Справа № 22ц-2829/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого –судді Ярмолюка О.І.,
суддів: Юзюка О.М., Власенка О.В.,
при секретарі: Дідик А.Б.,
з участю: ОСОБА_1, і його представника
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2829 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шепетівської міської ради, Шепетівської міської ради, ОСОБА_3 про скасування рішень виконкому про виселення, надання кімнати, визнання переважного права на секцію з двох кімнат, визнання ордера недійсним, виселення та вселення, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Шепетівської міської ради, третя особа на стороні позивача Шепетівське комунальне підприємство „Житлосервіс”, про зобов’язання знятись з реєстрації з кімнати гуртожитку.
Заслухавши доповідача, осіб, які з’явилась у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Шепетівської міської ради №31 від 26.01.2010 року про виселення його з кімнати №203 та поселення в кімнату №204/2, надання кімнати №203/1 ОСОБА_3, визнання переважного права на вказану кімнату, а ордера виданого ОСОБА_3 недійсним, виселення її та членів її сім’ї з вказаної кімнати, та його вселення в кімнату АДРЕСА_1. В ході розгляду справи збільшив позовні вимоги просив крім того , визнати переважне право за ним та його сім’єю на секцію №203 з кімнат 1 та 2 у вказаному гуртожитку. В обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що в 1999 році в зв’язку з роботою в локомотивному депо станції Шепетівка, йому було виділено ліжко-місце в кімнаті №203/1 гуртожитку. 18.04.2004 року гуртожиток прийнятий на баланс Шепетівської міської ради. З 2006 року він перебуває у фактичних шлюбних відносинах, а з 04.03.2010 року у зареєстрованому шлюбі, з ОСОБА_4, яка має сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, які пересилились проживати з ним у кімнату №203/1. Рішенням виконкому Шепетівської міської ради
______________________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Босюк В.А. Справа № 22ц-2829
Доповідач –Юзюк О.М. Категорія № 41, 42
№31 від 26.01.2010 року його незаконно переселено в кімнату №204/2, а 07.05.2010 року перенесено в цю кімнату його особисті речі. Вважає переселення в кімнату №204/2 незаконним, оскільки таке суперечить положенням ст. 19 ЗУ „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків”, а вимоги „Примірного положення про гуртожитки” від 03.06.1986 року в цій частині невідповідаючими цьому Закону. Надаючи йому кімнату №204/2, виконком порушив ч. 2 ст. 50 та ст. 54 ЖК України, так як надав житло площею 12,3 кв. м. на сім’ю у складі 3-х чоловік, різної статі старшими за 9 років, крім подружжя, що менше 6,5 кв. м. на чоловіка, не надав йому звільнене неізольоване приміщення.
ОСОБА_3 пред’явила зустрічний позов, в якому просила зобов’язати ОСОБА_1 знятись з реєстрації у кімнаті №203/1 вказаного гуртожитку, посилаючись на те, що останній, залишаючись зареєстрованим у вказаній кімнаті, перешкоджає в її користуванні, створює незручності в оплаті житлово-комунальних послуг, унеможливлює приватизацію житла.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду від 20 червня 2011 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено.
Зобов’язано ОСОБА_1 знятись з реєстрації з кімнати №203/1 гуртожитку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає, рішенням постановленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати. Посилається на доводи викладені ним у позовній заяві.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно вимог ст. ст. 10, 60 цього Кодексу кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Пунктом 18 глави ІІІ, що регулює питання користування житловою площею в гуртожитках чинного Примірного положення про гуртожитки затвердженого постановою РМ УРСР від 3.06.1986 року передбачено, що переселення у випадку необхідності громадян із одного житлового приміщення в друге в даному гуртожитку проводиться по рішенню адміністрації підприємства, установи, організації, профспілкового комітету і комітету комсомолу з видачею нового ордеру.
Встановлено, що виконавчий комітет Шепетівської міської ради діючи в межах наданих йому повноважень 26.01.2010 року прийняв рішення за №31 з метою покращення житлових умов мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1, про переселення, зокрема, ОСОБА_1 із ліжко-місця, яке він займав у кімнаті №203/1 у кімнату №204/2 житловою площею 12,3 м2 та видав йому ордер на вселення в дану кімнату.
Звільнену секцію №203, яка складається із кімнат 1 і 2 житловою площею 29,4 м2 надано сім’ї ОСОБА_3 в складі 3-х чоловік у зв’язку із звільненням ними кімнати №209/1.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про порушення житлових прав позивача, оскільки його не було позбавлено житла а переселено із ліжко-місця шляхом надання окремої кімнати чим значно покращено житлові умови.
Також переселенням не порушено і ч. 1 ст. 19 Закону України „Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків” згідно якої забороняється переселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, без попереднього надання їм іншого, придатного для проживання житла.
Безпідставним є твердження апелянта про порушення його переважного права на секцію із 2-х кімнат як особи, яка мала ліжко-місце в одній із цих кімнат, оскільки це правило ст. 54 ЖК України стосується безпосередньо осіб, які займають неізольоване жиле приміщення в квартирі у будинках державного і громадського житлового фонду.
В зареєстрованому шлюбі ОСОБА_1, при вирішенні питань переселення і надання житла у гуртожитку не перебував, і особи на яких він посилається як на членів своєї сім’ї в даному гуртожитку зареєстрованими не були, про своє право на отримання окремого житлового приміщення в гуртожитку у вказаний період не заявляли.
Не обґрунтованим є посилання в апеляційній скарзі на порушення Закону щодо здійснення контролю за розподілом та утриманням житла в гуртожитках, оскільки позивачем не доведено суду порушення його прав рішенням виконкому Шепетівської міськради від 26.01.2010 року про затвердження рішення житлової комісії про переселення його із ліжко-місця в межах гуртожитку в окрему ізольовану житлову кімнату.
Власник гуртожитку діяв у межах наданих йому повноважень, правових підстав для визнання ордеру недійсним не наведено, інша сторона по справі обрала спосіб захисту своїх прав передбачений ст. 16 ЦК України.
Апеляційна скарга в межах її доводів та заявлених вимог не містить мотивів для скасування рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 червня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Судді /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.М. Юзюк