КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.09.2006 № 3/252
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Брайка А.І.
суддів: Бившевої Л.І.
Розваляєвої Т.С.
при секретарі: Омельчук Н.І.
За участю представників:
від позивача - Лєвін В. О.,
від відповідача - не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Дніпровський універмаг"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.06.2006
у справі № 3/252 (Хілінська В.В.)
за позовом Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
до ЗАТ "Дніпровський універмаг"
про стягнення 40076,21 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2006р. у справі № 3/252 позовні вимоги задоволені повністю.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, зазначивши при цьому, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи; не встановлено хто власник об’єкту оренди і на підставі якого документу його (власника) представляє позивач; фактично певний період часу спірним майном користувався не тільки відповідач, а й гр. Касьянова В. І., про що встановлено судом в межах провадження у цивільній справі № 2-2266/1-2005; за вказаних обставин гр. Касьянова В. І. повинна нести самостійний тягар утримання майна, що є об’єктом оренди за спірним договором; таким чином період з 29.04.2005р. по 12.05.2006р., коли орендованим майном користувалася гр. Касьянова В. І., повинен бути виключений з позовних вимог; господарським судом першої інстанції не проведено перевірки правильності нарахування заборгованості позивачем і не досліджено підстави нарахування такої заборгованості.
Позивач відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 05.12.1996р. між Державним комунальним підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду (орендодавець), правонаступником якого є позивач, та Акціонерним товариством закритого типу “Дніпровський універмаг” (орендар) укладено договір № 574 оренди нежилого приміщення, відповідно до п. п. 1.1., 3.1., 3.3., 4.11. якого орендодавець згідно із розпорядженням Дніпровської райдержадміністрації № 800 від 05.12.1996р. надає, а орендар приймає в орендне користування нежиле приміщення для магазину за адресою: вул. А. Малишка, 39, площею 1254, 2 кв. м; орендна плата за цим договором вноситься згідно із розрахунком (додаток № 2 до договору); орендар повинен сплачувати до 25 числа поточного місяця орендну плату, відшкодування внутрішньобудинкових мереж, експлуатаційні витрати, плату за землю, вивіз сміття, комунальні послуги минулого місяця згідно із групрозрахунками та табулярами, які надходять від обслуговуючих організацій місяцем пізніше (до моменту встановлення лічильників обліку комунальних послуг); за несвоєчасну сплату згаданих вище платежів на користь орендодавця орендар сплачує пеню в розмірі 0,5% від сум платежу за кожен день прострочення; строк дії договору встановлений з 05.12.1996р. по 05.12.2006р.
27.03.2000р. сторони уклали угоду про зміну і доповнення вказаного вище договору, відповідно до якої п. 3.6. спірного договору викладено в такій редакції: “В разі порушення орендарем терміну внесення орендної плати та платежів, вказаних в п. п. 3.2.-3.3. даного договору, він сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу; в разі порушення орендарем терміну внесення комунальних платежів, він сплачує пеню в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України.”.
20.01.2001р. між сторонами укладено угоду про зміну договору оренди № 574 від 05.12.1996р., відповідно до умов якої п. п. 3.1., 3.10. договору викладені в наступній редакції: “Орендна плата за користування об’єктом оренди визначається на підставі розпорядження Дніпровської районної адміністрації № 1120 від 29.12.200р. “Про оренду об’єктів нерухомого майна районної комунальної власності.”. Орендна плата згідно із цим договором сплачується відповідно до розрахунку, викладеному в додатку № 2, і перераховується орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця з врахуванням індексу інфляції і ПДВ. Орендна плата з врахуванням індексу інфляції та коефіцієнта експлуатаційних витрат, ПДВ підлягають сплаті орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця до 10-го числа поточного місяця на підставі рахунків, що виставляються орендодавцем на адресу орендаря. Комунальні послуги підлягають сплаті орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця до 25-го числа поточного місяця на підставі рахунків, що виставляються орендодавцем на адресу орендаря. Зазначені рахунки повинні бути виставлені орендодавцем за три банківські дні до моменту їх оплати. Комунальні послуги підлягають сплаті авансом за поточний місяць на рівні попереднього місяця з подальшим перерахунком сум, на підставі табулярів та групрахунків, які надходять від постачальників комунальних послуг місяцем пізніше.”.
29.05.2006р. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства “Дніпровський універмаг” про стягнення 38 075 грн. 40 коп. основного боргу та 2 000 грн. 81 коп. пені за період з 26.11.2005р. по 24.05.2006р. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ст. ст. 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ст. ст. 193, 224, 229 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 610, 611 ЦК України, зазначивши при цьому, що відповідач в порушення своїх зобов’язань за договором оренди заборгував орендну плату в розмірі 38 075 грн. 40 коп. за період з вересня 2005 року по травень 2006 року; відповідно до п. 3.6. спірного договору оренди відповідач також повинен сплатити на користь позивача пеню, розмір якої становить 2 000 грн. 81 коп.
В письмових поясненнях по справі відповідач просив суд провадження по даній справі припинити та винести окрему ухвалу про зобов’язання позивача не перешкоджати діям Соколовського О. В. від імені ЗАТ “Дніпровський універмаг”. При цьому відповідач зазначив, що майно, документи та печатки відповідача з 23.02.2001р. були захоплені насильницьким шляхом громадянкою Касьяновою В. І.; в Дніпровському районному суді м. Києва розглядалась цивільна справа з приводу незаконного володіння гр. Касьяновою В. І. майном ЗАТ “Дніпровський універмаг”; рішення суду по даній справі було оскаржено до Верховного Суду України, який розцінив дії гр. Касьянової В. І. як незаконні; в результаті цього 11.05.2006р. була винесена постанова про примусове вилучення майна ЗАТ “Дніпровський універмаг” з чужого незаконного володіння від недобросовісного набувача Касьянової В. І.; вказаною постановою зобов’язано гр. Касьянову В. І. передати спірне майно товариства новообраному голові правління – Соколовському О. В.; таким чином позовні вимоги по даній справі явно перешкоджають як діям голови правління Соколовського О. В., так і виконанню судового рішення по цивільній справі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2006р. у справі № 3/252 позовні вимоги задоволені повністю.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
Рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради № 68 від 20.03.2003р. “Про закріплення об’єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва” затверджено перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, що закріплюються на праві повного господарського віддання та оперативного управління за комунальними підприємствами, організаціями, установами, суб’єктами підприємницької діяльності згідно із додатками. Відповідно до додатку № 1 до вказаного рішення нежилий будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. А. Малишка, 39 є об’єктом комунального майна територіальної громади Дніпровського району м. Києва.
Згідно із ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
05.12.1996р. між сторонами укладено договір № 574 оренди нежилого приміщення, площею 1254, 2 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. А. Малишка, 39.
Відповідно до п. 3.10. вказаного договору, в редакції угоди від 20.01.2001р., орендна плата з врахуванням індексу інфляції та коефіцієнта експлуатаційних витрат, ПДВ підлягає сплаті орендарем на розрахунковий рахунок орендодавця до 10-го числа поточного місяця на підставі рахунків, що виставляються орендодавцем на адресу орендаря.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов’язання за договором № 574 від 05.12.1996р. належним чином не виконував: оренду плату в повному обсязі не сплачував. Таким чином за період з вересня 2005 року по травень 2006 року заборгованість відповідача по орендній платі за спірним договором становить 38 075 грн. 40 коп.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За вказаних обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 38 075 грн. 40 коп.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із п. 3.6. договору № 574 від 05.12.1996р., в редакції додаткової угоди від 27.03.2000р., в разі порушення орендарем терміну внесення орендної плати та платежів, вказаних в п. п. 3.2.-3.3. даного договору, він сплачує пеню в розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу; в разі порушення орендарем терміну внесення комунальних платежів, він сплачує пеню в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ України.
Розрахунок пені, здійснений позивачем (а. с. 14), є вірним і не перевищує граничного розміру пені, встановленого Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. За вказаних обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 000 грн. 81 коп. пені за період з 26.11.2005р. по 24.05.2006р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд при вирішенні даного спору вірно визначив правову природу спірних відносин і право позивача, яке порушено, а тому правомірно дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Посилання апелянта на той факт, що гр. Касьянова В. І. була недобросовісним набувачем майна ЗАТ “Дніпровський універмаг” та певний період часу користувалася орендованим приміщенням, не приймаються апеляційним господарським судом до уваги, враховуючи наступне.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами господарського договору оренди спірних нежилих приміщень № 574 від 05.12.1996р. є саме позивач та відповідач. Громадянка Касьянова В. І. не є ані стороною спірного договору, ані правонаступником будь-якої із сторін.
Більш того, за умовами вказаного договору відповідач взяв на себе зобов’язання щомісяця вносити оренду плату на рахунок позивача. Як зазначалось вище, відповідач свої зобов’язання за спірним договором належним чином не виконував, що стало підставою для стягнення орендної плати на користь позивача в судовому порядку.
За вказаних обставин факт незаконного володіння та користування гр. Касьяновою В. І. спірним орендованим приміщенням не звільняє відповідача від виконання його зобов’язань за укладеним з позивачем господарським договором.
Інші доводи апеляційної скарги внаслідок їх необгрунтованості та декларативності також не спростовують висновків, викладених у спірному рішенні господарського суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2006р. у справі № 3/252 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Головуючий суддя Брайко А.І.
Судді Бившева Л.І.
Розваляєва Т.С.
22.09.06 (відправлено)