Справа №  1-893/11

Провадження №11/0390/760/11 Головуючий у 1 інстанції:Клок О.М.

Категорія:  оскарження постанови про

закриття кримінальної справиДоповідач: Хомицький А. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

02 грудня 2011 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді –Хомицького А.М.,

суддів –Бешти Г.Б., Оксентюка В.Н.,

за участю прокурора – Кухтей-Хилюк Л.В.,

захисника – адвоката ОСОБА_1,

підсудного –ОСОБА_2,

          розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за апеляцією старшого помічника прокурора міста Луцька, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції, на постанову Луцького міськрайонного суду від 11 жовтня 2011 року, якою

          ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживає в АДРЕСА_1, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого  робітником  у ПП ОСОБА_3, раніше несудимого,-

          звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених  ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України  у зв’язку із передачею його на поруки трудовому колективу приватного підприємця          ОСОБА_3, якщо він протягом 1 (одного) року з дня передачі на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

          Цивільний позов прокурора м.Луцька залишено без розгляду.

          Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд скасовано і провадження у справі щодо нього закрито.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -

В С Т А Н О В И Л А :

          Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 19 травня 2011 року близько 02 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння у приміщенні нічного клубу «Версаль», що по пр.Грушевського в м.Луцьку, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, безпричинно наніс кулаком два удари по обличчю ОСОБА_4, чим спричинив йому тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії середніх.

          У своїй апеляції старший помічник прокурора просить скасувати постанову суду внаслідок неправильного застосування кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд.  Зазначає, що ОСОБА_2 вчинив два злочини, що унеможливлює звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття щодо нього справи. Крім цього, він не відшкодував завдані державі збитки, затрачені на лікування потерпілого. Також працівники приватного підприємця  ОСОБА_3 не зможуть вживати заходи виховного характеру до ОСОБА_2, оскільки останнього вони знають незначний проміжок часу.

          Заслухавши доповідача, який виклав суть постанови суду першої інстанції і доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримував апеляцію, пояснення підсудного ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_1, які її заперечували та просили постанову суду залишити без зміни, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція старшого помічника прокурора до задоволення не підлягає.

          Згідно ст. 47 КК України, ст. 10 КПК України  особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.

          Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 вперше вчинив злочини, які у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до категорії невеликої та середньої тяжкості (ідеальна сукупність), щиро розкаявся у вчиненому. Крім цього, потерпілий, у зв’язку із відшкодуванням йому завданих збитків, просив ОСОБА_2 суворо не карати, а у разі можливості - справу провадженням закрити. Трудовий колектив, де працює підсудний, згідно з вимогами закону звернувся до суду з клопотанням про передачу його на поруки.

          Наведене свідчить, що суд дотримався вимог матеріального та процесуального закону та обґрунтовано звільнив ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, дійшовши висновку, що його виправлення можливе без фактичного застосування щодо нього заходів кримінально-правової репресії.

          Наведене прокурором в апеляції твердження про те, що суд незаконно застосував до ОСОБА_2 ст. 47 КК України, оскільки він  вчинив не один, а два злочини, не ґрунтується на вимогах закону.

          Незважаючи на те, що  ОСОБА_2 формально вчинив два злочини, його дії становили не реальну, а ідеальну сукупність, тобто він вчинив ці злочини шляхом одного діяння, що у даному випадку не забороняло суду врахувати цю обставину як одну із підстав, зазначену у законі, для застосування щодо нього звільнення від кримінальної відповідальності.

          Залишений без розгляду цивільний позов прокурора за ініціативою останнього міг бути вирішений в порядку цивільного судочинства, однак згідно меморіального ордера № 28046070 від 10 листопада 2011 року сума збитків повністю відшкодована   ОСОБА_2 до місцевого бюджету м.Луцька. Незначний строк роботи у колективі приватного підприємця не зменшує покладеного обов’язку на його працівників здійснювати виховний вплив на ОСОБА_2 та не є свідченням того, що останній не зможе виправдати довіру цього колективу.

          Таким чином, підстав для скасування постанови суду по всіх доводах, викладених в апеляції старшого помічника прокурора , колегія суддів не знаходить.

          На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -

У Х В А Л И Л А :

          Постанову Луцького міськрайонного суду від 11 жовтня 2011 року, якою звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених  ст.ст. 296 ч.1, 122 ч.1 КК України  у зв’язку із передачею його на поруки, залишити без зміни, а апеляцію старшого помічника прокурора міста Луцька, який брав участь у розгляді кримінальної справи судом першої інстанції –без задоволення.  

          Головуючий

          Судді