КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 18.07.2006                                                                                           № 17/150

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Брайка  А.І.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Стефановського В. С.,

 від відповідача - не з’явились,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ост-Трейд"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 22.05.2006

 у справі № 17/150 (Кролевець О.А.)

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю"Дабл ю Джей Юкрейн.ЛТД"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Ост-Трейд"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 5202,77 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2006р. у справі № 17/150 накладено арешт на грошові кошти відповідача.

Відповідач, не погоджуючись з вказаною ухвалою, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми процесуального права; місцевий господарський суд не вказав підстав, за яким виникла необхідність в забезпеченні позову, не дав правової оцінки доказам позивача щодо обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову; підприємство відповідача має стабільний фінансовий стан, що свідчить про відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти останнього.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить спірну ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін з огляду на те, що вирішення питання вжиття чи не вжиття заходів забезпечення позову є виключною компетенцією суду, який приймає рішення, керуючись згідно із ст. 43 ГПК України своїм внутрішнім переконанням; постановляючи спірну ухвалу, місцевий господарський суд правомірно виходив з того, що  при розгляді інших справ відповідач, зловживаючи своїми процесуальними правами, безпідставно затягував розгляд справ з метою відстрочення моменту набрання рішенням суду законної сили; відповідачем відкрито 8 банківських рахунків у різних банківських установах, що ускладнить виконання рішення суду в разі задоволення позову; сума арештованих коштів є незначною порівняно із оборотом коштів на рахунках відповідача, а отже доводи останнього про зрив діяльності підприємства є безпідставними.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач також просив апеляційний господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача 500 грн. 00 коп. витрат по оплаті послуг адвоката за надання правової допомоги.

Апеляційним господарським судом встановлено, що 21.03.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Дабл Ю  Джей Юкрейн. ЛТД” звернулось за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Ост-Трейд” про стягнення 5 202 грн. 77 коп., з яких 4 711 грн. 34 коп. основного боргу, 228 грн. 50 коп. пені, 262 грн. 93 коп. 21% річних.

15.05.2006р. позивач звернувся до місцевого господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі позовних вимог та судових витрат (всього 6 122 грн. 77 коп.), зазначивши при цьому, що заборгованість відповідача існує протягом року; з моменту порушення провадження по даній справі відповідач не вжив жодного заходу щодо мирного врегулювання спору; відповідач відкрив дванадцять поточних рахунків в банківських установах.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2006р. у справі № 17/150 клопотання позивача задоволено: накладено арешт на грошові кошти відповідача в сумі 6 122 грн. 77 коп.

Апеляційний господарський суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї  ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження по справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим  виконання рішення господарського суду.

Згідно із абз. 1 ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Аналізуючи матеріали справи, зокрема, розмір суми позовних вимог, відсутність належних доказів платоспроможності відповідача, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що місцевий господарський суд обґрунтовано  зробив припущення, що майно, грошові кошти, наявні у відповідача на момент пред’явлення позову, можуть зникнути або зменшитись, що ускладнить виконання рішення суду в майбутньому, а отже і правомірно наклав арешт, виходячи із суми позову та судових витрат, які поніс позивач.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Твердження апелянта про те, що він здійснює господарську діяльність і має стабільний фінансовий стан, в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України належними доказами не підтверджено.

Не заслуговує на увагу і посилання апелянта на те, що “накладення арешту спричинило вкрай негативні наслідки для господарсько-фінансової діяльності підприємства”. По-перше, відповідач стверджує, що його “фінансовий стан є стабільним, а середньомісячний товарообіг складає 170000 грн. 00 коп.”, а отже арешт коштів в сумі 6 122 грн. 77 коп. не може заважати господарській діяльності того підприємства, на рахунках якого перманентно знаходяться великі суми. По-друге, арешт коштів в межах суми позову – це один із заходів забезпечення позову, а тому певні негативні наслідки арешту для відповідачів випливають з самої правової природи такого засобу забезпечення і не є підставою для скасування накладеного арешту.

Інші доводи апеляційної скарги також не приймаються апеляційним господарським судом до уваги внаслідок їх безпідставності та декларативності.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає, що господарський суд першої інстанції при прийнятті спірної ухвали всебічно і об’єктивно розглянув матеріали справи, визначив правову природу спірних відносин і дійшов правомірного висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 500 грн. 00 коп. витрат по оплаті послуг адвоката по наданню правової допомоги також підлягають задоволенню, керуючись наступним.

Із змісту ст. 49  ГПК України вбачається, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судові витрати за рахунок іншої сторони.

Судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи, призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи (ст. 44 ГПК України).

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

З матеріалів справи вбачається, що 14.07.2006р. між позивачем (замовник) та адвокатом Стефановським В. С. (виконавець) було укладено договір про надання послуг по наданню правової допомоги по справі № 17/150.

Пунктом 4.1. вказаного договору передбачено, що за виконання робіт та надання послуг за цим договором замовник виплачує виконавцю гонорар в розмірі 500 грн. 00 коп.

Факт виплати гонорару в розмірі 500 грн. 00 коп. підтверджується видатковим касовим ордером від 14.07.2006р., оригінал якого був наданий позивачем.

За вказаних обставин вимоги позивача про стягнення з апелянта 500 грн. 00 коп. витрат по оплаті послуг адвоката обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.05.2006р. у справі № 17/150 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ост-Трейд” (ідентифікаційний код – 30467480; 03191 м. Київ, вул. Крейсера “Аврора”, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дабл Ю  Джей Юкрейн. ЛТД” (ідентифікаційний код – 30307964; 01034 м. Київ, вул. Ярославів вал, 29 а) 500 грн. 00 коп. витрат по оплаті послуг адвоката.

Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Брайко  А.І.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Розваляєва  Т.С.

24.07.06 (відправлено)