РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом               Державного територіально-галузевого об»єднання «Південно-Західна залізниця»

До                                   Приватного підприємства «ВТБ Лізинг Україна»

Про                           стягнення 514931,51 грн.

                                                                                                  Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

від позивача:       Онищенко О.Ф. –довіреність № 1055-НЮ від 28.03.2008 р.

від відповідача:  не з»явились

                                         Обставини  справи:

             Державне територіально-галузеве об»єднання «Південно-Західна залізниця»звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Приватного підприємства «ВТБ Лізинг Україна»447123,29 грн. пені та 67808,22 грн. річних на підставі Договору фінансового лізингу № 239-ФЛ-ПЗ/Л-072305/НЮ від 25.09.2007 р.

             Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2008  р. порушено провадження у справі № 9/40 та призначено її до розгляду на 02.04.2008 р.

             Позивач в судовому засіданні подав лист № 08-12-ЛЮ від 01.04.2008 р., відповідно до якого підтвердив, що у провадженні господарських судів України або інших органів, які в межах своєї компетенції вирішують спір немає справи зі спору між ДТГО «Південно-Західна залізниця»та ВТБ Лізинг Україна по виконанню договірних зобов»язань за договором № 239-ФЛ-ПЗ/Л-072305/НЮ від 25.09.2007 р. на поставку вагономийного обладнання та немає рішення вказаних органів з такого спору.

           Позивач в судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.

           Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов з підтверджуючими документами відповідно до ухвали суду від 14.03.2008 р. не подав та не надіслав, про причини неявки в судове засідання суд не сповістив.

           Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

 Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                                       ВСТАНОВИВ:

            Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

     Поштове відправлення з ухвалою суду від 14.03.2008 р. відповідачем отримане 21.03.2008 р., про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 05300308 (знаходиться в матеріалах справи).

    Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні від останнього до суду не надходило.

          За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

             25 вересня 2007 р. між Державним територіально-галузевим об»єднанням «Південно-Західна залізниця»(позивач), визначеним як Лізингоодержувач, та Приватним підприємством «ВТБ Лізинг Україна»(відповідач), визначеним як Лізингодавець, був укладений Договір фінансового лізингу № 239-ФЛ-ПЗ/Л-072305/НЮ (надалі за текстом «Договір»).

           Пунктами 1.1 - 1.12 Договору визначаються поняття, що застосовуються в Договорі, зокрема:

          Предмет лізингу –обладнання для вагономийного комплексу моделі LFT-W/L03973-600, потужністю 600 вагонів на добу, виробництва фірми «Ceccato S.p.A»(Італія) згідно Додатків №№1, 4, передається Лізингодавцем в строкове платне володіння, користування з правом викупу (далі – «Лізинг») Лізингоодержувачу на умовах Договору (п. 1.1);

          Договір купівлі –продажу Предмета лізингу –це договір між Продавцем та Лізингодавцем на придбання у власність Предмета лізингу та зобов»язанням Виробника нести відповідальність за якість, комплектність та гарантійні терміни експлуатації перед Лізингоодержувачем (п. 1.2);

          Продавець - підприємство, яке відповідно до договору купівлі-продажу передає у власність Лізингодавцю Предмет лізингу (п. 1.3).

          Згідно п. 2.1 Договору Лізингодавець (відповідач) набуває у власність у Продавця Предмет лізингу, визначений Лізингоодержувачем (позивачем), технічні параметри, гарантія якості, необхідний склад документації яких задовольняють потреби Лізингоодержувача, і передає їх Лізингоодержувачу за плату в тимчасове володіння і користування на умовах, передбачених цим Договором.

           Пунктом 3.2 Договору визначена загальна вартість Предмета лізингу у сумі 15000000,00 грн.

           Відповідно до п. 3.3 Договору, Лізингоодержувач (позивач) протягом 5 робочих днів з дати підписання Договору здійснює авансовий платіж в розмірі 20% вартості Предмета лізингу в сумі 3000000,00 грн. (з ПДВ), який зараховується в погашення вартості Предмета лізингу (п. 3.3.1 Договору).

           На твердження позивача, ним на виконання вищезазначеного п. 3.1 Договору платіжним дорученням № 510 від 28.09.2007 р. було здійснено авансовий платіж у розмірі 3000000,00 грн. (20% вартості Предмета лізингу).

           Згідно п. 5.1 Договору, протягом 20 календарних днів з моменту сплати Лізингоодержувачем (позивачем) авансового платежу, Лізингодавець (відповідач) зобов»язується передати Лізингоодержувачу технологічні креслення Предмета лізингу з вказівкою всіх необхідних потужностей для експлуатації з точною вказівкою прив»язки всіх необхідних підведень комунікацій.

           Пунктом 5.3.2 Договору встановлено, що Лізингоодержувач набуває право користування Предметом лізингу на умовах Договору з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін Акта приймання –передачі Предмета лізингу.

           З огляду на Графік передачі Предмета лізингу (Додаток № 2 до Договору) кінцева дата передачі останнього 28.12.2007 р.

           Враховуючи, що станом на 22.02.2008 р. відповідач не виконав вищезазначені зобов»язання за спірним договором (не передав Предмет лізингу до 28.12.2007 р.), позивач вважає, що останній повинен нести відповідальність на підставі п.п. 9.1, 9.3 Договору у вигляді пені в розмірі 447123,29 грн. за період з 29.12.2007 р. по 22.02.2008 р. та 67808,22 грн. річних за вказаний період.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом ГПК України) встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 32 вказаного Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський  суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які  беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський   суд  приймає  тільки  ті  докази,  які  мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між сторонами по справі укладено договір фінансового лізингу, а, отже, саме він та відповідні положення статей параграфа 6 глави 58 (лізинг), глави 58 (найм (оренда), глави 52 (купівля –продаж), параграфа 3 глави 54 (поставка) Цивільного кодексу України (далі по тексту –ЦК України) з урахуванням особливостей, що встановлюються Законом України «Про фінансовий лізинг»від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР (із подальшими змінами і доповненнями), визначають права та обов»язки сторін, зокрема зі здійснення передбаченого Договором № ФЛ-ПЗ/Л-072305/НЮ від 25.09.2007 р. фінансового лізингу.

 Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України (надалі –ЦК України і ГК України), договір є підставою для виникнення зобов’язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

           Згідно ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов»язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

          Враховуючи вищезазначене та визначення п. 2.1 Договору, між сторонами по справі наявні відносини непрямого лізингу.

         Судом встановлено, що фактично на виконання умов п. 3.3 Договору позивач перерахував відповідачу авансовий платіж у розмірі 3000000,00 грн., що підтверджується  платіжним дорученням № 510 від 28.09.2007 р.

        Вимоги позивача та відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача призводять до висновку, що останній не виконав своїх зобов»язань за Договором щодо передачі Предмета лізингу (Додаток № 2 до Договору) до 28.12.2007 р.

        Пунктом 9.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну передачу Предмета лізингу в лізинг в терміни, встановлені в додатку № 2 (28.12.2007 р.)  Лізингодавець (відповідач) сплачує Лізингоодержувачу (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату передачі, за кожний день прострочення.

            Зі змісту вищенаведеного пункту Договору вбачається, що сторони не визначили та не включили в цей пункт Договору суми, від якої повинна обліковуватися подвійна облікова ставка НБУ, а тому у суду відсутні підстави вважати обгрунтованим здійснений позивачем розрахунок суми пені в розмірі 447123,29 грн. за період з 29.12.2007 р. по 22.02.2008 р., оскільки позивач такі нарахування зробив на власний розсуд від вартості предмету лізингу (15000000,00 грн.), т.т. не у відповідності до Договору № ФЛ-ПЗ/Л-072305/НЮ від 25.09.2007 р. («Розрахунок суми пені, 3% річних за несвоєчасну передачу предмету лізингу»знаходиться в матеріалах справи).  

           Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відсутність  у позивача належних обґрунтувань вимог в частині заявлених до стягнення 447123,29 грн. пені за період з 29.12.2007 р. по 22.02.2008 р. і в позові в цій частині належить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на приписи вищезазначеної статті ЦК України та відсутність наявності грошового зобов’язання з боку відповідача перед позивачем за Договором № ФЛ-ПЗ/Л-072305/НЮ від 25.09.2007 р., вимоги позивача про стягнення з останнього 67808,22 грн. річних за період з 29.12.2007 р. по 22.02.2008 р. та 67808,22 грн. також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись   ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 806 ЦК України, ст. ст. 193 ГК України, Закон України «Про фінансовий лізинг»від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР, ст. ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва  -

В И Р І Ш И В:

1.          У позові відмовити повністю.

2.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення –04.04.2008 р.