Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 11-668/11 Головуючий у суді І-ї інстанції Франько
Категорія - 20 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Онуфрієв В. М.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.08.2011 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого судді Зубка К.А.,
суддів Онуфрієва В.М., Лещенка Р.М.,
при секретарі Ліпкіній Т.В.,
за участі прокурора Єрьоменка О.В.,
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 червня 2011 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Миронівка, Світловодського району, Кіровоградської області, українця, гр. України, із неповною середньою освітою, не працює, проживає АДРЕСА_1, судимого: 19.04.2005 року Світловодським міським судом Кіровоградської області за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75, 76 КК України з випробуванням та з іспитовим строком на 1 рік;
31.07.2007 року Світловодським районним судом Кіровоградської області за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75, 76 КК України з випробуванням та з іспитовим строком на 1 рік;
04.03.2009 року Онуфрієвським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.263, ст.71 КК України до 3 років 8 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75, 76 КК України з випробуванням та з іспитовим строком на 3 роки,
засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Онуфрієвського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2009 року, остаточно призначено покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Вироком вирішено питання щодо судових витрат у справі та речових доказів.
ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що він 01.01.2011 року, в період з 18 до 19 год., шляхом зривання навісного замка проник в приміщення літньої кухні домоволодіння належного ОСОБА_3, розташованого по АДРЕСА_2 звідки таємно викрав двохкомфорну чавунну плиту, вартістю 73 грн. 68 коп., металевий кутник, вартістю 35 грн. 64 коп., а всього викрав майна на загальну суму 109 грн. 32 коп. З місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікації дій засудженого, просить вирок міськрайонного суду скасувати як незаконний, посилаючись на те, що при призначені покарання судом першої інстанції неправильно застосовано ст.71 ч.4 КК України. ОСОБА_2 призначено покарання менше ніж не відбута частина покарання за попереднім вироком.
Під час апеляційного розгляду справи проведено судове в обсязі дослідження доводів приведених в апеляції прокурора. Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, засудженого про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Викладені у вироку висновки про винність ОСОБА_2 у скоєні ним злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України за обставин, вказаних у вироку суду, ґрунтуються на зібраних по справі доказах, які досліджені судом першої інстанції у відповідності зі ст.299 ч.3 КПК України, відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оскаржуються і його дії правильно кваліфіковані за ст.185 ч.3 КК України, як таємне викрадення чужого майна /крадіжка/, вчинена повторно, поєднана з проникненням у приміщення.
Засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні повністю визнав свою вину та пояснив за яких обставин він вчинив злочин.
Призначене міськрайонним судом ОСОБА_2 за ст.185 ч.3 КК України відповідає вимогам ст.65 КК України, судом враховано тяжкість злочину, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання, тому в цій частині колегія суддів підставі для скасування вироку не вбачає.
Разом з тим колегія суддів вважає, що при вирішенні питання щодо обрання остаточної міри покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків, суд першої інстанції припустився помилки, порушивши вимоги ст.71 ч.4 КК України, де остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 засуджено за злочин, який він вчинив 1 січня 2011 року, тобто в період відбування покарання з випробуванням та з іспитовим строком на 3 роки за попереднім вироком Онуфрієвського районного суду Кіровоградської області від 04.03.2009 року, яким його засуджено на 3 роки 8 місяців позбавлення волі.
Проте суд, ухвалюючи вирок від 2 червня 2011 року на підставі ст.71 КК України призначив остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, що є меншим від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано кримінальний закон, відповідно до ст.371 КПК України вирок Олександрійського міськрайонного суду від 2 червня 2011 року в частині призначеного ОСОБА_2 покаранню підлягає скасуванню з постановленням апеляційним судом нового вироку.
У зв’язку із викладеним колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції стосовно засудженого скасувати в частині призначеного покарання за сукупністю вироків скасувати.
Керуючись ст.ст. 365, 367, 378 КПК України, колегія суддів
З А С У Д И Л А :
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити.
Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02 червня 2011 року щодо ОСОБА_2 в частині призначеного покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК України скасувати.
Вважати ОСОБА_2 засудженим за вироком Онуфрієвського районного суду Кіровоградської області від 4 березня 2009 року за ст. 263 ч.1, ст. 71 КК України до покарання на 3 роки 8 місяців позбавлення волі, за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 2 червня 2011 року за ст.185 ч.3 КК України до покарання на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 ч. 4 КК України шляхом часткового приєднання до покарання призначеного за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 2 червня 2011 року невідбутого покарання за попереднім вироком Онуфрієвського районного суду Кіровоградської області від 4 березня 2009 року і остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою з моменту вручення йому копії вироку.
Судді: