КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07.06.2006                                                                                           № 30/236

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Капацин  Н.В.

 суддів:                                          Данилової  Т.Б.

                                        Розваляєвої  Т.С.

 при секретарі:                              

 за участю представників сторін:

позивача –            Осипенко Д.О.(довір. № 5 від 06.10.05)

відповідача –            Казміренко Ю.В. (довір. від 09.09.05)

 

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Лізинг"

 на ухвалу Господарського суду м.Києва від 06.04.2006

 у справі № 30/236 (Ващенко Т.М.)

 за позовом                               Закритого акціонерного товариства "Енерговугілля"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус-Лізинг"

             

                       

 про                                                  визнання договору недійсним

 

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2006 у справі         № 30/236 призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення, якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертних та зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.

          Ухвала суду першої інстанції грунтується на тому, що ЗАТ “Енерговугілля” було заявлено клопотання про призначення почеркознавчої експертизи підписів осіб, які підписали договір фінансового лізингу, оскільки вказаний договір підписано не тими особами, які вказані в тексті угоди, договір підписано не уповноваженими особами. Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

          Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.06.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що позивачем заявлено клопотання на проведення графологічної експертизи підписів осіб, які підписали договір фінансового лізингу від 06.11.03. Підставою для призначення графологічної експертизи є інформація, яка нібито є у позивача про те, що договір фінансового лізингу підписано не тими особами, які вказані в тексті угоди. Позивач документально не підтвердив дану інформацію, а Господарський суд міста Києва ухвалою від 06.04.06 призначив почеркознавчу експертизу.

          Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

          Закрите акціонерне товариство “Енерговугілля” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним договору фінансового лізингу, укладеного 06.11.03 між ЗАТ “Енерговугілля” і ТОВ “Крокус-Лізинг”.

          ЗАТ “Енерговугілля”  заявлено клопотання про призначення  експертизи для дослідження питання чи належать підписи Деревського Ю.Б., Кас”янова Д.А., вчинені на договорі фінансового лізингу від 06.11.03 вказаним особам.

          Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Відповідно до пункту 1 частини 2 даної статті господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

          Як вбачається з матеріалів справи, підставою для призначення судової почеркознавчої експертизи по даній справі є необхідність встановлення відповідності підписів на оспорюваному договорі.

          Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз’яснені судовим експертом.  Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.  

          Відповідно до статті 12 Закону України “Про судоустрій” учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

          Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

          Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках передбачених цим Кодексом.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.06 призначено у справі  № 30/236  судову почеркознавчу експертизу в зв”язку з чим зупинено провадження у даній справі до отримання висновку експерта.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оскаржується в апеляційному порядку ухвала Господарського суду міста Києва від 06.04.06 в частині призначення судової почеркознавчої експертизи.

           Право сторін на оскарження ухвали про призначення судової експертизи та визначення кола питань, які необхідно з’ясувати за допомогою спеціальних знань експертів стаття 41 ГПК України не передбачає.

          Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення. У даному випадку це стосується позивача, що мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він стверджує, що договір фінансового лізингу № 06-11/03-3-ФЛ від 06.11.03 підписано не уповноваженими особами.

Крім того, висновок судового експерта для господарського суду не є обов’язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 Господарського процесуального кодексу.

          Тому,  зупиняючи провадження у даній справі, суд правомірно виходив з необхідності проведення судової почеркознавчої експертизи, не порушуючи прав сторін, передбачених статтями 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Основною засадою судочинства, відповідно до статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Тому, у разі не погодження з прийнятим у справі рішенням, сторони не позбавлені права на оскарження рішення у визначеному законом порядку.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 06.04.06 по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам  і матеріалам справи, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.04.06 у справі             № 30/236 залишити без змін, а апеляційну  скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю “Крокус-Лізинг” без задоволення.

2. Матеріали справи № 30/236 повернути до Господарського суду  міста Києва.     

 Головуючий суддя                                                                      Капацин  Н.В.

 Судді                                                                                          Данилова  Т.Б. (переведена)

                                                                                          Розваляєва  Т.С.