КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.01.2007 № 21/225
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Розваляєвої Т.С.
суддів: Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
при секретарі: Даценко В.М.
За участю представників:
від позивача - Ващенко Ю. В.,
від відповідача - не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврида-тур"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.05.2006
у справі № 21/225 (Шевченко Е.О.)
за позовом Республіканський дитячий клінічний санаторій "Чайка"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврида-тур"
про стягення 28278,73 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2006р. у справі № 21/225 позов задоволено частково.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом не враховано всі обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права; зобов’язання сплатити позивачеві грошові кошти за використані путівки виникає у відповідача лише на підставі підписаного сторонами акту звірки взаєморозрахунків; акти звірки взаємних розрахунків у вересні-жовтні 2005 року відповідачеві не направлялись; листи фізичних осіб, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, не є належними доказами у справі в розумінні ст. 34 ГПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів апелянта з огляду на те, що відповідно до списку використання тур-днів за вересень 2005 року відповідачем використано 1688 тур-днів на загальну суму 91152 грн. 00 коп.; при цьому попередня оплата путівок на вересень 2005 року була здійснена відповідачем в розмірі 83 751 грн. 50 коп.; таким чином розмір основного боргу відповідача за вказаним списком становить 7 401 грн. 00 коп.; на відпочинок туристів Махлиновського Е., Розанова Г., Розанова А., Трахтенберга Ю., Кравченко А., Кравченко Т. всього було використано 66 койко-днів, а отже за путівки, реалізовані вказаним туристам, відповідач повинен був перерахувати позивачеві 3 564 грн. 00 коп.; на відпочинок туристів Некипелова О., Шумина Ж.., Шумина М. всього було використано 30 койко-днів, а отже заборгованість відповідача за путівки, реалізовані зазначеним туристам, становить 1 620 грн. 00 коп.; таким чином загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить 12 584 грн. 50 коп.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 27.08.2004р. між Республіканським дитячим клінічним санаторієм “Чайка” (санаторій) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Таврида-тур” (замовник) укладено договір № 1, відповідно до п. п. 1.1., 2.1., 4.1., 4.2., 5.1., 8.3.3., 11.1. якого співробітництво по організації та проведенню лікувально-оздоровчого відпочинку, що включає в себе: реалізацію путівок, екскурсійне обслуговування відпочиваючих (туристів) замовником в Республіканському дитячому клінічному санаторії “Чайка”; вартість путівки та графік заїздів визначається сторонами в додатку № 1; вартість путівки встановлюється згідно із калькуляцією, розрахованою санаторієм, або визначається за договірними цінами відповідно до додатку до договору; кінцевий розрахунок здійснюється на підставі актів звірки взаєморозрахунків протягом дії даного договору; розрахунок за путівки проводиться сторонами на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок санаторію на пізніше 15 банківських днів до початку заїзду; у випадку несвоєчасного надходження коштів за надані послуги замовник сплачує санаторію пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення; даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2005р.
17.08.2005р. сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору № 1 від 27.08.2004р., якою погодили, що заїзд починається з 05.09.2005р., вартість 1 чол.\дня з лікуванням становить 54 грн. 00 коп., тривалість зміни та кількість путівок визначається за заявками.
28.03.2006р. Республіканський дитячий клінічний санаторій “Чайка” звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Таврида-тур” про стягнення 24 968 грн. 50 коп. основного боргу, 2 116 грн. 33 коп. пені за період з 22.08.2005р. по 01.02.2006р., 334 грн. 51 коп. 3% річних за період з 22.08.2005р. по 01.02.2006р., 859 грн. 39 коп. збитків від інфляції за період з 22.08.2005р. по 01.02.2006р. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору № 1 від 27.08.2004р. відповідачем було реалізовано путівок за вересень 2005 року на загальну суму 108 540 грн. 00 коп.; за реалізовані путівки відповідач розрахувався з позивачем лише частково, перерахувавши останньому кошти на загальну суму 83 751 грн. 50 коп.; таким чином заборгованість відповідача становить 24 968 грн. 50 коп.; відповідно до п. 8.3.3. договору № 1 від 27.08.2004р. у випадку несвоєчасного надходження коштів за надані послуги відповідач сплачує пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ; на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідач повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.
У відзиві на позовну заяву відповідач просив суд відмовити в задоволені позову з огляду на те, що звіт про використання койко-днів за вересень 2005 року складений та затверджений позивачем в односторонньому порядку і не містить посилання на реквізити укладеного між сторонами договору; список про використання тур/днів за вересень 2005 року також не містить вказівку на договір № 1 від 27.08.2004р., а зазначений договір не вимагає складання подібного списку; надані позивачем в якості доказу листи, в яких юридична та фізичні особи повідомляють про сплату позивачеві грошових коштів через відповідача за використані путівки, не можуть бути доказами позовних вимог, оскільки є лише показанням свідків, а ч. 2 ст. 32 ГПК України не передбачає такий спосіб доказування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.05.2006р. у справі № 21/225 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 12 584 грн. 50 коп. основного боргу, 1 066 грн. 66 коп. пені, 168 грн. 60 коп. 3% річних, 432 грн. 39 коп. збитків від інфляції.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Отже договір № 1 від 27.08.2004р. за своєю юридичною природою є договором купівлі-продажу.
На виконання умов вказаного договору відповідачем у вересні 2005 року було реалізовано путівки на загальну суму 108 540 грн. 00 коп., що відображено у звіті про використання койко-днів по РДКС “Чайка” за вересень 2005 року. На підтвердження зазначеної суми позивачем надано складений сторонами список про використання тур-днів за вересень 2005 року фірмою “Таврида-Тур”, а також листи фірми “Генуя-Тур” та фізичних осіб Некіпелової О. М., Карсіна А. В., Павлової Н. К., Павлова Ю. Б., Проскуріної М. В., Кірішіної Н. В., Гараніна Є. М., Феллер Ж. М., Вагнер А. В., які придбали путівки в РДКС “Чайка” через підприємство відповідача.
Згідно із списку про використання тур-днів за вересень 2005 року відповідач у вересні 2005 року використав 1688 тур-днів на загальну суму 91152 грн. 00 коп.
Пунктами 4.2., 5.1. договору № 1 від 27.08.2004р. встановлено, що кінцевий розрахунок здійснюється на підставі актів звірки взаєморозрахунків протягом дії даного договору; розрахунок за путівки проводиться сторонами на умовах попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок санаторію на пізніше 15 банківських днів до початку заїзду.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як стверджує позивач, і не заперечує відповідач, останній за надані позивачем послуги станом на 01.09.2005р. мав переплату в розмірі 13 751 грн. 50 коп. З матеріалів справи також вбачається, що у вересні 2005 року відповідачем було здійснено на користь позивача попередню оплату в розмірі 70 000 грн. 00 коп. Таким чином заборгованість відповідача за використані тур-дні, зазначені у вказаному списку, становить 7 400 грн. 50 коп.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 16.11.2004р. між відповідачем та фірмою “Генуя-Тур” було укладено договір № 2004/2, відповідно до умов якого відповідач надає, а фірма “Генуя-Тур” оплачує виділену квоту місць за погодженими між сторонами цінами та строками на сезон 2005 року у Республіканський дитячий клінічний санаторій “Чайка”. 07.09.2005р. на виконання умов вказаного договору фірма “Генуя-тур” сплатила на користь відповідача 4 012 грн. 78 коп. в якості плати за обслуговування в санаторії “Чайка”, що підтверджується платіжним дорученням № 469 від 07.09.2005р. До того ж з наявної в матеріалах справи копії видаткової накладної № РН від 01.09.2005р. вбачається факт передачі відповідачем фірмі “Генуя-Тур” путівок на загальну суму 35 130 грн. 83 коп. Листом № 69 від 24.11.2005р. фірма “Генуя-тур” повідомила позивача, що туристи Махлиновський Е. В., Розанов Г. А., Розанова Е. А., Трахтенберг Ю. А., Кравченко А., Кравченко Т. були заброньовані та оплачені фірмою “Генуя-Тур” на відпочинок через підприємство відповідача. Згідно із звітом про використання койко-днів по РДКС “Чайка” за вересень 2005 року ТзОВ “Таврида-Тур” на відпочинок вказаних туристів всього було використано 66 койко-днів, а отже за путівки, реалізовані туристам, відповідач повинен був перерахувати позивачеві 3 564 грн. 00 коп. (із розрахунку 1 койко-день - 54 грн. 00 коп.).
25.10.2004р. між ТзОВ “Таврида-Тур” та ТзОВ “Агентство “Голуба лагуна” було укладено договір № 1/2005, відповідно до якого відповідач надає, а ТзОВ “Агентство “Голуба лагуна” оплачує виділену квоту місць за погодженими між сторонами цінами та строками на сезон 2005 року у Республіканський дитячий клінічний санаторій “Чайка”. Як вбачається із платіжного доручення № 546 від 07.09.2005р., ТзОВ “Агентство “Голуба лагуна” перерахувала на користь відповідача 9 102 грн. 00 коп. в рахунок оплати за путівки до санаторію позивача. Листом від 16.05.2005р. ТзОВ “Агентство “Голуба лагуна” підтвердило позивачеві, що туристи Некипелова О. И., Шумина Ж. Н., Шумин М. А. були направлені на відпочинок в РДКС “Чайка” і оплата за путівки була здійснена через підприємство відповідача на підставі виставленого рахунку. Згідно із звітом про використання койко-днів по РДКС “Чайка” за вересень 2005 року ТзОВ “Таврида-Тур” вказані туристи відпочивали у санаторії позивача всього 30 койко-днів, а отже за путівки, реалізовані туристам, відповідач повинен був перерахувати позивачеві 1 620 грн. 00 коп. (із розрахунку 1 койко-день - 54 грн. 00 коп.).
Доказів слати відповідачем на користь позивача грошових коштів в сумах 7 400 грн. 50 коп., 3 564 грн. 00 коп. та 1 620 грн. 00 коп. в матеріалах справи не міститься, а отже місцевий господарський суд вірно дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 12 584 грн. 50 коп.
Крім того, п. 8.3.3. договору № 1 від 27.08.2004р. передбачено, що у випадку несвоєчасного надходження коштів за надані послуги замовник сплачує санаторію пеню в розмірі 0,2% від простроченої суми платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення.
За вказаних обставин сума пені, що підлягає стягненню з відповідача, за період з 22.08.2005р. по 01.02.2006р. становить 1 066 грн. 66 коп.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином відповідач повинен сплатити на користь позивача 3% річних в сумі 168 грн. 60 коп. та збитки від інфляції в розмірі 432 грн. 65 коп. за період з 22.08.2005р. по 01.02.2006р.
На підставі викладеного апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд першої інстанції при вирішенні даного спору вірно визначив правову природу спірних відносин і право позивача, яке порушено, а тому правомірно дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги внаслідок їх безпідставності та декларативності не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення, прийнятого місцевим господарським судом.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду міста Києва від 30.05.2006р. у справі № 21/225 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Головуючий суддя Розваляєва Т.С.
Судді Зубець Л.П.
Мартюк А.І.
18.01.07 (відправлено)