КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.06.2006 № 25/192
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Брайка А.І.
суддів: Бившевої Л.І.
Розваляєвої Т.С.
при секретарі: Бажані Я.Л. (dontuse)
За участю представників:
від позивача – Колосовського Ю. О.,
від відповідача-1 – Моргун Д.М.,
від відповідача-2 – Білана О. М.,
від відповідача-3 – не з’явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українська державна будівельна корпорація "Укрбуд"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.08.2005
у справі № 25/192 (Морозов С.М.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Броварський домобудівельний комбінат "Меркурій"
до Українська державна будівельна корпорація "Укрбуд"
Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ"
Приватне підприємства "Будівельна компанія "Марія"
про стягнення 412993 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2005р. у справі № 25/192 позов задоволено частково.
Відповідач-1, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, позов залишити без розгляду. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначив, що спірне рішення є необ’єктивним та упередженим; судом порушено норми матеріального та процесуального права; відносини сторін регулюються ЦК УРСР; у відповідності до ч. 2 ст. 195 ГК України лист № 19/01-181 від 21.03.2005р. є належним повідомленням позивача про уступку права вимоги, оскільки письмової відповіді про відмову на отримання уступки прав вимоги позивач відповідачу не надсилав; до моменту отримання коштів від генерального підрядника у відповідача відсутні зобов’язання по оплаті виконаних позивачем робіт; позивач не надав належних доказів позовних вимог, зокрема таких як акти звірок.
Інші сторони відзивів на апеляційну скаргу не надали.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2005р. до участі у справі № 25/192 в якості інших відповідачів залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “КСГ” та Приватне підприємство ”Будівельна компанія “Марія”.
Апеляційним господарським судом встановлено, що 10.02.2003р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “КСГ” (замовник) та Приватним підприємством “Будівельна компанія “Марія” (генеральний підрядник) було укладено договір генерального підряду на капітальне будівництво гольф-центру на житловому масиві “Оболонь” (Парк культури та відпочинку “Наталка”) в Оболонському районі м. Києва. Відповідно до п. 2.1. вказаного договору замовник доручає, а генеральний підрядник зобов’язується своїми та (або) залученими силами і засобами збудувати і здати замовнику об’єкт відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в установлений строк, а замовник зобов’язується надати генеральному підряднику будівельну площадку, необхідну для початку робіт, частину проектної документації, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти закінчений будівництвом об’єкт і оплатити його.
26.02.2003р. між Приватним підприємством “Будівельна компанія “Марія” (генеральний підрядник) та Українською держаною корпорацією “Укрбуд” (головний підрядник) укладено договір № 1-03, відповідно до п. 1.1.1. якого головний підрядник зобов’язується своїми або залученими силами і засобами здійснити будівництво та здати генеральному підряднику комплекс робіт по об’єкту будівництва згідно проектно-кошторисної документації у визначені цим договором терміни, а генеральний підрядник зобов’язується надати головному підрядник будівельний майданчик, проектну документацію, забезпечити своєчасне фінансування, прийняти закінчене будівництво об’єкту (комплекс робіт) і повністю сплатити вартість виконаних робіт, а у разі погодження – забезпечити будівельними матеріалами, яких не має головний підрядник. Забезпечення будівництва об’єкту оздоблювальними та іншими матеріалами здійснюється головним підрядником, якщо іншого не буде додатково погоджено сторонами. Об’єктом будівництва за вказаним договором є передбачена проектно-кошторисною документацією сукупність приміщень і споруд Гольф-Центру на житловому масиві “Оболонь”.
28.02.2003р. між Українською державною будівельною корпорацією “Укрбуд” (головний підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Меркурій” (підрядник) укладено договір підряду на капітальне будівництво № 2/03, відповідно до п. п. 2.1., 3.1., 3.3., 4.2., 5.1. якого головний підрядник доручає, а підрядник приймає до виконання роботи, передбачені договором генерального підряду на капітальне будівництво № 1/03 від 26.02.2003р. між Українською державною будівельною корпорацією “Укрбуд” (головний підрядник) і приватним підприємством “Будівельна компанія “Марія” (генеральний підрядник) по будівництву об’єкта “Гольф-Центр” на житловому масиві Оболонь в м. Києві; ціна робіт з будівництва об’єкту визначається у відповідності до ДБН Д. 1.1-1-2000 із змінами, внесеними згідно з доповненням № 3, затвердженим наказом Держбуду України від 07.05.2002р. № 80, і попередньо складає 6 895 833 грн. 40 коп., ПДВ – 20%, загальна ціна робіт – 8275 000 грн. 00 коп.; ціна робіт, які виконуються підрядником, визначається після передачі генеральним підрядником скоригованої проектно-кошторисної документації; ця ціна враховує всі витрати і зміни згідно ст. 2 договору генерального підряду № 1/03 від 26.02.2003р.; остаточна ціна виконаних робіт з будівництва об’єкту визначається двосторонніми актами виконаних робіт (ф. КБ-2) та затвердженими генеральним підрядником довідками про вартість виконаних робіт; строки виконання робіт визначаються згідно із календарним графіком, що додається до цього договору; календарний графік виконання робіт є підставою для конкретизації сторонами обсягу щомісячних робіт, кількості та номенклатури необхідних до виготовлення на кожний календарний місяць будівельних конструкцій; головний підрядник з коштів, отриманих від генерального підрядника, здійснює фінансування об’єкта будівництва у безготівковій формі згідно з графіком фінансування будівництва.
08.07.2005р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Броварський домобудівельний комбінат “Меркурій” звернулось з позовом до Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” про стягнення 335 489 грн. 00 коп. основного боргу, 73 797 грн. 76 коп. збитків від інфляції за період з вересня 2003 року по квітень 2005 року, включно, 1 937 грн. 97 коп. збитків, пов’язаних з виконанням рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2003р. у справі № 266/8-03, 1 768 грн. 36 коп. збитків, пов’язаних з виконанням рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2003р. у справі № 239/19-03. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на виконання умов договору № 2/03 від 28.02.2003р. він виконав, а відповідач прийняв будівельні роботи на суму 335 489 грн. 00 коп.; незважаючи на неодноразові звернення до відповідача, останній виконані позивачем будівельні роботи не оплатив; через неоплату будівельних робіт відповідачем позивач не зміг виконати свої зобов’язання перед третіми особами, внаслідок чого поніс збитки.
Відповідач-1 відзиву на позовну заяву не надав, звернувшись до місцевого господарського суду із клопотання про залишення позову без розгляду до остаточного вирішення справи № 22/193-26/140.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2005р. у справі № 25/192 позов задоволено частково: стягнуто з відповідача-1 на користь позивача 335 489 грн. основного боргу, 73 797 грн. 76 коп. збитків від інфляції.
Апеляційний господарський суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, однак рішення місцевого господарського суду повинно бути змінено в зв’язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, виходячи із наступного.
Згідно із абз. 2 п. 4, п. 10 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності; правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004р., була встановлена інша відповідальність за такі порушення.
Таким чином до спірних відносин слід застосовувати положення ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Отже договір № 2/03 від 28.02.2003р. за своєю юридичною природою є договором будівельного підряду.
На виконання умов вказаного договору позивач провів підрядні роботи по будівництву приміщень і споруд “Гольф-Центру” на житловому масиві Оболонь в м. Києві на загальну суму 335 489 грн. 00 коп. Вказаний факт підтверджується актом прийому виконаних підрядних робіт за червень 2003 року, копія якого наявна в матеріалах справи.
Пунктом 5.5. договору № 2/03 від 28.02.2003р. передбачено, що остаточні розрахунки здійснюються у 15-денний термін після приймання генеральним підрядником комплексу робіт. При остаточних розрахунках головний підрядник вправі утримати вартість виконаних з недоліками робіт. Однак в разі усунення підрядником зазначених недоліків раніше утримані головним підрядником відповідні суми підлягають сплаті.
Відповідно до п. п. 12.2., 12.3. у разі виявлення недоробок в процесі прийому-передачі об’єкту по актам робочої комісії, що не заважають освоєнню виробничих потужностей, акт здачі об’єкту підписується з обмовками, а по недоробках складається акт з визначенням строків їх усунення. Роботи з недоробками до їх усунення не оплачуються. Якщо під час здачі приймання робіт будуть виявлені суттєві дефекти, що виникли з вини підрядника, головний підрядник затримує оплату дефектних робіт. Якщо усунення дефектів та недоробок буде неможливим або буде вимагати дуже великих затрат, за рішенням головного підрядника сторони визначають завдану шкоду і на її величину зменшується сума загального доходу від виконання цього договору.
В матеріалах справи відсутні докази того, що в процесі прийому-передачі виконаних робіт відповідачем-1 були виявлені недоробки або суттєві дефекти; акт прийому виконаних робіт за червень 2003 року підписаний представниками обох сторін і не містить жодних обмовок.
Отже на підставі п. 5.5. спірного договору відповідач-1 зобов’язаний оплатити вартість виконаних підрядних робіт у 15-денний термін після приймання комплексу робіт.
Відповідач-1 свої зобов’язання за договором № 2/03 від 28.02.2003р. належним чином не виконав, здійснені позивачем підрядні роботи не оплатив.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином позовні вимоги про стягнення 335 489 грн. 00 коп. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню за рахунок відповідача-1.
Залучені до участі у справі відповідач-2 та відповідач-3 не відповідають перед позивачем за порушення строків оплати виконаних підрядних робіт, враховуючи наступне.
Так, п. 5.1. договору № 2/03 від 28.02.2003р. дійсно передбачено, що головний підрядник з коштів отриманих від генерального підрядника здійснює фінансування об’єкта будівництва у безготівковій формі згідно із графіком фінансування будівництва.
Проте відповідно до ч. 1 ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно із п. п. 1.7.2., 1.7.3. договору № 1/03 від 26.02.2003р. головний підрядник (Українська державна будівельна корпорація “Укрбуд”) має право доручити виконання певних робіт третім особам тільки за попереднім письмовим погодженням з генеральним підрядником (Приватне підприємство “Будівельна компанія “Марія”). У цьому випадку головний підрядник несе відповідальність за якість та строки виконаних робіт третіми особами. У разі якщо головний підрядник вважає за необхідне укласти договори субпідряду самостійно, у відповідності до п. 1.1.3. цього договору він погоджує з генеральним підрядником проекти цих договорів.
В ході провадження у справі № 22/193-26/140 місцевим господарським судом було встановлено, що Українська державна будівельна корпорація “Укрбуд” в порушення п. п. 1.7.2., 1.7.3. договору № 1/03 від 26.02.2003р. не погоджувала з Приватним підприємством “Будівельна компанія “Марія” допуску ТзОВ “Броварський домобудівельний комбінат “Меркурій” до виконання робіт на об’єкті. Вказаний висновок викладений в рішенні Господарського суду міста Києва від 13.05.2005р. (т. 1, а. с. 97-100), яке набрало чинності і відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України має преюдиціальне значення для апеляційного господарського суду при розгляді справи № 25/192.
За таких обставин договір № 2/03 від 28.02.2003р. укладений без погодження із відповідачем-3, а отже відповідальність за виконання вказаного договору несе лише відповідач-1, як його сторона.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування збитків від інфляції позивачем проведені вірно.
За вказаних обставин апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 73 797 грн. 76 коп. збитків від інфляції обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача-1 1 937 грн. 97 коп. збитків, пов’язаних з виконанням рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2003р. у справі № 266/8-03, та 1 768 грн. 36 коп. збитків, пов’язаних з виконанням рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2003р. у справі № 239/19-03, не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Спори у справах № 266/8-03 та № 239/19-03 виникли з приводу невиконання позивачем (ТзОВ “Броварський домобудівний комбінат “Меркурій”) своїх зобов’язань перед третіми особами (КП “Білоцерківбуд” та ЗАТ “Фірма “Укрпромспецбуд”) за укладеними між ними господарськими договорами.
Таким чином з матеріалів справи не вбачається, а позивачем в порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України не доведено наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідача-1 та невиконанням позивачем його господарських зобов’язань перед третіми особами.
Отже господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача-1 збитків в розмірі 1 937 грн. 97 коп. та 1 768 грн. 36 коп.
Однак рішення місцевого господарського суду підлягає зміні, керуючись наступним.
Відповідно до абз. 1 п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України резолютивна частина рішення господарського суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
Проте в спірному рішенні місцевого господарського суду в порушення зазначеної норми ГПК України не конкретизовано, в задоволенні яких саме позовних вимог до відповідача-1 судом відмовлено, а тому в цій частині рішення Господарського суду міста Києва підлягає зміні.
Твердження апелянта про те, що лист № 19/01-181 від 21.03.2005р. є актом передачі прав, не приймається апеляційним господарським судом до уваги, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 195 ГК України передбачено, що управнений суб'єкт господарського зобов'язання, якщо інше не передбачено законом, може передати другій стороні, за її згодою, належні йому за законом, статутом чи договором права на одержання майна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень. Передачу (делегування) таких прав може бути зумовлено певним строком.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
В матеріалах справи відсутні як докази того, що позивач давав згоду на передачу йому прав відповідача-1, так докази укладання правочину про уступку права вимоги між відповідачем-1 та позивачем.
Інші доводи апеляційної скарги також є декларативними та безпідставними і спростовані вже викладеним.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Рішення Господарськогосуду міста Києва від 17.08.2005р. у справі № 25/192 змінити, виклавши його в наступній редакції:
“Позов задовольнити частково.
Стягнути з Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” (ідентифікаційний код 00026867; 02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 23) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Броварський домобудівельний комбінат “Меркурій” (ідентифікаційний код 03391260; 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 131) 335 489 грн. 00 коп. основного боргу, 73 797 грн. 76 коп. збитків від інфляції, 4 092 грн. 94 коп. витрат по оплаті державного мита, 116 грн. 94 коп. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
В позові про стягнення з Української державної будівельної корпорації “Укрбуд” збитків, пов’язаних з виконанням рішення Господарського суду Київської області від 21.11.2003р. у справі № 266/8-03 та рішення Господарського суду Київської області від 10.11.2003р. у справі № 239/19-03 в сумі 1 937 грн. 97 коп. та 1 768 грн. 36 коп., відповідно, відмовити.
В позові до Товариства з обмеженою відповідальністю “КСГ” та до Приватного підприємства “Будівельна компанія “Марія” відмовити” по кожній з заявлених вимог.”
Наказ на виконання даної постанови доручити видати Господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя Брайко А.І.
Судді Бившева Л.І.
Розваляєва Т.С.
21.06.06 (відправлено)