КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2007 № 46/125-05-38/288
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Розваляєвої Т.С.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі: Даценко В.М.
За участю представників:
від позивача - Мазовецький В. П., Сергєєв Д. С.,
від відповідача - Зубар О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.10.2006
у справі № 46/125-05-38/288 (Власов Ю.Л.)
за позовом ТОВ "Цефей"
до Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про зобов"язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2006р. у справі № 46/125-05-38/288 первісний позов задоволено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась з апеляційною скаргою на вказане рішення, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права та неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи; акти, в яких зазначено про зривання ДК “Укргазвидобування” пломб на свердловинах №№ 52, 57 Чутівського родовища, складені ТзОВ “Цефей” в односторонньому порядку, а тому не можуть вважатись належними доказами у справі; укладаючи з ТзОВ “БМК-27” договір № 1/04, позивач за первісним позовом незаконно передав третій особі (тобто ТзОВ “БМК-27”) право тимчасового користування свердловинами, в зв’язку з чим з 07.10.2004р. по 10.03.2005р. умови договору № 927 від 15.09.2004р. не виконувались, видобування вуглеводів не здійснювалось; вказані дії ТзОВ “Цефей” є підставою для розірвання договору № 927 від 15.09.2004р.
В запереченнях на апеляційну скаргу ТзОВ “Цефей” заперечував проти доводів апелянта з огляду на те, що дійсність факту зриву пломб на свердловинах №№ 52, 57 Чутівського родовища підтверджується актами ТзОВ “Цефей”; видобування ДК “Укргазвидобування” природного газу із вказаних свердловин підтверджено актом перевірки окремих питань фінансово-господарської діяльності за 2004 рік; за договором № 1/04 від 07.10.2004р. право користування свердловинами жодній третій особі не передавалось; для виконання умов вказаного договору підрядній організації було надано лише право доступу до свердловин та обладнання.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 15.09.2004р. між Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Цефей” (сторона-2) укладено договір № 927 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, відповідно до п. п. 1.1., 2.1., 3.1., 3.2., 9.2. якого сторони зобов’язуються об’єднати свої вклади для ведення спільної інвестиційної та виробничої діяльності; метою спільної діяльності є: опрацювання техніко-геологічної інформації по свердловинах, капітальний ремонт, облаштування та подальша експлуатація свердловин, підвищення віддачі продуктивних пластів та продуктивності свердловин, видобування та реалізація видобутих вуглеводів, отримання прибутку в інтересах сторін; виконання даного договору здійснюється сторонами на підставі програми та бюджету спільної діяльності, які затверджуються сторонами на певний строк і є невід’ємними частинами цього договору; проекти програми та бюджету спільної діяльності готуються стороною-2 та надаються для розгляду стороні-1; вкладом сторони-1 у спільну діяльність є право користування свердловинами №№ 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Більського родовища; вартість вкладу сторони-1 визначається на підставі незалежної експертної оцінки та становить (з ПДВ) 4369 529 грн. 00 коп.; вкладом сторони-2 у спільну діяльність є грошові кошти в обсязі, необхідному для повного фінансування капітальних витрат, що передбачаються програмою спільної діяльності; загальний розмір вкладу сторони-2 становить (з ПДВ) 5 190 000 грн. 00 коп.; грошові кошти сторона-2 перераховує на окремий рахунок спільної діяльності в обсягах і в терміни, що передбачаються програмами спільної діяльності; даний договір діє 10 років; сторони можуть в будь-який час припинити дію цього договору на підставі взаємної письмової згоди, зокрема (але не виключно) у разі, якщо сторони прийдуть до висновку про недоцільність його продовження в зв’язку із збитковістю.
Додатком № 1 до вказаного договору сторони затвердили програму робіт на об’єктах спільної діяльності ТзОВ “Цефей” та ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”.
28.02.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Цефей” звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридичної фірми “Діке” (відповідач-1) та Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (відповідач-2) про стягнення з відповідача-1 5 000 грн. 00 коп. моральної шкоди; зобов’язання відповідача-2 виконати умови договору № 927 від 15.09.2004р., а саме: визнати даний договір відповідно до умов п. 9.2. чинним: скасувати рішення відповідача-2 про відкликання довіреності № 2-110Д від 20.09.2004р., забезпечити участь працівників відповідача-2 у засіданнях Комітету управління спільною діяльністю, не розголошувати інформацію щодо спільної діяльності, своєчасно сплачувати передбачені чинним законодавством податки та обов’язкові платежі, відповідно до розміру вкладу нести витрати та збитки, пов’язані із спільною діяльністю, забезпечити внесення до балансу видобутку та розподілення природного газу по ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтобаз України” обсягу природного газу, видобутого в рамках договору № 927 від 15.09.2004р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору № 927 від 15.09.2004р. він вніс свою частку до спільної інвестиційної діяльності в розмірі 5 190 000 грн. 00 коп.; 06.01.2005р. на адресу позивача від відповідача-2 надійшов лист № 2-02-102, в якому повідомлялось про розірвання договору № 927 від 15.09.2004р.; вказані дії відповідача-2 є порушенням п. п. 1.1., 5.3., 6.1.1., 9.2., 9.3. договору № 927 від 15.09.2004р. та ст. 629 ЦК України; для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів позивач уклав з відповідачем-1 договір доручення № 10/01-П від 10.01.2005р.; за умовами вказаного договору відповідач-1 повинен був провести комплекс дій, пов’язаних із підготовкою матеріалів та подачею позову до суду в інтересах позивача; відповідач-1 свої зобов’язання за договором № 10/01-П від 10.01.2005р. не виконав, чим завдав позивачеві моральної шкоди.
В процесі розгляду справи Господарським судом Харківської області позивач неодноразово уточнював позовні вимоги. Остаточними вимогами позивача відповідно до заяви від 18.11.2005р. (т. 2, а. с. 38) були: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Юридична фірма „Діке” нематеріальну шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; зобов’язати Дочірню компанію „Укргазвидобування” Національної Акціонерної Компанії „Нафтогаз України” в особі Газопромислового управління „Полтавагазвидобування” виконати умови договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 15.09.2004р. № 927, забезпечити внесення до балансу видобутку та розподілення природного газу по ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” обсягу природного газу, видобутого в рамках вищевказаного договору, визнати чинною довіреність № 2-110Д від 20.09.2004р., якою позивач в особі директора уповноважувалося діяти від імені ДК в особі Газопромислового управління „Полтавагазвидобування” в рамках цього договору, зобов’язати відповідача-2 зарахувати до балансу спільної діяльності як спільний видобуток учасників у рамках спірного договору весь об’єм вуглеводнів, видобутих з 25.02.2005р. із свердловин №№ 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Більського родовища Полтавської області.
10.03.2005р. Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулась із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” (відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю “Юридичної фірми “Діке” (відповідач-2) про розірвання договору № 927 від 15.09.2004р. В обґрунтування своїх вимог позивач за зустрічним позовом зазначив, що на виконання умов договору № 927 від 15.09.2004р. позивач за зустрічним позовом передав ТзОВ “Цефей” право користування свердловинами № № 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Більського родовища; ТзОВ “Цефей” свої зобов’язання за спірним договором належним чином не виконало, оскільки роботи по капітальному ремонту та інтенсифікації свердловинами №№ 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Більського родовища здійснені лише на 90%; відповідно до п. 2 ст. 651 ЦК України порушення ТзОВ “Цефей” умов договору № 927 від 15.09.2004р. є підставою для його розірвання.
В доповненні до зустрічної позовної заяви Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” зазначила, що 07.10.2004р. ТзОВ “Цефей” неправомірно передало третій особі право користування свердловинами, а також інше обладнання та майно, що належить до свердловин та було внеском компанії в сумісну діяльність; таким чином ТзОВ “Цефей” вчинило дії, направлені на настання обставин, коли досягнення мети договору № 927 від 15.09.2004р. стало неможливим; оскільки з моменту передачі права користування свердловинами третій особі минуло більше 3-х місяців, а згоди на припинення дії договору № 927 з боку ТзОВ “Цефей” не було, то вказаний договір підлягає розірванню в судовому порядку на підставі п. 2 ст. 651 ЦК України.
16.11.2005р. ТзОВ “Цефей” звернулось до місцевого господарського суду із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просило суд стягнути з ТзОВ “Юридична фірма “Діке” майнову (нематеріальну) шкоду в розмірі 5 000 грн. 00 коп.; зобов’язати ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” виконати умови договору № 927 від 15.09.2004р., а саме: забезпечити участь своїх представників у засіданнях Комітету управління спільної діяльності, не розголошувати конфіденційну інформацію щодо спільної діяльності, своєчасно сплачувати передбачені чинним законодавством податки та обов’язкові збори (платежі), відповідно до розміру вкладу нести витрати та збитки, пов’язані із спільною діяльністю, забезпечити внесення до балансу видобутку та розподілення природного газу по ДК “Укргазвидобування” обсягу природного газу, видобутого в рамках договору № 927 від 15.09.2004р.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.11.2005р. у справі № 46/125-05 первісний позов задоволено частково; в задоволені позовних вимог ТзОВ “Цефей” до ТзОВ “Юридична фірма “Діке” відмовлено; в задоволенні позовних вимог ТзОВ “Цефей” в частині визнання чинною довіреності № 2-110Д від 20.09.2004р., виданої ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України”, відмовлено; зобов’язано ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” виконати умови договору № 927 від 15.09.2004р. та забезпечити внесення до балансу видобутку та розподілення природного газу по ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” обсягу природного газу, видобутого в рамках договору № 927 від 15.09.2004р.; зобов’язано ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” зарахувати до балансу спільної діяльності як спільний видобуток учасників в рамках договору № 927 від 15.09.2004р. весь об’єм вуглеводів, видобутих з 25.02.2005р. із свердловин №№ 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Більського родовища; в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. у справі № 46/125-05 рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2005р. в частині задоволення позовних вимог ТзОВ “Цефей” до ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” та в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” до ТзОВ “Цефей” скасовано та прийнято нове рішення: в задоволені позову ТзОВ “Цефей” до ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” відмовлено; зустрічний позов ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” задоволено.
Постановою Вищого господарського суду України від 04.04.2006р. у справі № 46/125-05 рішення Господарського суду Харківської області від 18.11.2005р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. щодо первісного позову в частині вимог ТзОВ „Цефей” до ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтобаз України” та зустрічного позову скасовано; справу № 46/125-05 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Цефей” до ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” та зустрічного позову ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” до ТзОВ “Цефей” передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2006р. залишено без змін.
Під час розгляду справи Господарським судом міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю “Цефей” неодноразово змінював позовні вимоги. В остаточній заяві про уточнення позовних вимог від 27.10.2006р. ТзОВ “Цефей” просив: зобов’язати Дочірню компанію “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Газопромислового управління „Полтавагазвидобування” виконувати в натурі свої обов’язки за договором № 927 від 15.09.2004р., а саме: уповноважити двох представників для участі у роботі комітету управління спільною діяльністю; використовувати свердловини №№ 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Більського родовища на умовах укладеного сторонами договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15.09.2004р.; зобов’язати відповідача вносити в баланс видобутку та розподілення природного газу до Дочірній компанії „Укргазвидобування” обсяги природного газу, який буде видобуто ГПК „Полтавагазвидобування” ДК „Укргазвидобування” НАК „Нафтогаз України” та ТзОВ „Цефей” в результаті спільної діяльності за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 927 від 15.09.2004р.
У відзиві на первісну позовну заяву Дочірня компанія “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” просила суд відмовити в задоволені позову з огляду на те, що заявлені в його рамках вимоги за своїми формою та змістом не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів, передбаченим ст. 16 ЦК України; договір № 927 від 15.09.2004р. не містить всіх істотних умов, а отже є неукладеним і не може породжувати будь-які права та обов’язки для сторін.
У відзиві на зустрічну позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю “Цефей” заперечувало проти позову, зазначивши при цьому, що ДК “Укргазвидобування” в порушення ст. 33 ГПК України не надало жодних доказів невиконання ТзОВ “Цефей” зобов’язань за договором № 927 від 15.09.2004р.; опломбування свердловин було здійснено для обмеження доступу сторонніх осіб і не є тими діями, що унеможливлюють досягнення поставленої мети – видобування вуглеводів; в порушення ст. 188 ГК України позивач за зустрічним позовом не надсилав ТзОВ “Цефей” пропозиції про розірвання договору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.10.2006р. у справі № 46/125-05-38/288 первісний позов задоволено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.
Таким чином договір № 927 від 15.09.2004р. за своєю юридичною природою є договором про спільну діяльність.
Звертаючись із зустрічним позовом про розірвання вказаного договору, ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в обґрунтування своїх вимог посилається на істотне порушення ТзОВ “Цефей” умов вказаного договору, зокрема, не неправомірну передачу Товариством з обмеженою відповідальністю “Цефей” права користування свердловинами третій особі. Проте з таким твердженням позивача за зустрічним позовом не можна погодитись, враховуючи наступне.
Так частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до п. 3.2. договору № 927 від 15.09.2004р. вкладом сторони-2 (тобто позивача за первісним позовом) у спільну діяльність є грошові кошти в обсязі, необхідному для повного фінансування капітальних витрат, що передбачаються Програмою спільної діяльності; загальний розмір вкладу сторони-2 становить (з ПДВ) 5 190 000 грн. 00 коп.; грошові кошти сторона-2 перераховує на окремий рахунок спільної діяльності в обсягах і в терміни, що передбачаються програмами спільної діяльності.
Свої зобов’язання по виконанню п. 3.2. договору позивач виконав у повному обсязі, перерахувавши вище означену суму (платіжні доручення – т. 1, а. с. 32-35).
Пунктом 5.11. цього договору встановлено, що до обов’язків оператора, зокрема, відноситься організація та поточний контроль виконання програм спільної діяльності; укладення договорів (угод) в межах завдань та повноважень, передбачених даним договором, а також інших, необхідних для досягнення цілей згідно цього договору програмами спільної діяльності та довіреністю.
15.09.2004р. сторони затвердили Програму робіт на об’єктах спільної діяльності, згідно із умовами якої ТзОВ “Цефей” зобов’язалося проінвестувати капітальний ремонт свердловин №№ 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Більського родовища; загальна сума інвестицій ТзОВ “Цефей” становить 5 190 000 грн. 00 коп.
Таким чином саме на виконання зобов’язань щодо капітального ремонту свердловин 17.10.2004р. між ТзОВ “Цефей” (замовник) та ТзОВ “Будівельно-монтажна колона 27” (оператор) був укладений договір № 1/04 на організацію робіт з капітального ремонту свердловини, відповідно до п. п. 1.1., 1.2., 4.2. якого оператор зобов’язується із залученням відповідних спеціалізованих підприємств – безпосередніх виконавців, своєчасно та якісно виконати визначений замовником комплекс дій, пов’язаних з організацією робіт з капітального ремонту свердловин, визначений в п. 1.2., згідно із Планом робіт, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу на умовах цього договору; свердловини, що підлягають капітальному ремонту: №№ 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Більського родовища; загальна вартість робіт складає 5 190 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ – 865 000 грн. 00 коп.
07.10.2004р. між ТзОВ “Цефей” та ТзОВ “Будівельно-монтажна колона 27” були підписані акти прийому-передачі свердловин № № 52, 57, 66 Чутівського родовища та № № 162, 170 Більського родовища, на підставі яких ТзОВ “Цефей” передало, а ТзОВ “Будівельно-монтажна колона 27” прийняло вказані свердловини для проведення капітального ремонту.
Відповідач, обґрунтовуючи свої вимоги за зустрічним позовом, посилається на вищевказані акти, де, крім посилань на передачу для проведення капітального ремонту, також вказано, що замовник (позивач) передає, а оператор (ТзОВ „Будівельно-монтажна колона № 27”) приймає свердловини на тимчасове користування, що є фактом передачі ТзОВ „Цефей” третій особі прав за договором про спільну діяльність.
Однак господарський суд першої інстанції вірно визначився і відмовив в задоволенні зустрічного позову.
Аналізуючи положення договору № 1/04 від 07.10.2004р., апеляційний господарський суд приходить до висновку, що він є договором підряду, на виконання положень якого ТзОВ „Будівельно-монтажна колона № 27” були проведені в повному обсязі роботи по капітальному ремонту свердловин, що підтверджується складеним і підписаним сторонами за цим договором актом від 04.03.2005р., підписання якого передбачалось п. 4.5. цього договору (при цьому необхідність участі в його складанні представників відповідача за даним спором не встановлено).
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що свої зобов’язання за договором № 927 від 15.09.2004р. ТзОВ “Цефей” виконало належним чином (кошти в сумі 5 190 000 грн. 00 коп. перерахувало, капітальний ремонт свердловин провело), що в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для розірвання вказаного договору з мотивів істотного порушення його умов відповідачем за зустрічним позовом.
Посилання ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” на неправомірну передачу права користування свердловинами третій особі, тобто ТзОВ “Будівельно-монтажна колона 27”, не заслуговує на увагу, керуючись наступним.
Крім того, за загальним правилом право власності складається із правомочностей власника щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому право користування полягає у юридично закріпленій можливості особи щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних можливостей. Як вбачається з матеріалів справи, свердловини №№ 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Більського родовища дійсно передавались ТзОВ “Будівельно-монтажна колона 27” для проведення капітального ремонту. Разом з тим така передача свердловин за своєю юридичною природою не може вважатись переходом права користування до третьої особи, оскільки ТзОВ “Будівельно-монтажна колона 27” лише виконувало свої зобов’язання за договором № 1/04 від 07.10.2004р. щодо проведення ремонтних робіт, не вилучаючи при цьому жодних корисних можливостей шляхом експлуатації вказаних свердловин.
Стосовно позовних вимог за первісним позовом щодо зобов’язання ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” виконувати в натурі зобов’язання за договором № 927 від 15.09.2004р. апеляційний господарський суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1139 ЦК України прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників.
Пунктами 4.1., 4.3., 4.4. договору № 927 від 15.09.2004р. передбачено, що майно, створене та придбане в процесі спільної діяльності, є спільною частковою власністю сторін із наступним визначенням часток: частка сторони-1 – 50%, частка сторони-2 – 50%; спільне майно сторін відображається в окремому балансі спільної діяльності, який ведеться стороною-2; розпорядження спільним майном здійснює сторона-2 в межах, обумовлених даним договором, програмами спільної діяльності та рішенням Комітету управління.
Згідно із розділом “Визначення термінів” Порядку доступу до газотранспортної системи, затвердженого наказом НАК “Нафтогаз України” № 79 від 26.03.2001р. (надалі – Порядок), комерційний баланс – співвідношення між обсягами подачі газу до газотранспортної системи та газорозподільних мереж в пунктах входу від газовидобувних підприємств та імпортерів і обсягами газу, що надійшов до споживачів протягом звітного періоду з урахуванням витрат газу на виробничо-технологічні потреби та власні потреби газотранспортної системи та газорозподільних мереж, а також збільшення (зменшення) обсягів газу в підземних сховищах газу і газотранспортній системі.
Відповідно до абз. 1 п. 2.3.1. після закінчення кожного місяця газотранспортне підприємство складає комерційний баланс результатів транспортування газу за такими даними: дані заявок та перезаявок; дані обліку; витрати газу на виробничо-технологічні та власні потреби; втрати газу.
Згідно із абз. 5 п. 12. Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. № 1729, газотранспортні та газодобувні підприємства НАК "Нафтогаз України", а також суб'єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, ведуть облік газу, протранспортованого та реалізованого споживачам.
Разом з тим п. 5.11. договору № 927 від 15.09.2004р. функції ведення обліку та складання звітності відповідно до Положення про порядок контролю за роботою спільних підприємств та спільною діяльністю з видобування нафти і газу в НАК “Нафтогаз України”, затвердженого наказом НАК “Нафтогаз України” від 14.05.2002р. № 146, покладені на ТзОВ “Цефей”. А пунктами 5.1., 5.4. вказаного договору визначено, що для координації спільних дій сторін, загального керівництва спільною діяльністю та вирішення її найважливіших питань сторони утворюють комітет управління спільною діяльністю, до складу якого входять по два представника від кожної сторони; кожному представникові належить один голос; комітет управління приймає рішення з наступних питань: відповідно до програми робіт затверджує бюджет спільної діяльності, а також бюджет діяльності комітету управління; контролює виконання програм та бюджетів спільної діяльності; відповідно до умов цього договору контролює розподіл прибутку та покриття збитків спільної діяльності, визначає умови та межи цін реалізації вуглеводів; у разі необхідності приймає інші рішення щодо ведення спільної діяльності.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги ТзОВ “Цефей” щодо зобов’язання відповідача виконувати в натурі свої обов’язки за договором № 927 від 15.09.2004р., а саме: уповноважити двох представників для участі в роботі комітету; зобов’язати відповідача вносити в баланс видобутку та розподілення природного газу по ДК “Укргазвидобування” обсяги природного газу, який буде видобуто сторонами в результаті спільної діяльності за договором, а також позовні вимоги про зобов’язання відповідача використовувати свердловини №№ 52, 57, 66 Чутівського родовища та №№ 162, 170 Більського родовища на умовах договору обґрунтовані та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги господарського процесуального законодавства, всебічно перевірив обставини справи та вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги внаслідок їх безпідставності та декларативності не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення, прийнятого господарським судом першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 27.10.2006р. у справі № 46/125-05-38/288 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Головуючий суддя Розваляєва Т.С.
Судді Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
26.01.07 (відправлено)