Справа  №    1-59/11    

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          27.12.2010   року                                           Бериславський районний суд Херсонської області

                                                                    у складі:   головуючого судді        Миргород В.С.

                                                                                                 при секретарі        Павлович Л.М.     

                                                                         за участю прокурора         Краснопьорова О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області справу  про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Вовківське Бериславського району Херсонської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого,  має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого водієм в ПП «ОСОБА_5», раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

за ст. 286 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_1 22.04.2010 року близько 17-20 год. керуючи автомобілем КАМАЗ  55102 д/н НОМЕР_2 рухаючись по вул. Комарова м. Берислав в напрямку автодороги Мар’янське-Берислав, проявив неуважність і безтурботність до дорожньої обстановки яка склалася. У порушення вимог пунктів 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху, не обрав безпечну швидкість руху, не пересвідчився що виконаний ним маневр буде безпечним та не створить небезпеку для інших учасників руху, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, який рухався на зустріч по зустрічній смузі. В результаті чого ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження: відкритий оскольчастий перелом кісток правої голені, закритого перелому обох кісток правої голені, перелом 7-8 ребер справа, струс головного мозку, які згідно висновку судово-медичного експерта № 104 від 17.07.10 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент спричинення.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав, і пояснив, що повертався додому, тронувшись з місця доїхав до перехрестя і пустив машину накатом. Рухався з швидкістю 15-20 км/год. Не доїжджаючи до системи зрошування помітив групу людей, які рухалися на велосипедах. Потім побачив як потерпілий, який їхав на велосипеді виїхав йому на зустріч, він щоб уникнути зіткнення виїхав на зустрічну смугу, але зачепив потерпілого, коли нахилився над потерпілим то відчув запах спиртного. Після ДТП викликав швидку допомогу, працівників ДАІ і допоміг потерпілому.

Крім визнання підсудним своєї вини, його вина підтверджується наступними доказами:   

-          показами потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що працює на системі зрошування, був на роботі, товариш попрохав йому допомогти і за це дав пляшку пива, яку він випив. Коли він їхав додому на велосипеді, то штанина заплуталася в цепку велосипеда і почав їхати по всій дорозі намагаючись її витягнути. Бачив Камаз, який рухався, але думав, що встигне витягнути штанину та вважає, що мав можливість уникнути зіткнення. Просив не позбавляти підсудного волі, який відшкодував йому шкоду в розмірі 5400 грн..

-          протоколом огляду місця пригоди, якими оглянута ділянка автодороги  по вул. Комарова в м. Берислав, де відбулося ДТП, і зафіксовано слідову інформацію (а.с. 18);

-          протоколом огляду автомобіля Камаз 55102 д/н НОМЕР_1, який оглянуто транспортний засіб, і зафіксовано його технічний стан та наявні пошкодження (а.с. 27);

-          висновком судово-медичної експертизи № 104 від 17.07.2010 року, згідно якого ОСОБА_2 заподіяні тяжкі тілесні ушкодження (а.с. 42);

-          висновком авто-технічної експертизи № 1627 від 28.05.2010 року, згідно якого характер дій велосипедиста викликав сумнів у спроможності володіти собою, оскільки останній знаходився у стані алкогольного сп»яніння, але  водій автомобіль Камаз 55102 д/н НОМЕР_1 не змінюючи смугу свого руху та виконуючи вимоги п. 12.3 Правил дорожнього руху України мав технічну можливість не допустити настання даної ДТП (а.с.68-69).

          Враховуючи те, що підсудний не заперечував фактичних обставин справи, свою провину у пред’явленому обвинуваченні визнав повністю, позов по справі не заявлено, шкоду відшкодовано добровільно, судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів у справі.

Суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження у судовому засіданні. Злочинні дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ст. 286 ч. 2 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло тяжкі тілесні ушкодження.

При обранні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який є тяжким злочином скоєним з необережності, каяття у вчиненому, дану на особу позитивну громадську характеристику (а.с. 92) та з місця роботи, раніше не судимий, вперше скоєно злочин, наявність на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, добровільне відшкодування шкоди, неправомірну поведінку потерпілого та його прохання не позбавляти волі підсудного, і вважає, що йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але із застосуванням ст. 75 КК України, тому що його виправлення ще можливе без ізоляції від суспільства.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 судом  не виявлено, обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1 судом визнано щире каяття та добровільне відшкодування шкоди.

Суд вважає за необхідне не застосовувати до підсудного додаткову міру покарання у вигляді  позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки  робота водієм є єдиним засобом існування його та сім»ї, а отримання від роботи доходів дає йому також можливість утримувати неповнолітню доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Речові докази по справі – Камаз 55102 д/н НОМЕР_1 – слід залишити  власнику (а.с.30,34).

Судові витрати (а.с. 74) підлягають стягненню з підсудного.

Керуючись ст.ст. 321- 324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

Визнавши винним ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки, без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в два роки, якщо він протягом цього терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти  про зміну місця проживання.

          Іспитовий термін відраховувати з часу проголошення вироку, тобто з 27.12.2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі – Камаз 55102 д/н НОМЕР_1 – слід залишити  власнику (а.с.30,34).

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави за проведення експертизи в розмірі 412 грн. 80 коп..

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області протягом 15 діб через  Бериславський районний суд, починаючи з часу оголошення.  

Суддя                                                                                          В.  С.  Миргород