Справа №  1-41/11/0303

Провадження №11/0390/727/11 Головуючий у 1 інстанції:Дильний Г.М.

Категорія:ст. 309 ч.2 КК України Доповідач: Матат О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 листопада 2011 року місто Луцьк  

          Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

Головуючого-судді Матата О.В.,

суддів  Хлапук Л.І., Міліщука С.Л.,

з участю прокурора Старчука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Іваничівського районного суду від 5 вересня 2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

          Зазначеним вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель м.Нововолинська, громадянин України, раніше неодноразово судимий, останній раз Нововолинським міським судом 30 травня 2011 року за ст.ст.185 ч.1, 363 ч.1, 309 ч.2, 311 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки, 3 (три) місяці позбавлення волі, - засуджений за ч.2 ст.309 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі і на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним і останнім попереднім вироками до відбування йому остаточно визначено 5 (п'ять) років позбавлення волі.

          Запобіжний захід щодо нього залишено попередній –тримання під вартою і постановлено обчислювати строк його покарання з 30 травня 2011 року.

Вироком вирішено долю речових доказів і судових витрат.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 15 березня 2011 року він повторно зберігав при собі без мети збуту наркотичний засіб –макову соломку загальною масою в переводі на суху речовину 181,22 гр.          

Не оспорюючи факт скоєння даного злочину і кваліфікацію його дій, засуджений ОСОБА_1 в апеляції просить про пом'якшення покарання.

Вислухавши доповідача, якиий виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора про необхідність залишення вироку щодо ОСОБА_1 без зміни, перевіривши доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення апеляції без задоволення і вироку – без зміни.

У своїй апеляції ОСОБА_1 посилається на хворобу. На цьому грунтується його вимога про пом'якшення покарання. Крім цього, він посилається на неправильність окремого розгляду щодо нього криміналнх справ, коли різними місцевими судами його було засуджено за одним і тим же злочином.

Відповідно до ст.70 ч.4 КК України суд повинен повністю або частково зарахувати покарання, яке призначено винному за злочин,  який скоєно до постановлення щодо нього попереднього вироку та визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Ці вимоги закону судом першої інстанції дотримано. При призначенні ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів із урахуванням їх кількості суд підставно застосував принцип часткового складання покарань за двома вироками, що не суперечить принципу призначення остаточного покарання за декілька злочинів.

ОСОБА_1 раніше багаторазово засуджувався за умисні злочини. Йому призначалося покарання з відстрочкою виконання вироку двічі, у виді позбавлення волі –багаторазово та через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі він знов вчиняв злочини.

Таке свідчить про вперте небажання ОСОБА_1 стати на шлях виправлення і тому його хвороби, на які він посилається в апеляції, не можуть суттєво впливати на його покарання.

Тому його апеляція залишається без задоволення і вирок щодо нього –без зміни.

Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду  кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області, -          

У Х В А Л И Л А:

          Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Іваничівського районного суду від 5 вересня 2011 року щодо  нього - без зміни.

Головуючий                     

Судді