КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07.11.2006                                                                                           № 13/93

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Брайка  А.І.

 суддів:                                          Бившевої  Л.І.

                                        Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              Даценко В.М.

 За участю представників:

 від позивача – Голінка В. С., Вароді М. Й.,

від відповідача – Гомон Г. Р.,

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українська державна корпорація "Укрмонтажспецбуд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 15.11.2005

 у справі № 13/93 (Євдокимов О.В.)

 за позовом                               Закарпатський обласний центр зайнятості

 до                                                   Українська державна корпорація "Укрмонтажспецбуд"

             

                       

 про                                                  стягення 642157 грн.

 після оголошеної на підставі ст. 77 ГПК України перерви в судовому засіданні 26.09.2006р. до 11 год. 30 хв. 07.11.2006р.,

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2005р. у справі № 13/93 позов Закарпатського обласного центру зайнятості до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт “Укрмонтажспецбуд” задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 87 736 грн. 00 коп. основного боргу та 31 383 грн. 46 коп. пені; провадження у справі в частині стягнення з відповідача 496 043 грн. 00 коп. основного боргу припинено.

Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив спірне рішення скасувати в частині стягнення пені та відмовити позивачу в задоволенні позову про стягнення пені. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом порушено норми матеріального та процесуального права; неповно з’ясовано фактичні обставини справи; підстави для стягнення з відповідача пені відсутні, оскільки в порушення п. п. 3.1., 4.1., 5.1., 5.3. договору № 3К3-ГП від 16.01.2004р.  позивач не надав відповідачу дозвільну та проектно-кошторисну документацію, що призвело до зриву намічених термінів виконання робіт; сума невиконаних робіт на день слухання справи становила 87 736 грн. 00 коп., а отже відповідно до п. 5.2. договору № 3К3-ГП від 16.01.2004р. сума пені не могла перевищувати 8 773 грн. 60 коп.

В запереченні на апеляційну скаргу позивач зазначив, що в порушення ч. 1 ст. 93 ГПК України відповідач пропустив строк на подачу апеляційної скарги, а тому вказана скарга підлягає поверненню скаржнику. Крім того, в письмових поясненнях по справі позивач зазначив, що нарахування пені за користування чужими коштами в розмірі 31 269 грн. 26 коп., а також за невиконання договірних зобов’язань в сумі 31 383 грн. 46 коп. здійснено у відповідності до вимог п. 6 ст. 231 ГК України.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 16.01.2004р. між Закарпатським обласним центром зайнятості (замовник) і Українською державною корпорацією “Укрмонтажспецбуд” (генпідрядник) укладено договір № ЗК3-ГП, відповідно до п. п. 1.2., 2.1., 2.3., 2.5., 3.2.,  5.2., 12.1.  якого замовник доручає, а генпідрядник бере на себе зобов’язання по виконанню робіт по будівництву закладу соціального призначення – центру зайнятості у Закарпатській області, а саме: в м. Дубівськ; вартість робіт визначається додатком № 1 (протокол узгодження договірної ціни) до даного договору, який є його невід’ємною частиною і розрахований відповідно до кошторису; розрахунки за даним договором здійснюються згідно із календарними планами із зазначенням станів виконання робіт, що є невід’ємною частиною договору: - при виконанні видів робіт, етап завершення яких становить один місяць, замовник сплачує генпідряднику 100% вартості таких робіт на умовах авансу; - при виконанні видів робіт, етап завершення яких до 3-х місяців (згідно із будівельними нормами), замовник сплачує генпідряднику аванс в розмірі 30% вартості таких робіт; остаточний розрахунок по завершенні етапів робіт виконується на підставі актів виконаних підрядних робіт; замовник забезпечує безперервне фінансування будівництва об’єкта відповідно до графіку фінансування (додаток № 2); термін початку та закінчення робіт по об’єкту визначається відповідно до календарного графіку проведення робіт (додаток № 3), що є невід’ємною частиною цього договору; за невиконання термінів по етапах робіт відповідно до додатків (календарні плани), затримку надання актів виконаних робіт по ф. КБ-2в та ф. КБ 3, нездачу об’єктів Державній комісії в передбачені договором терміни, генпідрядник сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, але не більше 10% від вартості невиконаних робіт; цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного його виконання сторонами.

Додатком № 1 до договору № 3К3-ГП від 16.01.2004р. затверджено протокол погодження договірної ціни, згідно із яким розмір договірної ціни на виконання робіт становить 1 500 000 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ – 250 000 грн. 00 коп.

Відповідно до додатку № 2 до договору № 3К3-ГП від 16.01.2004р., а також на підставі додаткової угоди № 1 до вказаного договору розмір договірної ціни становить 2 178 197 грн. 00 коп., в т. ч. ПДВ – 363 033 грн. 00 коп.

08.02.2005р. Закарпатський обласний центр зайнятості звернувся з позовом до Української державної корпорації “Укрмонтажспецбуд” про розірвання договору № 3К3-ГП від 16.01.2004р.; стягнення 583 779 грн.  00 коп. невикористаного авансу  та 58 378 грн. 00 коп.  пені. При цьому позивач зазначив, що на виконання умов договору № 3К3-ГП від 16.01.2004р. ним на рахунок відповідача перераховано 1 450 000 грн. 00 коп.; станом на 01.01.2005р. відповідач підрядні роботи за договором виконав лише на суму 866 221 грн. 00 коп.; отже дебіторська заборгованість відповідача становить 583 779 грн. 00 коп.; на підставі п. 5.2. спірного договору відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в розмірі 58 378 грн. 00 коп.; відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір № 3К3-ГП від 16.01.2004р. підлягає розірванню.

Позивач неодноразово уточнював розмір позовних вимог. В останній заяві про уточнення розміру позовних вимог (вих. № 2122-41 від  14.11.2005р., а. с. 78-80) позивач просив суд стягнути з відповідача  87 736 грн. 00 коп. основного боргу та 64 808 грн. 20 коп. пені за період з 27.12.2004р. по 15.11.2005р.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2005р. у справі № 13/93 позов Закарпатського обласного центру зайнятості до Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт “Укрмонтажспецбуд” задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 87 736 грн. 00 коп. основного боргу та 31 383 грн. 46 коп. пені; провадження у справі в частині стягнення з відповідач ва 496 043 грн. 00 коп. основного боргу припинено. Рішення суду мотивовано тим, що на виконання умов договору № 3К3-ГП від 16.01.2004р. позивач перерахував відповідачеві 1450000 грн. 00 коп. авансу на виконання замовлених робіт; станом на 01.01.2005р. відповідач виконав роботи по будівництву об’єкту на загальну суму 867 238 грн. 00 коп.; відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на день прийняття рішення по справі борг відповідача перед позивачем становить 87 736 грн. 00 коп.; провадження у справі в частині стягнення 496 043 грн. 00 коп. підлягає припиненню, оскільки позивач відмовився від вказаних позовних вимог і така відмова прийнята судом; позовні вимоги про стягнення 32 079 грн. 07 коп. пені за несвоєчасне повернення відповідачем авансового платежу не підлягають задоволенню, оскільки такий вид штрафних санкцій спірним договором не передбачений.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду – скасуванню частково в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Таким чином договір № 3К3-ГП від 16.01.2004р. за своєю юридичною природою є договором підряду.

На виконання умов договору у відповідності з графіком фінансування  робіт позивач перерахував на рахунок відповідача 1 450 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень № 698 від 05.04.2004р. на суму 100 000 грн. 00 коп., № 1385 від 22.06.2004р. на суму 300 000 грн. 00 коп., № 2027 від 21.08.2004р. на суму 200 000 грн.00 коп., № 2307 від 27.09.2004р. на суму 600 000 грн. 00 коп., № 2577 від 20.10.2004р. на суму 250 000 грн.

З наявних в матеріалах справи копій довідок про вартість виконаних підрядних робіт вбачається, що станом на день звернення позивача з позовом до суду відповідач виконав підрядні роботи на загальну суму 867 238 грн. 00 коп.

Грошові кошти в сумі 583 779 грн. 00 коп. на момент звернення з позовом до суду відповідачем позивачеві не повернуті, підрядні роботи в межах вказаної суми не виконані.

Пунктом 4.3. договору № 3К3-ГП від 16.01.2004р. передбачено, що генпідрядник завчасно і в письмовій формі інформує замовника про можливе затримання чи призупинення виконаних робіт по незалежним від нього обставинам; замовник зобов’язаний прийняти заходи по усуненню цих обставин.

Докази звернення відповідача до позивача з листом щодо можливої затримки у виконанні підрядник робіт в матеріалах справи не містяться.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов’язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

На підставі викладеного апеляційний господарський суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про повернення отриманого та

невикористаного відповідачем авансу в сумі 583 779 грн. 00 коп.

Разом з тим в заяві про уточнення позовних вимог (вих. № 2122-41 від 14.11.2005р.) позивач зменшив позовні вимоги про стягнення основного боргу і просив стягнути з відповідача 87 736 грн. 00 коп.

Вказана заява подана позивачем до винесення спірного рішення по справі і не суперечить положенням ст. 22 ГПК України. За вказаних обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача 87 736 грн. 00 коп. основної заборгованості.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач також просив господарський суд першої інстанції стягнути з відповідача 63 462 грн. 53 коп. пені за період з 27.12.2004р. по 15.11.2005р. за прострочення дебіторської заборгованості та невиконання (не освоєння) відповідно до календарного плану.

Проте вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно із п. 5.2. договору № 3К3-ГП від 16.01.2004р. за невиконання термінів по етапах робіт відповідно до додатків (календарні плани), затримку надання актів виконаних робіт по ф. КБ-2в та ф. КБ 3, нездачу об’єктів Державній комісії в передбачені договором терміни, генпідрядник сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, але не більше 10% від вартості невиконаних робіт.

Отже, укладаючи договір № 3К3-ГП від 16.01.2004р., сторони чітко обумовили, що відповідальність  генпідрядника (тобто відповідача) у вигляді сплати пені наступає лише у випадку: 1) невиконання підрядних робіт в строк, 2) затримки надання актів виконаних робіт, 3)  нездачу об’єктів державні комісії. Таким чином ані п. 5.2., ані будь-яким іншим пунктом спірного договору не передбачено обов’язку відповідача сплатити пеню за прострочення дебіторської заборгованості та неповернення сплаченого авансу, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені.

Місцевий господарський суд, постановляючи спірне рішення по справі, на вказані вище обставини справи уваги не звернув, а тому дійшов хибного висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог про стягнення пені.

Не можна також погодитись і рішенням суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі на суму основного боргу в розмірі 496 043 грн. 00 коп. на підставі п. п. 1-1, 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Так в своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що, оскільки відповідач в судовому засіданні відмовився від стягнення основної заборгованості в розмірі 496 043 грн. 00 коп., і відмова прийнята судом, тому відповідно до п. п. 1-1, 4 ст. 80 ГПК України провадження по справі підлягає припиненню в частині стягнення вищеназваної суми у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Господарським процесуальним кодексом України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо позивач відмовився від позову, і відмову прийнято господарським судом (п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З наведеного вбачається, що зокрема підставою для припинення провадження у справі є відмова позивача від позову, а не зменшення розміру позовних вимог або уточнення останніх.

Разом з тим в матеріалах справи відсутня заява позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення 496 043 грн. 00 коп. основного боргу. Навпаки, з наданих позивачем місцевому господарському суду заяв вбачається, що позивач лише уточнив свої вимоги, зменшивши розмір основної заборгованості, яка, на його думку, і підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Припинення провадження у справі на підставі вказаної норми ГПК України можливе у випадку врегулювання спору самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Однак в матеріалах справи відсутні, а сторонами не подавалось жодного доказу (акт приймання-передачі виконаних робіт, довідка про вартість виконаних робіт, тощо) того, що після звернення позивача з позовом до суду відповідач виконав підрядні роботи на суму 496 043 грн. 00 коп.

За вказаних обставин припинення провадження у справі, ані на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ані на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80  ГПК України не є можливим.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

 

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2005р. у справі № 13/93 скасувати частково.

Прийняти нове рішення.

Стягнути з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт “Укрмонтажспецбуд” (ідентифікаційний код 00012256; 01601 м. Київ, вул. Прорізна, 15) на користь Закарпатського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код 02771546; 88000, м. Ужгород, вул. Бородіна, 14)  87 736 грн. 00 коп.

В частині стягнення пені відмовити повністю.

Стягнути з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт “Укрмонтажспецбуд” (ідентифікаційний код 00012256; 01601 м. Київ, вул. Прорізна, 15) в доход Державного бюджету України 877 грн. 36 коп. державного мита за подання позову.

Стягнути з Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт “Укрмонтажспецбуд” (ідентифікаційний код 00012256; 01601 м. Київ, вул. Прорізна, 15) на користь Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” (ідентифікаційний код 30045370; 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5) 118 грн. 00 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Стягнути з Закарпатського обласного центру зайнятості (ідентифікаційний код 02771546; 88000 м. Ужгород, вул. Бородіна, 14) на користь Української державної корпорації по виконанню монтажних і спеціальних будівельних робіт “Укрмонтажспецбуд” (ідентифікаційний код 00012256; 01601 м. Київ, вул. Прорізна, 15) 156 грн. 92 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

Накази на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Брайко  А.І.

 Судді                                                                                          Бившева  Л.І.

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

15.11.06 (відправлено)