Судове рішення #1926322
39/240

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 21.11.2006                                                                                           № 39/240

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Розваляєвої  Т.С.

 суддів:                                          Бившевої  Л.І.

                                        Брайка  А.І.

 при секретарі:                              Даценко В.М.

 За участю представників:

 від позивача – Прокопенко П. П.,

від відповідача – Копейчиков М. В.,

 від третіх осіб – не з’явились,

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватне підприємство "Либідь-Сервіс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.09.2006

 у справі № 39/240 (Гумега О.В.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Славутич-К"

 до                                                   Приватне підприємство "Либідь-Сервіс"

 третя особа відповідача           Відкрите акціонерне товариство "Обухівський "Райагротехсервіс"

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 16482,8 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2006р. у справі №39/240 вжито заходів до забезпечення позову.

Відповідач, не погоджуючись з вказаною ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом порушено норми процесуального права та не враховано фактичні обставини справи; позивач в порушення ст. 33 ГПК України не надав жодних доказів того, що спірне майно на момент виконання рішення суду може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю; право власності відповідача на спірний об’єкт зареєстроване Обухівським бюро технічної інвентаризації.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів апелянта з огляду на те, що позивач, як власник спірного об’єкту незавершеного будівництва, замовив виготовлення проектно-кошторисної документації, отримав всі необхідні дозволи і погодження для здійснення будівельних робіт, уклав договори з підрядними організаціями  на добудову спірного об’єкту, а охоронна фірма за дорученням відповідача захопила об’єкт та заблокувала доступ до нього; єдиним документом, що підтверджував право власності відповідача на спірний об’єкт, була ухвала Господарського суду Київської області від 13.09.2004р. у справі № 189/8-04 про затвердження мирової угоди; постановою Вищого господарського суду України від 10.10.2006р. вказана ухвала скасована; реєстрація права власності відповідача на спірний об’єкт також є недійсною, оскільки вона ґрунтувалась на постанові Господарського суду міста Києва від 01.06.2006р. у справі № 40/288, яка переглядається зараз в апеляційному порядку.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 28.01.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Славутич–К” звернулась з позовом до Приватного підприємства “Либідь–Сервіс” про 16 482 грн. 80 коп. майнової шкоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2006р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Славутич–К” було прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 39/240.

31.08.2006р. позивач звернувся до господарського суду першої інстанції із заявою про уточнення позовних вимог, в якій просив суд визнати за ТзОВ “Фірма “Славутич-К” право власності на об’єкт незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський; витребувати об’єкт незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський; стягнути з відповідача на користь позивача 16 482 грн. 780 коп. майнової шкоди.

31.08.2006р. позивач також звернувся до місцевого господарського суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, в якому просив суд:

-          заборонити відповідачу та будь-яким іншим особам перешкоджати ТзОВ “Фірма “Славутич-К” використовувати (включаючи встановлення охорони та виконання будівельно-монтажних робіт) об’єкт незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський ;

-          видавати свідоцтва про право власності та здійснювати державну реєстрацію права власності на об’єкт незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський;

-          здійснювати відчуження будь-яким чином або передачу в заставу (іпотеку) об’єкта незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташованого за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський;

-          накласти арешт на об’єкт незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.09.2006р. у справі № 39/240 вжито заходів до забезпечення позову - заборонено відповідачу та будь-яким іншим особам до вирішення справи по суті:

-          будь-яким чином перешкоджати позивачу використовувати (включаючи встановлення охорони та виконання будівельно-монтажних робіт) об’єкт незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський;

-          видавати свідоцтва про право власності та здійснювати державну реєстрацію права власності на об’єкт незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський;

-          здійснювати відчуження будь-яким чином (включаючи, але не обмежуючись, укладання інвестиційних договорів, попередніх договорів, договорів про участь у фонді фінансування будівництва) або передачу в заставу (іпотеку) об’єкт незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський, або окремі частини даного об’єкта;

-          накласти арешт на об’єкт незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський, - на земельній ділянці, площею 1,02 га.

Апеляційний господарський суд, заслухавши присутніх представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а спірна ухвала місцевого господарського суду  - скасуванню в зв’язку із порушенням норм процесуального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи,  враховуючи наступне.

Вирішення питання про вжиття чи не вжиття заходів забезпечення позову є виключною компетенцією суду, який приймає рішення, керуючись згідно із ст. 43 ГПК України, своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному  і об’єктивному розгляді всіх обставин справи.

Умовою  застосування  заходів  до  забезпечення  позову  є достатньо обґрунтоване припущення,  що майно (в тому числі грошові суми, цінні   папери   тощо),   яке  є  у  відповідача  на  момент пред'явлення позову  до  нього,  може  зникнути,   зменшитись   за кількістю або  погіршитись  за якістю на момент виконання рішення.

Аналізуючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні.

Так відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї  ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження по справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим  виконання рішення господарського суду.

Згідно із абз. 1-3 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Однак, приймаючи спірну ухвалу, господарський суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, які мають значення для розгляду питання про забезпечення позову у даній справі.

Так на день прийняття ухвали від 01.09.2006р. по даній справі були чинні дві ухвали про забезпечення позову аналогічним способом по справі № 40/288-А, предметом спору в якій також є право на об’єкт незавершеного будівництва “Два 60-квартирні житлові будинки”, розташований за адресою: Київська обл., м. Обухів, мікрорайон Петровський, - між Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Славутич-К” та Приватним підприємством „Либідь-Сервіс”.

При цьому ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2006р. (тобто до прийняття ухвали, яка є предметом розгляду судом апеляційної інстанції по справі № 39/240) у справі № 40/288-А за позовом Приватного підприємства “Либідь-сервіс” до Обухівського бюро технічної інвентаризації про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії з метою забезпечення позову Обухівському бюро технічної інвентаризації, Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Київської області та іншим особам заборонено присвоювати поштові адреси та видавати свідоцтва про право власності на спірне майно або на його окремі приміщення чи квартири; здійснювати державну реєстрацію права власності на ці житлові будинки або на їх окремі приміщення чи квартири; здійснювати будь-яким способом, включаючи, але не обмежуючись укладенням інвестиційних договорів, попередніх договорів, договорів про участь у фонді фінансування будівництва або передачу в заставу (іпотеку) цих будинків або їх окремих приміщень і квартир.

Таким чином заборона вчиняти дії щодо реєстрації та відчуження спірного об’єкту на день прийняття спірної ухвали діяла (і продовжує діяти по теперішній час), а отже підстави вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим  виконання рішення господарського суду, у господарського суду першої інстанції на день прийняття спірної ухвали по справі № 39/240 були відсутні.

Що стосується накладення арешту на спірне майно, то такий спосіб суд апеляційної інстанції вважає зайвим, оскільки заборона на вчинення конкретних дій, яка встановлена  по спорах між сторонами, є достатньо об’ємною, включає в себе практично всі дії, які можуть бути застосовані щодо спірного об’єкту.

Місцевий господарський суд, постановляючи спірну ухвалу, на вказані вище обставини уваги не звернув, а тому дійшов хибного висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.


Керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-


ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.09.2006р. у справі № 39/240 скасувати.

В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Славутич-К” від (вх. № 06-37/20196 від 31.08.2006р.) про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

 Головуючий суддя                                                                      Розваляєва  Т.С.


 Судді                                                                                          Бившева  Л.І.


                                                                                          Брайко  А.І.



24.11.06 (відправлено)

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація