КОПІЯ
Справа № 11-782, 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Демчук П.В.
Категорія ст.121 ч.2 КК України Доповідач Курдзіль В.Й.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Курдзіля В.Й.,
суддів Ващенка С.Є., Задворного О.Л.,
з участю прокурора Войтюка М.П.,
захисника ОСОБА_1,
потерпілої ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 та захисника ОСОБА_1 на вирок Ізяславського районного суду від 02 серпня 2011 року,-
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку с. Заваденці Ізяславського району Хмельницької області (зареєстрована в АДРЕСА_1), громадянку України, українку, з середньою освітою, не працюючу, раніше не судиму,-
засуджено за ст. 121 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 5787 грн. 84 коп. матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди.
За вироком місцевого суду ОСОБА_3 засуджено за скоєння злочину за наступних обставин.
Вдень 05 березня 2010 р. в АДРЕСА_1 ОСОБА_3 разом із своїм чоловіком ОСОБА_4, а також їх спільними знайомими ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вживали алкогольні напої. Увечері, залишившись в будинку одні із своїм малолітнім сином, підсудна із чоловіком лягли спати. Близько 23 год. ОСОБА_3 виявила, що її чоловік через надміру вжиту горілку наблював у ліжку. На ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, ОСОБА_3, за руку стягнула його на підлогу. В подальшому ОСОБА_3 нанесла чоловіку удар кулаком правої руки у ліву частину тулуба з-заду, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні в момент спричинення, що призвели до смерті.
В своїй спільній апеляції захисник ОСОБА_1 та засуджена ОСОБА_3 просять вирок суду скасувати, а справу провадженням закрити за відсутності у діях останньої складу злочину. При цьому, вказують, що тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли виникнути при його падінні з висоти власного зросту на бильце дивана або інший виступаючий предмет як домашньої обстановки так і на дворі.
Не дана оцінка форми вини засудженої ОСОБА_3 яка послідовно стверджувала про необережну форму вини у її діях, зокрема те, що вона лише один раз штовхнула ОСОБА_4 в ліву частину тулуба після чого він пішов на двір
Вислухавши доповідача, пояснення засудженої та її захисника на підтримання, прокурора та потерпілої на заперечення проти апеляції, перевіривши матеріали справи та наведені доводи, колегія суддів вважає апеляцію такою, що не підлягає до задоволення.
Висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_3 у заподіянні умисно тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_4, що спричинило його смерть, при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах.
В судовому засіданні підсудна ОСОБА_3 винною себе визнала частково і заявила, що не бажала заподіяти смерть своєму чоловікові, потерпілому ОСОБА_4 При цьому пояснила, що 5 березня 2011 року, вдень, вона разом із чоловіком та знайомими ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вживали алкогольні напої у своєму будинку. ОСОБА_5 від них пішов близько 13 год., пізніше ОСОБА_7, а ОСОБА_6 залишився спати, так як не міг триматися на ногах. Проспавшись, увечері ОСОБА_6 також пішов додому, а вони з чоловіком та дитиною, 3- річним сином, лягли спати на ліжко, при цьому вона знаходилася біля грубки, син посередині, а чоловік –скраю.
Близько 23 години ОСОБА_4 став блювати у ліжку. Розсердившись на чоловіка, вона піднялась з ліжка, за руку стягнула його на підлогу, потім штовхнула в лівий бік, хотіла, щоб чоловік став і вийшов надвір. Потім вони разом із чоловіком вийшли на подвір’я, покурили. Коли заплакала дитина, то чоловік сказав їй, щоб вона йшла до дитини. Вона з дитиною заснула, через деякий час прокинулась і виявила, що чоловік лежав у сусідній кімнаті на підлозі вже мертвий. Після цього викликала швидку допомогу..
Вважає, що він міг отримати зазначені тілесні ушкодження і під час падіння та удару об сторонній предмет або підлогу.
Підсудна знала про незадовільний стан здоров’я свого чоловіка, а саме, те, що він ВІЛ- інфікований, має захворювання внутрішніх органів.
Під час досудового слідства ОСОБА_3 в своїх поясненнях у якості підозрюваної (т.1, а.с. 31-32), під час відтворення обстановки та обставин події (т.1, а.с.36-40, 76-81), обвинуваченої (т.1, а.с. 71-73);послідовно і відверто визнавала, що дійсно, після того як стягнула потерпілого з ліжка, обурившись його поведінкою, вдарила його кулаком правої руки у лівий бік.
Приблизно через годину виявила його мертвим у іншій кімнаті біля дивану.
Не зважаючи на часткове визнання, в судовому засіданні вина ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого злочину в повному обсязі знайшла своє підтвердження.
Так, з показань потерпілої ОСОБА_2, вбачається, що вона приїхала до будинку брата вдень 06 березня 2010 року, де і виявила його мертвим. Разом із чоловіком відвозила брата на експертизу, потім організувала похорон та поминки. Дружини померлого на похороні не було, племінника забрала до себе додому і після позбавлення підсудної батьківських прав є його опікуном.
В своїх поясненнях під час апеляційного розгляду, потерпіла заявила, що її брат, потерпілий ОСОБА_4 не міг отримати смертельне тілесне ушкодження вдарившись об бильце дивана, оскільки це фізично не можливо. На момент виявлення трупа одна бокова сторона дивана з бильцями примикала впритул до грубки, а на протилежній лежала велика подушка.
3а даними згаданого протоколу огляду місця події (а.с. 5) в будинку АДРЕСА_2, у спальній кімнаті біля дивану з правої сторони на підлозі виявлений труп ОСОБА_4, який знаходився на підлозі і був спертий головою на диван. У місці, де знаходився труп, відсутні будь-які сторонні тверді предмети, на які потерпілий міг впасти та отримати ушкодження селезінки.
За даними згаданого протоколу відтворення обставин та обстановки події (а.с.36-40), підсудна на місці показала як саме нанесла удар кулаком по тулубу ОСОБА_4, що відповідає локалізації тілесних ушкоджень на його тілі. Під час відтворення ОСОБА_3 не вказувала, що на підлозі, поблизу дивану, або ліжка де вони спали знаходилися будь-які тверді предмети із виступаючою поверхнею.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_8 підтвердили, що вони спільно із підсудною та її чоловіком 05 березня 2010 року у них вдома вживали алкогольні напої, при цьому будь-яких конфліктних ситуацій між ними не виникало.
За висновком додаткової судово-медичної експертизи № 22 від 26.05.2010 року (а.с. 60-62), встановлено, що у потерпілого ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливів поперекової ділянки зліва та розриву селезінки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають в прямому причинному зв'язку з настанням смерті; враховуючи значне збільшення селезінки (спленомегалія) для її пошкодження достатньо було невеликої фізичної сили; характер та локалізація розриву селезінки у ОСОБА_4 виключає можливість його утворення при падінні з висоти власного зросту; після отримання тілесного ушкодження у вигляді розриву селезінки до настання смерті пройшов незначний період часу не більше як 1-3 години.
Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 33 від 07.06.2011 року на тілі трупа ОСОБА_4 виявлені зовнішні тілесні ушкодження у вигляді двох крововиливів в ділянці лівої реберної дуги по лопатковій лінії і в верхньо - зовнішньому квадранті лівої сідниці розміром відповідно 3x1,5 см і 3x2,5 см. При внутрішньому дослідженні трупа встановлено тілесне ушкодження - лінійний через капсулярний розрив 6,5х 5,5 см на задній поверхні селезінки, розташований поперечно довжнику селезінки, кров у черевній порожнині біля 3 літрів. Перераховані тілесні ушкодження спричинені тупим твердим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею незадовго до настання смерті. Розрив селезінки, який супроводжувався масивною кровотечею у черевну порожнину, крововилив в ділянці лівої реберної дуги по лопатковій лінії, як точка прикладення сили були загрозливими для життя в момент спричинення, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Розрив селезінки утворився від твердого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, яким міг бути і кулак, і нога. Не виключається спричинення розриву селезінки при падінні з висоти власного зросту чи з висоти дивану при умові, що при падінні приземлення лівою нижньою половиною спини було не на широку площину тупого предмету типу підлога, стіна, а на виступаючий предмет з обмеженою поверхнею.
Всім доказам суду дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_3 за ч.2 ст. 121 КК України.
Що ж стосується доводів апеляції про недоведеність вини засудженої та можливість отримання тяжких тілесних ушкоджень потерпілим за інших обставин, зокрема, при падінні з висоти власного зросту, то колегія суддів вважає їх безпідставними і спростованими наведеними доказами.
Так, сама ОСОБА_3 по суті не заперечувала, що розізлилася на потерпілого, скинула його з ліжка на підлогу та вдарила рукою в лівий бік. При цьому такі показання обвинувачена давала вільно, без будь –якого примусу і вони відзначаються стабільністю і послідовністю.
Ці показання і обставини об’єктивно підтверджені даними протоколів: огляду місця події, відтворення обстановки події, з її участю, висновками судово –медичних експертиз потерпілого, де встановлено відповідна локалізація, характер, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, причина його смерті.
Так, зокрема, з показань засудженої вбачається, що після того як вона вдарила потерпілого, вони вийшли на подвір’я, покурили і знову зайшли в будинок.
Вона з дитиною заснула на деякий час на ліжку, а потерпілий зайшов у іншу кімнату, де згодом, приблизно в межах години, біля дивана і був виявлений нею мертвим.
Згідно висновків комісійної судово - медичної експертизи № 33 від 7 червня 2011 року причиною смерті ОСОБА_4 є масивна крововтрата внаслідок травматичного розриву селезінки. В його черевній порожнині при розтині виявлено приблизно 3 л крові.
При цьому при такому тілесному ушкодженні смерть могла настати в межах 1-3 годин..
Таким чином, наведене свідчить про те, що після нанесення удару ОСОБА_3 в ділянку селезінки, потерпілий ОСОБА_4 ще в межах згаданого часу ходив, розмовляв, а незабаром помер внаслідок масивної крововтрати.
При цьому суд прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість травмування потерпілого за інших обставин, оскільки дані про отримання ним тілесних ушкоджень внаслідок падіння і удару до предметів з обмеженою поверхнею або до підлоги з превалюючою поверхнею.
Покарання засудженій призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням всіх обставин справи, даних, які її характеризують і колегія суддів вважає його справедливим.
Обґрунтовано вирішено і цивільний позов у справі.
Підстав для зміни чи скасування вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Ізяславського районного суду від 02 серпня 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію засудженої та її захисника ОСОБА_1 –без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.Й.Курдзіль