У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.03.08 Справа №10/325-07
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Антонік С.Г. судді Антонік С.Г. , Юхименко О.В. , Яценко О.М.
при секретарі: Соколові А.А.
За участю представників сторін:
від позивача – Бондар Л.В. (довіреність б/н від 10.01.2008 р.)
від відповідача – Дембовський В.І. (довіреність № 75 від 25.01.2008 р.)
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Комунального підприємства «Енергозбереження» (м. Нова Каховка Херсонської області)
на рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2007 р. у справі № 10/325-07
за позовом Комунального підприємства «Міський водоканал»
(м. Нова Каховка Херсонської області)
до відповідача Комунального підприємства «Енергозбереження»
(м. Нова Каховка Херсонської області)
про стягнення суми,
КП «Міський водоканал» звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з КП «Енергозбереження» 64671,03 грн. боргу.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.12.2007 р. у справі № 10/325-07 (суддя Александрова Л.І.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 24827,29 грн. боргу, 646,71 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі в частині стягнення 39798,74 грн. боргу припинено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Комунальне підприємство «Енергозбереження» (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Заявник просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2007 р. у справі № 10/325-07 в частині стягнення 24827,29 грн. плати за скидання стічних вод до міської каналізації з перевищенням граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин.
З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що господарським судом Херсонської області при прийнятті рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Заявник посилається на те, що суд першої інстанції при прийняті рішення не дав належної оцінки тому факту, що акт відбору проб від 14.12.2004 р. складено на іншому підприємстві – КП «Теплокомуненерго». Крім того, заявник стверджує, що акт відбору проб підписаний не уповноваженою особою, оскільки згідно Наказу по підприємству КП «Енергозбереження» в опалювальний сезон 2004/2005 р. р. відповідальними за складання акту та взяття проб були визначені працівники керівного складу.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 31.01.2008 р. апеляційна скарга Комунального підприємства «Енергозбереження» прийнята до провадження та призначена до розгляду на 06.03.2008 р.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 410 від 06.03.2008 р. справу № 10/325-07 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Антонік С.Г. (доповідач), судді Юхименко О.В., Яценко О.М.
В судовому засіданні представник заявника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Позивач у справі – КП «Міський водоканал» у письмовому відзиві доводи апеляційної скарги не визнає, вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, прийнятим за повного з’ясування обставин справи, підстав для його скасування не вбачає. Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в акті відбору проб від 14.12.2004 р. в графі «Найменування підприємства» помилково було вказано КП «Теплокомуненерго» котельна № 9. Зазначає, що котельна № 9, на якій було здійснено відбір стічних вод і складено спірний акт, належить до основних засобів і знаходиться на балансі КП «Енергозбереження». Також відзначив, що при складанні спірного акту від КП «Енергозбереження» була присутня працівник підприємства Тимошенко Ф.Д., яка раніше завжди підписувала акти відбору проб. Позивач стверджує, що про існування наказу від 26.10.2004 р. № 24 не знав, оскільки відповідач про це нічого не повідомляв.
Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення господарського суду Херсонської області – без змін.
За клопотанням представників сторін апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
За їх згодою в судовому засіданні 06.03.2008 р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, Запорізький апеляційний господарський суд
ВСТАНОВИВ:
01.09.2004 р. між КП «Міський водоканал» (позивач у справі) та КП «Енергозбереження» (абонент, відповідач у справі) було укладено договір № 2242 (надалі – Договір) про надання послуг по забезпеченню відповідача питною водою та приймання в міську каналізаційну мережу та очищення стічних вод від контрольного каналізаційного колодязя.
Відповідно до п. п. 2.2.1-2.2.2 Договору позивач зобов’язався забезпечувати відповідача питною водою цілодобово або по графіку, встановленому органами місцевого самоврядування до місця приєднання до міської лінії водопроводу; приймати в міську каналізаційну мережу та очищувати стічні води відповідача від контрольного каналізаційного колодязя.
Водоканал виставляє Абоненту рахунок за надані послуги в термін до 10-го числа наступного місяця за відповідними тарифами (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 3.2 Договору Абонент зобов’язаний повністю оплатити рахунок Водоканалу до 20-го числа наступного місяця, незалежно від претензій.
За період з 01.10.2004 р. по 31.01.2005 р. КП «Міський водоканал» надав послуг КП «Енергозбереження» на загальну суму 139671,03 грн.
Позивач за надані послуги виставив відповідачу наступні рахунки: № 2242-10 за жовтень 2004 р. на суму 16224,15 грн. з них водозабезпечення на суму 14 539,92 грн., водовідведення на суму 1684,22 грн.; № 2242-11 за листопад 2004 р. на суму 36159,46 грн. з них водозабезпечення на суму 32013,77 грн., водовідведення 4145,69 грн.; № 2242-12 за грудень 2004 р. на суму 54156,71 грн., з них водозабезпечення на суму 29207,30 грн., водовідведення – 64,26 грн., за скид стічних вод до міської каналізації з перевищенням граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин – 24872,29 грн.; № 2242-01 за січень 2005 р. на суму 33130,71 грн., з них водозабезпечення на суму 29374,25 грн., водовідведення – 3756,46 грн.
Відповідач зазначені рахунки оплатив частково на суму 75000грн.
Стягнення з КП «Енергозбереження» 64671,03 грн. боргу стало предметом судового розгляду у даній справі.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню в силу наступного.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як свідчать долучені до матеріалів справи копії розрахунків вартості послуг за період жовтень 2004 р.- січень 2005 р., виставлені на адресу відповідача рахунки, вартість наданих позивачем послуг складає 139671,03 грн.
Відповідач свої зобов’язання щодо оплати, всупереч умов Договору та вимог закону, в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за Договором в сумі 64671,03 грн.
В процесі розгляду справи відповідач погасив заборгованість в сумі 39798,74 грн., що підтверджується долученою до справи копією платіжного доручення № 1038 від 04.12.2007 р. (арк. справи 49).
Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано припинив провадження у справі в частині стягнення 39798,74 грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв’язку з відсутністю предмету спору.
Решта заборгованості в сумі 24872,29 грн., яка утворилася за несплату рахунку за грудень 2004 р. в частині нарахування вартості послуг за приймання в міську каналізацію стічних вод з перевищенням гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин залишилася відповідачем несплаченою.
Заперечення відповідача щодо обґрунтованості позову та рішення суду в цій частині спростовується наступним.
Згідно до п. 3.3 Договору за скид стічних вод до міської каналізації з перевищенням граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин абонент сплачує за підвищеним тарифом згідно «Правил приймання стічних вод підприємств у міську каналізацію м. Нова Каховка», затверджених рішенням сесії Ново каховської міської Ради від 09.07.2002 р. № 105 (надалі - Правила).
Абоненту встановлюється перелік граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин перед скидом їх у міську каналізацію згідно Правил (п. 2.6 Договору). Водоканал, згідно п. 2.4 Договору має право контролювати якість та кількість стоків, відображати це в акті перевірки результатів аналізів.
14.12.2004 р. представником КП «Міський водоканал» Бондаренко Л.Д. за участю лаборанта відповідача – Тимошенко Ф.Д. був здійснений відбір проб стічних вод на котельній № 9, розташованій за адресою вул. Індустріальна.
Акт підписаний представниками сторін без заперечень.
За результатами хімічних аналізів стічної води № 1/102 було виявлено перевищення граничнодопустимих концентрацій шкідливих речовин (арк. справи 25).
Листом від 05.01.2005 р. № 07/01 позивач повідомив відповідача про виявлене перевищення ГДК шкідливих речовин (арк. справи 26).
В рахунку № 2242-1 2 за грудень 2004 р. відповідачу нарахована підвищена плата за перевищення ГДК шкідливих речовин (арк. справи 22).
Твердження відповідача про відсутність у Тимошенко Ф.Д. належних повноважень на підписання акту відбору проб спростовується наступним.
Так, згідно п. 3 Наказу від 26.10.2004 р. № 25 «Про початок опалювального сезону 2004-2005 р.р.», на який посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень, встановлено, що (мовою оригіналу): «начальнику цеха котельных Прозоровскому В.М., начальнику котельной № 9 Мирошниченко В.В. обеспечить бесперебойную работу котельного оборудования и ХВО. Мастеру ХВО Тищенко А.П. организовать работу службы ХВО, контроль за отбором проб на котельных возложить на мастера ХВО Тищенко А.П., начальника цеха котельных Прозоровского В.М., начальника котельной № 9 Мирошниченко В.В.».
Таким чином, зміст вказаного пункту наказу не спростовує того факту, що робітник Тимошенко Ф.Д. мала право приймати участь у складанні акту про відбір проб, оскільки по-перше, в наказі зазначено, що на певних посадових осіб повкладається лише контроль за відбором проб на котельних, а не приймання участі у відборі проб; по-друге, відповідач не повідомив КП «Міський водоканал» про існування наказу № 25 від 26.10.2004 р., а тому позивач не знав про призначення відповідальних за контроль відбору проб посадових осіб.
Крім того, в акті відбору проб у графі «Найменування підприємства» було зазначено КП «Теплокомуненерго» котельна № 9. Як встановив суд першої інстанції та підтвердив в своїх поясненнях представник позивача при складанні акту відбору проб представником КП «Міський водоканал» було допущено помилку, оскільки попереднє підприємство, на балансі у якого перебувала котельна № 9 було КП «Теплокомуненерго». Однак, рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 31.08.2004 р. № 179 «Про передачу в користування основних засобів» припинено дію договору користування із попереднім користувачем – КП «Теплокомуненерго» і укладено новий договір з новоствореним КП «Енергозбереження». На виконання вказаного рішення КП «Енергозбереження» прийняло на свій баланс основні засоби, зокрема і котельну № 9 за адресою вул. Індустріальна.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, доводи заявника апеляційної скарги слід визнати не обґрунтованими, в задоволенні апеляційної скарги - відмовити.
Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду відсутні.
Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Енергозбереження» (м. Нова Каховка Херсонської області) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 10.12.2007 р. у справі № 10/325-07 - без змін.
Головуючий суддя Антонік С.Г.
судді Антонік С.Г.
Юхименко О.В. Яценко О.М.