ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
16.01.08р. | Справа № А23/600 |
За позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхуванняз тимчасової втрати працездатності, м. Дніпропетровськ
до Професійно-технічне училище № 71, смт. Щорськ, Криничанського району,Дніпропетровської області
про стягнення 2850,63 грн.
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Паплик С.А. - дов. від 26.12.07 №07-08/7996, головний спеціаліст-юрист
Від відповідача: Заверзаєва О.В. - дов. від 17.11.07, головний бухгалтер
СУТЬ СПОРУ:
Позивач звернувся з позовом та просить стягнути з Професійно-технічного училища №71 на користь позивача заборгованість в сумі 2850,63 грн.
Позові вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п.4 Порядку погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.05 № 934, відрахування, передбачені чинним законодавством, з цих виплат здійснюються в установленому порядку. Згідно чинного законодавства до таких відрахувань належать страхові внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Згідно ст.2 Закону України "Про оплату праці" та пп.2.2.2, 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5, зазначені виплати відносяться до фонду оплати праці. Відповідно до пп.4.2.1 та п.4.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" вказані виплати включаються до складу загального місячного оподаткованого доходу та є базою (об’єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України і внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Постанова Кабінету Міністрів України від 25.05.06 № 745 "Деякі питання, пов'язані із сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вступила в силу 02.06.06, у зв’язку з чим страхові внески не нараховуються, починаючи тільки з 02.06.06.
Відповідач проти позову заперечує, посилається на те, що Закон України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" не містить норм щодо проведення нарахувань на кредиторську заборгованість, якою визнані зазначені виплати.
Училище є державною установою ІІ рівня, яка отримує кошти з державного бюджету. Міністерством освіти і науки України, якому відповідач підпорядкований згідно Статуту, надано роз’яснення, що страхові внески до Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності згідно Закону України "Про реструктуризацію заборгованості" з виплат, передбачених ст. 57 Закону України "Про освіту” педагогічним працівникам, не нараховуються.
Також згідно листа Міністерства освіти і науки від 09.12.05 № 1/9-706 суми виплаченої заборгованості з надбавок за вислугу років за період з січня 1997 року до серпня 2002 року та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки з січня 1998 року до серпня 2002 року не відображаються у формах державних статистичних спостережень № 1 –ПВ (термінова –місячна та термінова –квартальна), не включаються до Фонду оплати праці та суми боргу з виплати заробітної плати у вказаній статистичній звітності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В :
Солонянською міжрайонною виконавчою дирекцією Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведена перевірка відповідача щодо правильності нарахування, сплати та цільового використання страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за період з 01.07.05 по 01.01.07, за результатами якої складений акт №18 від 15.02.07.
Під час перевірки встановлено, що відповідачем при проведенні виплати на виконання Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" в 2005-2006 роках та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.05 № 934 "Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", якою затверджено Порядок погашення кредиторської заборгованості державного бюджету педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, в грудні 2005 року (3000,91 грн.) та березні 2006 року (942,99 грн.) не нараховані страхові внески, що є порушенням ч.1. ст.1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування". Відповідачем не нараховані страхові внески до Фонду в сумі 153,81 грн. із загальної суми виплат 3943,90 грн. і не перераховані до бюджету Фонду.
Висновки позивача ґрунтуються на тому, що на суми погашення заборгованості з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при надані щорічної відпустки педагогічним і науково-педагогічним працівникам, фактична виплата яких не здійснювалась на протязі 1997-2002 років у зв'язку з відсутністю належного фінансування, відповідач повинен був нараховувати та утримувати з цих сум страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірах, передбачених Законом України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування".
За результатами перевірки донараховано внесків в сумі 153,81 грн., застосовано штрафну санкцію в розмірі 3943,90 грн., про що винесено рішення № 76/29 від 22.02.07 про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті сум фінансових штрафних санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с.25).
За розрахунком позивача станом на 01.10.07 заборгованість відповідача перед Фондом визначена в сумі 2850,63 грн. з урахуванням взаємозаліку в сумі 1093,27 грн.
Позивач, посилаючись на ст.2 Закону України "Про оплату праці", пп.2.2.2, 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 №5, зазначає, що вищевказані виплати як надбавка за вислугу років і допомога на оздоровлення відносяться до фонду оплати праці.
Відповідно до умов пп.4.2.1 та п.4.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" вказані виплати включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу та є базою (об’єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України і внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Статтею 57 Закону України "Про освіту" визначено гарантії держави педагогічним, науково-педагогічним працівникам та іншим категоріям працівників навчальних закладів. Зокрема, абзацами восьмим та десятим частини першої вказаної статті передбачено виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавок за вислугу років та виплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" вищевказані виплати педагогічним і науково-педагогічним працівникам визнаються кредиторською заборгованістю Державного бюджету України. Кредиторська заборгованість визнається за весь період, коли фінансування виплат зупинялося законом про державний бюджет на відповідний рік.
Відповідно до статті 2 цього ж Закону така кредиторська заборгованість Державного бюджету України є обов'язковою до погашення і погашається протягом п'яти років рівними частинами шляхом включення цих видатків відповідними законами України про Державний бюджет України починаючи з 2005 року у вигляді окремих цільових субвенцій з Державного бюджету України відповідним місцевим бюджетам або безпосередньо з Державного бюджету України для категорій працівників, що фінансуються з Державного бюджету України.
При цьому погашення кредиторської заборгованості проводиться виключно у грошовій формі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Кошти для погашення кредиторської заборгованості визначаються у Державному бюджеті України окремою статтею (стаття 3 зазначеного Закону).
Статтею 5 Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" встановлено, що кредиторська заборгованість погашається працівникам помісячно разом з виплатою поточної заробітної плати. Працівникам, які вийшли на пенсію, кредиторська заборгованість погашається за фактичний час роботи, і її сума враховується при обчисленні пенсії.
Механізм погашення кредиторської заборгованості Державного бюджету України педагогічним і науково-педагогічним працівникам навчальних закладів та установ освіти з виплати надбавки за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за період із січня 1997 по серпень 2002 року, визначений Порядком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.05 № 934 "Про реалізацію Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів".
Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що відрахування, передбачені законодавством, з виплат здійснюються в установленому порядку.
Інформація про погашення заборгованості та сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з виплат за період після липня 2000 р. вноситься до персональних облікових карток в системі персоніфікованого обліку шляхом подання закладами та установами, що здійснюють погашення заборгованості, територіальним органам Пенсійного фонду відомостей про застрахованих осіб, яким погашено заборгованість, одночасно з поданням річного звіту страхувальника.
Перерахунок призначених пенсій особам, яким повністю або частково погашено заборгованість, здійснюється згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на підставі довідок про заробітну плату за відповідні періоди роботи з урахуванням сум нарахованих виплат, а за період після 1 липня 2000 р. - на підставі даних персоніфікованого обліку.
Норма, яка з зобов'язувала здійснювати проведення нарахувань страхових внесків до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності ані Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", ані зазначеним вище Порядком не передбачено.
Твердження позивача з посиланням на положення Закону України "Про оплату праці" та затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 № 5 Інструкції зі статистики заробітної плати, що зазначені виплати включаються до фонду оплати праці, і відповідно є базою для здійснення нарахувань страхових внесків до Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності суд вважає помилковим.
Виходячи з аналізу зазначених вище правових норм в їх сукупності, вбачається, що передбачені Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" виплати не є заохочувальними та компенсаційними виплатами в розумінні Закону України "Про оплату праці". Цим виплатам прямою нормою Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів" наданий спеціальний статус бюджетної заборгованості з відповідним механізмом її погашення.
Виплати, пов'язані з реалізацією положень Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", відображались фінансовим управлінням Нікопольської райдержадміністрації за кодом функціональної класифікації видатків відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.08.05 № 554 "Про внесення змін та доповнень до бюджетної класифікації" до додатку № 2 "Тимчасова класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів (з перехідною таблицею до нової функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету)" 110206 "Здійснення виплат, визначених Законом України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів", за кодом економічної класифікації 1343 "Інші поточні трансферти населенню".
Таким чином, зазначені виплати не включаються і не повинні включатися до фонду заробітної плати, внаслідок чого висновок позивача про необхідність нарахування страхових внесків до Фонду на суми погашення бюджетної заборгованості, приховування (заниження) суми заробітної плати є таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" страхувальник –роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що підстави для притягнення відповідача до відповідальності з визначених позивачем обставин відсутні, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ч.4 ст. 94, ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя | І.Ю. Добродняк |
Згiдно з оригіналом |
Помічник судді | Н.Ф. Голов'яшкіна |