Судове рішення #19262279

Справа №  22ц-3723/11  

Копія



АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

07 грудня 2011 року                                                                                        м. Хмельницький


Колегія  суддів  судової палати у цивільних справах

                                              Апеляційного суду Хмельницької області

          в складі : головуючого –судді Харчука В.М.

   суддів:  Переверзєвої Н.І., Кізюн О.Ю.

   при секретарі: Лапко Ю.В.

                                 з участю: сторін, представника апелянта

                             

розглянула    у    відкритому    судовому    засіданні   справу   № 22 ц- 3723 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полонського районного суду від 02 листопада    2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третіх осіб на стороні позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на жиле приміщення, поділ майна подружжя.

            Заслухавши доповідача,  пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

                                                          в с т а н о в и л а:            

                    

В червні 2011 року позивачка звернулась до суду і після уточнення позовних вимог просила збільшити її частку у спільно нажитому в шлюбі із ОСОБА_2 майні до 75 відсотків; припинити його право власності на квартиру АДРЕСА_1 і скасувати запис про це в реєстрі права власності на нерухоме майно; визнати за нею право власності на спірну квартиру з відшкодуванням на користь відповідача 25% її вартості ; покласти на сторони в солідарному порядку виконання боргових зобов”язань по розписці від 16 жовтня 2009 року; передати у власність відповідача діагностичний центр „Оберон”, продукцію доктор „Нонна”, два принтери, системний блок, монітор, ноутбук, а всього майна на суму 69200 грн. та стягнути із нього грошову компенсацію 75% вартості цього майна, що складає 51900 грн., а також понесені нею судові витрати.

Рішенням Полонського районного суду від 02 листопада 2011 року позов задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності в рівних частках на квартиру АДРЕСА_2.

Виділено у власність:  ОСОБА_2 діагностичний центр „Оберон”, вартістю 12000 грн., принтер Канон МР 270, вартістю 400 грн., ноутбук, вартістю 1500 грн., а всього майна на суму 13900 грн.;

ОСОБА_1 принтер „Ерсон”, вартістю 100 грн., системний блок, вартістю 900 грн., монітор, вартістю 400 грн., а всього майна на суму 1400 грн.

_______________________________________________________________________________

Головуючий у першій інстанції –Горщар А.Г.                   Справа № 22ц- 3723

Доповідач –Переверзєва Н.І.                                                Категорія № 46


Постановлено стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6250 грн. грошової компенсації , 686 грн. витрат по сплаті судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 7056 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про стягнення судових витрат із ОСОБА_2 на користь держави.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 означене рішення вважає незаконним, просить його скасувати, посилаючись на невірну оцінку обставин справи і незастосування закону, що регулює спірні правовідносини. Поза увагою суду залишилось те, що обидві сторони визнали наявність у відповідача продукції доктор „Нонна”, придбаної за спільні кошти подружжя  на суму 12000 грн., однак суд не включив її в розподіл, безпідставно мотивуючи тим, що половину її забрала позивачка. На думку апелянта, у суду не було законних підстав для відмови у задоволенні її вимог про збільшення частки у майні подружжя до 75%, оскільки вона довела, що відповідач не дбав про матеріальне становище сім”ї, приховав спільно нажите майно у вигляді продукції доктор „Нонна”, не надавав коштів для погашення позики на квартиру, ухилявся від надання матеріальної допомоги на утримання дітей, в зв”язку з чим вона змушена була стягувати аліменти через суд і то в розмірі, що не забезпечує мінімальний прожитковий мінімум. Безпідставно суд відмовив у задоволенні її позову в частині стягнення боргових зобов”язань, які існують за придбання квартири.

          Апеляційна скарга підлягає відхиленню   з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

          Судом встановлено, що сторони із 27 жовтня 2011 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають двох неповнолітніх дітей 2002 та 2003 років народження. Крім того, ОСОБА_2 усиновив сина позивачки від першого шлюбу ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу, а саме 12 грудня 2005 року, подружжя на ім”я ОСОБА_2 придбали трикімнатну квартиру за АДРЕСА_1, вартість якої на час вирішення спору становить 153738 грн. Крім того, як визнали обидві сторони вони придбали рухоме майно: діагностичний центр „Оберон”, вартістю 12000 грн.; принтер Канон МР 270, вартістю 400 грн.; ноутбук, вартістю 1500 грн.; принтер „Ерсон”, вартістю 100 грн.; системний блок, вартістю 900 грн.; монітор, вартістю 400 грн., щодо якого не дійшли згоди про його поділ. Позивачка до складу такого майна включила і продукцію доктор „Нонна” на суму 12000 грн., однак допустимих доказів про те, що її привласнив відповідач суду не подала, а останній стверджував, що ці харчові добавки були розподілені між ними порівну.  

          Давши належну оцінку цим обставинам, іншим наявним у справі доказам, врахувавши професійні заняття кожного з подружжя, виходячи із вимог ст.ст. 70,71 Сімейного кодексу України, суд прийшов до обгрунтованого висновку про рівність їх часток у спільній сумісній власності, відсутність підстав для збільшення частки майна на користь позивачки і вірно розподілив його між сторонами. При цьому, через відсутність можливості поділу квартири у натурі відповідно до ідеальних часток, правильно відмовив у задоволенні цієї частини позовних вимог. Суд також  вірно вирішив спір в частині відмови у задоволенні позову про покладення на сторони обов”язку солідарного погашення боргових зобов”язань по розписці від 16 жовтня 2009 року, оскільки з такими вимогами до суду вправі звертатись лише позикодавець і така можливість ним не втрачена.

Доводи апеляційної скарги містять посилання на обставини, які з достатньою повнотою досліджені і оцінені судом першої інстанції, скарга  не має обґрунтувань з посиланням на докази, які б спростовували висновки суду. Тому, апеляційний суд не знаходить підстав для скасування рішення, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини.






Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

          Рішення Полонського районного суду від 02 листопада 2011 року залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

          Головуючий:  підпис                                                Судді: підписи

З оригіналом згідно. Суддя:                                                 Н.Переверзєва



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація