КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.12.2006                                                                                           № 3/364

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Розваляєвої  Т.С.

 суддів:                                          Капацин  Н.В.

                                        Кошіля В.В.

 при секретарі:                              Омельчук Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Семененко Л. М.,

 від відповідача - Куцень В. Я., Куцень С. С.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Місіонерська Євангелізаційно-благодійний центр "Слово життя" Об"єднання християнських церков України

 на рішення Господарського суду м.Києва від 03.10.2006

 у справі № 3/364 (Хілінська В.В.)

 за позовом                               КП  "Київжитлоспецексплуатація"

 до                                                   Місіонерська Євангелізаційно-благодійний центр "Слово життя" Об"єднання християнських церков України

 про                                                  стягнення 41387,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2006р. у справі № 3/364 задоволено позов Комунального підприємства “Київжитлоспецексплуатація” до Місіонерського євангелізаційно-благодійного центру об’єднання християнських церков України “Слово життя” про стягнення 41 387 грн. 88 коп.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що на підставі рішення Дарницької районної в м. Києві ради № 49 від 20.03.2002р. спірне приміщення було йому передано на умовах безоплатного користування строком до 01.03.2003р.; рішенням № 8 Дарницької районної в м. Києві ради від 03.04.2003р. термін оренди спірного приміщення продовжено до 2013р.; відповідач не знаходиться в договірних відносинах із позивачем, а отже підстави для сплати коштів за користування приміщенням відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що рішенням Дарницької районної у м. Києві ради від 03.04.2003р. № 8 нежилий будинок № 21-А по вул. Волго-Донська, загальною площею 2 354 кв. м, наданий в оренду відповідачеві; на підставі рішення Київської міської ради від 29.11.2001р. № 151/1585 та від 22.02.2002р. № 347 спірне нежиле приміщення віднесено до комунальної власності та закріплено на праві повного господарського віддання за позивачем; договірні відносини між позивачем та відповідачем відсутні, а отже використання відповідачем спірних приміщень є протиправним;  користуючись приміщенням без договору оренди, відповідач не сплачує жодних належних платежів; шкода, нанесена відповідачем, складається з неотриманих доходів позивача і становить 41 387 грн. 63 коп.; при розрахунку розміру нанесеної відповідачем шкоди позивач виходив із положень Методики і порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київської міської ради від 05.07.2001р. № 366/1342.

Апеляційним господарським судом встановлено, що рішенням Київської міської ради № 151/1585 від  29.11.2001р. затверджено перелік нежитлових будівель, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Згідно із додатком до вказаного рішення будинок № 21-А по вул. Волго-Донська, загальною площею 3381 кв. м, віднесений до об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва.

22.02.2002р. Київська міська державна адміністрації видала розпорядження № 347 “Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва”, з додатку до якого вбачається, що будинок по вул. Волго-Донській, 21-А, площею 3381 кв. м, закріплений за КП “Київжитлоспецексплуатація” на праві повного господарського відання та оперативного управління.

11.07.2006р. КП “Київжитлоспецексплуатація” звернулась з позовом до Місіонерського Євангелізаційно-благодійного центру “Слово життя” про відшкодування 41 387 грн. 63 коп. позадоговірної шкоди. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішенням Дарницької районної у м. Києві ради від 03.04.2003р. № 8 нежилий будинок № 21-А по вул. Волго-Донська, загальною площею 2 354 кв. м, наданий в оренду відповідачеві; на підставі рішення Київської міської ради від 29.11.2001р. № 151/1585 та від 22.02.2002р. № 347 спірне нежиле приміщення віднесено до комунальної власності та закріплено на праві повного господарського віддання за позивачем; в порушення ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди зазначеного приміщення між позивачем та відповідачем не укладався, проте останній фактично користується приміщенням; на підставі ст. 1166 ЦК України відповідач повинен відшкодувати позадоговірну шкоду, розмір якої становить 41387 грн. 63 коп.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2006р. у справі № 3/364 позов задоволено повністю.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Згідно із ст. 316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Рішенням Київської міської ради № 151/1585 від  29.11.2001р. затверджено перелік нежитлових будівель, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Згідно із додатком до вказаного рішення будинок № 21-А по вул. Волго-Донська, загальною площею 3381 кв. м, віднесений до об’єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва.

22.02.2002р. Київська міська державна адміністрація видала розпорядження № 347 “Про закріплення нежилих будинків та приміщень комунальної власності територіальної громади м. Києва”, з додатку до якого вбачається, що будинок по вул. Волго-Донській, 21-А, площею 3381 кв. м, закріплений за КП “Київжитлоспецексплуатація” на праві повного господарського відання та оперативного управління.

Відповідно до ч. 1  ст. 37 Закону України “Про власність” майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності їх структурних підрозділів регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”.

Статтею 2 вказаного закону встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2005р. та 25.06.2005р. позивач звертався до відповідача з листами, в яких повідомляв про необхідність укладання договору оренди займаного відповідачем приміщення за адресою вул. Волга-Донська, 21-А.

Проте доказів укладення договору оренди між позивачем та відповідачем в матеріалах справи не міститься.

Натомість, як стверджує позивач і не заперечує відповідач, останній  використовував спірні приміщення, не знаходячись у договірних відносинах з позивачем.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що користування відповідачем спірними нежилими приміщеннями здійснюється без достатньої правової підстави.

Відсутні в матеріалах справи і докази проведення відповідачем оплати за користування спірними приміщеннями.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Звертаючись з позовом до суду, позивач правомірно вказує на те, що за період користування спірними приміщеннями відповідачем він не отримував доходи, які міг би отримати в разі належної сплати орендних платежів.  Іншими словами, сума шкоди, завданої позивачу, дорівнює сумі орендних платежів, що повинні були сплачуватись апелянтом.

Механізм нарахування орендної плати за користування майном, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, встановлений Методикою розрахунку і порядком використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженою рішенням Київської міської ради  від 05.07.2001р. № 366/1342, що було чинним на момент звернення позивача з позовом до суду.

Розрахунок розміру шкоди, що підлягає стягненню з відповідача,  позивачем проведено вірно.

На підставі викладеного апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору вірно визначив правову природу спірних відносин сторін і право позивача, яке порушено, а тому правомірно дійшов висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги, внаслідок їх необгрунтованості та декларативності, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення, прийнятого місцевим господарським судом.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 Рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2006р. у справі № 3/364 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

 Головуючий суддя                                                                      Розваляєва  Т.С.

 Судді                                                                                          Капацин  Н.В.

                                                                                          Кошіль В.В.

19.12.06 (відправлено)