КОПІЯ
Справа № 11 –711/ 2011 року Головуючий в 1-й інстанції Лисюк А.І.
Категорія: ст. 185 ч.3 КК України Доповідач Курдзіль В.Й.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого Курдзіля В.Й.,
суддів: Бондар В.В., Кобріна І.Г.,
з участю прокурора Павлишина В.І.,
захисника ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_2 на вирок Кам’янець – Подільського міськрайонного суду від 19 липня 2011 року,-
встановила:
Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, українку, громадянку України, уродженку та мешканку АДРЕСА_2 з не закінченою вищою освітою, не одружену, не працюючу, раніше не судиму,-
засуджено за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України засуджену звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік, і покладено на неї обов’язок повідомляти органи кримінально –виконавчої інспекції про зміну місця проживання.
Засуджена перебуває на підписці про невиїзд.
Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 31428 грн. матеріальної та 10000 грн. моральної шкоди.
Майно підсудної ОСОБА_3 в сумі 10 230 грн., на яке накладено арешт: системний блок ZIP; монітор LG; динамік до комп'ютера; стіл комп'ютерний; музичний центр Томпсон; дерев'яний стілець; триляж; тумбочка –постановлено звернути на користь ОСОБА_4 в рахунок погашення заподіяних збитків та цивільних позовів.
Вироком місцевого суду ОСОБА_3 засуджено за те, що вона 03 березня 2010 року біля 11 години по АДРЕСА_3 в приміщенні квартири № 2, в якій тимчасово проживала, скориставшись відсутністю власниці квартири ОСОБА_2, проникла до житлової кімнати останньої, звідки таємно викрала з шафи для одягу гаманець бузкового кольору в якому знаходились: частина золотого ланцюжка довжиною 70 см. вагою 20 гр. вартістю 20 000 гривень, золотий ланцюжок, вагою 8 гр. довжиною 60 см., з кулоном у вигляді крапельки вагою 4 гр., загальною вартістю 4 000 гривень, обручка золота - класична вагою 6,3 гр. вартістю 1 900 гривень, золота каблучка з каменем „Янтарь", вагою 8 гр. загальною вартістю 2 400 гривень, 1 пара золотих кульчиків у вигляді кільця загальною вагою 3 гр. вартістю 900 гривень, срібна каблучка вагою 8 гр. вартістю 228 гривень, два срібні стаканчика на загальну суму 2 000 гривень, а всього майна на загальну суму 31428 грн.
Потерпіла ОСОБА_2, як вбачається зі змісту її апеляції та доповнень до неї, просить вирок суду скасувати в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди, а також в зв’язку з м’якістю призначеного покарання. Зокрема, зазначає, що судом невірно у вироку зазначено вартість та вагу одного старовинного ланцюжка, вага якого складає 50 г, а не 20 г, тому просить стягнути з ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 61428 грн.
Зазначає, що судом безпідставно враховано пом’якшуючі вину засудженої обставини, оскільки остання не розкаялась, характеризується негативно –двічі виключалась з інституту, зловживає спиртними напоями, злочин вчинила відносно особи похилого віку, завдану шкоду не відшкодовано, а тому вважає, що судом безпідставно застосовано до неї ст. 75 КК України.
Стверджує, що вона зазнала великих моральних страждань, а тому просить збільшити розмір відшкодування моральної шкоди.
В своїх запереченнях на апеляцію помічник прокурора м. Кам’янця –Подільського просить апеляцію потерпілої залишити без задоволення, а вирок суду без змін, як обґрунтований та законний.
Засуджена ОСОБА_3 вирок суду не оскаржила.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, засуджену ОСОБА_3 та її захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів знаходить, що апеляція не підлягає до задоволення.
Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_3 у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_2, поєднаної з проникненням у житло, при наведених у вироку обставинах ґрунтується на зібраних у справі та досліджених в судовому засіданні доказах.
Сама підсудна ОСОБА_3 свою вину визнала повністю і показала, що дійсно в ОСОБА_4 знімала житло АДРЕСА_1. Крім неї на квартирі проживали ще ОСОБА_5 та ОСОБА_6 З ОСОБА_4 в неї постійно виникали сварки, тому вона з ОСОБА_5 не повідомляючи потерпілу знайшли іншу квартиру. Коли вони повернулися за постільною білизною ОСОБА_5 пішла в туалет, а ОСОБА_4 вийшла на вулицю. Скориставшись їх відсутністю вона зайшла до кімнати де з шафи дістала гаманець бузкового кольору звідки дістала два золотих ланцюжка, один з яких був з кулоном в вигляді якогось листочка, а інший був масивніший та зв'язаний ниткою, також вона взяла дві обручки: обручку золоту та каблучку з каменем жовтого кольору, два стаканчики та срібні сережки. Дані золоті ювелірні вироби вона заховала в кишеню, а гаманець залишила на тому самому місці в шафі. Більше вона нічого не викрадала.
4 або 5 березня 2010 року золотий ланцюжок, який був зв'язаний ниткою вона продала невідомому чоловіку за 300 доларів США. золотий ланцюжок з кулоном продала невідомому чоловіку за 200 гривень, дві обручки здала двом дівчатам за 300 гривень, а срібні стаканчики та сережки викинула.
Згодна відшкодувати потерпілій 30 000 грн. матеріальної шкоди та 10 000 грн. моральної шкоди, але ОСОБА_4 відмовляється їх отримати.
Потерпіла ОСОБА_4 в суді І інстанції підтвердила, що у неї викрадено зазначені речі, підтримує свій цивільний позов про стягнення з підсудної ОСОБА_3 61 428 грн. матеріальної шкоди та 50 000 грн. моральної шкоди, оскільки вважає, що саме на суму 61 428 грн. їй завдано матеріальної шкоди викраденням ювелірних виробів.
Проте, потерпіла стверджувала, що вага золотого ланцюжка довжиною 70 см була не 20 г, а 50 г, відтак і вартість його більша на 30000 грн.
Факт скоєння даної крадіжки підтверджено також: даними протоколів: огляду житлової кімнати ОСОБА_2 з якої викрадено належні останній ювелірні вироби (т.1, а.с. 23-24); явки з повиною ОСОБА_3, у якій вона зізналася, що саме вона вчинила даний злочин (т.1, а.с.12), відтворення обстановки та обставин події, під час якого ОСОБА_3 розповіла за яких обставин вчиняла крадіжку ювелірних виробів (т.1, а.с. 67-69); пред’явлення особи для впізнання під час якої свідки вказали на особу ОСОБА_3 як на особу, яка продала їм золоті вироби( т.1, а.с. 114-115, 116-117).
Всім доказам суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ч.3 ст. 185 КК України.
Покарання засудженій призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винної та обставин, що пом’якшують його.
При цьому суд першої інстанції правильно визнав, що засуджена є особою молодого віку, сприяла розкриттю злочину, щиро розкаялась у скоєному, позитивно характеризуються, раніше не судима, намагалась частково відшкодувати потерпілій завдану шкоду.
Фактично судом враховано і те, що злочин був скоєний щодо жінки похилого віку.
Що ж стосується доводів апеляції про те, що вага ланцюжка довжиною 70 см. становила не 20 г, а 50 г судом обґрунтувано визнано безпідставними, оскільки сама потерпіла підтвердила, при допиті 3 квітня 2010 року ( т.1, а.с.29-30), що частину даного ланцюжка її мати продала у 1950 році, через брак грошових коштів.
З цього ланцюжка залишилася частина вагою 20 г.
За таких обставин суд обґрунтовано застосував до ОСОБА_3 ст. 75 КК України.
Тому апеляційний суд не може погодитись з твердженням потерпілої про призначення засудженій явно несправедливого покарання внаслідок його м’якості.
Питання про відшкодування моральної шкоди вирішено у відповідності з вимогами цивільного закону, а тому підстав для збільшення розміру стягнення не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Вирок Кам’янець –Подільського міськрайонного суду від 19 липня 2011 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляцію потерпілої ОСОБА_2 –без задоволення.
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Хмельницької області В.Й.Курдзіль