КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 03.10.2006                                                                                           № 38/305

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Алданової  С.О.

 суддів:                                          Лосєва  А.М.

                                        Шипка  В.В.

 при секретарі:                              Вакуленко А.В.

 За участю представників:

 від позивача – Кучерявий О.П. (дов. № 64 від 15.08.05)

від відповідача  –Чайковська А.Є.- директор

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Пальма"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.05.2006

 у справі № 38/305  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Металстиль"

 до                                                   Приватне підприємство "Пальма"

             

                       

 про                                                  стягнення 21702,23грн.

 

ВСТАНОВИВ:

  Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.05.2006р. по справі № 38/305 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 19160,67грн. боргу, 2310,96 грн. пені, 1384,60грн. витрат на оплату послуг адвоката, 214,72 грн. витрат по сплаті державного мита та 116,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати. Підставами для скасування рішення суду скаржник зазначає неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів скарги заперечує та просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.06  у даній справі залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

14.01.2004 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № М 14/01/04-2, відповідно до п.1.1. якого позивач продає, а відповідач купує та зобов'язується оплатити продукцію найменування, вид, кількість та вартість якої, вказано в накладних, на умовах, викладених в договорі.

Пунктом 8.3. договору встановлено строк його дії, з моменту підписання сторонами (14.01.2004) до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до п.4.2. договору, факт відвантаження товару фіксується сторонами, шляхом складання накладних. Дата відвантаження товару відповідає даті складання накладної.

Згідно п.3.2. договору відповідач оплачує товар за відповідною накладною, у повному обсязі на протязі 3 календарних днів з моменту відвантаження товару, згідно виставленого позивачем рахунку-фактури. Рахунок-фактура на оплату товару передається відповідачу разом з накладною, а підписання представником відповідача накладної є підтвердження отримання відповідачем відповідного рахунку-фактури.

Згідно з п.4.1., 4.2. укладеного договору відвантаження товару здійснюється зі складу позивача. Факт відвантаження (передачі позивачем та приймання відповідачем) товару фіксується сторонами складанням і підписанням накладної. Дата відвантаження відповідає даті складання накладної.

Відповідно до п.8.1. договору, право власності на товар від позивача до відповідача переходить у момент відвантаження товару і передачі відповідної накладної. Ризик випадкової загибелі товару після відвантаження несе відповідач.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що з моменту підписання накладної (відвантаження) товар вважається прийнятим відповідачем за кількістю та якістю у відповідності з договором і накладною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов договору передавав відповідачу товар згідно видаткових накладних. 28.07.2004р. позивач передав відповідачу товар за накладною №280703 на загальну суму 33472,97 грн., що підтверджується, крім іншого, висновком судової експертизи № 1196 від 14.02.06р.

Відповідач оплачував товар, який отримував від позивача. Разом з тим, за товар отриманий за накладною №280703 відповідач розрахувався частково в сумі 14312.30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 937 від 15.08.04, копія якого є у справі. Недоплата становить 19160,67 грн.

Відповідач наявність заборгованості по оплаті товару, поставленого за накладною  № 280703 від 28.07.2004р. заперечує, посилаючись на те, що за вказаною накладною ним була отримана лише частина товару на суму 14312.30 грн., за яку він повністю розрахувався з позивачем. Поставка решти товару за накладною  № 280703, за твердженням відповідача, ТОВ “Металстиль” не здійснювалась, про що свідчить відмітка представника відповідача на зворотньому боці накладної та складена ПП “Пальма”  накладна № 511 від 10.11.2004 року про повернення товару.

Колегія суддів доводи відповідача до уваги не приймає з огляду на наступне.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

До матеріалів справи залучена копія накладної № 280703 від 28.07.2004р., оригінал якої надавався представником позивача суду для огляду, відповідно до якої позивачем передано відповідачу товар на загальну вартість 33472,97грн. Про отримання вказаного товару відповідачем свідчить підпис його представника на вказаній накладній.

Отже, згідно з умовами пунктів 4.2, 8.2 договору № М 14/01/04-2 від 14.01.04 товар вважається прийнятим відповідачем за кількістю, вказаній у накладній.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, для вирішення питання чи підтверджується документально отримання відповідачем товару за накладною № 280703 від 28.07.2004р. та на яку суму, Господарським судом міста Києва була призначена судово-бухгалтерська експертиза.

За результатами експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок судової експертизи №1196 від 14.02.2006, яким встановлено, що отримання відповідачем товару за накладною № 280703 від 28.07.2004 документально  підтверджується на суму 33472,97 грн.

Посилання відповідача на накладну № 511 від 10.11.2004 року про повернення товару колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вказана накладна не підписана позивачем.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином-відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як встановлено судом відповідач, переданий позивачем за накладною № 280703 від 28.07.2004 товар повністю не оплатив. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що  вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 19160,67 грн. є обґрунтованою та правомірно була задоволена судом першої інстанції.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у випадку порушення терміну оплати, відповідач сплачує на користь позивача пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Перевіривши складений позивачем розрахунок пені, колегія суддів встановила, що позивачем невірно розраховано кількість днів у визначений ним період (з 01.08.2004 до 15.04.2005), що складає 258 днів, а не 289, як зазначено позивачем. А тому вимога про стягнення пені була цілком вірно задоволена судом частково у сумі 2310,96 грн. за 258 днів прострочення.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути з відповідача здійснені ним витрати на послуги адвоката Кучерявого О.П. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1655 від 21.06.2001) для отримання правової допомоги щодо стягнення заборгованості з відповідача.

Згідно довідки наданої адвокатом вартість послуг становить 1400,00 грн., які ним отримано, про що у книзі обліку доходів і витрат адвоката (ДПІ у Сокирянському районі Чернівецької області) здійснено запис №5. Фактичний захист інтересів позивача в ході вирішення спору у Господарському суді м. Києва по справі № 38/305 здійснювався адвокатом Кучерявим О.П.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у сумі 1400,00 грн. ґрунтуються на законі, документально підтверджуються, а тому також вірно були задоволені місцевим господарським судом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.06 у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи. Підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Пальма” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.06 у справі № 38/305 – без змін.

Матеріали справи  повернути Господарському суду міста Києва.    

 Головуючий суддя                                                                      Алданова  С.О.

 Судді                                                                                          Лосєв  А.М.

                                                                                          Шипко  В.В.