою звіту експертної оцінки №-92, здійснені без участі будь-кого із вищеперелічених посадових осіб залізниці і позивачем не надано доказів про повідомлення перевізника щодо проведення експертиз з метою надсилання представника для участі, то слід дійти висновку, що зазначені акти експертиз не мають юридичної сили доказів у даному спорі як такі, що складені із порушенням порядку, встановленого Угодою.
Отже також відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення плати за технічне обстеження ЗАТ НТЦ "Промтехдіагностика" пошкоджених цистерн, вартості експертної оцінки Івано-Франківською торгово-промисловою палатою пошкоджених цистерн, ринкової вартості пошкоджених цистерн, підготовки до деповського ремонту цистерн, деповського ремонту цистерн.
В ст.26 Угоди передбачено розмір відшкодування при пошкодженні, псуванні або пониженні якості вантажу з інших причин, однак до складу такого відшкодування не входить повернення провізної плати, також не передбачено повернення провізної плати окремо від відшкодування, встановленого в §1 цієї статті, тому вимоги про повернення провізної плати задоволенню не підлягають як такі, що не відповідають нормам законодавства.
Таким чином позивач матеріалами справи не підтвердив право на одержання від відповідача відшкодування сум збитків внаслідок пошкодження цистерн №№ 57482580, 57480600 за міжнародним залізничним перевезенням по накладних №№ 35470379, 35470378 у розмірах та за видами, зазначеними у позовній заяві, тобто у більшому розмірі та об’ємі, ніж було відшкодовано відповідачем за результатами розгляду претензій позивача від 13.05.2005 №№ 2244, 2245 відповідно до даних, вказаних у актах від 19.12.2004 №№ 104, 105 про пошкодження вагону за формою ВУ-25.
Оскільки позовні вимоги не відповідають нормам законодавства, то саме з цих підстав задоволенню не підлягають.
У відзиві на позовну заяву відповідачем зроблено заяву про сплив позовної давності відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України та посилання на те, що строк позовної давності є присічним.
Статтею 267 ЦК України (ч.4) встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Однак, оскільки позивачем матеріалами справи не доведено наявності права на відшкодування зазначених у позовній заяві збитків відповідачем, отже останнім право позивача не порушене, то у позові належить відмовити з підстав невідповідності позовних вимог нормам законодавства, в зв’язку з чим немає підстав для застосування норми про позовну давність.
Доводи апеляційної скарги не є такими, що надають підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, враховуючи викладене та наступні обставини.
Оскільки в Угоді стосовно складу розміру відшкодування залізницею при пошкодженні , псуванні або пониженні якості вантажу немає посилання на національне законодавство, то немає підстав при визначенні обов’язку залізниці повертати провізну плату керуватись п.114 Статуту залізниць України, тим більше, що зазначеною нормою Статуту залізниць передбачено відшкодування залізницею провізної плати, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу у разі втрати вантажу, а не пошкодження, пониження якості вантажу або псування.
Оскільки пошкодження цистерн сталося в процесі виконання договору міжнародного перевезення, то відповідальність сторін у такому договорі регулюється не ст.ст.224, 225 ГК України, ст. 623 ЦК України, а нормами Угоди.
Та обставина, що цистерни є власністю позивача, не звільняє останнього від обов’язку проведення експертизи за участю представників залізниці, як це встановлено транспортним законодавством.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду м Києва від 29.11.2006 у справі №
№8/429 залишити без змін, а скаргу без задоволення.
2. Справу № 8/429 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Губенко Н.М.
Судді Барицька Т.Л.
Ропій Л.М.